Ухвала
15 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 757/46387/15-ц
провадження № 61-20411св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), ЛеськоА. О., Мартєва С. Ю.
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Генеральної прокуратури України, ОСОБА_5 про визнання інформації недостовірною, такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію, та спростування інформації, за касаційною скаргою представника Генеральної прокуратури України- Хорольського Сергія Вікторовича, на рішення Печерського районного суду м. Києва в складі судді Фарикош Ю. А. від 24 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва в складі суддів: Андрієнко А. М., Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є., від 15 березня 2017 року,
Відповідно до пункту 4 частини першої розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Генеральної прокуратури України, ОСОБА_5 в якому просила визнати недостовірним та таким, що порушує її честь, гідність та ділову репутацію висловлювання, яке поширене Генеральною прокуратурою України публічно ІНФОРМАЦІЯ_1 під час спільного брифінгу Служби Безпеки України та Генеральної прокуратури України: «у вересні 2015 року ми звернулись до Інтерполу щодо оголошення пані ОСОБА_7 у міжнародний розшук, але сьогодні так сталося що вона повернулася на Україну»; зобов'язати Генеральну прокуратуру України протягом 10 робочих днів з набрання рішенням законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію та розмістити на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України резолютивну частину судового рішення; зобов'язати ОСОБА_5 протягом 10 робочих днів з набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію та розмістити на його власній сторінці в мережі Фейсбук (ОСОБА_8) резолютивну частину судового рішення.
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у приміщенні Служби безпеки України відбувся спільний брифінг Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України анонсований «у зв'язку із затриманням Службою безпеки України ОСОБА_7, яка перебувала в розшуку через її причетність до злочинів проти Майдану». Вказаний брифінг проводився як публічний захід з залученням значної кількості засобів масової інформації, а також транслювався в прямому ефірі декількох каналів, у тому числі телевізійного каналу «112 Україна». Прокурором ОСОБА_8 відеозапис вказаного брифінгу було поширено на його власній сторінці в мережі Фейсбук (ОСОБА_8), яка ведеться ним саме як посадовою особою відповідача. Під час цього брифінгу представником Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 під час виконання ним своїх посадових обов'язків (він представлений як представник Генеральної прокуратури України, прокурор Генеральної прокуратури) було публічно поширено засобам масової інформації наступну інформацію: «У вересні 2015 року ми звернулися до Інтерполу щодо оголошення пані ОСОБА_7 у міжнародний розшук, але сьогодні так сталося що вона повернулася на Україну і була затримана безпосередньо в м. Києві»; «Сьогодні до нас прийшла така вдача, що нам вдалось її затримати в м. Києві … сьогодні, враховуючи що пані ОСОБА_7 тільки затримана, питання як вона потрапила в Україну …. ми не будемо розголошувати».
Поширена у такий спосіб відповідачами інформація не відповідає дійсності, порушує особисті немайнові права позивача, оскільки створює враження її причетності до протиправної діяльності, створює уявлення у суспільства про неї, як особу, яка побоювалась відповідати за якісь протиправні дії, яка намагається переховуватись від правоохоронних органів, через що і покинула територію України. Покидати територію України у вересні 2015 вона не мала наміру та необхідності, з жовтня 2013 жодного разу не залишала територію України, як і не мала жодних обмежень з боку правоохоронних органів України у реалізації своїх прав на свободу пересування і спілкування. Крім того, під час скликання брифінгу наголошувалося, що розшук позивача начебто був пов'язаний із причетністю до подій на Майдані, що не відповідає дійсності.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року визнано недостовірною, такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4, інформацію, поширену Генеральною прокуратурою України публічно ІНФОРМАЦІЯ_1 під час спільного брифінгу Служби Безпеки України та Генеральної прокуратури України: «У вересні 2015 року ми звернулись до Інтерполу щодо оголошення пані ОСОБА_7 у міжнародний розшук, але сьогодні так сталося що вона повернулася на Україну». Зобов'язано Генеральну прокуратуру України протягом 10 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію та розмістити на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України резолютивну частину цього рішення. Зобов'язано ОСОБА_5 протягом 10 робочих днів з набрання рішенням законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію та розмістити на його власній сторінці в мережі Фейсбук (ОСОБА_8) резолютивну частину цього рішення. Стягнуто з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 1 461 грн 60 коп.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2017 рокуапеляційну скаргу представника Генеральної прокуратури України - ХорольськогоС. В., відхилено. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року залишено без змін.
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник Генеральної прокуратури України- Хорольський С. В., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Підстави для виклику сторін відсутні.
За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу за позовом ОСОБА_4 до Генеральної прокуратури України, ОСОБА_5 про визнання інформації недостовірною, такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію, та спростування інформації, за касаційною скаргою представника Генеральної прокуратури України - ХорольськогоСергія Вікторовича, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2017 року призначити до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справив складі п'яти суддів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. П. Штелик
А. О. Лесько
С. Ю. Мартєв