проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"14" серпня 2018 р. Справа № 922/537/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Россолов В.В. , суддя Слободін М.М.
секретар судового засідання Кохан Ю.В.
за участю представників:
позивача - Грєнкова І.В., дов.№08-21/42/2-18 від 04.014.2018 (копія у справі)
відповідача - Лучко Д.В., ордер ХВ№000012 від 05.07.2018 (у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№1227Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2018 у справі №922/537/18 (суддя Чистякова І.О., повний текст рішення складено 30.05.2018)
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
до Фізичної особи - підприємця Васильєва Валерія Анатолійовича, м. Харків
про розірвання договору, -
Харківська міська рада, позивач по справі, звернулася до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Фізичної особи - підприємця Васильєва Валерія Анатолійовича, в якій просить суд розірвати договір на право тимчасового користування землею від 21.12.1999 №2162, зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею виконкомом Харківської міської ради, укладений між виконавчим комітетом Харківської міської ради та відповідачем.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Харківська міська рада посилається, зокрема на те, що відповідач, сплачуючи плату за земельну ділянку із врахуванням її нормативної грошової оцінки, що діяла на момент укладення договору, без урахування індексації, яка прямо пов'язана та змінюється відповідно до змін у нормативно грошовій оцінці землі, завдає істотної шкоди інтересам територіальної громади міста, що згідно з ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання договору. При цьому, істотність порушення інтересів землевласника у вигляді значної шкоди полягає у наявності несплачених відповідачем коштів у розмірі орендної плати у сумі 234721,68 грн. До того ж, відповідачем не було вчинено жодних дій щодо приведення технічної документації у відповідність до норм чинного законодавства та актів органу місцевого самоврядування, що є підставою для розірвання договору згідно ст. 651 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.05.2018 у справі №922/537/18 у задоволенні позову Харківської міської ради до Фізичної особи - підприємця Васильєва Валерія Анатолійовича про розірвання договору на право тимчасового користування землею від 21.12.1999 №2162 відмовлено повністю.
Не погодившись з даним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2018 у справі №922/537/18 скасувати повністю та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги Харківської міської ради в повному обсязі.
Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що ФОП Васильєв В.А. в порушення вимог земельного законодавства та актів органу місцевого самоврядування сплачує плату за землю у розмірі земельного податку, в той час як повинен привести землевпорядну документацію у відповідність до чинного законодавства та сплачувати плату за землю у розмірі орендної плати в сумі, яка встановлена законодавством. Відповідно до діючого законодавства, у спірних правовідносинах змінилася база оподаткування плати за землю у вигляді нормативної грошової оцінки землі, що є підставою для перерахунку плати за землю, яка встановлена у спірному договорі. Це є підставою для перерахунку плати за землю, яка підлягає сплаті ФОП Васильєвим В.А. із врахуванням зміни нормативної грошової оцінки землі міста Харкова органом місцевого самоврядування в особі Харківської міської ради. Проте ФОП Васильєв В.А. продовжує завдавати Харківській міській раді істотні порушення у вигляді несплати за землю у встановленому законодавством розмірі, що, на думку позивача, є підставою для розірвання договору у розумінні ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.
19.06.2018 системою автоматизованого розподілу апеляційних скарг (справ) між суддями для розгляду справи №922/537/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Істоміна О.А.; суддя Барбашова С.В.; суддя Пелипенко Н.М.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 у справі №922/537/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради та надано відповідачу строк до 05.07.2018 для надання відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії цього відзиву та доданих до нього документів заявнику апеляційної скарги.
03.07.2018 на адресу Харківського апеляційного господарського суду від ФОП Васильєва В.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому не погоджується з доводами, наведеними в апеляційній скарзі, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач зазначає, що відповідно до статті 651 ЦК України, на яку вказує позивач в своїй апеляційній скарзі, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Також договір може бути розірвано за рішенням суду в разі істотного порушення договору на вимогу однієї із сторін. Проте, в даному випадку позивачем не було доведено наявності істотного порушення умов договору, як передумови задоволення позову в порядку ст. 651 ЦК України.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2018 було призначено справу до розгляду на 31.07.2018.
31.07.2018 в судовому засіданні було оголошено перерву до 09.08.2018.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2018 у зв'язку з відпусткою судді Барбашової С.В. та відпусткою судді Пелипенко Н.М. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Істоміна О.А., суддя Слободін М.М., суддя Россолов В.В.
09.08.2018 в судовому засіданні було оголошено перерву до 14.08.2018.
14.08.2018 на адресу Харківського апеляційного господарського суду від відповідача - ФОП Васильєва В.А. надійшла письмова правова позиція щодо використання земельної ділянки у межах її цільового призначення. У вказаних поясненнях відповідач зазначає, що в даному випадку має місце зміна виду використання земельної ділянки (у зв'язку із зміною архітектурної форми місця громадського призначення: з павільйону на двоповерхову будівлю) в межах однієї категорії земель, а саме: земель житлової та громадської забудови, що повною мірою узгоджується ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України. Тобто відповідачем земельна ділянка використовується чітко в межах вказаної категорії.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №116 від 10.02.1999 Фізичній особі підприємцю Васильєву В.А. надано в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,0352 га по просп. 50-річчя ВЛКСМ, 49/8 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлового приміщення (павільйону) строком до 31.12.2023.
За результатами прийняття вказаного рішення, між виконавчим комітетом Харківської міської ради та ФО-П Васильєвим В.А. укладено договір на право тимчасового користування землею №2162, який було зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового використання 21.12.1999 (а.с. 22- 25).
В матеріалах справи наявний акт обстеження земельної ділянки від 28.04.2017, відповідно до якого обстеженням на місцевості встановлено, що зазначена земельна ділянка по просп. Ювілейному, 49/8 у м. Харкові, площею орієнтовно 0,0352 га, яка надана в тимчасове користування ФО-П Васильєву В.А. для експлуатації та обслуговування нежитлового приміщення (павільйону) частково огороджена і використовується ФО-П Васильєвим В.А. для експлуатації та обслуговування двоповерхової нежитлової будівлі (караоке - ресторан з вивіскою "Не гони") та літнього майданчику, на якому розміщені малі архітектурні форми (а.с. 26-30).
При цьому, нежитлова будівля літ."В-2" площею 567,1 кв.м. по просп. Ювілейному, 49/8 у м. Харкові зареєстрована за ФО-П Васильєвим В.А. на праві власності, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою №112045709 від 29.01.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Спірний договір укладений із врахуванням нормативно-грошової оцінки земель, яка діяла станом на час його укладення, і згідно з п. 2.1. зазначеного договору плата за землю у вигляді земельного податку становила 44,59 грн.
Проте, в подальшому нормативна грошова оцінка земель міста Харкова змінювалася, поступово збільшуючи вартість одного квадратного метра земель міста, що відповідно збільшувало розміри орендної плати по укладеним договорам оренди земельних ділянок, орендодавцем яких на даний час виступає Харківська міська рада. Зазначені зміни нормативно-грошової оцінки здійснювались на підставі рішень Харківської міської ради від 29.03.2000 від 27.02.2008 № 42/08 та від 03.07.2013 № 1209/13.
25.09.2013 Харківською міською радою було прийнято рішення №1269/13, яким затверджено Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, яким покладено обов'язки на орендарів земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні на підставі договорів оренди, укладених протягом 1994-1998 років та 1999-2003 років, та які були передані у користування без проведення державної реєстрації цих земельних ділянок, привести у відповідність до норм чинного законодавства та змінених ставок плати за землю землевпорядну документацію.
За твердженнями позивача, відповідач сплачує плату за використання земельної ділянки по просп. Ювілейному, 49/8 у м. Харкові у розмірі, нижчому, ніж встановлений діючим законодавством, зокрема, сплата останнім щорічної плати за землю в середньому нижча у 80 разів, ніж та, яка повинна надходити до бюджету міста Харкова. А саме, згідно розрахунку несплачених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за період з 01.03.2015 по 28.02.2018 складає 234721,68 грн.
Несплачені кошти у розмірі орендної плати у зазначеній суми, позивач вважає істотним порушенням інтересів землевласника у вигляді значної шкоди, що, в свою чергу, є порушенням вимог договору та наносить шкоду Харківській міській раді, в зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про розірвання договору на тимчасове користування земельною ділянкою. При цьому, позивач зазначає, що відповідачем, як користувачем за договором на право тимчасового користування землею з 1999 року, жодних дій, спрямованих на впорядкування документації із землеустрою, не вчинив, чим продовжує порушувати умови укладеного договору та вимоги чинного законодавства.
Господарський суд Харківської області, відмовляючи у задоволенні позовних вимог зазначив, що в даному випадку позивачем не було надано суду доказів ухилення відповідача від внесення змін до спірного договору та приведення його до вимог чинного законодавства, а посилання позивача на низький розмір орендної плати, не свідчить про недотримання відповідачем своїх договірних обов'язків в порядку статті 651 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України «Про оренду землі», яким встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Згідно із 1 першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України "Про оренду землі").
Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (ст. 3 цього Закону).
Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ст. 6 вказаного Закону).
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 13-15 цього Закону).
Відповідно до ст. 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, як це визначено у ст. 30 Закону України «Про оренду землі». У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Питання сплати податку на майно у формі орендної плати за користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності регулюється Податковим кодексом України з моменту його вступу в дію з 01.01.2011.
Згідно з п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу, зокрема, не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288) та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки (п. п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288)
Пунктом 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні регулюються Законом України «Про оцінку земель», згідно якого нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ст. 13).
При цьому, підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 15 Закону).
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, як це визначено ст.18 Закону України «Про оцінку земель».
Як вже було зазначено, на підставі рішення Харківської міської ради №335/07 від 25.12.2007 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007», рішень Харківської міської ради №42/08 від 27.02.2008 «Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007» попередня вартість 1 кв.м землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2007 та була введена в дію з 01.03.2008.
Рішенням Харківської міської ради №1209/13 від 03.07.2013 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, згідно якого затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн, яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.
Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 та застосовується з 01.01.2014.
Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13 «Про затвердження «Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013» встановлено (п.2, п.3), що плата за землю на підставі даних «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013» вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.
Згідно зі ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення органів місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Рішенням 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 № 41/08 «Про затвердження Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові» визначено порядок розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності м. Харкова та встановлені ставки річної орендної плати, які необхідно застосовувати при розрахунку розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі та внесені до них змін.
Отже, як вже було зазначено судом першої інстанції, внаслідок зміни розміру нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, яку введено в дію з 01.01.2014, змінився також і розмір орендної плати за користування землею на території м. Харкова, а тому плата за землю у вигляді орендної плати повинна бути змінена і сплачуватись з 01.01.2014, тобто з дати введення в дію нормативно грошової оцінки земельної ділянки на підставі рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13 «Про затвердження «Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013».
Згідно з п.2.1., п.2.2. Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013 затвердженого рішенням Харківської міської ради №1269/13 від 25.09.2013 Департамент земельних відносин на підставі п.4 ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є власником програмного комплексу «Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013», здійснює загальну координацію робіт з визначення орендної плати за землю в місті Харкові згідно з рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання №1209/13 від 03.07.2013 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013», здійснює розрахунки розміру орендної плати за землю та безпосереднє виконання робіт з укладання договорів оренди землі та додаткових угод до них, веде моніторинг виконання умов договорів оренди землі.
Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством.
Відповідно до п. 3.1., п. 3.2. зазначеного Порядку зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі. Зміни до договору оренди землі оформлюються додатковою угодою. Підготовка додаткової угоди здійснюється Департаментом земельних відносин відповідно до Порядку укладання договорів оренди землі у м. Харкові.
Таким чином, вищезазначене свідчить, що обов'язок по підготовці додаткової угоди для внесення змін до договору оренди землі здійснюється Департаментом земельних відносин, тобто установою органів місцевого самоврядування, а не орендарем, що спростовує твердження позивача щодо ухилення відповідача від внесення змін до спірного договору та приведення його до вимог чинного законодавства.
Обґрунтовуючи позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на положення статті 651 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Тож, вважаючи, що несплачені відповідачем кошти, через зміну розміру нормативної грошової оцінки, і, як слідство, необхідності змінити орендну плату, позивач вважає істотним порушенням інтересів землевласника у вигляді значної шкоди, що в свою чергу є порушенням вимог договору та наносить шкоду Харківській міській раді і є підставою саме для розірвання договору.
В той же час, з тексту наведеної статті Цивільного кодексу вбачається, що дострокове розірвання договору оренди землі можливе на вимогу однієї із сторін в разі такого невиконання своїх обов'язків другою стороною, що є істотним, тобто завдає іншій стороні такої шкоди, яка унеможливлює та/або значною мірою перешкоджає досягненню нею цілей договору.
З цього приводу, Верховний суд України в постанові по справі №6-75цс13 від 18.09.2013 зазначив, що оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою терміну «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
Іншим критерієм істотності порушення договору у законі зазначається термін «шкода», який слід тлумачити з урахуванням ч.2 ст.22 ЦК України, а істотний негативний вплив на інтереси потерпілої сторони визначається виходячи з розміру завданої порушенням шкоди, який не дозволяє цій стороні отримати очікуване при укладенні договору.
Відтак, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди, а її розмір не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.
Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Однак, в даному випадку позивач посилається на низький розмір орендної плати, який не може свідчить про недотримання відповідачем своїх договірних обов'язків в порядку статті 651 Цивільного кодексу України та вважатись істотним порушенням умов договору, яке тягне за собою його розірвання.
Зважаючи на використання відповідачем земельної ділянки в попередньо узгоджених цілях та оплату відповідачем орендних платежів, відсутній критерій істотного порушення умов договору, як розмір завданої шкоди, як передумови задоволення позову в порядку статті 651 Цивільного кодексу України.
Виходячи з того, що позивачем не доведено ухилення ФОП Васильєвим Валерієм Анатолійовичем від внесення змін до спірного договору, відсутні правові підстави для розірвання договору в порядку статті 651 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову із чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2018 у справі №922/537/18 без змін.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2018 у справі №922/537/18 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 17.08.2018.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Россолов В.В.
Суддя Слободін М.М.