печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38831/18-к
09 серпня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора у кримінальному провадженні, прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні, прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно.
Вказане клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017160000000054 від 20.01.2017 за фактами діяльності злочинної організації з участю службових осіб органів Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) та суб'єктів господарювання, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.ч. 1, 3 ст.212, ч. 1 ст.255, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367, ч.3 ст.368 КК України.
Слідчий у клопотанні вказує, що службові особи органів ДФС України упродовж 2015-2018 років, зловживаючи службовим становищем при виконанні своїх службових обов'язків, пов'язаних з контролем за імпортом та експортом товарів підприємствами, зареєстрованими на території України, переслідуючи мотиви особистого збагачення, систематично сприяли комерційним структурам в ухиленні від сплати податків та митних платежів.
При цьому суб'єктами господарювання за сприяння працівників ДФС України вчинялися незаконні операції з придбання сільськогосподарської продукції та її експорту за заниженою вартістю, а також під час імпорту іншої групи товарів. Заподіяні від таких протиправних дій державі збитки оцінено на суму 305 млн. грн.
Окремі службові особи ДФС України кошти, отримані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, спрямовували на придбання об'єктів нерухомості, у тому числі за межами України.
Зокрема у ході досудового розслідування досліджуються факти придбання посадовими особами ДФС України за посередництва громадян України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , низки об'єктів нерухомості в Україні та Турецькій Республіці, що могли бути здійснені з метою легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом.
На виконання запитів Генеральної прокуратури України про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Турецької Республіки у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 30.05.2018 та 10.05.2018 придбав два об'єкти нерухомого майна за адресою: Турецька Республіка, Бодрум, квартал ЯликавакМахаллесі, 632/5, блок D, № 1 та блок С, № 1 у компанії Маві Бодрум Іншаат ОСОБА_6 .
Разом з цим в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості про доходи ОСОБА_4 , які б підтверджували спроможність придбання вказаної нерухомості сукупною вартістю 2 500 000 турецьких лір (понад 562 341, 00 доларів США за курсом НБУ станом на дату придбання 10.05.2018 та 30.05.2018).
Метою арешту майна є збереження речових доказів, конфіскація майна, що передбачено п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
В судове засідання слідчий не з'явився. До суду слідчий подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримує, просить задовольнити.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.
Аналіз вище зазначених норм закону вказує, що у разі розгляду клопотання слідчого або прокурора про арешт майна, слідчий суддя повинен перевірити доводи поданого клопотання щодо наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у відповідності до мети, яку зазначає слідчий чи прокурор у своєму клопотанні.
При цьому, визначення мети арешту, яка передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України, та обґрунтування її наявності, є обов'язковою.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 від 07.08.2018 р. об'єкти нерухомого майна за адресою: Турецька Республіка, Бодрум, квартал ЯликавакМахаллесі, 632/5, блок D, № 1 та блок С, № 1 у компанії Маві Бодрум Іншаат ОСОБА_6 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Згідно положенням до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Досудове розслідування кримінального провадження здійснюється за кваліфікацією в тому числі за вчинення яких передбачене покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна.
Статтею 542 КПК України визначено обсяг міжнародного співробітництва під час кримінального провадження, де міжнародне співробітництво під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків. Міжнародним договором України можуть бути передбачені інші, ніж у цьому Кодексі, форми співробітництва під час кримінального провадження.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 562 КПК України, у разі якщо при зверненні за допомогою в іноземній державі необхідно виконати процесуальну дію, для проведення якої в Україні потрібен дозвіл прокурора або суду, така процесуальна дія може запитуватися лише після надання відповідного дозволу прокурором або судом у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому належно засвідчена копія такого дозволу долучається до матеріалів запиту.
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна, збереження речових доказів та з метою подальшого звернення із запитом про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час досудового розслідування.
Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532, 542, 562 КПК України, -
Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала підлягає виконанню в порядку ст. 562 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1