10 липня 2018 року Справа № 808/1151/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, ЄДРПОУ 39396146) до ОСОБА_1 (69096, м.Запоріжжя, вул. Медична, буд. 37, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення коштів за податковим боргом,
30.03.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 17748,95 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно облікової картки платника у відповідача Позивач позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, що згідно з інформаційною довідкою у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати суми податкового боргу з плати за землю, який був самостійно визначений платником податків у податковій декларації та пені. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений.
В порядку ч.ч. 3-6 ст. 171 КАС України судом був вчинений запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
27.04.2018 до суду надійшла інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Ухвалою суду від 10.05.2018 відкрите спрощене позовне провадження в адміністративній справі №808/1151/18 з викликом (повідомленням) сторін на 31.05.2018.
31.05.2018 представник позивача надав заяву (вх.№16761) про розгляд справи в порядку письмового провадження. На задоволенні позовних вимог наполягав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив. На адресу суду повернулись ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістка про виклик, які направлялися відповідачу за місцем реєстрації, але були повернуті на адресу суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Адреса відповідача підтверджується довідкою з Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради.
За приписами ч. 11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З урахуванням вимог ст.ст. 205, 229 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 69096, м.Запоріжжя, вул. Медична, буд. 37 та є платником податків і зборів, визначених ст. 8 ПК України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Також, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до даних інтегрованих (облікових) карток платника податків, за відповідачем рахується податкова заборгованість з орендної плати з фізичних осіб (код платежу 18010900) в сумі 17748,95 грн.
Податковий борг з плати орендної з фізичних осіб виник на підставі:
-наданої відповідачем до контролюючого органу податкової декларації № НОМЕР_2 від 22.02.2016 з самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання в сумі 1524,58 грн. щомісяця (термін сплати 30.04.2016, 30.05.2016, 30.06.2016, 30.07.2016, 30.08.2016, 30.09.2016, 30.10.2016, 30.11.2016, 30.12.2016, 30.01.2017), які сплачені не були та набули статусу податкового боргу.
Також, на підставі поданої платником податків податкової декларації з орендної плати за землю № НОМЕР_3 від 20.02.2015 та на підставі п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з вказаного податку, де визначено, що нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, відповідачу нарахована пеня в сумі 2503,15 грн.
Згідно з положеннями п. 286.1 ст. 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 286.3 ст. 286 ПК України передбачено, що платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Пунктом 287.5 ст. 287 ПК України визначено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пп. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем узгоджена сума податкового зобов'язання, зазначена вище, у строки, визначені Податковим кодексом України сплачена не була.
Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У зазначені строки грошове зобов'язання відповідачем не сплачено (зазначена обставина відповідачем не спростована), а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважається сумою податкового боргу.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 ст. 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Так, відповідачу 23.11.2015 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення була направлена податкова вимога форми «Ю» № 2995-23 від 13.11.2015 на суму 10144,31 грн., проте повернута на адресу контролюючого органу.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкові вимоги на борг, що утворився після надіслання вимоги не надсилались.
Згідно п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до п.п. 95.1- 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги
Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів оскарження податкової вимоги в судовому чи адміністративному порядку або сплати суми боргу відповідач не надав.
Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу в розмірі 17748,95 грн., а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, ЄДРПОУ 39396146) до ОСОБА_1 (69096, м.Запоріжжя, вул. Медична, буд. 37, РНОКПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) про стягнення коштів за податковим боргом про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (69096, м.Запоріжжя, вул. Медична, буд. 37, РНОКПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 17748,95 грн. (сімнадцять тисяч сімсот сорок вісім гривень дев'яносто п'ять копійок) на користь УК у Дніпровському районі м. Запоріжжя (код одержувача 38025423 в ГУДКС України у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 18010900 на р/р 33213815700006).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 10.07.2018.
Суддя Ю.П. Бойченко