07.08.2018 Справа №607/15258/18
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Монастириська Тернопільської області, українця, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, не депутата, працюючого водієм, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
-- за участю: прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 звернувся з клопотанням, погодженим із прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 12018210000000404 від 05.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України про застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування, яке мотивується наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04 серпня 2018 року о 23 годині 15 хв. водій ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння керував автомобілем ВАЗ-2101, н.з. НОМЕР_1 , чим грубо порушив вимоги п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами та доповненнями (далі - ПДР України), відповідно до яких водіям категорично заборонено керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Вказаним автомобілем ОСОБА_5 рухався з двома пасажирами в салоні вулицею Шевченка м. Монастириська в бік м. Івано-Франківськ.
Під час руху ОСОБА_5 , в порушення вимог пунктів 1.5 ч. 1 та 2.3 «б», «д» ПДР України, внаслідок алкогольного сп'яніння, не був уважним, не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб в разі її зміни своєчасно відреагувати, не обрав такі прийоми керування транспортним засобом та смугу руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним і в такий спосіб, своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Так, на ділянці дороги, що навпроти будинку № 68 вулиці Шевченка, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, водій ОСОБА_5 не рухався в межах своєї смуги руху, а порушуючи вимоги п. 10.1. ПДР України, не переконавшись у безпеці маневру, змінив траєкторію руху вліво та безпричинно виїхав на зустрічну смугу.
В цей час проїзну частину вул. Шевченка справа-наліво відносно руху автомобіля ВАЗ-2101, перетинав пішохід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Унаслідок порушення вимог вказаних пунктів ПДР України, ОСОБА_5 вчинив наїзд на зустрічній відносно свого руху смузі, передньою частиною автомобіля ВАЗ-2101 на пішохода ОСОБА_8 , унаслідок чого останній отримав несумісні із життям травми від яких помер в приміщенні Монастириського районного територіального медичного об'єднання.
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог вищевказаних пунктів ПДР України перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілого ОСОБА_8
05.08.2018 відомості про дану дорожньо-транспортну пригоду внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018210000000404.
Під час допиту підозрюваний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що приблизно о 23.30 04.08.2018, він керуючи власним автомобілем «ВАЗ 2101», із пасажирами, сестрою ОСОБА_9 та малолітнім сином ОСОБА_10 , виїхав з прибудинкової території своєї матері на вулицю Шевченка м. Монастириська, якою продовжив рух у бік м. Івано-Франківськ, поступово набираючи швидкість. Під час руху був в стані алкогольного сп'яніння, оскільки перед ДТП, на фестивалі «Дзвони Лемківщини», вжив близько 100 грам горілки. У якийсь момент, під час такого руху, відчув удар в передню ліву частину автомобіля, та побачив чоловіка, якого закинуло на капот. Чоловік вдарився об переднє вітрове скло, після чого випав на дорогу. Він проїхав трохи далі та зупинився біля правого тротуару, після чого вийшов з автомобіля та побіг до потерпілого. Останній лежав орієнтовно по середині проїзної частини. До потерпілого підбігли й інші, незнайомі йому, люди. Незадовго на місце пригоди приїхали медики. Вони занесли потерпілого у карету ШМД та повезли до лікарні. Він сів у автомобіль та поїхав вслід за ними. У лікарні намагався поцікавитись станом здоров'я потерпілого, однак лікарі йому нічого не говорили. Після того він вирішив відвезти свого сина додому. Він сів у автомобіль та через територію лікарні поїхав у напрямку свого будинку. При виїзді з території лікарні, на ґрунтовій дорозі забуксував. У вказаному місці він залишив автомобіль, після чого із сестрою та сином пішки направились додому. За деякий час, коли перебував вдома, до нього прийшли працівники поліції, яким він не заперечив свою причетність до вчинення ДТП.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , який затриманий слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , в порядку ст. 208 КПК України, 5 серпня 2018 року о 06 год. 15 хв. та якому 05.08.2018 року о 11 год. 45 хв. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У клопотанні зазначено та вказано прокурором в судовому засіданні, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого злочину повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:
-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 05.08.2018 з додатками, яким на проїзній частині вулиці Шевченка м. Монастириська, навпроти будинку № 68, зафіксовано сліди ДТП - пляму крові та уламки окулярів, на смузі руху до м. Бучач, що вказує про розташування місця наїзду на пішохода на зустрічній відносно напрямку руху автомобіля смузі;
-протоколом огляду місцевості від 05.08.2018, згідно якого, на території Монастириської ЦРКЛ, по вулиці Шевченка, 48, м. Монастириська, виявлено автомобіль «ВАЗ 2101», р.н. НОМЕР_1 , зеленого кольору, із пошкодженнями передньої лівої частини, які є характерними для наїзду на пішохода;
-висновком медичного огляду водія ОСОБА_5 , який проведено 05.08.2018 о 01.30, відповідно до якого він перебуває в стані алкогольного сп'яніння;
-показаннями свідка ОСОБА_9 , яка повідомила, що на момент ДТП була пасажиром автомобіля «ВАЗ 2101». Підтвердила факт вживання ОСОБА_5 алкогольних напоїв перед ДТП, та відповідно, його перебування у стані алкогольного сп'яніння на момент її вчинення. Під час руху автомобіля по вулиці Шевченка, вона бачила, що правим тротуаром, їм назустріч рухається пішохід. Під час подальшого руху, із незрозумілих причин, в межах проїзної частини, автомобілем під керуванням ОСОБА_5 на цього чоловіка був вчинений наїзд.
-показаннями свідка ОСОБА_11 , яка зазначила, що на момент ДТП вона рухались тротуаром у бік м. Бучач. У якийсь момент почула попереду два звуки. Реагуючи на них, подивилась вперед і побачила в межах проїзної частини хвилеподібний рух зустрічного автомобіля. Надалі вказаний автомобіль прижався до правого тротуару та почав зупинятись. Коли підійшла ближче, то побачила на дорозі потерпілого, який лежав орієнтовно по середині. До нього збіглось близько 7 осіб.
Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 , згідно з вимогами п.п. 1, 3, 4, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий у клопотанні зазначає і підтримується в судовому засіданні прокурором, що відповідно підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а також встановлено обставини, які виправдовують даний запобіжний захід та підтверджують наявність зазначених ризиків.
Зокрема, встановлено, що після ДТП, водій ОСОБА_5 , в порушення вимог п. 2.10 (а, б, в, д) ПДР України, не увімкнув аварійну сигналізацію і не встановив знак аварійної зупинки відповідно до вимог п. 9.10 цих Правил, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції та не чекав прибуття поліцейських, хоча мав можливість вчинити такі дії, а на автомобілі «ВАЗ 2101» покинув місце пригоди.
Залишення ОСОБА_5 місця дорожньо-транспортної пригоди та невиконання ним вимог п. 2.10 ПДР України, свідчать про його намагання ухилитися від відповідальності за вчинений тяжкий злочин.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні за обтяжуючої обставини тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років і на даний час усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та розмір покарання з метою уникнення покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також встановлено, що свідком ДТП була ОСОБА_9 , яка на момент ДТП їхала як пасажир в автомобілі «ВАЗ 2101», і яка є двоюрідною сестрою водія ОСОБА_5 , тому останній, перебуваючи на волі та використовуючи близькі стосунки може впливати на основного свідка у даному кримінальному провадженні та схилити його до зміни показань чи відмови від дачі показань.
За таких обставин, у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, він, перебуваючи на волі, використовуючи свої зв'язки та авторитет може незаконно впливати на свідків, шляхом схиляння до відмови від дачі показань чи дачі завідомо неправдивих показань, чим перешкодить кримінальному провадженню.
Також, підозрюваний ОСОБА_5 , на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди із смертельним наслідком, перебував у стані алкогольного сп'яніння, чим відповідно порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України, що вказує на його легковажне відношення до встановлених Законом правил безпеки дорожнього руху, і яке, як наслідок, призвело до загибелі людини. Наведені обставини свідчать про те, що він може таким же чином легковажно порушити покладені на нього судом обов'язки, у разі обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, з наведених у ньому підстав, підозрюваного та захисника, які заперечили відносно клопотання та просять відмовити у його задоволенні, мотивуючи не доведеністю наявних ризиків, для уникнення яких застосовується самий суворий запобіжний захід, а які формально вказані слідчим у клопотанні, або ж в разі доведеності клопотання, на думку слідчого судді, просять, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , який розкаюється у вчиненому, має намір давати покази і не перешкоджати розслідуванню, застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 необхідно задовольнити, відмовивши при цьому в задоволенні клопотання підозрюваного і захисника, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан; вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, санкція якого встановлює покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Даний злочин є тяжким та вчинений ОСОБА_5 за обтяжуючої обставини в стані алкогольного сп'яніння. При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності, які в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів.
Вивченням особи ОСОБА_5 встановлено, що він має місце реєстрації та проживає в АДРЕСА_1 , одружений, на утриманні двоє малолітніх дітей, працевлаштований та із наданої ним характеристики характеризується із позитивної сторони. Раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летель проти Франції» від 26.06.1991р. зазначив, що «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виняткову міру запобіжного заходу протягом певного часу». Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване.
Приймаючи до уваги ті обставини, що не зважаючи на особу підозрюваного ОСОБА_5 та його позитивні характеризуючі дані, враховуючи обставини вчиненого тяжкого кримінального правопорушення, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від від трьох до восьми років і негативних його наслідків, які виникли для потерпілих, слідчий суддя вважає, що у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, як це клопочуть захисник і підозрюваний, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому останній обґрунтовано підозрюється, зможе переховуватися від органів досудового розслідування або суду, матиме можливість незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального правопорушення, пошук і встановлення яких здійснюється слідством, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
За встановлених обставин при розгляді клопотання слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 є обґрунтоване і доведене, а застосований до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Крім цього, приймаючи до уваги особу підозрюваного, обставини, за яких був вчинений злочин, які встановленні під час розгляду клопотання, зокрема, дії самого підозрюваного ОСОБА_5 після вчинення ДТП, запобігання можливому переховуванню підозрюваного (обвинуваченого) від органу досудового розслідування та суду, керуючись наданим ч. 4 ст. 183 КПК України правом вважаю, що в даному випадку при доведеності прокурором обґрунтованості клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 309 376 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 , підтриманого підозрюваним ОСОБА_5 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - відмовити.
Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою взявши ОСОБА_5 під варту із зали суду.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з 06 год. 15 хв. 05 серпня 2018 року.
Датою закінчення строку дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 03 жовтня 2018 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_5 негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддяОСОБА_1