20 серпня 2018 року справа № 810/2618/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
29 травня до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач) про:
- визнання неправомірним та скасування рішення відповідача від 15 листопада 2017 р. за № 408/6 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням його стажу роботи на посадах зі шкідливими умовами праці - електрозварника, які дають право на пільгову пенсію за Списком № 2, за періоди: навчання у ПТУ м. Бровари за професією "Електрозварник" з 1 вересня 1983 р. по 28 липня 1984 р., та роботи на посаді електрозварник: з 6 серпня 1984 р. по 21 серпня 1992 р., з 13 лютого 1997 р. по 1 березня 2002 р., починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1 (дня, коли позивачу виповнилось 55 років).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно не було зараховано до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах (список № 2), період роботи позивача з 1 вересня 1983 р. по 1 березня 2002 р. (14 років 2 дні) на посадах «електрозварника» та навчання у ПТУ м. Бровари за професією "Електрозварник". Стверджував, що такий стаж підтверджується записами в трудовій книжці, наказами про атестацію робочих місць, тощо.
Відповідач наданим йому правом, передбаченим ст. 162 КАС України, не скористався, жодних заяв по суті справи до суду не надавав.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
16 серпня 2018 р. від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з вимогами ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин у судовому засіданні протокольною ухвалою було постановлено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.
9 листопада 2017 р. позивач звернувся до відповідача із заявою щодо призначення пенсії на пільгових умовах (список № 2).
15 листопада 2017 р. відповідачем було винесено рішення про відмову у призначенні пенсії № 0816, яким було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах при досягненні 55 років (далі - рішення № 0816).
Вказане рішення обґрунтоване тим, що позивачем для призначення пенсії на пільгових умовах не надано позивачем жодної уточнюючої довідки для підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право призначення пенсії на пільгових умовах.
Крім того, у вказаному рішенні зазначалося, що позивач матиме право на пенсію за віком при досягненні 60 років (а.с. 13).
У зв'язку з тим, що позивач вважає такі рішення та дії відповідача протиправними, ним було подано даний позов до суду.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 р. № 1788-XII (Закон № 1788-XII), Законом України "Про професійно-технічну освіту від 10 лютого 1998 р. № 103/98-ВР, Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України (далі - Порядок № 383), .
Названий Закон № 1788-XII відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до вимог п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Судом всебічно, повно та об'єктивно дослідженні всі фактичні обставини справи і встановлено таке.
Позивач, 9 листопада 2017 р. звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до вимог п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII.
Як вже зазначалося, відповідач рішенням № 0816 відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з не наданням позивачем жодної уточнюючої довідки для підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право призначення пенсії на пільгових умовах.
При вирішенні правомірності таких дій відповідача, судом враховано таке.
Згідно з вимогами п. 2 прикінцевих положень Закону № 1788-XII пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Тобто, необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність професій (посад) та виробництва в конкретному списку, а також підтвердження відповідних умов праці за результатами атестації робочих місць.
Відповідно до вимог п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 р.
Наведене свідчить, що до 21 серпня 1992 р. чинним законодавством не було передбачено обов'язку проведення атестації робочих місць.
Крім того, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах у період роботи особи до 1 січня 1992 р. застосовуються списки № 1 та № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 28 серпня 1956 р. № 1173.
Списики № 1 та № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць у період з 20 серпня 1992 р., затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162 та від 16 січня 2003 р. № 36.
До того ж відповідно до вимог ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються відповідно до найменування професій і посад, зазначених у Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 р. № 327.
Як убачається з вимог п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 р. № 58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Згідно з вимогами п. 2.4 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Так, судом встановлено, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо його роботи у вищевказані періоди на вищезазначених підприємствах, а також відомості про атестацію робочих місць. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.
Згідно з записами в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1, останній у період з 1 вересня 1983 р. по 1 березня 2002 р. (14 років 2 дні) на посадах «електрозварника» ТОВ "Сантехнік-ЛТД і К" та навчання у ПТУ м. Бровари за професією "Електрозварник" на постійній основі та виконував роботу, яка віднесена до списку № 2, затвердженого постановою № 1173 (розділ ХХІХ).
Вказані професії також передбачені в постанові Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
До того ж за місцем роботи позивача, а саме, на товаристві з обмеженою відповідальністю "Сантехнік - ЛТД і К" було проведено атестацію за наказом від 31 липня 2000 р. № 15 відповідно до якої професії «електрозварювальник ручного зварювання" у списку № 2 позначена кодом 23200000-19906, дає право працівникам на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до вимог п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII (а.с. 30-34).
У п. 1 Порядку № 637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Вимогами п. 10 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637.
Відповідно до вимог п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Враховуючи, що посада «електрозварник» Київського спеціалізованого управління № 521, передбачені Списком №2 1956 року, а посада «електрозварник» товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік - ЛТД і К" має атестацію робочого місця, суд вважає, що в даному випадку, характер виконуваної роботи, зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, тобто умови, які є обов'язковими при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах, підтверджені позивачем.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" від 10 лютого 1998 р. № 103/98-ВР час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Як убачається, з матеріалів справи позивачем було надано диплом НОМЕР_2 від 27 липня 1984 р., який підтверджує навчання позивача в міському професійно-технічному училищі № 4 м. Бровари Київська область.
Водночас, згідно з трудовою книжкою позивача, з 6 серпня 1984 р. позивач прийнятий на роботу до Київського спеціалізованого управління № 521.
При цьому, з рішення від 15 листопада 2017 р. судом не убачається за можливе встановити, який саме період відповідачем не було зараховано до пільгового стажу позивача.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п «б» ст. 13 Закону № 1788-XII є протиправною.
Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах від 15 листопада 2017 р. № 0816, судом встановлено таке.
Позовні вимоги в цій частині є похідними від позовних вимог, викладених у п. 1, які суд задовольнив, а отже, також підлягають задоволенню за наведених вище підстав.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, згідно із записами в трудовій книжці про періоди роботи з 1 вересня 1983 р. по 1 березня 2002 р. (14 років 2 дні) на посадах «електрозварника» Київського спеціалізованого управління № 521, товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік - ЛТД і К" та навчання у ПТУ м. Бровари за професією "Електрозварник"
Позовні вимоги в цій частині є передчасними, оскільки з наявних матеріалів справи та оскаржуваного рішення суд не може встановити який пільговий стаж у позивача є, та який період його роботи відповідачем фактично включено до такого стажу не було.
Під час розгляду справи, ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 р. було витребувано від відповідача документи, на підставі яких ним було винесено оскаржуване рішення від 15 листопада 2017 р., проте, відповідачем вказані документи та відзив до суду подані не були.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Водночас, Згідно з вимогами ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин та з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15 листопада 2017 р. про призначення пенсії на пільгових умовах за віком, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах (список № 2) з 16 жовтня 2017 р., судом встановлено таке.
Щодо вимог позивача стосовно зобов'язання відповідача вчинити певні дії (при значити пільгову пенсію з 16 жовтня 2017 р.), суд зазначає наступне.
З практики Європейського суду вбачається таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Згідно з вимогами ст. 58 Закону № 1058 Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, спірним питанням є призначення пенсії на пільгових умовах за віком.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, та з урахуванням дискреційних повноважень відповідача на прийняття рішення суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень ст.ст. 9, 245 КАС України, зокрема, вважає за необхідне обрати інший спосіб захисту, який необхідний для відновлення порушеного права, а саме: зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах за віком, з урахуванням зазначених висновків суду.
При цьому, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах (список № 2) є передчасними та задоволенню не підлягають.
Вимогами ст. 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем в частині позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, чого і не було ним зроблено.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. № 1788-XII.
Визнати протиправним та скасування рішення Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах від 15 листопада 2017 р. № 0816.
Зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 листопада 2017 р. про призначення пенсії на пільгових умовах за віком, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Виноградова О.І.