Рішення від 20.08.2018 по справі 910/7604/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.08.2018Справа №910/7604/18

Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина"

про стягнення 387,64 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" (надалі - ТОВ "Інвестбудгаличина") про стягнення 387,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань з оплати поставленого позивачем згідно Договору №2610/15-БО-41 від 30.12.2014 природного газу, у зв'язку з чим, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" пеню у розмірі 369,18 грн. та 3% річних у розмірі 18,46 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2018 відкрито провадження у справі №910/7604/18; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 14.06.2018 була надіслана відповідачу 20.06.2018 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01011, м. Київ, вул. Печерський Узвіз, буд. 1, та як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103047199704 отримана ТОВ "Інвестбудгаличина" 22.06.2018.

Згідно пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Інших заяв, клопотань, пояснень від сторін по справі до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.

30.12.2014 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ТОВ "Інвестбудгаличина" (покупець) укладено договір №2610/15-БО-41 купівлі-продажу природного газу (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз-Україна" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору продавець передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 32 000 кубічних метрів з визначенням у даному пункті помісячних об'ємів.

Об'єми газу, що планується передати за цим Договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п. 2.1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Згідно п. 5.2 Договору ціна за 1 000 кубічних метрів природного газу становить 5 900,00 грн. без урахуванням податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; - податок на додану вартість - 20%; - тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами - 366,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 73,34 грн., всього з ПДВ - 440,04 грн. До сплати за 1 000 кубічних метрів природного газу - 6 3,84,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 1 276,94 грн., всього з ПДВ - 7 661,64 грн.

В подальшому сторонами укладались Додаткові угоди до Договору, якими коригувалась ціна природного газу.

Так, згідно Додаткової угоди №1 від 25.02.2015 з 01 лютого 2015 року загальна вартість 1 000 кубічних метрів природного газу була визначена у розмірі 7 416,84 грн. з ПДВ; згідно Додаткової угоди №2 від 10.03.2015 з 01 березня 2015 року загальна вартість 1 000 кубічних метрів природного газу була визначена у розмірі 11 333,64 грн. з ПДВ; згідно Додаткової угоди №3 від 15.04.2015 з 01 квітня 2015 року загальна вартість 1 000 кубічних метрів природного газу була визначена у розмірі 9 600,24 грн. з ПДВ; згідно Додаткової угоди №4 від 15.05.2015 з 01 травня 2015 року загальна вартість 1 000 кубічних метрів природного газу була визначена у розмірі 9 122,88 грн. з ПДВ; згідно Додаткової угоди №5 від 10.06.2015 з 01 червня 2015 року загальна вартість 1 000 кубічних метрів природного газу була визначена у розмірі 8 865,84 грн. з ПДВ; згідно Додаткової угоди №6 від 20.07.2015 з 01 липня 2015 року загальна вартість 1 000 кубічних метрів природного газу була визначена у розмірі 8 874,60 грн. з ПДВ; згідно Додаткової угоди №8 від 15.10.2015 з 01 жовтня 2015 року загальна вартість 1 000 кубічних метрів природного газу була визначена у розмірі 8 905,32 грн. з ПДВ; згідно Додаткової угоди №9 від 22.10.2015 з 01 листопада 2015 року загальна вартість 1 000 кубічних метрів природного газу була визначена у розмірі 8 745,74 грн. з ПДВ; згідно Додаткової угоди №11 від 25.11.2015 з 01 грудня 2015 року загальна вартість 1 000 кубічних метрів природного газу була визначена у розмірі 8 751,10 грн. з ПДВ.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У пункті 7.2 Договору сторони погодили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 Договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

За твердженнями позивача на виконання своїх зобов'язань за Договором ним було поставлено відповідачу у 2015 році природний газ загальною вартістю 32 595,65 грн., а відповідач прострочував виконання своїх зобов'язань з оплати поставленого йому газу.

Спір у справі виник у зв'язку із систематичним неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого природного газу, у зв'язку з чим ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просить стягнути з ТОВ "Інвестбудгаличина" пеню у розмірі 369,18 грн. та 3% річних у розмірі 18,46 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу, які підписані представниками та скріплені печатками сторін, підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором з поставки природного газу відповідачу в обсязі 2 459 кубічних метри загальною вартістю 21 677,81 грн., а саме:

згідно акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2015 позивачем передано, а відповідачем прийнято природній газ в обсязі 1 556 кубічних метрів вартістю 11 540,81 грн.;

- згідно акту приймання-передачі природного газу від 31.03.2015 позивачем передано, а відповідачем прийнято природній газ в обсязі 847 кубічних метрів вартістю 9 599,59 грн.;

- згідно акту приймання-передачі природного газу від 30.04.2015 позивачем передано, а відповідачем прийнято природній газ в обсязі 56 кубічних метрів вартістю 537,61 грн.

Водночас у своєму позові ПАТ "НАК "Нафтогаз України" вказує, що ним було поставлено відповідачу у період з січня 2015 року по квітень 2015 року природний газ вартістю 32 595,65 грн., однак до позову не долучено акту приймання-передачі природного газу за січень 2015 року, натомість долучено дві копії акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2015.

Проте, з долученого до позову розрахунку штрафних санкцій та 3% річних вбачається, що ТОВ "Інвестбудгаличина" було належним чином виконано своє зобов'язання з оплати поставленого у січні 2015 року природного газу та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не нараховує відповідачу штрафні санкції за цей період, у зв'язку з чим обставини здійснення поставки природного газу у січні 2015 року не входять до предмету доказування у даній справі.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином виконано свої зобов'язання з поставки відповідачу у лютому-квітні 2015 року продукції за Договором загальною вартістю 21 677,81 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами у пункті 6.1 Договору визначено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та умови п. 6.1 Договору, відповідач зобов'язаний був оплатити поставлений йому у лютому 2015 року газ загальною вартістю 11 540,61 грн. до - до 16.03.2015 (у відповідності до приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки 14 та 15 березня перепадають на вихідні дні - на суботу та неділю відповідно), у березні 2015 року загальною вартістю 9 599,59 грн. - до 14.04.2015, у квітні 2015 року загальною вартістю 537,61 грн. - до 14.05.2018.

З долученої до позовної заяви довідки по операціях за Договором з 01.01.2014 по 31.10.2017, а також з пояснень та розрахунків ПАТ "НАК "Нафтогаз України" вбачаться, що відповідачем в повному обсязі сплачено за поставлений йому природній газ, однак така оплата за спожитий у лютому-квітні 2015 року газ була здійснена ТОВ "Інвестбудгаличина" з простроченням. А саме:

- за спожитий у лютому 2015 року природний газ позивачем було в межах строку, визначеного Договором, сплачено 91,00 грн., а інша частина вартості поставленого газу була оплачена 30.03.2015;

- за спожитий у березні 2015 року природний газ позивачем було в межах строку, визначеного Договором, сплачено 380,89 грн., а інша частина вартості поставленого газу була оплачена 21.04.2015;

- за спожитий у квітні 2015 року природний газ позивачем було сплачено 22.06.2015.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не спростував твердження позивача про неналежність виконання ним своїх зобов'язань з вчасної оплати поставленого природного газу, у зв'язку з чим суд, керуючись приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку, що покупець належним чином своїх грошових зобов'язань не виконав, вартість переданого йому природного газу у визначений Договором строк не сплатив.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 7.2 Договору сторони погодили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 Договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені з урахуванням визначеного позивачем періодів, а також встановлених судом дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання, приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення пені у розмірі 369,18 грн. за прострочення виконання відповідачем зобов'язання за спірним Договором є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем 3% річних з урахуванням визначених позивачем періодів нарахування встановив, що вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 18,46 грн. за прострочення виконання відповідачем зобов'язання за спірним Договором підлягає задоволенню в повному обсязі.

З огляду на наведене, позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ТОВ "Інвестбудгаличина" про стягнення 387,64 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" (01011, м. Київ, вул. Печерський Узвіз, буд. 1; ідентифікаційний код 36520848) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) пеню у розмірі 369 (триста шістдесят дев'ять) грн. 18 коп., 3% річних у розмірі 18 (вісімнадцять) грн. 46 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Київського апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 20.08.2018.

Суддя Р.В.Бойко

Попередній документ
75972010
Наступний документ
75972014
Інформація про рішення:
№ рішення: 75972011
№ справи: 910/7604/18
Дата рішення: 20.08.2018
Дата публікації: 22.08.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (20.08.2018)
Дата надходження: 12.06.2018
Предмет позову: про стягнення 387,64 грн.