22 серпня 2018 року м.Кропивницький Справа № 811/1243/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Пасічника Ю.П., розглянув в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (25031, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, надалі - позивач) до Державної установи «Кропивницька установа виконання покарань №14» (25009, м. Кропивницький, вул. Куропятникова, 50-б, код ЄДРПОУ 08563783, надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за весь час вимушеного прогулу -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про:
- визнання протиправним та скасування п. 4 наказу Державної установи «Кропивницька установа виконання покарань №14» від 16.03.2018р. №75/ОС-18 «Про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності»;
- визнання протиправним та скасування наказу Державної установи «Кропивницька установа виконання покарань №14» від 19.03.2018р. №77/ОС-18 «Про особовий склад»;
- визнання протиправними дії в.о. начальника Державної установи «Кропивницька установа виконання покарань №14» Стеценка А.Г., які стосуються затвердження ним Висновку про результати службового розслідування без отримання від позивача письмових пояснень;
- поновити позивача на службі в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посаді старшого оперуповноваженого оперативного відділу Державної установи «Кропивницька установа виконання покарань №14»;
- стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом керівника відповідача від 16.03.2018р. №75/ОС-18 його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів Державної кримінально-виконавчої служби України. Підставою звільнення стали результати службового розслідування по факту відкриття відносно позивача кримінального провадження №42018120050000013 від 23.03.2018р., яке проводилось на підставі наказу від 16.03.2018р. №74/ОС-18. З вказаним наказом позивача було ознайомлено 20.03.2018р.
Зміст висновку про службове розслідування вказує на те, що позивач на підставі ст. 63 Конституції України відмовився від надання пояснень, що зафіксовано відповідним актом.
Але вказаний факт заперечується позивачем.
Зазначаючи про незаконність звільнення позивач вказує, що проводячи службове розслідування та затверджуючи його висновки, відповідач, всупереч положенням Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 березня 2015 року № 356/5, не відбирав пояснень від позивача, що є обов'язковою умовою для затвердження результатів службового розслідування.
Крім того, позивач та його представник в судовому засіданні вказали, що позивач з об'єктивних причин не міг бути присутнім в місці проведення службового розслідування, а отже надавати чи відмовлятись в наданні пояснень, оскільки, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.03.2018р. у справі №405/1640/18 до позивача було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, який полягає у цілодобовій забороні залишати житло, що вказує на неможливість перебувати за місцем проведення службового розслідування проведеного 16.03.2018р.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
Правом надати письмовий відзив на позов відповідач не скористався. В судовому засіданні представники відповідача вимогу позову заперечили.
Сторони подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Крім того, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина шоста статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, суд вважає за можливе розглянути дану справу у письмовому провадженні за наявними у справі доказами.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23 червня 2005 року № 2713-IV, правовою основою діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України є Конституція України, цей та інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти Міністерства юстиції України.
Згідно ч. 5 ст. 23 вказаного Закону на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015р. №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
На час виникнення спірних правовідносин та розгляду даної справи, сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, врегульовані Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (надалі - Дисциплінарний статут) та Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 березня 2015 року № 356/5 (надалі - Порядок № 356/5).
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Дисциплінарний проступок, як зазначено в ст. 2 Дисциплінарного статуту, - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до змісту ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку 356/5 визначення, що вживаються в цьому Порядку, мають такі значення - висновок службового розслідування - документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції; службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються в межах компетенції з метою уточнення причин, встановлення обставин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення або дисциплінарного проступку персоналом Державної кримінально-виконавчої служби України, відповідальність за яке передбачена законодавством України, а також визначення ступеня вини особи (осіб), яка вчинила правопорушення, чиї дії або бездіяльність стали причиною його скоєння.
Згідно пунктів 1, 5, 6 розділу ІІ Порядку 356/5 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс.
Підстави для призначення службового розслідування можуть міститися у службових документах осіб рядового і начальницького складу, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих посадовими особами органів і установ в установленому законодавством України порядку.
Підставою для проведення службового розслідування є належним чином оформлений письмовий наказ уповноваженого на те начальника.
Згідно п. 3 розділу VІ Порядку 356/5 виконавець (голова, члени комісії) зобов'язаний(ні) у разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обов'язковому порядку документально засвідчити таку відмову складанням акта. Акт засвідчується підписами не менше трьох осіб, одна з яких обов'язково повинна бути виконавцем (головою комісії). Акт у триденний строк з моменту складання в установленому порядку реєструється в підрозділі, на який покладено функції ведення діловодства за місцем проходження служби виконавцем, а в разі неможливості - в органі або установі, де проходить службу особа рядового чи начальницького складу, яка допустила порушення, після чого такий акт долучається до матеріалів службового розслідування; у разі відмови опитуваної особи надати пояснення на підставі статті 63 Конституції України цей факт документується шляхом внесення нею відповідного запису і проставляння підпису на поясненні за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, без складання акта.
Відповідно до п. 4 розділу VI Порядку 356/5 особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, подавати виконавцю (голові, членам комісії), який (які) проводить(ять) службове розслідування, документи, які мають значення для проведення службового розслідування.
Згідно пунктів 3, 4 розділу VIII Порядку 356/5 висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування.
Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, письмового пояснення, або за відсутності акта про її відмову від надання письмового пояснення. Небажання особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 16.03.2018р. видано наказ №75ОС-18 «Про притягнення винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності» (а.с. 6,7).
Пунктом 4 розпорядчої частини наказу визначено: «За порушення Кодексу етики та службової поведінки працівника Державної кримінально-виконавчої служби України, нехтування вимогам Присяги та вступ у недозволені позаслужбові стосунки з ув'язненими (засудженими) установи, старшого оперуповноваженого оперативного відділу установи майора внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнити з органів Державної кримінально-виконавчої служби України».
19.03.2018р. відповідачем видано наказ №77/ОС-18 «Про особовий склад», яким позивача звільнено за ст. 77 ч. 1 п. 6 Закону України «Про національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) (а.с.5).
Підставою видання наказів стало службове розслідування проведене за фактом надзвичайної події та порушень працівниками державної установи «Кропивницька установа виконання покарань №14» свої посадових інструкцій та вимог нормативних документів.
Результати службового розслідування оформлено Висновком від 16.03.2018р., який затверджений в.о. начальника державної установи «Кропивницька установа виконання покарань №14» підполковником внутрішньої служби А.Г. Стеценко 16.03.2018р. (а.с.29-34).
Зміст висновку вказує на те, що ОСОБА_1 скористався ст. 63 Конституції України. Акт про відмову додається до матеріалів перевірки (а.с.31).
До матеріалів справи відповідачем долучено Акт відмови від дачі письмового пояснення від 16.03.2018р. складений посадовими особами відповідача, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 скористався ст. 63 Конституції України по факту проведення службового розслідування (а.с.62).
Разом з тим, суд зазначає, що складання вищевказаного акту суперечить положенням Порядку 356/5, яким зокрема передбачено, що у разі відмови опитуваної особи надати пояснення на підставі статті 63 Конституції України цей факт документується шляхом внесення нею відповідного запису і проставляння підпису на поясненні за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, без складання акта.
Додатком №1 до Порядку 356/5 передбачено форму документу, яким фіксується факт відмови надати пояснення на підставі статті 63 Конституції України, таким документом є пояснення, яке в даному випадку не складалось.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В порушенням вимог п. 4 розділу VI Порядку 356/5, позивач не був присутнім під час службового розслідування, будь-яких письмових пояснень не надавав, оскільки ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.03.2018р. у справі №405/1640/18 до позивача було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці з 15.03.2018р. по 14.05.2018р., який полягає у цілодобовій забороні залишати житло, що вказує на неможливість перебувати за місцем проведення службового розслідування проведеного 16.03.2018р. (а.с.11-16).
Вказані обставини підтверджені допитаними в судовому засіданні свідками Стеценко А.Г. заступник начальника УВП №14 та Цуканов О.С. старший о/у УВП №14 (а.с.88,89).
Таким чином, затвердження висновків службового розслідування здійснено з грубим порушенням положень п. 4 Порядку №356/5 оскільки позивач, з об'єктивних причин, не міг надати будь-яких письмових пояснень в ході службового розслідування, а відповідно керівник відповідача не мав права затверджувати висновків службового розслідування.
З огляду на вищевикладене, перевіривши відповідно до вимог ст. 2 КАС України дії відповідача, суд зазначає, що застосування дисциплінарного стягнення до позивача здійснено без дотримання положень пункту 1 частини 2 вказаної статті, а тому вимоги позивача про визнання протиправними та скасування п. 4 наказу від 16.03.2018р. №75/ОС-18 «Про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності»; наказу від 19.03.2018р. №77/ОС-18 «Про особовий склад»; визнання протиправними дії в.о. начальника Державної установи «Кропивницька установа виконання покарань №14» Стеценка А.Г., які стосуються затвердження ним Висновку про результати службового розслідування без отримання від позивача письмових пояснень - підлягають задоволенню.
Зважаючи на скасування наказів про звільнення позивача зі служби, останній підлягає поновленню на службі в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посаді старшого оперуповноваженого оперативного відділу Державної установи «Кропивницька установа виконання покарань №14».
Крім того, на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
За правилами частини другої статті 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим ПКМУ від 08.02.95р. №100 (надалі - Порядок).
Відповідно до положень Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2018р. №326/5 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розрахунок грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється в календарних днях.
Відповідно до пункту 5 Порядку основою для обчислення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 розмір грошового утримання за останні два місяці, які передували звільненню становить: січень 2018р. 4746,60 грн; лютий 12636,88 грн. (а.с.28).
Середньоденний розмір грошового забезпечення становить за останні зва місяці становить 604,42:
Січень 2018р. - 153,11 грн. (4746,60 грн. : 31 день);
Лютий 2018р. - 451,31 грн. (12636,88 грн. : 28).
Вимушений прогул становить з 20.03.2018р. по 20.08.2018р. 154 дня;
Середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 154 х 604,42 грн. = 93080,68 грн.
Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, в даній справі суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць в розмірі 18132,6 грн. (604,42 грн. х 30), та поновлення ОСОБА_1 на службі в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посаді старшого оперуповноваженого оперативного відділу Державної установи «Кропивницька установа виконання покарань №14».
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (25031, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Державної установи «Кропивницька установа виконання покарань №14» (25009, м. Кропивницький, вул. Куропятникова, 50-б, код ЄДРПОУ 08563783) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати п. 4 наказу Державної установи «Кропивницька установа виконання покарань №14» від 16.03.2018р. №75/ОС-18 «Про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності».
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної установи «Кропивницька установа виконання покарань №14» від 19.03.2018р. №77/ОС-18 «Про особовий склад».
Визнати протиправними дії в.о. начальника Державної установи «Кропивницька установа виконання покарань №14» Стеценка А.Г., які стосуються затвердження ним Висновку про результати службового розслідування без отримання від позивача письмових пояснень.
Поновити ОСОБА_1 на службі в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посаді старшого оперуповноваженого оперативного відділу Державної установи «Кропивницька установа виконання покарань №14».
Стягнути з Державної установи «Кропивницька установа виконання покарань №14» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 93080,68 грн.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць в розмірі 18132,6 грн., та поновлення ОСОБА_1 на службі в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посаді старшого оперуповноваженого оперативного відділу Державної установи «Кропивницька установа виконання покарань №14».
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник