Справа № 188/919/18
Провадження № 2/188/485/2018
17 серпня 2018 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді Полубан М.П.
при секретарі Гречко В.С.
розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно ,
Позивач звернулася до суду з даним позовом до відповідача та зазначає , що 08.11.2010 року між дарувальником - ОСОБА_2 (матір'ю) та обдарованим - ОСОБА_1 (донькою), було укладено договір дарування житлового будинку № 13, розташованого по вул. Степова в селищі Васильківське Петропавлівського району Дніпропетровської області, договір зареєстровано в реєстрі за № 1615 та відомості про реєстрацію внесено до електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.11.2010 року.
Згідно п. 1 договору дарування визначено, що подарований на користь позивача житловий будинок знаходиться на земельній ділянці Васильківської селищної ради.
29.06.2014 року мати позивача ОСОБА_2 померла про що свідчить актовий запис № 09 від 02.07.2014 року.
У 2018 році позивач вирішила вчинити нотаріальні дії із належними їй житловим будинком в результаті чого нотаріус запросила від неї правовстановлюючі документи на земельну ділянку на якій такий будинок розташовано.
Як виявилось земельні ділянки за адресою : вул. Степова, 13 в сел. Васильківське Петропавлівського району Дніпропетровській області, площею - 0,25 гектари, надана для обслуговування будинку, та площею - 0,082 гектари, надана для ведення особистого підсобного господарства, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП № 125529 виданого 26.09.2000 року Васильківською сільською радою належить ОСОБА_2, матері позивача, яка вже померла та як вище згадано подарувала будинок на користь позивача.
Нотаріус яка вчиняла правочин щодо дарування житлового будинку в оформленні аналогічного правочину щодо відчуження вищенаведеної земельної ділянки на користь позивача в усному порядку відмовила пояснюючи його неможливість через втрату дієздатності та правоздатності дарувальника в результаті його смерті.
Отже позивач не може на цей час розпорядитись належним їй житловим будинком без оформлення земельної ділянки на її користь встановленим п. 1 ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів яким є визнання права власності на таку земельну ділянку саме за нею.
Відповідні до норми Цивільного права свідчать про повне право визнання за позивачем права власності на земельну ділянку , що документально належить її померлій матері, але житловий будинок, що розміщено на такій земельній ділянці, за життя нею було відчужено на користь позивача шляхом дарування.
Свою правову позицію щодо визнання права на земельні ділянки з аналогічних підстав Верховний Суд України визначив у постанові від 11.02.2015року в якій визначено, що при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності. Судді Вищої судової інстанції визначили, що суди в таких випадках дійшли правильного висновку про те, що спірна земельна ділянка з моменту отримання і реєстрації державного акту є об'єктом права власності набувача на житловий будинок.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що поніс позивач на час подання позову складає витрати на сплату судового збору в розмірі 113 459, 38 гривні. Додаткові очікуванні витрати можуть скласти до 2000,00 гривень, що складатимуть витрати на правничу допомогу пов'язану з наданням таких послуг представником позивача в разі затягування розгляду справи з боку відповідача.
Наразі стороною позивача стверджується, що іншого позову до Миколаївської громади, щодо визнання права власності на земельну ділянку за позивачем, не подавалось.
У зв"язку з вищевикладеним , просить суд Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1, право приватної власності на земельні ділянки за адресою : вул. Степова, 13 в сел. Васильківське Петропавлівського району Дніпропетровській області:
- площею - 0,25 гектари, надану для обслуговування будинку та господарських споруд;
- площею - 0,082 гектари, надану для ведення особистого підсобного господарства;
що належить ОСОБА_2, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП № 125529 виданого 26.09.2000 року Васильківською сільською радою.
Позивач у судовому засіданні позов підтримала та просить суд його задовольнити.
Представник Миколаївської сільської ради Петропавлівського району до суду також не з"явився. У своїй заяві просить суд розглянути справу без його участі. Не заперечують проти позову.
Вивчивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає повному задоволенню .
Судом встановлено, що 29.06.2014 р. дійсно померла ОСОБА_2, в с. Васильківське Петропавлівського району Дніпропетровської області ( свідоцтво про смерть серії І-КИ № 571919 ), тобто мати позивача.
Відповідно до договору дарування від 08.11.2010 року ОСОБА_2 подарувала позивачці житловий будинок, розташований по вул. Сткпова, 13 в с. Васильківське Петропавлівського району Дніпропетровської області, який належав їй на підставі свідоцтва на право особистої власності, виданого виконавчим комітетом Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області. Інвентаризаційна вартість будинку становить 61 419 грн. (шістдесят одну тисячу чотириста дев"ятнадцять грн.)
Технічний паспорт на будинок № 13 по вул. Степова в с. Васильківське Петропавлівського району Дніпропетровської області, засвідчує власника будинку - ОСОБА_1 Євгенієвну, тобто позивачку по справі.
Також, відповідно до Державного акту серії IV-ДП № 125529, померлій ОСОБА_2 належала на праві приватної власності земельна ділянка, розташована та території с. Васильківське вул. Степова, 13 Васильківської сільської ради, розміром 0,332 Га для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.
Витягами з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, встановлено загальну вартість у 113,459.38 грн. (сто тринадцять тисяч чотириста п"ятдесят дев"ять грн.38 коп.). Разом з тим, судом було встановлено помилку в адресі оцінюваного будинку, а саме номер будинку з витягу не співпадає з номером будинку у всіх інших правовстановлюючих документах. Суд критично ставиться до цієї помилки та вважає її технічної опискою.
Відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Стаття 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її на час відкриття.
Крім того , за ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину .
Отже , через відсутність свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на успадковану земельну ділянку, яка належала за життя померлій ОСОБА_2, є об'єктивною обставиною та позбавляє її , як спадкоємця, можливості оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.
Оскільки позивач в іншій спосіб, крім звернення із позовом про визнання права власності в порядку спадкування, захистити своє порушене право не може , суд , посилаючись на вимоги ст. 55 Конституції України, ст. 16 ЦК України та ст. 3 ЦПК України вважає , що є достатні підстави для поновлення порушених прав позивача.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України « Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»від 05.06.2003 року № 899-1У право на земельну частку (пай) мають громадяни -спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідчену сертифікатом чи Державним актом.
Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі. З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне .
У відповідності до положень Пленуму Верховного Суду України Постанови №14 від 18 грудня 2009 року, за змістом ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняти його судом.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року, визначено, що у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач надала достатню кількість доказів на підтвердження своїх вимог та належним чином обґрунтувала свій позов. Також суд дійшов висновку про можливість звільнення відповідача від сплати судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4,10,57-60 , 88 , 174 , 212-215 ЦПК України , ст.1212,1218, 1268 , 1270 ЦК України , суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1, право приватної власності на земельні ділянки за адресою : вул. Степова, 13 в сел. Васильківське Петропавлівського району Дніпропетровській області:
- площею - 0,25 гектари, надану для обслуговування будинку та господарських споруд;
- площею - 0,082 гектари, надану для ведення особистого підсобного господарства;
що належить ОСОБА_2, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП № 125529 виданого 26.09.2000 року Васильківською сільською радою.
У порядку ст. 136 ЦПК України звільнити відповідача від сплати судових витрат.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя ОСОБА_3