"06" серпня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1238/18
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі Г.С. Граматик
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - ОСОБА_1
від третьої особи - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Південний», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство „Медфарком-Центр”, про стягнення 100750,00 грн., -
Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Південний” про стягнення 100750,00 грн., посилаючись на наступне.
18.12.2017р. між Департаментом охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) (замовник) та Приватним акціонерним товариством “Медфарком-Центр” (учасник) був укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти № 219. Згідно п. 5.1 договору строк поставки становить 10 днів з моменту отримання письмової заявки Департаменту.
Як вказує позивач, Департаментом було направлено Приватному акціонерному товариству “Медфарком-Центр” заявку від 19.12.2017р. №061-796/тк на постачання ліків у відповідності до умов договору від 18.12.2017 р. на загальну суму 7115000,00 грн. В свою чергу згідно п. 6.3.1 договору ПрАТ “Медфарком-Центр” зобов'язано забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором, тобто 10 днів з моменту отримання письмової заявки Департаменту.
За ствердженнями позивача, поставка на загальну суму 5100000,00 грн. (з ПДВ) була здійснена відповідно до видаткової накладної № 0172012. Однак, товару на суму 2015000,00 грн. (з ПДВ) поставлено не було.
Наразі позивач посилається на те, що відповідно до п. 11.2 договору не пізніше дати укладення договору про закупівлю учасник надає забезпечення виконання договору в розмірі п'яти відсотків вартості договору у формі банківської гарантії, для надання Департаменту гарантій виконання своїх зобов'язань за договором про закупівлю. Так, ПАТ “Акціонерний банк “Південний” 18.12.2017 р. надав ПрАТ „Медфарком-Центр” банківську гарантію 16-66817, відповідно до якої Банк як Гарант зобов'язується виплатити бенефіціару суму у розмірі 355750,00 грн. у зв'язку з невиконанням принципалом умов договору.
Так, позивач вказує, що у зв'язку з частковою поставкою ПрАТ „Медфарком-Центр” товару за гарантією підлягає сплаті сума в розмірі 100750,00 грн.
Посилаючись на п. 11.2.3. договору від 18.12.2017 р., позивач зазначає, що у зв'язку з невиконанням ПрАТ „Медфарком-Центр” зобов'язань за договором Департамент листом від 29.12.2017 р. № 061-14055/10 направляв ПАТ “Акціонерний банк “Південний” вимогу щодо банківської гарантії № 16-66817 від 18.12.2017 р. Проте, на зазначену вимогу позивачем було отримано повідомлення від 11.01.2018 р. № UPRSPA-1688 про відмову від виплати суми гарантії, тому кошти не перераховано.
За таких обставин, позивач вважає, що порушено його права та охоронювані законом інтереси, що стало підставою для звернення до суду із заявленим позовом про захист порушеного права.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.06.2018 р. позовну заяву Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1238/18, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19 липня 2018р. Також вказаною ухвалою господарського суду залучено до участі у справі ПрАТ „Медфарком-Центр” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими, про що зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с. 39-41). Зокрема, відповідач вказує, що 18.12.2017р. АБ Південний” надав Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) банківську гарантію №16-66817 з метою забезпечення виконання зобов'язань ПрАТ „Медфарком-Центр” за договором від 18.12.2017 р. № 219 про закупівлю товару. 04.01.2018 р. на адресу АБ “Південний” надійшла вимога від Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за вих. № 061-14055/10 від 29.12.2017 р. про сплату на його користь 100750,00 грн. за наданою Банком банківською гарантією з підстав порушення ПрАТ „Медфарком-Центр” терміну постачання товару за договором про закупівлю товарів №219 від 18.12.2017року. Так, відповідач зазначає, що у задоволенні вказаної вимоги Департаменту Банком відмовлено, оскільки бенефіціаром при пред'явленні вимоги не виконано умови банківської гарантії, за яких Банк здійснює гарантійний платіж, а саме із доданих до вимоги документів не вбачається факт невиконання (неналежного виконання) принципалом своїх зобов'язань щодо постачання товару. Так, із заявки на постачання вбачається, що ПрАТ „Медфарком-Центр” отримало заявку на постачання 19.12.2017 р. о 17:50 год., тож керуючись п. 5.1 договору, на думку відповідача, останній день строку поставки товару - 29.12.2017 р. З огляду на те, що надіслана бенефіціаром вимога датована 29.12.2017 р., тобто днем, коли принципал ще мав змогу поставити товар без порушення строків поставки, відповідач вважає, що ПрАТ „Медфарком-Центр” не було порушено термін поставки товару за договором про закупівлю товарів № 219 від 18.12.2017 р. Наразі відповідач вказує, що Департаментом охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) пред'явлено вимогу про сплату коштів за банківською гарантією після закінчення терміну дії банківської гарантії, оскільки відповідно до умов банківської гарантії термін її дії - по 31 грудня 2017 р., і будь-яка письмова вимога бенефіціара на оплату має бути отримана Банком за адресою: Україна, 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, не пізніше 16:00 год. 31.12.2017 р. за Київським часом. Проте, однак вимогу Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вих. № 061-14055/10 від 29.12.2017 р. щодо сплати 100750,00 грн., згідно умов Банківської гарантії № 16-66817 від 18.12.2017 р. Банк отримав 04.01.2018 р., тобто після закінчення терміну дії банківської гарантії, що підтверджується штампом Банку про надходження вхідної кореспонденції. З огляду на те, що вимога позивача була отримана відповідачем після закінчення терміну дії банківської гарантії й зобов'язання Банку щодо сплати коштів на користь позивача припинились, відповідач не вбачає підстав для сплати коштів Департаменту. Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги Департаменту не підлягають задоволенню у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.
Поряд з цим відповідач, посилаючись на ст.ст. 123, 165 ГПК України, заявив про стягнення з Департаменту витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Наразі відповідач зазначив, що ним вже понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4500,00 грн., з яких: 1000,00 грн. - ознайомлення з матеріалами справи, 2000,00 грн. - складання відзиву на позовну заяву, 1500,00 грн. - участь у судовому засіданні, а тому орієнтовно відповідач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6000,00 грн. При цьому відповідач заявив, що на підтвердження надання правничої допомоги буде наданий договір про надання правової допомоги та по факту виконаних робіт акт прийому-передачі наданих послуг.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.07.2018 р. у справі № 916/1238/18 розгляд справи відкладено на 06.08.2018 р.
06.08.2018 р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розгляд справи без участі представника позивача, оскільки кошторисом витрат Департаменту охорони здоров'я не передбачені видатки на відрядження, а тому немає можливості забезпечити явку законного представника на засідання суду. Також у вказаному клопотанні вказано, що у Департаменту відводи складу суду відсутні, Департамент суду довіряє, права та обов'язки йому відомі, також позов підтримує в повному обсязі.
06.08.2018 р. представником відповідача була подана до господарського суду заява про відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката.
Третя особа письмових пояснень по суті спору не надала, однак представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти позову Департаменту, наразі підтримав позицію відповідача щодо заявленого позову.
Заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
18 грудня 2017 року між Департаментом охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) (замовник) та Приватним акціонерним товариством „Медфарком-Центр” (учасник) укладено договір № 219 про закупівлю товарів за державні кошти, згідно п. 1.1. якого учасник зобов'язується у 2017 році поставити замовнику, а замовник - Департамент прийняти та оплатити „33600000-6 Фармацевтична продукція (препарати для лікування дорослих, хворих на гемофілію, 4 лоти), зазначені в специфікації (додаток № 1), а саме лот 3 - Фактор згортання крові (ептаког-альфа активний (рекомбінантний фактор VІІа), фл., амп., шпр. по 5 мг (250КМО) - 14 000 000 МО. Найменування, кількість, ціна за одиницю та загальна сума товарів зазначені в специфікації (додаток № 1) (п. 1.2 договору) .
Згідно п. 3.1. сума цього договору становить: 7115000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 465467,29 грн. (ціна договору визначається з урахуванням розділу V „Податок на додану вартість” Податкового кодексу України).
За умовами п. 4.1. договору розрахунки проводяться відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України шляхом оплати замовником вартості товарів, визначених в специфікації до цього договору після їх отримання та згідно пред'явленої учасником видаткової накладної.
Відповідно до п. 5.1. договору строк поставки товарів не більше 10 днів з дати отримання письмової заявки замовника. Місце поставки товарів: заклади охорони здоров'я м. Києва (п. 5.2 договору).
За положеннями п.п. 6.1.1., 6.1.2. п. 6.1. договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари, приймати поставлені товари згідно з видатковою накладною.
В п.п. 6.3.1., 6.3.2. п. 6.3. договору вказано, що учасник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору.
Згідно п. 7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.
За умовами п. 10.1. договору останній набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2017 року та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.
Відповідно до п. 11.1. договору за порушення умов договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
В п. 11.2, 11.2.1 договору передбачено, що не пізніше дати укладення договору про закупівлю учасник надає забезпечення виконання договору в розмірі п'яти відсотків вартості договору у формі гарантії, що оформлена відповідно до вимог ст. 560-569 Цивільного кодексу України та Постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №639 “Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах” для надання учасником замовнику гарантій виконання своїх обов'язків за договором про закупівлю. Забезпечення виконання договору повинно бути дійсним впродовж дії договору про закупівлю.
Згідно п. 11.2.3 договору замовник має право обернути забезпечення виконання договору (як частину так і повністю) на свою користь у разі повного або часткового невиконання учасником своїх обов'язків за цим договором. Внесення забезпечення виконання договору або його обернення на користь замовника не припиняє виконання зобов'язань учасника за цим договором (п. 11.2.4 договору).
За положеннями пункту 12.1. договору сторони визначили, що невід'ємною частиною цього договору є специфікація (Додаток 1).
Як вбачається зі Специфікації (33600000-6 Фармацевтична продукція (препарати для лікування дорослих, хворих на гемофілію, 4 лоти), що є додатком № 1 до вказаного договору № 219, сторони погодили предмет закупівлі - Фактор згортання крові (ептаког-альфа активний (рекомбінантний фактор VІІа), фл., амп., шпр. по 5 мг (250КМО) - 14 000 000 МО; кількість од. - 2500000 та 11500000 на загальну суму 7115000,00 грн.
Як з'ясовано судом, у зв'язку з укладенням вказаного договору про закупівлю товарів за державні кошти та на виконання п. 11.2 договору, 18.12.2017 року Акціонерним банком “Південний” було видано Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) банківську гарантію №16-66817, згідно якої Банк („гарант”) безвідклично зобов'язується виплатити бенефіціару, яким є вказаний Департамент, суму UAH 355750,00 грн. після одержання письмової вимоги бенефіціара, в якій стверджується про те, що принципал (ПрАТ „Медфарком-Центр”) не виконав (неналежним чином виконав) свої зобов'язання щодо якості, кількості, строків постачання товару відповідно до договору. У вказаній банківській гарантії вказано, що така вимога бенефіціара має містити сутність невиконаного (неналежним чином виконаного) принципалом зобов'язання. До вимоги додаються документи, що підтверджують факти невиконання (неналежного виконання принципалом своїх зобов'язань щодо поставки товару. Термін дії гарантії визначено по 31 грудня 2017 року та будь-яка письмова вимога Бенефіціара на оплату має бути отримана гарантом за адресою: 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, не пізніше 16:00 годин за Київським часом цієї дати.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, укладений між позивачем і ПрАТ „Медфарком-Центр” договір № 219 про закупівлю товарів за державні кошти з додатком № 1 (Специфікацією) до нього є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 219 про закупівлю за державні кошти від 18.12.2017 р. позивачем було надано Приватному акціонерному товариству „Медфарком-Центр” заявку на постачання товарів від 19.12.2017р. № 061-796/тк.
У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Так, згідно видаткової накладної № 0172012 від 22.12.2017р. Приватним акціонерним товариством „Медфарком-Центр” було поставлено Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) фармацевтичну продукцію в кількості 3000000,00 одиниць на суму 5100000,00 грн.
Між тим, за ствердженнями позивача, ПрАТ „Медфарком-Центр” в порушення умов договору поставило продукцію частково, а саме на суму 5100000,00 грн., непоставленою залишається фармацевтична продукція на суму 2015000,00 грн.
Так, як з'ясовано судом, у зв'язку з невиконанням ПрАТ „Медфарком-Центр” зобов'язань за договором Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) листом від 29.12.2017 р. № 061-14055/10 направив ПАТ “Акціонерний банк “Південний” вимогу щодо виконання зобов'язання згідно умов банківської гарантії № 16-66817 від 18.12.2017 р., до якої були додані розпорядження Київського міського голови № 812 від 20.10.2017 р., заявка на постачання від 19.12.2017 р. з додатком до неї, видаткова накладна № 0172012 від 22.12.2017 р., банківська гарантія № 16-66817, про що свідчать надані відповідачем до суду копії поштового конверту з описом вкладення у цінний лист. При цьому вказана вимога отримана відповідачем 04.01.2018 р., що підтверджується наданою відповідачем до суду інформацією з сайту Укрпошти про відстеження поштових відправлень, а також відмітка штампу АБ “Південний” про надходження вхідної кореспонденції за №119.
Наразі, за ствердженнями позивача, у зв'язку з частковою поставкою ПрАТ „Медфарком-Центр” товару за гарантією Банку підлягає сплатити суму в розмірі 100750,00 грн.
В свою чергу АБ “Південний” направив Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) повідомлення від 11.01.2018 року за вих. № UPRSPA-1688, яким відмовив в задоволенні вимоги Департаменту. Таку відмову Банк обґрунтував тим, що за змістом банківської гарантії №16-66817 термін її дії визначено з 18.12.2017 р. по 31.12.2017 р., і будь-яка письмова вимога бенефіціара на оплату має бути отримана гарантом не пізніше 16 години 00 хвилин 31.12.2017 р. за Київським часом, однак лист-вимогу за вих. №061-14055/10 від 29.12.2017р. банком було отримано 04.01.2018 р., тобто після закінчення строку дії банківської гарантії. Також Банком вказано, що вимога бенефіціара не відповідає приписам гл. 4 розд. ІІ Положення НБУ №639 „Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземній валютах”, а саме надіслана з порушенням строку дії. Тому бенефіціаром при пред'явленні вимоги не виконано умови гарантії №16-66817 від 18.12.2017 р., при яких Банк здійснює гарантійний платіж.
Враховуючи відмову Публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Південний” від виплати за гарантії за вказаною вище вимогою, Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з відповідача суми гарантії в розмірі 100750,00грн.
Так, відповідно до статті 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України.
Згідно із статтею 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частинами 1-4 статті 563 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії; вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі, до якої додаються документи, вказані в гарантії, та вказується, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.
Пунктом 2 глави 4 розділу 2 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах" передбачено, що одержана вимога/повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.
Отже, обов'язок гаранта сплатити кредитору грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови: 1) порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією; 2) направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 12.09.2011р. у справі № 3-63гс11.
Як встановлено судом, при зверненні до АБ “Південний” з вимогою № 061-14055/10 від 29.12.2017р. про сплату гарантії позивачем не дотримані правила, встановлені статтею 563 Цивільного кодексу України, оскільки не надано документів, з яких вбачається факт невиконання (неналежного виконання) принципалом своїх зобов'язань щодо постачання товару, натомість додана видаткова накладна свідчила про здійснення ПрАТ „Медфарком-Центр” поставки частини товару. Тим самим позивач не довів факт порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, зважаючи на те, що позивач направив вказану вимогу 29.12.2017 р., що припадає на останній 10-й день, в який ПрАТ „Медфарком-Центр” мало можливість поставити Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) фармацевтичну продукцію, обумовлену складеною сторонами специфікацією до договору №219 про закупівлю за державні кошти від 18.12.2017 р. ОСОБА_1, п. 5.1 договору було встановлено, що строк поставки - 10 днів з моменту отримання заявки замовника на поставку товару. Така заявка була оформлена позивачем та отримана ПрАТ „Медфарком-Центр” 19.12.2017 р., відповідно останнім днем строку поставки товару є 29.12.2017 р. Натомість бенефіціаром була надіслана Банку вимога 29.12.2017 р., тобто у день, коли принципал ще мав змогу поставити товар без порушення строків поставки.
Крім того, в банківській гарантії №16-66817 від 18.12.2017 р. чітко встановлено термін, за яким бенефіціар (Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) має можливість подати вимогу до гаранта (Публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Південний”) - 31 грудня 2017р. та будь-яка вимога має бути отримана гарантом за адресою: Україна, 65009, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, не пізніше 16.00.годин за Київським часом цієї дати. Однак, вимога від 29.12.2017р. №061-14055/10 була отримана Публічним акціонерним товариством “Акціонерний банк “Південний” - 04 січня 2018 року, тобто після закінчення строку дії гарантії. Вказані обставини позивачем не спростовані.
Згідно ч. 1 ст. 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
Також за положеннями ст. 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.
Вказаний в гарантії строк є преклюзивним (припиняючим). Незалежно від причин пропуску строку він не може бути зупинений, не може перериватися чи бути поновлений судом. В межах вказаного строку бенефіціар повинен звернутися до гаранта з простою письмовою вимогою, яка повинна бути оформлена у відповідності до ч. 2 ст. 563 ЦКУ. Крім того, до закінчення строку дії гарантії гаранту повинні бути надані також всі документи, вказані в гарантійному листі і необхідні для пред'явлення платіжної вимоги.
Зі спливом вказаного строку припиняється обов'язок гаранта виплатити визначену в гарантії суму і, відповідно, кореспондуюче йому право бенефіціара заявляти грошову вимогу гаранту
Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 568 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі закінчення строку дії гарантії.
Згідно ч. 1 ст. 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) про стягнення з відповідача коштів у розмірі 100750,00 грн. за банківською гарантією №16-66817 від 18.12.2017р., оскільки позивачем не було дотримано умов банківської гарантії, за яких Банк здійснює гарантійний платіж.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, тому не підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок позивача.
Стосовно вимог Публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Південний” про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
На підтвердження понесення АБ “Південний” витрат на правничу допомогу відповідачем надано до суду договір № 1/6-18 про надання правової допомоги від 18.06.2018 р., укладений між АБ “Південний” та ОСОБА_3 об'єднанням “Юрпрайм”, додаток № 1 до договору від 18.06.2018 р., акт прийому-передачі виконаних робіт від 26.07.2018 р., меморіальний ордер № 4239 від 30.07.2018 р. про сплату на користь ОСОБА_3 об'єднання “Юрпрайм” коштів в сумі 4000 грн.
За таких обставин, враховуючи відсутність доводів сторін щодо неспівмірності витрат, господарський суд вважає, що сплачені відповідачем ОСОБА_3 об'єднанню “Юрпрайм” 4000 грн. в якості оплати витрат на правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи, а тому вимоги відповідача про покладення понесених ним витрат на правничу допомогу на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Південний», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство „Медфарком-Центр”, про стягнення 100750,00 грн. відмовити.
2. СТЯГНУТИ з Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 19; код ЄДРПОУ 02012906) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Південний» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код ЄДРПОУ 40081200) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000/чотири тисячі/грн. 00 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13 серпня 2018 р.
Суддя В.С. Петров