іменем України
Справа № 285/1263/18
провадження у справі № 2/0285/754/18
16 серпня 2018 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі головуючої - судді Заполовської Т.Г.,
за секретаря судового засідання Матвіюк Т.М.,
за участі: позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, їх представника ОСОБА_5, третьої особи ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новограді-Волинському
за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідачів - ОСОБА_6, орган опіки та піклування Баранівської районної державної адміністрації Житомирської області,
про визнання права власності на частину спільно нажитого майна,
17.04.2018 року позивач звернулася до суду та просила визнати за нею право власності на ? частину рухомого майна - автомобіля CITROEN-BERLINGO, 2009 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона жила з ОСОБА_7 як чоловік та жінка однією сім'єю, не зареєструвавши шлюбу. В лютому 2001 року у них народилася донька ОСОБА_6, батьком якої є ОСОБА_7 Також факт спільного проживання однією сім'єю з 01.01.2004 року до 06.05.2017 року встановлений рішенням Баранівського районного суду, що набрало законної сили, тому вказана обставина не підлягає доказуванню. Під час спільного проживання позивач разом з ОСОБА_7 придбали автомобіль CITROEN-BERLINGO, 2009 року випуску, за рахунок спільно нажитих грошових коштів та з метою використання в інтересах сім'ї. Право власності на вказаний автомобіль було зареєстроване за ОСОБА_7 Тому позивач вважає, що вказане рухоме майно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя і вона має право на його половину. ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 і спадкоємцями першої черги після його смерті є його донька ОСОБА_8, та батьки ОСОБА_7 - відповідачі по справі. В добровільному порядку вирішити спір немає можливості. З метою захисту своїх майнових прав змушена звернутись до суду.
Відповідачі подали відзиви на позовну заяву, де зазначали, що позов ОСОБА_1 повністю не підлягає задоволенню. Позивач, на їх думку, не надала достатніх, належних та допустимих доказів, які б свідчили про придбання спірного автомобіля за рахунок спільних коштів її та сина відповідачів. Сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя. Крім того, копії свідоцтва платника єдиного податку за 2012 та 2013 роки, видані на ім'я позивача, не оформлені належним чином та можуть свідчити лише про доходи позивача у 2012 році.
За клопотанням відповідачів ухвалою суду до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідачів залучені неповнолітня ОСОБА_6 та орган опіки та піклування Баранівської РДА.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, просили задовольнити у повному обсязі.
Відповідачі та їх представник в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову за недоведеністю.
Неповнолітня ОСОБА_6 в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги повністю.
Від органу опіки та піклування Баранівської РДА надійшов лист, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 підтримали та не заперечували проти їх задоволення. Просили судове засідання провести без присутності їх представника.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши їхні доводи, викладені в заявах по суті, письмові докази по справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Встановлено, що рішенням Баранівського районного суду Житомирської області № 273/1288/17 від 23.11.2017 року, що набрало законної сили 19.12.2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено та встановлено факти проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01.01.2004 року до дня смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4. Також встановлений факт, що померлий ОСОБА_7 є батьком неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4-6).
Згідно копії актового запису про смерть № 24 від 10.06.2017 року, складеного виконавчим комітетом Ярунської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Баранівка Житомирської області. Зареєстрований був за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).
Спірний автомобіль CITROEN-BERLINGO, 2009 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, був придбаний 04.09.2012 року (в подальшому зареєстроване переобладнання 22.03.2013 року) та зареєстрований на праві власності на ім'я ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 11). Вказана обставина визнавалась сторонами в судовому засіданні.
22.04.2014 року позивач отримала посвідчення водія (а.с. 8).
Згідно звіту № 4/4815 від 10.04.2018 року про оцінку транспортного засобу ринкова вартість автомобіля CITROEN-BERLINGO, 2009 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, станом на 10.04.2018 року становить 141 000 грн.
Відповідно до ст. 74 Сімейного кодексу України (Далі СК України…) якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Глава 8 СК України регулює право спільної сумісної власності подружжя.
Стаття 70 СК України визначає, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Дослідивши фактичні обставини по справі, суд приходить до переконання, що спірний автомобіль належав позивачу та покійному ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності.
Рішенням суду встановлений факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01.01.2004 року до дня смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4.
Відповідно до положень ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак достовірно встановлено, що спірне майно придбане ОСОБА_7 у період спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_1
Також суд приходить до переконання, що автомобіль CITROEN-BERLINGO, реєстраційний номер НОМЕР_1, перебував у спільній сумісній власності ОСОБА_7 та позивача ОСОБА_1, які проживали як подружжя.
Правовий режим майна таких осіб визначений законом як спільна сумісна власність, тому суд не погоджується з позицією відповідачів, що ОСОБА_1 не довела розмір своїх особистих внесків у купівлю вказаного автомобіля.
Відповідно до вимог закону саме сторона, яка не згідна з тим, що майно перебуває у спільній сумісній власності повинна довести, що кошти, на які куплене майно, були його особистими коштами.
Всупереч вимогам закону позивачі не надали суду на дослідження доказів, які б вказували, що автомобіль CITROEN-BERLINGO, реєстраційний номер НОМЕР_1, придбаний їхнім сином за власні кошти та перебував у його особистій власності.
Позивач та покійний ОСОБА_7 на момент купівлі автомобіля не перебували у іншому шлюбі, письмові договори про перебування майна у іншому правовому режимі, ніж спільне сумісне, вони за життя ОСОБА_7 не укладали.
Навпаки, автомобіль використовувався в інтересах сім'ї, позивач отримала посвідчення водія у 2014 році і користувалась автомобілем до дня смерті чоловіка.
Законом чітко встановлено, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідачі просили визнати неналежними докази позивача - копії свідоцтва платника єдиного податку виписку ЄДРЮОТФОП, податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2012 та 2013 роки на ім'я позивача.
Суд частково погоджується з позицією відповідача і враховує, що вказані документи підтверджують наявність доходів у позивача лише з 22.08.2012 року, тобто за місяць до купівлі спірного автомобіля, однак вказана обставина не спростовує висновок суду.
Також обґрунтованими суд вважає вимоги позивача про визнання за нею права власності на 1/2 частку автомобіля, оскільки поділ майна відповідно до вимог ст. 70 СК України суд проводить виходячи із рівності часток чоловіка та дружини. Підстав для відступу від засад рівності часток судом не встановлено.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на вимогах закону та підлягають до задоволення у повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених вимог підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача в дольовому порядку відповідно до положень ст. 141 ЦПК України. Оскільки відповідач ОСОБА_4 є інвалідом другої групи, має пільги по сплаті судового збору, тому її частка судових витрат у розмірі 352,40 грн. компенсується за рахунок держави.
Витрати по сплаті судового збору у розмірі 352,40 грн. підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача.
Відтак встановлені підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 17, 141, 258-261, 354-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: 12746, АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_2) до ОСОБА_3 (місце проживання: 11762, АДРЕСА_3; РНОКПП НОМЕР_3), ОСОБА_4 (місце проживання: 11762, АДРЕСА_3; РНОКПП НОМЕР_4) задовольнити повністю.
Визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на ? частину рухомого майна - автомобіля CITROEN-BERLINGO, 2009 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 352,40 грн. судового збору.
Компенсувати ОСОБА_1 352,40 грн. судового збору за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та(або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційний розгляд справа.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової апеляційні скарги подаються учасниками справи до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області.
Дата складення повного тексту рішення 17.08.2018 року
Головуюча Т.Г. Заполовська