справа №813/1992/18
14 серпня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі
головуючого-судді Кухар Н.А.
секретар судового засідання Шавель М.М.
з участю:
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -
ОСОБА_2 (82400, АДРЕСА_1) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (м. Львів, вул. Ген. Григоренка, 3), в якому з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 16 лютого 2018 року №88 о/с «По особовому складу» та поновити його на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 патрульної поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 31.01.2018 р. №332 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника поліції Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області».
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою від 25.05.2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.
Протокольною ухвалою суду від 26.07.2018 року закрито підготовче зсідання та призначено справу до судового розгляду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на день винесення наказів від 16 лютого 2018 року №88 о/с «По особовому складу» та від 31.01.2018 р. №332 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника поліції Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області» є безпідставним та незаконним, так як було відсутнє рішення суду, яке підтверджувало б факт наявності у діях позивача вини в інкримінованому йому порушенні. З огляду на протиправність наказів про звільнення позивача, позивач вважає, що має бути поновлений на раніше займаній посаді із виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив позов задоволити.
Відповідач подав до суду відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує на те, що проведеним службовим розслідуванням установлено, що лейтенант поліції ОСОБА_2 перебуваючи на посаді інспектора СРПП №2 Стрийського ВП ГУНП у Львіській області будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, здійснив порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», що в подальшому стало причиною звільнення позивача.
Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач працює в органах внутрішніх справ з серпня 2013 року, в Національній поліції з листопада 2015 року, а з березня 2017 року наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №204 о/м призначений на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 патрульної поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області на період відпустки для догляду за дитиною майора поліції Сорохтей М.Р.
Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 01.12.2017 року за № 3952 о призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором СРПП Стрийського ВП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_2
Службовим розслідуванням встановлено, що 28.11.2017 року до ГУНП у Львівській області надійшло повідомлення про те, що інспектор СРПП № 2 Стрийського ВП ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_2, перебуваючи на службі у поліції заповнив щорічну е - декларацію, у якій вказав відомості про отримані доходи у 2016 році в сумі 3037 грн. У подальшому 07.11.2017 року лейтенант поліції ОСОБА_2, подав на офіційному сайті НАЗК відомості про суттєві зміни у майновому стані саме придбання автомобіля «Тойота RAV -4» вартістю 913888 грн., попередньо не вказавши відомості про отримання ним доходу. Крім цього, 05.12.2017 року до ГУНП з прокуратури Львівської області надійшло подання в порядку ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» згідно якого установлено, що інспектор СРПП № 2 Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_2, 07.11.2017 року подав повідомлення про суттєві зміни в майбутньому стані, у якому відобразив придбання автомобіля «Тойота RAV -4», вартістю 913888 грн. Водночас у своїй щорічній декларації за 2016 рік в розділі « 11. Доходи, у тому числі подарунки», ОСОБА_2 вказав лише заробітню плату, отриману за основним місцем праці, в розмірі 3037 грн., при цьому, будь - які інші доходи чи наявні у нього готівкові кошти, не відображено.
З матеріалів справи також слідує, що за результатами проведеного службового розслідування щодо ОСОБА_2 було складено протоколи про адміністративне правопорушення та скеровано до Галицького районного суду м. Львова для надання правової оцінки дій та результатів службового розслідування.
На підставі висновку службового розслідування, наказом начальника ГУ НП у Львівській області від 31 січня 2018 року №332 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника поліції Стрийського ВП ГУНП у Львівській області» за грубе порушення службової дисципліни основних обов'язків поліцейського, передбаченого ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» інспектора РПП №2 Стрийського ВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
16 лютого 2018 року наказом т.в.о. начальника М.В. Самарчука № 88-0/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII, звільнено зі служби в поліції ОСОБА_2 за п.6 ч.1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Перевіряючи правомірність оскаржуваних наказів та надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить із такого.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до ст. 18 Закону України №580-VIII, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
Додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.
Згідно з ч. 1, 2 статті 19 Закону України №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до п. 6 ч. 1 статті 77 Закону України №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до статті 60 Закону України №580-VIII, проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., №29, ст. 245 із наступними змінами).
Таким чином, питання сутності службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень врегульовані Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
У статті 2 Дисциплінарного статуту вказано, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно з статтею 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
З метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, попередження надзвичайних подій за участю особового складу, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, а також підвищення ефективності роботи підрозділів кадрового забезпечення наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541/23073, затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС (особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Відповідно до пункту 2.5 Інструкції підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку, а пункт 2.6 Інструкції передбачає, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Пунктами 8.1, 8.2, 8.3 та 8.4 Інструкції передбачено. що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається з вступної, описової та резолютивної частин.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються: посада, звання, прізвище, ініціали службової особи (осіб), яка(і) проводила(и) службове розслідування; підстави для проведення службового розслідування.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного. Також в описовій частині зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються подані ними результати.
У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Порушення службової дисципліни, яке відображене у висновку службового розслідування від 02.01.2018, пов'язане за порушення службової дисципліни, основних обов'язків поліцейського, передбаченого ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», положень Конституції України, законів України в частині неухильно дотримання антикорупційного законодавства, порушення вимог ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції» та ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, що виразилось у неповідомленні в десятиденний строк у письмовій формі НАЗК про отримання доходу, що перевищував 50 прожиткових мінімумів встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішення суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
Враховуючи положення зазначеної норми, позивач міг би бути звільненим зі служби в поліції але у разі набрання законної сили рішення суду щодо притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Постановою Галицького районного суду м.Львова від 03 травня 2018 року по справі №461/583/18 було закрито провадження у даній справі згідно п. 2 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказана постанова набрала законної сили у встановленому законом порядку.
Частиною 4 ст. 78 КАС України, передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Тобто, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що стало підставою для його звільнення, не підтверджуються наразі належними доказами, а матеріали службового розслідування, у тому числі його висновок було складено до прийняття вказаного судового рішення, що свідчить про проведення службового розслідування без з'ясування усіх обставин справи та передчасний висновок відповідача про порушення позивачем службової дисципліни.
Згідно ч.1 ст.60 Закону №580-VIII, проходження служби в поліції регулюється Законом України «Про Національну поліцію» та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.61 Закону №580-VIII на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України "Про запобігання корупції".
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції» (далі Закон № 1700-VII).
Згідно абз.5 ч.1 ст.1 цього Закону № 1700-VII корупційне правопорушення це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до пп.«з» п.1 ст.3 Закону №1770-VII суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є поліцейські, до кола яких відноситься відповідач.
Згідно з ч.2 статті 52 Закону № 1700-VII, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Частиною 3 ст. 52 Закону № 1700-VII, встановлено, що порядок інформування Національного агентства про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, а також про суттєві зміни у майновому стані визначаються Національним агентством.
Відповідно до ст.48 Закону №1770-VII, контроль та перевірка декларацій покладені на національне агентство з запобігання корупції. Згідно даної статті НАЗК проводить щодо декларацій, поданих суб'єктами декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль.
Згідно ч. 7 ст. 53 Закону № 1700-VII, визначено, що посадові і службові особи державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадові особи органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів зобов'язані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції.
Суд зазначає, що виключно НАЗК законодавцем надані повноваження, щодо перевірки та встановлення фактів неналежного виконання свого обов'язку суб'єктом декларування, щодо подання електронної декларації, згідно ст.48 Закону №1700-VII та Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - є відповідне рішення НАЗК (Письмово повідомляє про порушення керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції; протокол адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, якщо суб'єктом декларування вчинено дії, що не тягнуть за собою іншого виду відповідальності, Національне агентство виносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис у встановленому Національним агентством порядку).
За таких обставин, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача у акті службового розслідування на п.2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», як на підставу та повноваження щодо перевірки електронної декларації позивача за 2016 рік та посилання в акті перевірки стосовно змін майнового стану позивача, оскільки це є виключною функцією НАЗК.
Крім того, звільнення відбулось в період тимчасової непрацездатності позивача.
Згідно листа Стрийської центральної районної лікарні Львівської області який був адресований начальнику Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області вбачається, що ОСОБА_2, знаходиться на амбулаторному лікуванні з 02.02.2018 року по даний час (14.02.2018 року). (а.с.68).
У Постанові від 08.10.2013 року по справі №21-250а13 (реєстраційний номер 34634251) Верховний Суд України на підставі аналізу норм ст.ст.16, 18 Дисциплінарного статуту ОВС України дійшов висновку про те, що на осіб рядового і начальницького складу за вчинення порушень службової дисципліни наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади видається з дотриманням строків, передбачених ст.16 Статуту, у тому числі й щодо осіб, які тимчасово непрацездатні. Подальше виконання такого наказу відповідно до ст.18 Статуту здійснюється після прибуття їх до місця проходження служби.
Тобто навіть у випадку знаходження позивача у стані тимчасової непрацездатності, відповідач вправі застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. Однак подальше виконання такого наказу мало б здійснюватись після прибуття його до місця проходження служби.
Встановлені судом обставини в сукупності свідчать про порушення відповідачем порядку накладення на позивача дисциплінарного стягнення та звільнення позивача зі служби в поліції, з підстав передбачених п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», що є підставою для визнання протиправним та скасування спірних наказів, як про накладення дисциплінарного стягнення, так і звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до частини шостої статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
У постанові Верховного Суду України від 21.05.2014 у справі № 6-33цс14 зазначається, що у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
Відповідно до ч.1 ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Так, як в судовому засіданні повністю спростовано підстави притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відтак ОСОБА_2 має бути поновлено судом на попередній роботі - на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 патрульної поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 16 лютого 2018 року
Враховуючи те, що позивач був звільнений не у відповідності до вимог чинного законодавства його вимоги про поновлення на посаді підлягають задоволенню.
За положеннями п.3 ч.1 ст. 371 КАС України судові рішення про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за увесь час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року за № 114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника. У відповідності до ч. 3 п. 2 даного Порядку, збереження заробітної плати «у всіх інших випадках», до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до оскаржуваного наказу, позивача було звільнено із органів внутрішніх справ з 16.02.2018 року.
Згідно довідки Головного управління Національної поліції у Львівській області, кількість робочих днів відповідає кількості календарних днів у грудні 2017 та січні 2018 року, позивач у грудні 2017 року отримав заробітну плату у розмірі 10882, 81 грн., у січні 2018 року отримав 7817, 32 грн., судом встановлено, що середньоденна заробітна плата позивача становить 301, 62 грн., відтак, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.02.2017 року по 14.08.2018 року складає 54294, 60 грн. (180 робочі дні х 301, 62 = 54291,60 грн.).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.
У відповідності до КАС України судові витрати не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 16 лютого 2018 року №88 о/с «По особовому складу» в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_2.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 31.01.2018 р. №332 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника поліції Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області».
Поновити ОСОБА_2 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 патрульної поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 16 лютого 2018 року.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцзнаходження: м. Львів, вул. Ген. Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833), в користь ОСОБА_2 (місце проживання: 82400, АДРЕСА_2) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 54294,60 ( п»ядесят чотири тисячі двіста дев»яносто чотири грн.. 60 коп), з урахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 9350,07 ( дев»ять тисяч триста п»ятдесят грн..07 коп) грн. гривень звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційної адміністративного суду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд
Повний текст рішення складено 20 серпня 2018 року.
Суддя Кухар Н.А.