Рішення від 13.08.2018 по справі 918/329/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

13 серпня 2018 р. Справа № 918/329/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. розглянувши матеріали позовної заяви від 18.05.2018 р. №180

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова"

про стягнення в сумі 684 915,45 грн.

Секретар судового засідання: Лиманський А.Ю.

Представники сторін:

від позивача : ОСОБА_2

від відповідача : ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова" про стягнення в сумі 684 915,45 грн., з яких 641 892,81 грн. - основний борг, 34 739,58 грн. - інфляційні втрати, 8 283,06 грн. - 3% річних. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови Договору про надання поворотної фінансової допомоги №08/12-16 ЛВ від 08.12.2016 р., не повернув своєчасно частину грошових коштів, що надавалися йому у якості фінансової допомоги. Тому, покликаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 22 травня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/329/18, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07 червня 2018 року.

06 червня 2018 року від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до змісту якого відповідач просить суд закрити провадження у справі на підставі статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору. Вказує, що 22.05.2018 року між ТОВ "САПОНІТ-ІНВЕСТ" та відповідачем було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №1-18ВПВ до позивача на суму 212 171,28 грн. Крім того, 23.05.2018 року між ПП "КРИСТАЛ" та відповідачем було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №2-18ВПВ до позивача на суму 490 583,55 грн. зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 516 Цивільного кодексу України було повідомлено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" про відступлення права вимоги. Також, відповідно до статті 601 відповідач листами №413 та №414 від 29.05.2018 року надіслав позивачу заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Таким чином, на думку відповідача, відбулось зарахування зустрічних позовних вимог на загальну суму 702 754,83 грн., а отже, між позивачем та відповідачем відсутній предмет спору.

Також, 06 червня 2018 року від відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого просить суд закрити провадження у справі за аналогічних підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 07 червня 2018 року відкладено підготовче засідання на 04 липня 2018 року.

04 липня 2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до змісту якого позивач вказує, що на адресу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" надійшли лише повідомлення про відступлення права вимоги, договори про відступлення права вимог (цесії), а також заяви про припинення зобов'язання зарахуванням з проектом відповідних договорів, проте доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язаннях не надіслано. Таким чином, доказів, які засвідчують права, що передаються до нового кредитора у зобов'язаннях (первинна бухгалтерська документація, яка підтверджує заборгованість) позивачу не надходило. Вказує, що у відповідності до умов договорів відступлення права вимог (цесії) такі докази не надавались і новому кредитору, а тому право вимоги до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова" не перейшло. Також, позивач зазначає, що укладення Договору №1-18ВПВ про відступлення права вимоги (цесії) від 22.05.2018 року є безпідставним, та таким, що вводить в оману суд, та свідчить про наміри ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова" уникнути відповідальності. Стверджує, що у відповідності до заяви про припинення зобов'язання зарахуванням від 13.02.2018 року, яка отримана ТОВ "САПОНІТ-ІНВЕСТ", позивачем зараховано зустрічні однорідні вимоги за Договорами №31/07-17/ЛЕ від 31.07.2017 року та №20/09-16/ЛЕ від 20.09.2016 року, тому вони є припиненими у відповідності до вимог статті 601 Цивільного кодексу України. Щодо договору №2-18ВПВ про відступлення права вимоги (цесії) від 23.05.2018 року позивач зазначає, що умовами п. 3.13 вказаного договору передбачено обов'язки первісного кредитора (ПП "КРИСТАЛ") передати усі необхідні документи, які засвідчують права, що передаються. Однак, доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язаннях не надано. Крім того, позивач вказує, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова" не надано доказів про перехід права вимоги; Договори №31/07-17/ЛЕ від 31.07.2017 року та №20/09-16/ЛЕ від 20.09.2016 року є припиненими, у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог між ТОВ "Лотівка Еліт" та ТОВ "Сапоніт-Інвест"; окрім того Договір зворотної фінансової допомоги №22/03-2016 від 01.04.2016 року на суму 65 533,12 грн. та Договір поставки насіння 2017 №22/09-К від 22.09.2016 року на суму 230 850,00 грн. у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" відсутні, що може свідчити про те, що такі договори взагалі не укладались між позивачем та ПП "КРИСТАЛ"; не може бути зарахованою в силу п.4 ч. 1. ст. 602 Цивільного кодексу України заборгованість за договором №01/03-к від 01.03.2014 року на суму 9 744,23 грн. (дата укладення якого свідчить про сплив строку позовної давності, оскільки інших документів не надано). Таким чином, за договорами, які переуступлені та ПП "КРИСТАЛ" для відповідача є спір, а за таких обставин припинення зобов'язання, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не можливе.

04 липня 2018 року у підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву до 20 липня 2018 року.

20 липня 2018 року представник позивача подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи - платіжних доручень про перерахування позивачем коштів відповідачу у період грудень 2016 року - лютий 2017 року. Вказані докази судом долучено до справи.

20 липня 2018 року від відповідача надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив, відповідно до умов якого відповідач вказує, що борг ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" по Договору складського зберігання 2017 року №31/07-17/ЛЕ від 31.07.2017 року та Договору послуг зберігання 2016 рік №20/09-16/ЛЕ від 20.09.2016 року, який був переданий відповідачу на підставі Договору відступлення права вимоги (цесії) №1-18ВПВ від 22.05.2018 року не закритий. Зазначає, що позивачем не надано жодних документів, які б доводили наявність спору по договорах, які переуступлені ПП "КРИСТАЛ" для ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова". Тому заборгованість відповідача перед позивачем погашена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог 01 червня 2018 року (дата отримання позивачем заяви про припинення зобов'язання зарахуванням №413 та №414 від 29.05.2018 року).

Через канцелярію суду 20 липня 2018 року від відповідача надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи на предмет дослідження підписів на Додаткових угодах №1 до Договору про надання поворотної фінансової допомоги №08/12-16 від 08.12.2016 р.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про призначення експертизи у зв'язку з недостатнім обґрунтуванням необхідності її проведення (про що наявна відмітка у протоколі судового засідання).

Ухвалою суду від 20 липня 2018 року закрито підготовче засідання. Призначено справу до судового розгляду по суті на 13 серпня 2018 року.

13 серпня 2018 року представник відповідача подав клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи. Вказані документи судом долучено до справи.

В судовому засіданні 13.08.2018 р. представник позивача підтримав позов в повному обсязі.

У свою чергу представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 грудня 2016 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" (далі - Позикодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова" (далі - Позичальник) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №08/12-16 ЛВ (далі - Договір; арк.с. 11), за умовами п. 1.1 якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути її у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі 393 435,12 грн. без податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 2.2. договору поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не сплачується). Поворотна фінансова допомога за даним договором надається позикодавцем позичальнику в строк з моменту підписання чинного договору і діє до 31 грудня 2016 року шляхом перерахування грошових коштів позикодавцем на поточний рахунок позичальника (п. 2.3. Договору).

Згідно з пунктом 2.5. договору кошти отримані позичальником від позикодавця за даним договором, як поворотна фінансова допомога, повертаються позичальником позикодавцю у строк до 08 грудня 2017 року.

Пунктом 2.6. договору встановлено, що строк, визначений в п. 2.5. договору, може бути продовжений лише за письмовою згодою сторін, шляхом укладання додаткової угоди до цього договору.

Відповідно до пункту 2.8. договору повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів позичальником на поточний рахунок позикодавця.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 08 грудня 2017 року. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов (п. 6.1.Договору).

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

03 січня 2017 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова" укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання поворотної фінансової допомоги №08/12-16 ЛВ від 08 грудня 2016 року (далі - Додаткова угода; арк.с. 12).

Відповідно до п.1 додаткової угоди за взаємною згодою сторони вирішили внести зміни до договору про надання поворотної фінансової допомоги №08/12-16ЛВ від 08 грудня 2016 року:

1.1. Викласти п. 2.1. в наступній редакції:

"2.1. Поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі 643 975,59 грн. без податку на додану вартість".

1.2. Викласти пункт 2.3. в наступній редакції:

"2.3. Поворотна фінансова за даним договором надається позикодавцем позичальнику в строк з моменту підписання чинного договору і до 10 березня 2017 року шляхом перерахування грошових коштів позикодавцем на поточний рахунок позичальника".

Згідно з п. 2. Додаткової угоди решта пунктів договору про надання поворотної фінансової допомоги №08/12-16 ЛВ від 08 грудня 2016 року залишаються без змін.

Додаткова угода підписана повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

На виконання умов договору та додаткової угоди ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" надало ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова" поворотну фінансову допомогу в розмірі 643 975,52 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4792 від 08.12.2016 року на суму 160 000,00 грн., №5008 від 14.12.2016 року на суму 90 683,82 грн., №5126 від 22.12.2016 року на суму 142 751,30 грн., №22 від 05.01.2017 року на суму 27 533,04 грн., №62 від 10.01.2017 року на суму 55 916,86 грн., №278 від 20.01.2017 року на суму 41 840,40 грн., №7 від 02.22.2017 року на суму 6 942,60 грн., №731 від 06.02.2017 року на суму 39 864,32 грн., №914 від 09.02.2017 року на суму 34 927,00 грн., №978 від 14.02.2017 року на суму 34 927,00 грн., №993 від 15.02.2017 року на суму 8 589,25 грн., а також карткою рахунку №3771 за 01.11.2016 року по 11.05.2018 року (арк. с. 12-24).

Як стверджує позивач, відповідачем було здійснено повернення лише частини поворотної фінансової допомоги, чим порушено умови договору щодо повернення фінансової допомоги. Таким чином, розмір неповернутої фінансової допомоги становить 641 892,81 грн. Вказане особисто підтвердили представники позивача та відповідача у судових засіданнях.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію від 16 квітня 2018 року №2 щодо повернення фінансової допомоги за договором від 08 грудня 2016 року та додаткової угоди №1 від 03 січня 2017 року, яка залишена без відповідного реагування (арк.с. 110).

За прострочення виконання зобов'язань з повернення поворотної фінансової допомоги позивач нарахував 34 739,58 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 8 283,06 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що 22 травня 2018 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "САПОНІТ-ІНВЕСТ" (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова" (далі - Новий кредитор) укладено договір №1-18ВПВ про відступлення права вимоги (цесії) (арк.с. 39), відповідно до п. 1.1. якого первісний кредитор оплатно передає (відступає) належне йому право вимоги згідно із договором складського зберігання 2017 року №31/07-17/ЛЕ від 31.07.2017 року на суму 185 945,20 грн. та договором послуги зберігання 2016 рік №20/09-16/ЛЕ від 20.09.2016 року на суму 26 226,08 грн., укладеним між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" та первісним кредитором (надалі разом - "Основні договори"), а новий кредитор на умовах цього договору приймає право вимоги, що належить первісному кредитору за основними договорами.

Відповідно до п. 1.2. договору за умовами цього договору від первісного кредитора переходять до нового кредитора усі права за зобов'язаннями, що виникли з основних договорів, в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення даного договору.

Згідно з п. 2.1. договору за передане право вимоги до боржника за основним договором новий кредитор сплачує первісному кредитору грошову суму у розмірі 212 171,28 грн. новий кредитор зобов'язується перерахувати у безготівковій формі на поточний рахунок первісного кредитора грошову суму, визначену у п. 2.1. цього договору, упродовж 5 років з дня підписання цього договору (п. 2.2. Договору).

Пунктом 3.1. договору закріплено обов'язок первісного кредитора відступити новому кредитору право вимоги згідно з умов цього договору.

За умовами п. 3.1.2. договору первісний кредитор зобов'язаний не пізніше 7 робочих днів після набрання чинності цим договором письмово повідомити боржника про укладення цього договору.

Відповідно до п. 3.1.3. договору первісний кредитор зобов'язаний передати первісному кредитору усі необхідні документи, які засвідчують права, що передаються за п. 1.1. цього договору, упродовж 3 робочих днів з моменту підписання договору.

Пунктом 3.2.1. договору закріплено обов'язок нового кредитора сплатити грошову суму, зазначену в п. 2.1. цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 5.1. Договору).

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

Листом вих. №22/05/18 від 22.05.2018 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "САПОНІТ-ІНВЕСТ" повідомлено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" про укладення договору про відступлення права вимоги (цесії) №1-18ВПВ від 22.05.2018 року (арк.с. 43-44).

Крім того, 23 травня 2018 року між Приватним підприємством "КРИСТАЛ" (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова" (далі - Новий кредитор) укладено договір №2-18ВПВ про відступлення права вимоги (цесії) (арк.с. 40), відповідно до п. 1.1. якого первісний кредитор оплатно передає (відступає) належне йому право вимоги згідно із договором зворотної фінансової допомоги №22/03-2016 від 01.04.2016 року на суму 65 533,12 грн., договором щодо надання послуг харчування №1 від 01.04.2016 року на суму 21 171,77 грн., договором щодо надання послуг харчування №1 від 05.05.2015 року на суму 106 185,53 грн., договором щодо поставки овочів №01/08-л від 01.08.2015 року на суму 1 294,90 грн., договором щодо поставки квітів №01/03-к від 01.03.2014 року на суму 9 744,23 грн., договором поставки насіння №12/02-2016/ЛК від 13.02.2016 року на суму 400,00 грн., договором поставки насіння 2017 №22/09-К від 22.09.2016 року на суму 230 850,00 грн., договором №23/09-К передпосівної обробки №23/09-К від 22.09.2016 року на суму 55 404,00 грн., укладеними між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" та первісним кредитором (надалі разом - "Основні договори"), а новий кредитор на умовах цього договору приймає право вимоги, що належить первісному кредитору за основними договорами.

Відповідно до п. 1.2. договору за умовами цього договору від первісного кредитора переходять до нового кредитора усі права за зобов'язаннями, що виникли з основних договорів, в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення даного договору.

Згідно з п. 2.1. договору за передане право вимоги до боржника за основним договором новий кредитор сплачує первісному кредитору грошову суму у розмірі 490 583,55 грн. новий кредитор зобов'язується перерахувати у безготівковій формі на поточний рахунок первісного кредитора грошову суму, визначену у п. 2.1. цього договору, упродовж 5 років з дня підписання цього договору (п. 2.2. Договору).

Пунктом 3.1. договору закріплено обов'язок первісного кредитора відступити новому кредитору право вимоги згідно з умов цього договору.

За умовами п. 3.1.2. договору первісний кредитор зобов'язаний не пізніше 7 робочих днів після набрання чинності цим договором письмово повідомити боржника про укладення цього договору.

Відповідно до п. 3.1.3. договору первісний кредитор зобов'язаний передати первісному кредитору усі необхідні документи, які засвідчують права, що передаються за п. 1.1. цього договору, упродовж 3 робочих днів з моменту підписання договору.

Пунктом 3.2.1. договору закріплено обов'язок нового кредитора сплатити грошову суму, зазначену в п. 2.1. цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 5.1. Договору).

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

Листом вих. №23/05/18 від 23.05.2018 року Приватним підприємством "КРИСТАЛ" повідомлено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" про укладення договору про відступлення права вимоги (цесії) №2-18ВПВ від 23.05.2018 року (арк.с. 41-42).

В подальшому ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова" надіслано ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" заяви про припинення зобов'язання зарахуванням №413 та №414 від 29.05.2018 року (арк.с. 45-52).

Згідно з положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За умовами ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо повернення поворотної фінансової допомоги у розмірі 641 892,81 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання свого зобов'язання з повернення поворотної фінансової допомоги за договором №08/12-16 ЛВ від 08.12.2016 року та Додаткової угоди №1 до Договору про надання поворотної фінансової допомоги №08/12-16 ЛВ від 08 грудня 2016 року, а позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за прострочення виконання зобов'язань з повернення поворотної фінансової допомоги позивач нарахував 34 739,58 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 8 283,06 грн.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив надані позивачем обрахунки інфляційних втрат та 3% річних, та визнав їх арифметично правильними та обгрунтованими.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 34 739,58 грн. інфляційних втрат та 8 283,06 грн. 3% річних підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на законі та Договорі, тому підлягають задоволенню.

Оцінюючи доводи відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 702 754,83 грн. до позивача, що випливають: з договору про відступлення права вимоги (цесії) №1-18ВПВ від 22.05.2018 року, на підставі якого ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова" набуло права вимоги до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" на суму 212 171,28 грн. за договором складського зберігання 2017 року №31/07-17/ЛЕ від 31.07.2017 року на суму 185 945,20 грн. та договором послуги зберігання 2016 рік №20/09-16/ЛЕ від 20.09.2016 року на суму 26 226,08 грн., укладеними між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "САПОНІТ-ІНВЕСТ" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт", а також з договору відступлення права вимоги (цесії) №2-18ВПВ від 23.05.2018 року, на підставі якого ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова" набуло права вимоги до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" на суму 490 583,55 грн. договором зворотної фінансової допомоги №22/03-2016 від 01.04.2016 року на суму 65 533,12 грн., договором щодо надання послуг харчування №1 від 01.04.2016 року на суму 21 171,77 грн., договором щодо надання послуг харчування №1 від 05.05.2015 року на суму 106 185,53 грн., договором щодо поставки овочів №01/08-л від 01.08.2015 року на суму 1 294,90 грн., договором щодо поставки квітів №01/03-к від 01.03.2014 року на суму 9 744,23 грн., договором поставки насіння №12/02-2016/ЛК від 13.02.2016 року на суму 400,00 грн., договором поставки насіння 2017 №22/09-К від 22.09.2016 року на суму 230 850,00 грн., договором №23/09-К передпосівної обробки №23/09-К від 22.09.2016 року на суму 55 404,00 грн., укладеними між Приватним підприємством "КРИСТАЛ" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт", - суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Аналогічну норму містить ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша боржником, а в другому навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог, сторона, яка ініціює таке зарахування, повинна подати іншій стороні відповідну заяву.

Однак, відповідачем не надано суду документів, які містять відомості про вчинення дій, що засвідчують перехід до нього права вимоги за вказаними договорами.

Також, відповідач не надав суду оригінали примірників договорів, укладених між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "САПОНІТ-ІНВЕСТ", та між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" та Приватним підприємством "КРИСТАЛ", а також первинної бухгалтерської документації за вищевказаними договорами, які б підтвердили наявність непогашених боргів позивача відповідно перед ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "САПОНІТ-ІНВЕСТ" та Приватним підприємством "КРИСТАЛ". Також відсутні докази сплати коштів новим кредитором за передане право вимоги до боржника за основним договором.

Отже, відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами факту виконання первісним та новим кредиторами укладених договорів про відступлення права вимоги (цесії). Відповідно і відсутні докази фактичного переходу прав відповідачу від первісного кредитора відступлених вимог до позивача.

Відтак, суд не може встановити змісту зобов'язань, що виникли з вказаних договорів, та строк їх виконання. Рівно як і не може знайти документального підтердження наявності чи відсутності боргів позивача перед ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "САПОНІТ-ІНВЕСТ" та Приватним підприємством "КРИСТАЛ", і як наслідок перед ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт", та розмірів цих боргів.

Суд зауважує, що сама лише наявність укладених між відповідачем та іншими особами договорів про відступлення права вимоги (цесії) не є доказом того, що ці договори є виконаними у встановленому законом порядку, що має наслідком власне відступлення права вимоги.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач не довів належними і допустимими доказами, що зобов'язання з повернення поворотної фінансової допомоги припинено зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 702 754,83 грн., що виникли з договорів укладених між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "САПОНІТ-ІНВЕСТ", та між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" та Приватним підприємством "КРИСТАЛ", право вимоги за яким до позивача відповідач набув згідно договору про відступлення права вимоги (цесії) №1-18ВПВ від 22.05.2018 року та договору відступлення права вимоги (цесії) №2-18ВПВ від 23.05.2018 року.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог ст.ст. 73,74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи те, що норми Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, були створені належні умови та здійснені всі необхідні дії для надання сторонами доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Крім того, судом береться до уваги пункт 1.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", яким передбачено, що вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, й відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку статті 601 ЦК України.

Разом з тим, на думку суду, відповідач не позбавлений можливості звернутися з позовом про стягнення з позивача заборгованості, право вимоги на яку ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова" набуло згідно договору про відступлення права вимоги (цесії) №1-18ВПВ від 22.05.2018 року та договору відступлення права вимоги (цесії) №2-18ВПВ від 23.05.2018 року - при пред'явленні доказів, що підтверджують вказані обставини.

Отже, доводи відповідача, що висвітлені у відзиві на позов не знайшли свого підтвердження при дослідженні доказів та встановленні обставин справи, відтак відхиляються судом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано вимог позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог. Відтак з відповідача підлягає до стягнення 10 273,73 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Що стосується витрат на правову допомогу, то суд при ухваленні рішення керувався таким.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача у цьому судовому провадженні представляв адвокат ОСОБА_2, що підтверджено договором про надання правової допомоги №3/С від 10.06.2018 року, ордером Серія РН-710 №014 від 10.06.2018 року, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №1385 від 25.04.2018 року. Відповідно до Договору за правову допомогу за результатами надання правової складається акт, що підписується уповноваженими представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським бюро правової допомоги та її вартість. Акт надання юридичних послуг надсилається клієнту поштою, або вручається під розпис уповноваженому працівнику клієнта.

Відповідно до Акту (звіту) №1 виконаних робіт (наданих послуг) Адвокатського бюро "ОСОБА_2 та Партнери" від 13.08.2018 року вартість наданих робіт становить 2 000 грн. Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру №01/08-18 від 13.08.2018 року вартість наданих робіт в сумі 2 000 грн. сплачена ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт".

Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи, а відтак до судових витрат. Порядок відшкодування витрат на правничу допомогу врегульовано статтею 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. підлягають задоволенню та покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова" (35433, Рівненська область, Гощанський район, с. Горбаків, вул. Шкільна, код ЄДРПОУ 03775871) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт " (30453, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Лотівка, вул. Центральна, буд. 1, корпус Б, код ЄДРПОУ 32678215) - 641 892 (шістсот сорок одна тисяча вісімсот дев'яносто дві) грн. 81 коп. основного боргу, 34 739 (тридцять чотири тисячі сімсот тридцять дев'ять) грн. 58 коп. інфляційних втрат, 8 283 (вісім тисяч двісті вісімдесят три) грн. 06 коп. 3% річних, 10 273 (десять тисяч двісті сімдесят три) грн. 73 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору та 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. відшкодування витрат на правову допомогу.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "20" серпня 2018 року

Суддя Бережнюк В.В.

Попередній документ
75972434
Наступний документ
75972436
Інформація про рішення:
№ рішення: 75972435
№ справи: 918/329/18
Дата рішення: 13.08.2018
Дата публікації: 23.08.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Рівненської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори