Справа № 369/8286/18
Провадження №1-кс/369/2651/18
17.08.2018 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110200004243 від 10.11.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого 3 ст. 191 КК України, -
Старший слідчий СВ Києво - Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді з даним клопотанням, мотивуючи його тим, що У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 із 21.08.2015 по 28.10.2015, на підставі наказу №146-К від 21.08.2015 перебував на посаді водія-експедитора товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Дістрібьюшн» (код ЄДРПОУ 37171990).
Відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність, який було підписано 21.08.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер-Дістрібьюшн» (код ЄДРПОУ 37171990) та ОСОБА_4 , останній являється матеріально відповідальною особою за довірені підприємством матеріальні цінності.
Так, ОСОБА_4 , перебуваючи на вказаній посаді, маючи намір на привласнення чужого майна, яке йому було йому ввірене, а саме грошових коштів, які знаходились на паливній картці WOG № НОМЕР_1 , яку останній отримав згідно акту прийому-передачі від 25.08.2015 та належала ТОВ «Партнер-Дістрібьюшн» (код ЄДРПОУ 37171990), усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, заволодів грошовими коштами, які знаходились на вказаній картці WOG № НОМЕР_1 , шляхом придбання дизельного палива в мережі заправочних станцій WOG, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд за наступних обставин:
Так, ОСОБА_4 , будучи матеріально відповідальною особою, 27.08.2015 (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), на території АЗС «WOG», що розташована в с. Клочеве Житомирської області, діючи умисно, із корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи паливу картку WOG № НОМЕР_1 , яку отримав згідно акту прийому-передачі від 25.08.2015, привласнив ввірене йому майно, що належить ТОВ «Партнер-Дістрібьюшн» (код ЄДРПОУ 37171990), а саме грошові кошти в сумі 3398 гривень (три тисячі триста дев'яносто вісім), шляхом придбання 200 літрів дизельного палива вартістю 16,99 грн. за 1 літр, після чого розпорядився ним на власний розсуд.
Своїми умисними, протиправними діями, ОСОБА_4 , привласнив грошові кошти, які знаходились на картці WOG № НОМЕР_1 , шляхом придбання дизельного палива в мережі заправочних станцій WOG, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, спричинивши ТОВ «Партнер-Дістрібьюшн» матеріальних збитків на загальну суму 99 948,85 грн.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Кашперівка Тетіївського району Київської області, українець, громадянин України, освіта середня, тимчасово не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий 13.12.2007 року Святошинським районним судом м. Києва за ч.4 ст. 190, ст. 71 КК України.
Вина підозрюваного ОСОБА_4 доведена зібраними матеріалами кримінального провадження та підтверджується доказами.
В ході досудового розслідування кримінального провадження задля об'єктивного його розслідування у розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують що підозрюваний може:
переховатись від органу досудового розслідування та/або суду;
вчинити інше кримінальне правопорушення;
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду, (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Вказаний ризик обґрунтовується тим, що на виклик слідчого за повісткою ОСОБА_4 не з'явився. За адресою, яку вказав у поясненні тривалий час не проживає та 12.07.2018 року підозрюваний ОСОБА_4 оголошений в розшук.
На даний час місцезнаходження ОСОБА_4 невідоме, від органів досудового розслідування та суду він переховується.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється. Цей ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, а саме 13.12.2007 року Святошинським районним судом м. Києва за ч.4 ст. 190, ст. 71 КК України до міри покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. Звільнений умовно-достроково 15.02.2012 з Білоцерківської ВК Київської області №35
Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховатись від органу досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи все вищезазначене, ОСОБА_4 необхідно обрати найсуворіший запобіжний захід, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків.
Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вище вказаним ризикам, в тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, будуть не достатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст.179, 180, 181, 182 КПК України вони не позбавляють в повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
Тому слідчий просила застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кашперівка Тетіївського району Київської області, українця, громадянина України, освіта середня, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 13.12.2007 року Святошинським районним судом м. Києва за ч.4 ст. 190, ст. 71 КК України.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Підозрюваний заперечував щодо задоволення клопотання у вигляді тримання під вартою щодо нього.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку осіб, які брали участь у розгляді справи, слідчий суддя приходить до висновку що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, вирішуючи питання стосовно клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
В своєму клопотанні прокурор в судовому засіданні не довів що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Також прокурором не обґрунтовано жодного ризику, які б давали достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Ураховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного ОСОБА_4 винуватим, у вчиненні кримінального правопорушення якого він підозрюється, даних про його особу, наявність місця проживання на території Київської області, наявність судимості, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Таким чином, для запобігання можливих ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на нього обов'язків визначених п.п. 1, 2, 3 ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 179, 181, 183, 194 КПК України, слідчий суддя, -
В клопотанні старшого слідчого СВ Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015110200004243 від 10.11.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого 3 ст. 191 КК України - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, а саме до 14 жовтня 2018 року, включно.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22 години 00 хвилин по 07 годину 00 хвилин наступного дня.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
1.прибувати до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього за першою вимогою;
2. не відлучатися за межі території Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3.повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області на протязі 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1