справа №813/2286/18
13 серпня 2018 року
зал судових засідань № 6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
секретар судового засідання Козак О.М.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,20 га на території Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області, викладену у листі №Ц-15822/0-289/6-18 від 16.01.2018;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,20 га на території Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області з врахуванням висновків суду.
Ухвалою від 18.07.2018 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Дублянську міську раду Жовківського району Львівської області .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.12.2017 позивач звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,20 га для особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення запасу Дублянської міської ради, яка знаходиться за межею населеного пункту м. Дубляни. Головне управління Держгеокадастру у Львівській області листом від 16.01.2018 №Ц-15822/0-289/6-18 повідомило позивача про те, що на сайті Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у розділі “Перелік земельних ділянок для безоплатної передачі у власність” розміщено перелік ділянок, які мають надаватися безоплатно у власність громадянам протягом І-го кварталу 2018 року. Оскільки, у зазначеному переліку відсутня пропонована позивачем земельна ділянка, то надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу у власність для ведення особистого селянського господарства є неможливим. Позивач вважає, що підстави, за яких Головне управління Держгеокадастру у Львівській відмовило їй у наданні дозволу, не відносяться до жодної з підстав, визначеної у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, а тому, така відмова є протиправною.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову повністю. Відзив обґрунтований тим, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач, не входить до переліку земельних ділянок, які можливо передати у власність в межах норм безоплатної приватизації у І-му кварталі 2018 року. Вказана позиція відповідача відповідає нормам Стратегії удосконалення механізму управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413. Крім того, відповідач вказує, що він не отримав погодження від Дублянської міської ради на надання такого дозволу. Відповідач зазначає, що він як суб'єкт владних повноважень згідно з Земельним кодексом України наділений виключними повноваженнями вирішувати питання щодо розпорядження землями державної власності.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, пояснень по суті спору до суду не надала.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві Просили суд позов задовольнити повністю.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлялась про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило.
Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.
19.12.2017 позивач звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,20 га для особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення запасу Дублянської міської ради, яка знаходиться за межею населеного пункту м. Дубляни.
Відповідно до листа Дублянської міської ради від 09.01.2018 №51 вказана рада не погоджує надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Дублянської міської ради, (за межами населеного пункту), оскільки міською радою не здійсненне резервування земель з цільовим призначенням для особистого селянського господарства в тому числі ОСОБА_1
16.01.2018 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області листом № Ц-15822/0-289/6-18 повідомило позивача про те, що на сайті Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у розділі “Перелік земельних ділянок для безоплатної передачі у власність” розміщено перелік ділянок, які мають надаватися безоплатно у власність громадянам в межах норм безоплатної приватизації на території Львівської області у І кварталі 2018 року. Оскільки, у зазначеному переліку відсутня пропонована позивачем земельна ділянка, то вирішення зазначеного питання по суті, стане можливим після внесення відображеної на картографічних матеріалах земельної ділянки, поданої у клопотанні позивача, до переліку розміщення її на сайті. Окрім цього, вказано, що Дублянська міська рада листом №51 від 09.01.2018 не погоджує надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Не погоджуючись з вказаною відмовою відповідача позивач звернулася до суду з відповідним позовом.
При вирішенні спору по суті суд виходив в з такого.
Згідно з ст.3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.35 ЗК України земельні ділянки, громадяни України мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Частиною 4 ст.122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Пунктом “в” ч.3 ст.116 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
Суд встановив, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області листом від 16.01.2018 № Ц-15822/0-289/6-18 відмовило позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі того, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач у власність для ведення особистого селянського господарства, не входить до переліку земель, сформованого відповідачем відповідно до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.
Суд враховує, що вказана підстава відмови не передбачена статтею 118 Земельного кодексу України. Крім того, у зв'язку із затвердженням постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними зміни до Земельного кодексу України не вносились, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не змінювався.
Суд також зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.03.2018 №826/12032/17, залишеного без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018, визнано незаконним і нечинним положення абзацу 6 розділу "Система організації процесу виконання Стратегії" Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними", в частині: - "надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасникам антитерористичної операції)".
Суд відхиляє заперечення Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області проти надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки, як вбачається з листа вказаної сільської ради від 09.01.2018 №51, станом на час розгляду клопотання позивача від 16.01.2018 третя особа таких заперечень не висловлювала.
З огляду на наведене, суд вважає протиправними дій Головного управлінням Держгеокадастру у Львівській області, які полягають у відмові в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі того, що така ділянка не входить до переліку земель, який сформований відповідно до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17 та від 24.04.2018 у справі №814/1961/17.
Для відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,20 га. на території Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області з врахуванням висновків суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір на суму 1409,60грн., сплаченого за подання позовної заяви відповідно до квитанції від 01.06.2018 №ПН1255.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,20 га на території Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області, викладену у листі №Ц-15822/0-289/6-18 від 16.01.2018.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,20 га на території Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області з врахуванням висновків суду.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області код ЄДРПОУ 39769942, місцезнаходження: 79019, м.Львів, проспект Чорновола, 4 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 80381, Львівська область, Жовківський район, м.Дубляни, вул.Шевченка, 27/48 судовий збір в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять)грн. 60 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складене і підписане 17.08.2018.
Суддя А.Г. Гулик