Ухвала
Іменем України
13 серпня 2018 р.
м. Київ
провадження № 51-8003 ск 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 18 травня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 19 липня 2018 року
Суть питання та встановлені судом обставини
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18 травня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 19 липня 2018 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 та його захисника залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без зміни.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 просить скасувати вище вказані судові рішеннята задовольнити клопотання ОСОБА_5 про зарахування у строк покарання строк його утримання у слідчому ізоляторі, а саме з 12.05.2008 року до 19.05.2011 року з розрахунку один день ув'язнення у слідчому ізоляторі за два дні позбавлення волі.
Мотиви суду
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
В рішенні Конституційного Суду України від 12.06.2012 року №13-рп/2012 зазначено, що встановлюючи обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.
Отже, Конституцією України допускається можливість обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду, однак воно не може бути свавільним та несправедливим. Таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України; переслідувати легітимну мету; бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим.
Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, зазначено в частинах 1 і 2 статті 424 КПК України. Це стосується вироків та ухвал про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, судових рішень суду апеляційної інстанції, постановлених щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції, а також ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвал суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених КПК України.
Питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за правилами розділу VIII КПК України "Виконання судових рішень" і порядок їх вирішення врегульовано в статті 539 цього Кодексу, згідно з якою за наслідками розгляду відповідного клопотання (подання) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом, суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.
В судових засіданнях з вирішення питань виконання вироку не з'ясовуються питання щодо факту вчинення злочину, наявності достатньої сукупності доказів, кримінально-правової кваліфікації дій засудженого тощо - вони вже з'ясовані на попередніх стадіях кримінального провадження, а тому рішення суду, ухвалені на стадії виконання вироку, не можуть перешкоджати "подальшому провадженню".
Як вбачається з касаційної скарги та долучених до неї копій судових рішень, захисник ОСОБА_6 оскаржує рішення суду першої та апеляційної інстанції щодо зарахування строку попереднього ув'язнення до строку відбування покарання, тобто судові рішення, які не перешкоджають подальшому кримінальному провадженню,а тому вони не можуть бути предметом касаційного оскарження.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Ураховуючи наведене та керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 слід відмовити.
З цих підстав Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 18 травня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 19 липня 2018 року
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_7