Справа № 682/1214/17
Провадження № 2/682/592/2017
26 грудня 2017 року
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Мацюка Ю.І.,
з участю секретаря Козир О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач - ПАТ КБ «ПриватБанк», в особі представника Сафіра Ф.О., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначаючи, що відповідно до укладеного договору № б/н від 08 жовтня 2009 року, ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 1200 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифами банку.
Відповідач порушив умови договору, в результаті, чого виникла заборгованість, яка станом на 18 квітня 2017 року становить 37790,51 гривень (1077,70 гривень заборгованість за кредитом, 30867,07 гривень заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 3570 гривень заборгованість за пенею та комісією, 500 гривень штрафу фіксована частина, 1775,74 гривень штрафу відсоткова складова).
В зв'язку з тим, що відповідач в добровільному порядку відмовляється погасити даний борг, позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.
В судове засідання представник позивача за довіреністю не з'явився, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.08 жовтня 2009 року позивачем було видано відповідачу кредитну картку з кредитним лімітом 1000 гривень, базовою процентною ставкою за кредитом 30%. Відповідачем 24 листопада 2009 року позивачу було сплачено 100 гривень, 24 грудня 2009 року - 796 гривень, 26 грудня 2009 року - 900 гривень, та 30 січня 2010 року - 1000 гривень. Таким чином, відповідачем за період з 08 жовтня 2009 року по 30 січня 2010 року було сплачено 2796 гривень, у зв'язку з чим зобов'язання по кредиту відповідачем були виконанні в повному обсязі.
Крім того, відповідач зазначає, що позивач у розрахунку заборгованості застосовує одночасно штраф і пеню, що є порушенням чинного законодавства.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх доводи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Відповідно вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В судовому засіданні об'єктивно встановлено, що позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором зазначив, що 08 жовтня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № б/н, згідно умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 1000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту, зі сплатою 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
«Умовами та правилами надання банківських послуг» передбачено, що після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів та приймає рішення про можливість видачі кредиту на платіжну карту. Клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється по рішенню банку і клієнт надає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою держателя відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, що визначено п.п. 3.2., 3.3. Умов та Правил надання банківських послуг, що додані позивачем до позовної заяви.
Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифами банку.
Подавши ПАТ КБ «Приватбанк» анкету-заяву позичальника від 08.10.2009 року, відповідач ОСОБА_1 приєднався до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені у стандартних формах «Умовах та правилах надання банківських послуг». Крім того, відповідач своїм підписом підтвердив, що він ознайомився та погоджується із запропонованими банком умовами кредитування.
Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
При укладенні кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит в розмірі, встановленому договором.
Відповідно до п.6.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених кредитним договором.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, та у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно п.6.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.
Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п.6.7 Умов та правил надання банківських послуг.
Пунктом 5.6. Правил користування платіжною карткою передбачено, що боржник доручає списувати з будь-якого рахунку, відкритого в банку, зокрема з Картрахунку грошові кошти для здійснення плати з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань. На підставі п.п. 5.3, 6.4 Умов та правил, банк має право на зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. За незгодою зі зміною Правил та/або Тарифів Банка, позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити заборгованість. Відповідно до п. 5.7 Правил користування платіжною карткою, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.
Відповідач в порушення вищевказаних пунктів «Умов та правил надання банківських послуг» належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, в результаті, чого виникла заборгованість, яка станом на 18 квітня 2017 року становить 37790,51 гривень (1077,70 гривень заборгованість за кредитом, 30867,07 гривень заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 3570 гривень заборгованість за пенею та комісією, 500 гривень штрафу фіксована частина, 1775,74 гривень штрафу відсоткова складова).
Крім того, відповідач просить застосувати один вид цивільно-правової відповідальності, так як відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі з підстав, встановлених договором або законом.
В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами спірного договору, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.
Згідно договору передбачена сплата штрафу за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом. Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору, що підтверджуються розрахунком по заборгованості станом на 18.04.2017 року.
Вирішуючи питання про застосування строку позовної давності суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Відповідно до ч.1,3 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач ухиляється від сплати боргу у добровільному порядку, останній щомісячний платіж по кредитному договору згідно розрахунку він здійснив 26 серпня 2014 року, перервавши таким чином перебіг строку позовної давності, позивач звернувся до суду з позовом 03 травня 2017 року, тобто в межах строку позовної давності, а тому підстав для застосування строку позовної давності немає, то суд вважає за необхідне, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема, ст. 1056 ЦК України вказує та те, що кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернутий.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов'язання згідно кредитного договору, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, то на підставі вищезазначеного відповідач повинен їх виконати та сплатити заборгованість перед банком.
Судові витрати позивача на сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1762 гривень, підтвердженні платіжним дорученням, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі ст.ст. 526, 611, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 81, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), заборгованість за кредитним договором в розмірі 37790,51 гривень, 1600 гривень судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Мацюк Ю. І.