20 серпня 2018 р. № 814/1171/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54002
до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001
про:визнання протиправними та скасування наказів від 19.03.2018 № 246 о/с, від 22.03.2018 № 82 о/с, поновлення на посаді, стягнення грошової компенсації,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасувати наказ № 246 о/с від 19.03.2018, визнання протиправним та скасувати наказ № 82 о/с від 22.03.2018р., поновлення на посаді та стягнення грошової компенсації.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час оформлення працівниками поліції протоколу БР № 092173 за фактом скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не знаходився на службі і не виконував своїх службових обов'язків, керував не службовим, а своїм власним транспортним засобом, сумлінно виконував вказівки та вимоги працівників поліції. Оскаржувані накази не містять конкретних відомостей дисплінарного правопорушення та яким пунктом статуту воно передбачено і чим підтверджується. Крім того, на момент прийняття наказу про застосування дисциплінарного стягнення № 246 о/с від 19.03.2018р., не було відповідної постанови суду щодо визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Оскільки постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.04.2018р. по справі № 498/923/18 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, адміністративний позов необхідно задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив та вважає, що рішення про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції прийнято законно, з урахуванням обставин дисциплінарного проступку, виявленого та задокументованого у відповідності до наказу МВС України обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що передували прийняттю управлінського рішення щодо звільнення позивача з органів поліції. Крім того, питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_2 вини у скоєнні ним адміністративного проступку, передбаченого ст. 130 КУпАП не є предметом даного судового розгляду, оскільки ОСОБА_2 звільнено за порушення службової дисиипліни, а не за скоєння адміністративного правопорушення та у дисциплінарному провадженні не важливо чи буде в подальшому особа притягатись за цей проступок до інших видів юридичної відповідальності, а тому в задоволені адміністративного позову необхідно відмовити.
З врахуванням положень частин 1, 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції з 31.07.2017р. на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Миколаївського районного відділу поліції Очаківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області капрала поліції.
17.02.2018р. о 23:30год. в м. Миколаєві по вул. Космонавтів, напроти будинку № 80, спільною мобільною групою у складі працівників ВІОС УКЗ ГУНП та УПП в Миколаївській області ДПП Національної поліції України (екіпаж «Корвет - 304) за порушення правил дорожнього руху, а саме - п. 10.10 ПДР України (забороняється рух заднім ходом ...), зупинено автомобіль «DAEWOO Sens», н/з НОМЕР_2, під керуванням капрала поліції ОСОБА_3, який у свою чергу перебував поза службою. При цьому, ОСОБА_1, за зовнішніми ознаками знаходився з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей). На місці зупинки працівниками патрульної поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихаємому повітрі «Drager», на що останній погодився. Відповідно до результату тесту № 782 від 17.02.2018, вміст алкоголю в крові становив - 1,08 проміле.
За цим фактом працівниками патрульної поліції складено протокол про адміністративне правопорушення БР № 092173, а саме за ч. 1 ст 130 КУпАП.
19.02.2018р. начальником ГУНП в Миколаївській області призначено проведення службового розслідування.
16.03.2018р. начальником ГУНП в Миколаївській області затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП капрала поліції ОСОБА_1, відповідно до якого визнано, що відомості які стали підставою для проведення службового розслідування підтвердилися, а в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог ст. ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ст. 18, 23 Закону України "Про національну поліцію", ігнорування вимог п. 2.12 наказу ГУНП від 31.01.2018р. № 137 "Про заходи щодо покращення автотранспортної діяльності, транспортної дисципліни в структурних підрозділах, територіальних відділах та відділеннях ГУНП обдасті", порушення вимог розділу 1 п. 2 та розділу 4 п. 3 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. № 1179.
22.03.2018р. наказом начальника ГУНП в Миколаївській області № 82 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 6 у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» національна поліція служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ст.18 Закону Поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Таким чином, відповідно вимог Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, на поліцейського, як і на інших державних службовців покладається обов'язок не лише сумлінно виконувати службові обов'язки під час робочого часу, а також не вчиняти протиправною поведінки чи неетичних вчинків поза службою. Навіть у вільний від роботи час поліцейський зобов'язаний поводити себе чемно, так, щоб його проступки (вчинки) не протирічили інтересам служби, не підривали довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння відноситься до таких видів проступків, які підривають авторитет поліцейського, та за яке винні притягуються до суворої дисциплінарної відповідальності.
Щодо доведеності факту правопорушення, то суд виходить з того, що цей факт підтверджений висновками службового розслідування.
В матеріалах службового розслідування містяться копії протоколів опитування свідків, які брали участь під час огляду патрульними поліцейськими водія ОСОБА_1
Із опитувань, громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які були запрошені до місця зупинки автомобіля ОСОБА_1, вбачається, що останній мав зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння та вони відчули від нього різкий запах алкоголю з порожнини рота і чули мляву мову.
В ході службового розслідування опитано працівників УПП в Миколаївській області ДПП НПУ сержанта поліції ОСОБА_6 та рядового поліції ОСОБА_7, якими підтверджено порушення з боку ОСОБА_1 службової дисципліни, а саме недотримання Правил дорожнього руху та знаходження за кермом автомобілю у стані алкогольного сп'яніння. Також, у своїх поясненнях ОСОБА_6 та ОСОБА_7 наголосили на тому, що під час бесіди з ОСОБА_3, останній повідомив, що він є діючим працівником поліції та дійсно того дня, 17.02.2018р., ним вживались алкогольні напої. Крім того, працівники патрульної поліції надали до матеріалів службового розслідування відеозапис події, здійснений ними за допомогою службового відео реєстратору.
Опитаний у ході службового розслідування капрал поліції ОСОБА_1 повідомив, що 17.02.2018р. в обідній час, він знаходячись поза службою, прибув на власному автомобілі «DAEWOO Sens», н/з НОМЕР_2, за місцем мешкання свого знайомого (р-н Площі Перемоги, м. Миколаєва) у зв'язку із святкуванням дня народження останнього. Під час зустрічі зі знайомими, вживав спиртні напої, а саме, пиво у кількості 1 л. Того ж дня, близько 23:30год., після вживання спиртних напоїв, сів за кермо автомобілю та направився до місця свого мешкання. Під час керування вищезазначеним автомобілем, біля будинку № 80 по вул. Космонавтів, м. Миколаєва, його зупинено працівниками УПП в Миколаївській області та у ході бесіди останніми запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», в присутності двох понятих, на що він (ОСОБА_1) погодився. Відповідно до результатів тесту, вміст алкоголю в його крові склав 1,08 проміле.
За таких обставин, суд погоджується з відповідачем, що матеріалами службового розслідування факт скоєння дисциплінарного проступку повністю доведений, як поясненнями самого позивача, так і поясненнями працівників патрульної поліції, відеозаписами з камер поліцейських.
Щодо посилання позивача на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.04.2018 року по справі № 489/923/18 про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.
Зазначена справа не є справою про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, а є справою про оскарження цією особою рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення до іншого виду юридичної відповідальності.
Крім того, у судовому засіданні сам позивач не заперечував та свідки у справі ОСОБА_6, ОСОБА_7 пояснили суду, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння на момент зупинки його автомобільного засобу працівниками поліції.
Таким чином, капрал поліції ОСОБА_1 керував транспортним засобом знаходячись в алкогольному сп'янінні, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабміну України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, яким забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин, суд погоджується з відповідачем, що матеріалами службового розслідування факт скоєння дисциплінарного проступку повністю доведений.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог.
Отже, в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54002, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 40108735) відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов