Справа № 128/706/18
Іменем України
17 серпня 2018 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Бондаренко О.І.
секретаря судового засідання Нагірняк Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом визнання таким, що втратив право користування житлом, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом визнання таким, що втратив право користування житлом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1. Відповідач по справі колишній чоловік позивача, який з 10.12.1997 року зареєстрований в будинку, який належить позивачу, однак після розірвання шлюбу між сторонами, в 2011 році залишив будинок, переїхав проживати в с. Оленівку, Вінницького району Вінницької області.
До цього часу добровільно знятися з реєстрації в будинку відповідач не бажає, чим чинить перешкоди позивачу в користуванні власністю, в зв'язку з чим ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з даним позовом.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, надала суду заяву, в якій просить розглянути справу в її відсутність, позовні вимоги підтримує, змін та доповнень не має, просить їх задоволити в повному обсязі, в разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився будучи належним чином і в установленому законом порядку повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, згідно положень п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України, за адресою місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено по справі, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.12.2010 року, позивач ОСОБА_1 являється власником будинку АДРЕСА_1 (а.с. 8). Даний факт також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 9).
Згідно домової книги для прописки громадян, в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 12 - 13).
Як вбачається з акту фактичного проживання від 21.03.2018 року, відповідач ОСОБА_2 з 2011 року не проживає в будинку АДРЕСА_1 (а.с. 15).
Таким чином, в судовому засіданні встановлено факт про те, що відповідач понад один рік не проживає в будинку АДРЕСА_1.
Встановленим в суді фактам відповідають правовідносини, що виникли із користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду, права власності, захист права власності, які регулюються Житловим кодексом України, Цивільним кодексом України .
Дані правовідносини регулюються:
- ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд;
- ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном;
ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом;
- ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться в судовому порядку.
Оскільки в судовому засіданні встановлено той факт, що відповідач не проживає в будинку АДРЕСА_1, залишається бути зареєстрованим за даною адресою, а позивач в зв'язку з його реєстрацією позбавлена повною мірою володіти, користуватись та розпоряджатися зазначеним вище будинком, чим обмежуються її права як власника згаданого об'єкта нерухомості, то суд задля захисту її майнових прав, забезпечення в повній мірі їх реалізації вважає за необхідне вимоги ОСОБА_1 задовольнити шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житлом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 319, 391, 405 ЦК України, ст. 72 ЖК України, ст. ст. 4, 10, 76, 264, 265, 268, 273, 280 - 283 ЦПК України, суд ,-
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Вінницької області шляхом направлення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бондаренко