202/4542/18
Провадження № 1кп/202/415/2018
16 серпня 2018 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018040660000930 від 18.06.2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка, Апостолівського району Дніпропетровської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, з середньо-технічною освітою, раніше судимого:
- 14.11.2005 року вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська за ч.1 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;
- 24.03.2008 року вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України до відбуття покарання остаточно призначено 4 роки 1 місяць позбавлення волі. Звільнений 25.05.2010 року умовно-достроково із невідбутим строком 1 рік 4 місяці;
- 16.06.2011 року вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 5 місяців позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.71 КК України остаточно визначено покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі;
- 24.04.2015 року вироком Апостоловського районного суду Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309, ст.70 КК України, до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 04.10.2017 року по відбуттю строку покарання;
зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України,
Відповідно до зміненого прокурором обвинувачення, 18 червня 2018 року, приблизно об 11:00 годині, ОСОБА_5 , маючи не зняту та непогашену в установленому порядку судимість, прибув до зупинки наземного транспорту “Січ”, що знаходиться на житловому масиві “Тополь-2”, більш точної адреси не встановлено, де за попередньою домовленістю зустрівся з раніше знайомим чоловіком, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, з яким в ході розмови вступив у злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.
В цей же день, близько о 14:20 годині, ОСОБА_5 , реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у житло, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, узгоджено та за попередньою змовою з невстановленою особою, прибув до вхідних дверей квартири АДРЕСА_3 , що розташована на п'ятому поверсі вказаного житлового будинку, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , та в якій на підставі договору оренди житла проживають ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Після цього, з метою викрадення чужого майна, ОСОБА_5 разом із невстановленою особою шляхом підбору ключа, відчинили двері вказаної квартири та незаконно проникли до житла, де з блокноту чорного кольору, який знаходився на шафі в одній із кімнат викрали чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_8 , а саме: грошові кошти у кількості 580 Євро номіналом: 2 купюри - 100 Євро, 7 купюр - 50 Євро, 1 купюра - 20 Євро, 1 купюра - 10 Євро, що по курсу НБУ Євро (1 Євро) у співвідношенні до гривні України станом на момент виявлення злочину становить 17695,80 гривень. Після чого, зайшовши до іншої кімнати, з ящику тумби вказані особи взяли два заграничні паспорти на імя ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , колонку від мобільного телефону на ТВ - картку, які матеріальної цінності для потерпілої не представляють.
В цей момент, до місця свого мешкання, а саме до вищевказаної квартири, прийшла ОСОБА_7 , де в одній із кімнат побачила ОСОБА_5 разом із особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, які усвідомлюючи, що їх спільні злочинні дії перестали бути таємними та стали явними для ОСОБА_7 , бажаючи довести свій злочинний намір до кінця, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), діючи умисно, повторно, відкрито, за попередньою змовою групою осіб, ігноруючи при цьому зауваження ОСОБА_7 , з місця вчинення злочину втекли, отримавши реальну можливість розпоряджатись викраденим на власний розсуд.
Потерпілій ОСОБА_8 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 17695,80 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 186 КК України визнав повністю, суду пояснив, що вчинив злочин за обставин, вказаних в обвинувальному акті у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.
Потерпіла ОСОБА_8 про слухання справи повідомлена належним чином, у судове засідання не з'явилась, у письмовій заяві просила розглянути справу у її відсутність, тому суд, з урахуванням того, що за відсутності потерпілої можливо з'ясувати всі обставини, прийняв рішення про проведення судового розгляду у її відсутність.
Враховуючи те, що обвинувачений визнав себе винуватим, він та інші учасники судового провадження не оспорюють докази щодо обставин справи, суд, з'ясувавши, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів у даному провадженні. А тому розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Суд допитав обвинуваченого, дослідив надані стороною обвинувачення докази, зокрема: протокол слідчого експерименту, під час якого обвинувачений показав та розказав яким чином було вчинено злочин, матеріали, що характеризують особу ОСОБА_5 , і вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та встановлених судом, доведена повністю.
ОСОБА_5 повинен нести кримінальну відповідальність за відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.
Дії ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за ч.3 ст.186 КК України.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше судимий, характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка обтяжує покарання, суд вважає рецидив злочинів.
З врахуванням наведених обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі.
Саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню ОСОБА_5 та попередженню нових злочинів.
Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, з ОСОБА_5 на користь держави слід стягнути витрати за проведення судово-трасологічних експертиз у сумі 2860,00 грн.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 367-374 КПК України суд, -
ухвалив :
ОСОБА_5 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
Строк покарання обчислювати з моменту затримання з 18 червня 2018 року.
Запобіжний захід обвинуваченому, до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Речовий доказ по справі - грошові кошти у кількості 580 Євро номіналом: 2 купюри - 100 Євро, 7 купюр - 50 Євро, 1 купюра - 20 Євро, 1 купюра - 10 Євро, що залишено на зберігання потерпілій - залишити ОСОБА_8 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави, судові витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз на загальну суму 2860 грн.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1