з питань забезпечення позову
16 серпня 2018 року м. Рівне №1740/2136/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглядаючи матеріали заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Управління Держпраці у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ86/980/000282/НП-ФС від 26.06.2018, відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 372300 грн.
Ухвалою судді від 09.08.2018 позовна заява залишена без руху.
15 серпня 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Рівненській області №РВ86/980/000282/НП-ФС від 26.06.2018 та шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Рівненській області №РВ86/980/000282/НП-ФС від 26.06.2018.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що позивач не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем постанови, відповідно до якої на позивача накладено штраф в розмірі 373300 грн., що зумовило звернення до суду. Проте, відповідачем на даний час вживаються заходи для примусового стягнення з позивача суми штрафу визначеного спірною постановою, а саме 03.08.2018 відкрито виконавче провадження, накладено арешт на все рухоме майно. Крім того, державним виконавцем прийнята постанова про накладення арешту на рахунки боржника. Заявник вказує, що невжиття заходів забезпечення позову загрожує правам позивача, оскільки оскаржувана постанова пред'явлена до виконання, а відтак, відновлення порушених прав позивача потребуватиме значних зусиль та часу.
Другою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, на яку вказує позивач, є наявність очевидних ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки оскаржувана постанова прийнята на підставі Акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 07.06.2018. Однак, інспекційне відвідування відбулося поза межами робочого часу суб'єкта господарювання, поза межами дозволеного терміну інспекційного відвідування, без відповідного рішення керівника Управління Держпраці у Рівненській області. Тому, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених заявником в основу заяви про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що підставами для вжиття заходів забезпечення позову можуть слугувати такі обставини:
щодо пункту першого частини другої статті 150 КАС України: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; 2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист; 3) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
щодо пункту другого частини другої статті 150 КАС України: 1) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень; 2) очевидними є ознаки порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним, а кожна з таких підстав є самостійною.
Згідно з частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
За правилами частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частиною 3 статті 152 КАС України визначено, що у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтування доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
З матеріалів справи вбачається, що Управлінням Держпраці у Рівненській області оформлено Акт неможливості проведення інспекційного відвідування від 07.06.2018 №РВ86/980/НП (далі іменується - Акт інспекційного відвідування), де зазначено про спробу проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) 12 березня 2018 року.
На підставі Акта інспекційного відвідування Управлінням Держпраці у Рівненській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26.06.2018 №РВ86/980/000282/НП-ФС, якою накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 372300 грн. 00 коп., в порядку статті 265 Кодексу законів про Працю України.
Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.
Пунктом 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013, установлено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).
Заявником надано суду копію постанови старшого державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Шупік К.В. про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2018 ВП №56914122, відповідно до якої постановлено: відкрити виконавче провадження з виконання постанови Управління Держпраці у Рівненській області від 26.06.2018 №РВ86/980/000282/НП-ФС про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 372300 грн. 00 коп.; стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 37230 грн. 00 коп.
Також, суду надано копію постанови старшого державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Шупік К.В. про арешт майна боржника від 03.08.2018 ВП №56914122, якою постановлено накласти арешт на все рухоме майно, що належить боржнику - ОСОБА_1.
Постановою старшого державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Шупік К.В. від 08.08.2018 ВП №56914122 накладено штраф на кошти боржника - ОСОБА_1 у відповідних банківських установах.
Суд зазначає, що в поданій позивачем заяві вказано на необхідність вжиття кількох заходів забезпечення адміністративного позову, однак наведено загальні підстави, без обґрунтування доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Разом з тим, з наведених позивачем доводів встановлено, що метою застосування запропонованих позивачем заходів забезпечення позову є унеможливлення стягнення коштів на підставі оскарженої постанови відповідача та вжиття відповідних заходів в межах виконавчого провадження до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі.
Відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Управління Держпраці у Рівненській області зумовлює примусове виконання такої постанови та тягне за собою інші наслідки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі іменується - Закон України №1404-VIII). Вказане, в свою чергу, може призвести до негативних фінансових наслідків для позивача у вигляді стягнення не лише суми штрафної санкції на підставі постанови, яка є спірною, а й витрат виконавчого провадження, та вже потягнуло такий наслідок, як арешт його майна.
Наведені обставини дають суду підстави для висновку про обґрунтованість доводів позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача.ю
З огляду на наведене, суд вважає, що запропонований позивачем спосіб забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскарженої постанови про накладення штрафу стосується предмету позову і є співмірними з позовними вимогами. Відтак, належним способом забезпечення позову суд вважає не зупинення дії оскарженого рішення відповідача - постанови, а саме зупинення стягнення на підставі такого рішення, позаяк судом достовірно встановлено факт відкриття виконавчого провадження за таким виконавчим документом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України №1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Частиною 1 статті 35 Закону України №1404-VIII визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1,4,6,8,11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2,3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Таким чином, відповідно до наведених правових норм, суд дійшов висновку, що забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі спірної постанови про накладення штрафу унеможливить здійснення органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями заходів примусового виконання рішень в силу прямої вказівки закону, а відтак об'єктивно відсутня необхідність застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії оскаржуваної постанови.
Такий спосіб забезпечення адміністративного позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, може мати місце у випадку коли виконавчий документ, за яким здійснюється стягнення, перебуває, зокрема, в органах виконавчої служби.
Суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - Постанови про накладення штрафу від 26.06.2018 №РВ86/980/000282/НП-ФС, якою накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 372300 грн. 00 коп., в порядку статті 265 Кодексу законів про Працю України.
Підставою для застосування заходу забезпечення позову суд визначає як: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; 2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист; 3) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; що визначені саме пунктом першим частини другої статті 150 КАС України, а не такої підстави, як очевидність ознак протиправності рішення, що визначена пунктом другим частини другої статті 150 КАС України.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04211, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) про забезпечення адміністративного позову у справі №1740/2136/18 про можливе оскарження рішення Управління Держпраці у Рівненській області (вулиця Лермонтова, будинок №7, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 39780243) - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - Постанови Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу від 26 червня 2018 року №РВ86/980/000282/НП-ФС, якою накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 372300 грн. 00 коп., в порядку статті 265 Кодексу законів про Працю України, до набрання законної сили рішенням у справі №1740/2136/18.
Заяву в частині забезпечення позову шляхом зупинення дії Постанови Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу від 26 червня 2018 року №РВ86/980/000282/НП-ФС - залишити без задоволення.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати Рівненському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повну ухвалу суду складено 16.08.2018.
Суддя Недашківська К.М.