Єдиний унікальний номер:448/133/18
Провадження № 1-кс/448/256/18
Іменем України
15.08.2018 року Мостиський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мостиського районного суду Львівської області заяву судді Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_3 про самовідвід,-
11.07.2018 року суддя Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_3 заявив самовідвід. У заяві про самовідвід суддя ОСОБА_3 вказує, що в провадженні Мостиського районного суду Львівської області під його головуванням перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.293, ч.2 ст.332, ч.2 ст.342 та ч.1 ст.343 КК України. Окрім зазначеного кримінального провадження у його провадженні також перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ст. 293, ч.2 ст. 332, ч.1 ст.343, ч.2 ст.345 КК України. Захисником ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_6 , котра також являється і захисником ОСОБА_7 , неодноразово заявляла йому відвід, котрий обґрунтовувала тим, що суддею ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 саме за те, що ніби то останнього ОСОБА_5 разом з іншими особами, в тому числі і ОСОБА_7 , перемістили незаконно через державний кордон України (постанова у справі про адміністративне правопорушення №448/1185/17 від 22.09.2017 року). Таким чином адвокат ОСОБА_6 вважає, що суддя ОСОБА_3 на даний час вбачає встановленими та доведеними факти, які свідчать про ніби то вчинення як ОСОБА_5 так і ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України (незаконне переправлення осіб через державний кордон України).
В судове засідання суддя ОСОБА_3 , прокурор та інші учасники кримінального провадження не з'явились, хоча про дату, місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином. Їхня неявка не перешкоджає розгляду заяви про самовідвід.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання учасників судового провадження, відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України фіксація судового засідання технічними засобами не здійснюється
У відповідності до п.4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.75 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
У відповідності до ч.1 ст.81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
У відповідності до ч.ч. 2,4 ст. 82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею. Слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Основним завданням суду під час здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст.. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно з п.1 ч.4 ст.54 цього Закону судді зобов'язані своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядали і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Правила етичної поведінки судді, затвердженні XI черговим з'їздом суддів України 22.02.2013 р. в Кодексі суддівської етики, кореспондуються із зазначеними вимогами закону. Зокрема, згідно зі статтею 1 Кодексу суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість. Статтею 8 Кодексу встановлено, що суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.
Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).
Враховуючи вищевикладене, з метою недопущення виникнення в учасників судового провадження сумнівів у об'єктивності та неупередженості судді ОСОБА_3 , для забезпечення достатніх гарантій на справедливий розгляд даної справи незалежним і безстороннім судом та виходячи із положень п.4 ч.1 ст.75 КПК України, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про самовідвід судді Мостиського районного суду Львівської області по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140000000076про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.293, ч.2 ст.332, ч.2 ст.342 та ч.1 ст.343 КК України (справа №448/133/18).
Керуючись ст.ст.81,82 Кримінально процесуального кодексу України, суд, -
Задовольнити заяву судді Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_3 про самовідвід у справі №448/133/18 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140000000076 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.293, ч.2 ст.332, ч.2 ст.342 та ч.1 ст.343 КК України.
Справу №448/133/18 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140000000076 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.293, ч.2 ст.332, ч.2 ст.342 та ч.1 ст.343 КК України передати на автоматичний розподіл у порядку, визначеному ч.3 ст.35 КПК України
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1