Справа №666/6245/15-ц
Пров. №2/766/1037/18
07 серпня 2018 року, Херсонський міський суд Херсонської області
у складі головуючого судді Хайдарової І.О.,
секретар Сікорська Я.А.,
розглянувши в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,-
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь 4558,27 грн. майнової шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
В обґрунтування позову зазначила, що 30.09.2015 р. близько 15-40 год. на перехресті вулиць Поповича та Перекопської в м. Херсоні, водій автомобіля ГАЗСА33507, реєстраційний номер 13195ХО ОСОБА_2 вчинив зіткнення з автомобілем VOLVO S80, реєстраційний номер НОМЕР_1 під її керуванням. В результаті даної дорожньо-транспортної події мені заподіяно тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Внаслідок триманих нею під час ДТП тілесних ушкоджень, в період з 05.10.2015 до 15.10.2015 року вона проходила курс стаціонарного лікування в нейрохірургічному відділенні Херсонської обласної клінічної лікарні (ХОКЛ) з приводу встановленого діагнозу: «ЗЧМТ. Струс головного мозку. Садна м'яких тканин голови. Часткове пошкодження лівого ключично-акроміального зчленування» та в пульмо-терапевтичному відділенні комунального закладу Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С.Дунайського» з 15.10.2015 року до 21.10.2015 року (діагноз: «ЗЧМТ. Струс головного мозку»). Витрати, пов'язані з лікуванням (придбання ліків, медичних засобів тощо) у вказаних медичних закладах сукупно склали 4558,27 грн. На час звернення її до суду відповідачем завдана матеріальна шкода не відшкодована.
Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 29.05.2017 року позов ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь останньої майнову шкоду, завдану ушкодженням здоров'я в розмірі 4558 грн. 27 коп.; стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 243,60 грн.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.08.2017 року вказане вище заочне рішення скасовано та справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.11.2017 року витребувано у Слідчого управління Головного Управління національної поліції належним чином завірені копії матеріалів кримінального провадження №12015230000000605 від 30.09.2015 року.; витребувано в НДЕКЦ при ГУНП в Херсонської області належним чином завірені копії матеріалів судової автотехнічної експертизи дослідження механізму і обставин дорожньо транспортної пригоди, що мала місце 30.09.2015 року на перехресті вулиці Поповича та вулиці Перекопської в м.Херсоні, під керуванням ОСОБА_2 автомобілем "ГАЗ САЗ 3507" та ОСОБА_1 автомобілем "VOLVO S80".
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.02.2018 року вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.
Відзив від відповідачів не надходив.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Статтею 1166 ЦК України передбачено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, а саме: ч.1 - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; ч.2 - особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини; ч.3 - шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом; ч.4 - шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Статтею 213 ЦПК України визначено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є негайні підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.09.2015 року о 15-40 год. в м.Херсоні на перехресті вулиць Поповича та Перекопської мало місце зіткнення автомобіля ГАЗСЗАП, реєстраційний номер 13195ХО, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля VOLVO S80, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1, внаслідок ДТП остання отримала тілесні ушкодження. Зазначене внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.09.2015 р. за №12015230000000605 за ч. 1 ст. 286 КК України.
Постановою слідчого Управління УМВС Херсонської області від 02.12.2015 р. кримінальне провадження №12015230000000605 від 30.09.2015 р. за фактом дорожньо-транспортної пригоди закрито у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 11.01.2016 року провадження у справі відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до епікризу №17118 виданого Херсонською обласною клінічною лікарнею, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 05.10.2015 року по 15.10.2015 року проходила лікування, діагноз встановлений: струс головного мозку. Садна м'яких тканин голови. Часткове пошкодження лівого ключично-акроміального зчленування.
Згідно виписки з медичної картки стаціонарного хворого пульмотерапевтичного відділення, ОСОБА_1 в період з 15.10.2015 р. по 21.10.2015 р. проходила лікування в МКЛ ім.. ОСОБА_3, встановлений діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку.
Також, судом було досліджено висновок експерта від 23.03.2016р. № 1701 за результатами проведеної експертизи по цивільній справі № 666/6240/15-ц, відповідно до якого у дорожній обстановці, що склалась, водій ОСОБА_2 повинен був діяти згідно вимог п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху та мав технічну можливість уникнути настання дорожньо-транспортної пригоди.
Висновок ЧП Давиденко від 24.05.2016р. № 046 суд до уваги не приймає, оскільки з нього не вбачається на підставі яких документів було проведено дослідження, чи оглядався транспортний засіб, хто був присутній при проведенні дослідження. Крім того, у даному дослідженні ФОП Давиденко фактично надає висновок, що працівниками поліції схема ДТП складена з порушеннями, що не підтверджено відповідними доказами.
Як вбачається з оригіналів квитанцій, позивачем витрачено на лікування 4558,27 грн., однак, суд вважає за необхідне зазначити, що у фіскальних чеках є товари, які не є засобами лікування та згідно вищевказаних епікризів не призначались, це, зокрема Оліва шампунь вартість 71,80 грн., дисконтна картка Голд вартістю 0,41 грн. Крім того, інші чеки та квитанції, надані позивачем, суд не враховує в якості належного та допустимого доказу спричинення позивачеві матеріальної шкоди, оскільки квитанції з призначенням "Добровільний внесок" не підлягають врахуванню, оскільки суду не відомо на що саме витрачено вказані кошти.
Враховуючи наведене, суд вважає, що з відповідача стягненню підлягає документально доведена шкода в сумі 2096,83 грн.
Відповідно до норм ст.1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Таким джерелом визнається діяльність, пов'язана, зокрема, з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів (будь-яких), механізмів, обладнання. Особою, відповідальною за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є особа, яка володіє таким джерелом на відповідній правовій підставі. Правовою підставою володіння, яке є критерієм визначення особи, відповідальної за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути будь-яка правова підстава, що передбачена чи допускається актами цивільного законодавства.
Як вбачається з роз'яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в п.6 постанови Пленуму від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).
Статтею 1188 ЦК України визначений порядок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, відповідно до якого шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з п. 4 Постанови пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року зі змінами та доповненнями Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміються юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших (договору оренди, довіреності тощо).
Згідно ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Системний аналіз указаних положень законодавства, а також абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статті 1194 ЦК України, пункту 32.7 статті 32 Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти таких висновків. Власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому майнової шкоди.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи те, що позивач при подачі даного позову звільнений від сплати судового збору, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір стягується з відповідача на користь Держави.
На підставі викладеного, ст.ст. ст. 4, 12, 81, 258, 259, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану ушкодженням здоров'я, в розмірі 2096,83 грн.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір у сумі 243,60 грн.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяОСОБА_4