Справа № 758/13456/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Супрун Г.Б.
Провадження № 22-ц/796/4484/2018 Доповідач: Шебуєва В.А.
15 серпня 2018 року м. Київ
Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Оніщука М.І., Українець Л.Д.,
секретар Майданець К.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_3, на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 11 вересня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
В листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Зазначив, що 08 квітня 2016 року о 19-45 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Renault», д.н.з. НОМЕР_1, в м. Києві на перехресті вул. Оболонська та вул. Межигірська, виїжджаючи з другорядної дороги, не надав дорогу автомобілю «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_2, під його керуванням, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Постановою Подільського районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ДТП. Просив стягнути з ОСОБА_3 на підставі звіту №1981/15 від 18 травня 2016 року про визначення вартості матеріального збитку, у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок пошкодження його автомобіля, 90 556,09 грн.
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 11 вересня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 90 556,09 грн., а також судові витрати в розмірі 905,56 грн.
В листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12 березня 2018 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення із урахуванням висновків судової експертизи у даній справі. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Відповідач не приймав участь у судових засіданнях по даній справі, а тому фактично був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, ініціювати проведення судової експертизи із метою встановлення об'єктивної та справедливої суми майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП. Суд не залучив до участі в справі як третю особу ПрАТ «СК «СКАЙД», в якій була застрахована його цивільно-правова відповідальність. Суд безпідставно прийняв до уваги звіт №1981/15 від 18 травня 2016 року про визначення вартості матеріального збитку, складений ФОП ОСОБА_5 На день складення звіту виданий на ім'я ФОП ОСОБА_5 сертифікат суб'єкта оціночної діяльності був анульований Фондом державного майна України. Відтак, звіт вважається недійсним.
В апеляційній інстанції ОСОБА_3 та його представник підтримали апеляційну скаргу, призначення по справі експертизи для визначення розміру завданої ОСОБА_4 шкоди не порушують. Відповідач ОСОБА_3 визнав позовні вимоги ОСОБА_4 на суму 25 000 грн.
Представник ОСОБА_4 просить залишити подану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 08 квітня 2016 року о 19-45 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Renault», д.н.з. НОМЕР_1, в м. Києві на перехресті вул. Оболонська та вул. Межигірська, виїжджаючи з другорядної дороги, не надав дорогу автомобілю «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу (а.с. 7).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Ford Fusion», д.н.з.НОМЕР_2, належить ОСОБА_4 (а. с. 6).
Відповідно до звіту №1981/15 від 18 травня 2016 року про визначення вартості матеріального збитку, складеного ФОП ОСОБА_5, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «FordFusion», д.н.з. НОМЕР_2, становить 90 556,09 грн. (а.с. 15).
Суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_4
Колегія суддів не убачає підстав для скасування вказаного рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як було зазначено, ОСОБА_3 постановою Подільського районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року було визнано винним у вчиненні ДТП, в якому було пошкоджено автомобіль ОСОБА_4 Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 завданої внаслідок пошкодження автомобіля майнової шкоди.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 та його представник не заперечували наявності правових підстав для відшкодування шкоди, але заперечували визначений ФОП ОСОБА_5 розмір відшкодування. Вважають визначений у звіті оцінювачі ФОП ОСОБА_5 розмір відшкодування завищеним, а також наголошують на тому, що на час складання звіту ФОП ОСОБА_5 не мав сертифікату суб'єкта оціночної діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 18 травня 2016 року Фондом державного майна України було анульовано сертифікат суб'єкта оціночної діяльності на ім'я ФОП ОСОБА_5
Разом з тим, складений ФОП ОСОБА_5 звіт про визначення вартості завданого ОСОБА_4 матеріального збитку містить опис пошкоджень транспортного засобу, фото, ремонтну калькуляцію, в якій зазначено які деталі підлягають ремонту, заміні, їх вартість та вартість ремонтних робіт (а. с. 16-23).
Вказана калькуляція є письмовим доказом і має бути врахована судом при вирішенні позовних вимог ОСОБА_4
ОСОБА_3 не надано суду жодних доказів на спростування наданої калькуляції, а також не зазначено з чого він виходить при визначенні розміру відшкодування завданої ОСОБА_4 майнової шкоди в розмірі 25 000 грн.
Колегія суддів також враховує й те, що ФОП ОСОБА_5 провів автотоварознавче дослідження належного ОСОБА_4 транспортного засобу та склав звіт від 18 травня 2016 року про визначення вартості матеріального збитку за заявою ПАТ &q?ав;СК &q?д ;Скайд&q? 2; - страхової компанії, де була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 Підстави ставити під сумнів складений ФОП ОСОБА_5 звіт у ОСОБА_4 буди відсутні.
Заперечуючи проти визначеного ФОП ОСОБА_5 розміру завданої майнової шкоди, ОСОБА_3 не порушив питання про призначення у справі відповідної експертизи.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ОСОБА_3 не надав жодних доказів щодо правильності визначеного на його думку розміру відшкодування, яке підлягає стягненню на користь ОСОБА_4
Колегія суддів також враховує й те, що при вирішенні позовних вимог ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з висновку Верховного Суду України, який міститься в постанові від 20.01.2016 р. у справі № 6-2808цс15, та судової практики вирішення спорів за позовами потерпілого про відшкодування завданих збитків , які пред'являються до осіб, винних у завданні шкоди, навіть за наявності договорних правовдносин щодо страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_3 не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Свою вину у завданні позивачу майнової шкоди та обов'язку її відшкодування ОСОБА_3 визнав. Належних та допустимих доказів для зменшення визначеного судом розміру відшкодування майнової шкоди відповідач суду не надав.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_3, залишити без задоволення, а заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 11 вересня 2017 року без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 16 серпня 2018 року.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Оніщук М.І.
Українець Л.Д.