Справа № 686/1049/18
Провадження № 22-ц/792/1115/18
14 серпня 2018 року м. Хмельницький
Апеляційний суд Хмельницької області у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Купельського А.В., Спірідонової Т.В.,
секретаря: Коршельника В.М.,
учасники справи: ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5,
прокурор Параскевич О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та Прокуратури Хмельницької області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2018 року (суддя - Бондарчук В.В.) за позовом ОСОБА_4 до Прокуратури Хмельницької області, Державної казначейської служби України про визнання протиправною та скасування постанови, відшкодування шкоди,-
В січні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому зазначив, що 29.01.2010 року було порушено кримінальну справу за фактом незаконного заволодіння службовими особами ВАТ «Завод Пульсар», ПМП «Юнар» та ПП «Дизайн Буд Сервіс Поділля» чужим майном та легалізації доходів одержаних злочинним шляхом. 10.02.2010 року при проведенні обшуку за місцем роботи позивача було вилучено оригінали бухгалтерських, юридичних та банківських документів, комп'ютерну техніку, заарештовано рахунки підприємства, чим було фактично зупинено роботу ПП «Дизайн Буд Сервіс Поділля», директором якого являвся позивач. 18 листопада 2010 року відносно ОСОБА_4 як директора ПП «Дизайн Буд Сервіс Поділля» було порушено кримінальну справу за ч.2 ст.212, ч.2 ст.366 КК України.
Постановами слідчого від 22.11.2010 року, 23.11.2010 року та 28.03.2011 року накладено арешт на майно позивача, зокрема на: земельну ділянку, квартиру, автомобіль, трансформатор ТДТН №112658. 10.03.2011 року відносно ОСОБА_4 було порушено кримінальну справу за ч.5 ст.191, ч.2 ст.209, ч.3 ст.358 КК України та в цей же день затримано. Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 12.03.2011 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 05.11.2013 року ОСОБА_4 за ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.2 ст.209, ч.2 ст.366 КК України (по епізоду підробки та використання накладної №214) було виправдано за відсутністю складу злочину, за ч.2 ст.366 КК України (по епізоду підробки та передачі документів ТОВ «Юнар», ТОВ «Укргалантерея» до тендерного комітету ВАТ «ЕК Хмельницькобленерго») виправдано за недоведеністю участі у вчиненні цього злочину _____________________________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Бондарчук В.В. Категорія: 33
Доповідач: Янчук Т.О.
та засуджено за ч.1 ст.366 КК України зі звільненням на підставі ч.5 ст.74 КК України від покарання.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 28.01.2014 року вирок в частині засудження за ч.1 ст.366 КК України скасовано з направленням справи в цій частині прокурору Хмельницької області на додаткове розслідування.
Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Балюка В.О. кримінальне провадження №32014240000000028 від 16.05.2014 року було закрито у зв'язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості засновника та директора ПМП «Юнар» і директора ПП «Дизайн Буд Сервіс Поділля» ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.212 та ч.2 ст.266 КК України у суді та вичерпання можливостей їх отримати.
Загальний строк перебування ОСОБА_4 під слідством та судом становив 5 років 1 місяць 11 днів, з яких 9 місяців та 16 днів - під вартою.
Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Хмельницької області від 08.11.2017 року, на звернення ОСОБА_4 із заявою про відшкодування йому втраченого заробітку та втраченого прибутку, було відмовлено у задоволенні відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, з тих підстав, що досудове розслідування здійснювалось слідчими СУ ФР ГУ ДФС у Хмельницькій області, ними порушувалась кримінальна справа стосовно особи, ініціювались запобіжні заходи (тримання під вартою), а в значній частині обвинувачення ОСОБА_4 був виправданий Хмельницьким міськрайонним судом, який також змінював запобіжний захід на підписку про невиїзд, а тому у прокуратури Хмельницької області відсутні законні, обґрунтовані підстави, а також оригінали документів, необхідні для визначення шкоди, яка підлягає відшкодуванню ОСОБА_4
Позивач зазначає, що така постанова є незаконною, оскільки в силу рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2017 року, прокурор зобов'язаний виконати вимоги ст.12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та шляхом прийняття постанови визначити розмір шкоди.
Позивач зазначає, що у зв'язку із накладенням арешту на земельну ділянку та автомобіль НОМЕР_1 вартість зазначеного майна істотно знизилась. Збитки завдані знеціненням автомобіля становлять 147 258 грн., знеціненням земельної ділянки 409 050 грн.
Крім цього, ОСОБА_4 було втрачено заробіток як в період досудового так і судового слідства в сумі 2 954 081 грн. 75 коп. Не отримано дохід від оренди трансформатора в сумі 4 129 197 грн. 58 коп.. У зв'язку із наданням правової допомоги в кримінальному провадженні за послуги адвоката було сплачено 28 000 грн.
Посилаючись на зазначене, позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову прокурора від 08 листопада 2017 року про відмову у відшкодуванні шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду, та стягнути з державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби на його користь 2954081,75 грн. втрачений заробіток, 4129197,58 грн. втрачений дохід, 28000 грн. - витрати сплачені адвокату за надання юридичної допомоги по кримінальній справі, а всього - 7 111 279,33 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 15 травня 2018 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною та скасовано постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Прокуратури Хмельницької області Балюка В.О. від 08 листопада 2017 року, якою було відмовлено у відшкодуванні ОСОБА_4 шкоди завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. В задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з Прокуратури Хмельницької області на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 частково не погоджується з рішенням суду та, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, в частині відмови у задоволенні позовних вимог просить скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення його позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд, відмовивши позивачеві у позові, фактично знову відправив його до прокуратури, посадові особи якої незаконно ініціювали щодо нього кримінальне розслідування та тривале тримання під вартою. Статтею 12 Закону України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що у разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити її до суду. Оскільки прокуратура Хмельницької області не виконала покладених на неї як Законом так і рішенням суду обов'язків визначити розмір заподіяної ОСОБА_4 шкоди, то йому нічого не залишалося як звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Крім того, відмовивши у задоволенні позовних вимог про відшкодування заподіяної позивачу шкоди, суд не звернув уваги на те, що в силу ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» постанова прокурора з цього приводу, навіть якщо він її прийме, не є виконавчим документом, що унеможливлює її примусове виконання.
В апеляційній скарзі Прокуратура Хмельницької області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, не погоджується із рішенням в частині стягнення з Прокуратури Хмельницької області на користь держави судового збору в сумі 704,80 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, судовий збір не справляється, то відсутні підстави стягувати в дохід держави судовий збір з відповідачів по даній цивільній справі.
У відзиві на апеляційну скаргу Прокуратури Хмельницької області, позивач зазначає, що судом передчасно відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Прокуратури Хмельницької області, оскільки до скарги не додано довіреності або іншого документу, який посвідчує повноваження заступника прокурора Хмельницької області С.Гриценка на подання апеляційної скарги. Крім того, зазначає, що судом та прокуратурою не наведено жодного нормативного документа який би зобов'язував ОСОБА_4 при зверненні до прокурора за винесенням такої постанови вказувати у заяві розмір заподіяної шкоди, провадити її розрахунок. Вважає, що апеляційна скарга Прокуратури Хмельницької області підлягає до задоволення, оскільки рішення суду про стягнення судових витрат з прокуратури прямо суперечить як положенням ст.14 Закону України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» так і положенням п.13 ч. 2 ст.3 Закону України «Про судовий збір».
В судовому засіданні ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 підтримали доводи своєї апеляційної скарги, просили її задовольнити. Проти задоволення апеляційної скарги Прокуратури Хмельницької області не заперечували.
Прокурор Параскевич О.Г. в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги Прокуратури Хмельницької області, проти доводів апеляційної скарги позивача заперечував, просив її відхилити.
Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5, прокурора, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Хмельницького міськрайонного суду від 05.11.2013 року ОСОБА_4 за ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.2 ст.209, ч.2 ст.366 КК України (по епізоду підробки та використання накладної №214) було виправдано за відсутністю складу злочину, за ч.2 ст.366 КК України (по епізоду підробки та передачі документів ТОВ «Юнар», ТОВ «Укргалантерея» до тендерного комітету ВАТ «ЕК Хмельницькобленерго») виправдано за недоведеністю участі у вчиненні цього злочину та засуджено за ч.1 ст.366 КК України зі звільненням на підставі ч.5 ст.74 КК України від покарання.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 28.01.2014 року вирок в частині засудження за ч.1 ст.366 КК України скасовано з направленням справи в цій частині прокурору Хмельницької області на додаткове розслідування.
Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Балюка В.О. кримінальне провадження №32014240000000028 від 16.05.2014 року було закрито у зв'язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості засновника та директора ПМП «Юнар» і директора ПП «Дизайн Буд Сервіс Поділля» ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.212 та ч.2 ст.266 КК України у суді та вичерпання можливостей їх отримати.
ОСОБА_4 під слідством та судом перебував з 18.11.2010 року по 29.12.2015 року, з яких 9 місяців та 16 днів під вартою.
Постановою слідчого від 23.11.2010 року було накладено арешт на земельну ділянку, належну ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності серія ЯЖ №959415 площею 0,10 га по вул. Серпневій, 8 у м. Хмельницькому.
Постановою слідчого від 23.11.23010 року було накладено арешт на автомобіль НОМЕР_1.
Постановою слідчого від 28.03.2011 року було накладено арешт на трансформатор ТДТН 25000/110 заводський номер 112658, який належав ОСОБА_4 на підставі біржової угоди від 09.11.2006 року.
01 березня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до прокуратури Хмельницької області із заявою про відшкодування втраченого заробітку з урахуванням інфляції та не отриманого прибутку та просив прийняти постанову про відшкодування 36000 грн. втраченого заробітку, 47800 грн. компенсації втрати заробітку внаслідок інфляції, 875 000 грн. втраченого прибутку.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 року, позов ОСОБА_4 до прокуратури Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії зобов'язано прокуратуру Хмельницької області розглянути звернення ОСОБА_4 з приводу виплати йому втраченого заробітку та інших грошових доходів, які він втратив внаслідок проведення досудового розслідування. Цією ж постановою було встановлено, що оскільки прокуратура Хмельницької області 29.12.2015 року прийняла постанову, якою закрила кримінальне провадження №3201424000000028 від 16.05.2014 року, вона повинна визначити розмір відшкодування шкоди позивачу у місячний термін.
Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Хмельницької області від 08.11.2017 року, на звернення ОСОБА_4 із заявою про відшкодування йому втраченого заробітку та втраченого прибутку, було відмовлено у задоволенні відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, з тих підстав, що досудове розслідування здійснювалось слідчими СУ ФР ГУ ДФС у Хмельницькій області, ними порушувалась кримінальна справа стосовно особи, ініціювались запобіжні заходи (тримання під вартою), а в значній частині обвинувачення ОСОБА_4 був виправданий Хмельницьким міськрайонним судом, який також змінював запобіжний захід на підписку про невиїзд, а тому у прокуратури Хмельницької області відсутні законні, обґрунтовані підстави, а також оригінали документів, необхідні для визначення шкоди, яка підлягає відшкодуванню ОСОБА_4
Суд першої інстанції, задовольняючи позовну заяву в частині визнання неправомірною та скасування постанови прокурора від 08.11.2017 року, якою відмовлено у відшкодуванні ОСОБА_4 шкоди завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, виходив з того, що прокурором при винесенні такої постанови не дотримано вимог ст.ст. 3,12 Закону України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та п.12 Положення про застосування зазначеного Закону.
Відмовляючи позивачу ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог щодо стягнення шкоди з Державного бюджету України у визначеному ним розмірі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки судом скасовано постанову прокурора про відмову у відшкодуванні шкоди, розгляд заяви ОСОБА_4 має відбутися з початку, а отже позивач не позбавлений можливості отримати відшкодування завданої шкоди у спосіб визначений Законом України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Однак такий висновок зроблено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).
Частиною другою статті 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом, до яких належать й інші способи відшкодування шкоди.
Положеннями частин першої, другої, сьомої статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 3 цього Закону у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, громадянинові відшкодовуються (повертаються) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій, суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги..
Відшкодування шкоди в таких випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1 частини першої статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади) (частина перша статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції. У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.
Пунктом 11 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», затвердженого наказом Мінюсту України від 4 березня 1996 року № 6/5, Генеральної прокуратури України від 4 березня 1996 року № 3 та Мінфіну України від 4 березня 1996 року № 41, у разі закриття кримінальної справи за відсутністю у діянні складу злочину слідчий зобов'язаний роз'яснити громадянинові порядок поновлення його порушених прав і відшкодування іншої шкоди.
Згідно з пунктом 12 зазначеного Положення у місячний термін з дня звернення громадянина один з органів, перелічених в п.11 Положення, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії, витребовує від державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену ч.1 ст.12 Закону постанову .
Згідно з частиною 2 ст.12 Закону України Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у разі незгоди з винесеною постановою про відшкодування шкоди громадянин може оскаржити її до суду в порядку, встановленому для розгляду скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян. Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутися зі скаргою до відповідного прокурора.
Отже, чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, при цьому оскарження постанови у разі незгоди з відшкодуванням шкоди може оскаржуватися в порядку, встановленому для розгляду скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, встановлення розміру грошових доходів, втрачених громадянами унаслідок незаконних дій зазначених органів, віднесено до компетенції цих органів, а не суду.
Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 374, 377, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційні скарги ОСОБА_4 та Прокуратури Хмельницької області задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2018 року скасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Прокуратури Хмельницької області, Державної казначейської служби України про визнання протиправною та скасування постанови, відшкодування шкоди закрити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 серпня 2018 року.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.О. Янчук