Справа № 500/3918/15-ц
Провадження № 2/500/603/18
07 серпня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого - судді Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання - Сирбу Г.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розподіл майна подружжя,-
ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, під час розгляду справи ОСОБА_4 неодноразово уточнювала позовні вимоги, згідно останнього уточнення позовних вимог від 05.06.2018 року (т. 3., а.с. 47) ОСОБА_4 просила визнати спільним майном подружжя адміністративно-торгівельні та торгово-складські приміщення, що складаються з літ. "Б" та літ. "О", які розташовані по вул. Телеграфна № 129/ ОСОБА_5 № 50 в м. Ізмаїлі Одеської області, які складають 1/2 частину об'єкту нерухомості, розташованого по вул. Телеграфна № 129 / ОСОБА_5 № 50 в м. Ізмаїлі Одеської області;автомобіль «SSANG YONG ACTYON», 2010 року випуску, який був зареєстрований за ОСОБА_2 до 23.02.2013 року;мопед "Судзукі", 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_4; земельну ділянку для ведення садівництва, розміром 0, 0581 га, кадастровий номер ділянки 5110600000:01:029:0047, розташованої у м. Ізмаїлі, садівниче товариство № 14,1; визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частину об'єкту нерухомості по вул. Телеграфна № 129/ ОСОБА_5 № 50 в м. Ізмаїлі Одеської області, яка складає 1/2 частину адміністративно-торгівельних та торгово-складських приміщень, що складаються з літ. "Б" та літ. "О", які розташовані по вул. Телеграфна № 129/ ОСОБА_5 № 50 в м. Ізмаїлі Одеської області; виділити ОСОБА_4 зі спільного майна мопед "Судзукі", 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_4; земельну ділянку для ведення садівництва, розміром 0, 0581 га, кадастровий номер ділянки 5110600000:01:029:0047, розташованої у м. Ізмаїлі, садівниче товариство № 14,1; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 147725 грн. 79 коп. - компенсацію частки автомобіля «SSANG YONG ACTYON», 2010 року випуску, стягнути з ОСОБА_2 на її користь судовий збір в сумі 3654 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14500 грн., в подальшому ОСОБА_4 надала опис робіт виконаних по справі (т.3., а.с. 84) та просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16000 грн.
ОСОБА_4 мотивувала свої вимоги тим, що 14.12.2002 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2, в період шлюбу ними було придбано та створене майно. ОСОБА_4 з 19.08.2006 року зареєстрована фізичною особою підприємцем та здійснювала свою підприємницьку діяльність в приміщенні по вул. Ватутіна 47- а у м. Ізмаїлі. У 2007 році ОСОБА_4 з ОСОБА_2 прийняли рішення про будівництво магазину на місці 1/2частини житлового домоволодіння по вул. Железнякова, 129 / Островського, 50 (вул. Телеграфна, 129/ ОСОБА_5, 50) в м. Ізмаїлі, яке належало ОСОБА_2, тобто, ці приміщення були знов створеною забудовою. Оскільки дозвіл на будівництво адміністративно-торгівельного будинку, надається органами місцевого самоврядування виключно для юридичної особи або фізичної особи підприємця, тому ними було прийнято рішення щодо реєстрації ОСОБА_2 фізичною особою підприємцем. Але, фактично підприємницьку діяльність здійснювала вона, ОСОБА_2, будучи моряком більшу частину часу знаходився у рейсах. Зазначені приміщення створювались за спільні кошти подружжя, а саме за рахунок кредитних коштів та коштів отриманих ОСОБА_2 під час роботи в якості моряка.Оскільки цей об'єкт був ними зведений підчас шлюбу, вона має право на 1/2 його частину. Також ними під час шлюбу був придбаний автомобіль «SSANG YONG ACTYON», 2010 року випуску, який відповідачем без її відома був проданий 23.02.2013 року. Згідно висновку додаткової судової авто-товарознавчої експертизи № 25/18 від 13.03.2018 року середня вартість якого на момент продажу складає 17320 доларів США, тобто вона має право на 1/2 частку цієї суми, що складає 8660 доларів США. Згідно договору купівлі - продажу земельної ділянки від 20.12.2012 року, вона є власником земельної ділянки для ведення садівництва, кадастровий номер ділянки: 5110600000:01:029:0047, розташованої у м. Ізмаїлі, садівниче товариство № 14,1. На підставі висновку експерта загальна вартість земельної ділянки становить 5904 доларів США, та відповідач має право на 1/2 частину цієї ділянки. Також ними був придбаний мопед "Судзукі", 1996 р.в., д/н НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_4, згідно висновку експерта ринкова вартість якого складає 4218,42 гривень, на 1/2 якого відповідач має право. Враховуючи, що після припинення спільного проживання, ОСОБА_2 продав без її згоди автомобіль «SSANG YONG ACTYON», 2010 року випуску, позивач за первісним позовом вважає, що необхідно стягнути з ОСОБА_2 на її користь компенсацію частки автомобіля «SSANG YONG ACTYON», 2010 року випуску, яка складається з: 8660 доларів США (вартість 1/2 часини автомобілю) - 2952 долара США (вартість 1/2 частини земельної ділянки) = 5708 доларів СШАх 26,25 (курс долара США) = 149 835 гривень - 2109,21 гривень (вартість 1/2 частки мопеду) = 147725,79 гривень.
ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про розподіл майна подружжя, під час розгляду справи ОСОБА_2 неодноразово уточнював позовні вимоги, згідно останньої заяви про зміну позовних вимог від 25.01.2018 року (т. 2., а.с. 219) ОСОБА_2 просив визнати особистою приватною власністю ОСОБА_2 1/2 частину адміністративно-торговельної будівлі по вул. Телеграфна (колишня Железнякова), 129/вул. ОСОБА_5 (колишня - Островського), 50 в м. Ізмаїл, що складається з літ. «Б» та літ. «О»; визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 нежитлове приміщення по вул. Ватутіна, 47а в м. Ізмаїлі, що складається з магазину літ. «Р» загальною площею 112,1 кв.м.; виділити ОСОБА_4: земельну ділянку площею 0,0581 га, кадастровий номер 1600000:01:029:0047, розташовану в місті Ізмаїлі Одеської області, садівниче товариство №14, земельна ділянка №1 (вул. Некрасова, 74в, м. Ізмаїл), мопед «Сузукі», державний номер НОМЕР_1, 1996 року випуску; визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення по вул. Ватутіна, 47а в м. Ізмаїл Одеської області, що складається з магазину літ. «Р» загальною площею 112,1 кв.м.; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення по вул. Ватутіна, 47а в м. Ізмаїл Одеської області, що складається з магазину літ. «Р» загальною площею 112,1 кв.м. та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати.
ОСОБА_2 мотивував свої позовні вимоги тим, що нерухоме майно по вул. Железнякова, 129/вул. Островського, 50 в м. Ізмаїлі було отримано ним у приватну власність хоча і в період шлюбу з ОСОБА_4, але на підставі договору дарування від 09.09.2007 року.Приміщення літ. «Б» та літ. «О», які розташовані по вул. Телеграфна, 129/ОСОБА_5,50 в м. Ізмаїл Одеської області є особистою приватною власністю ФОП ОСОБА_2 та використовуються ним у власній підприємницькій діяльності.14.10.2008 року ОСОБА_2 зареєструвався як фізична особа - підприємець, в процесі здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_2, маючи намір відкрити магазин для торгівлі продуктами харчування та кафе, вирішив провести реконструкцію належного йому на праві власності майна по вул. Железнякова, 129/вул. Островського, 50 в м. Ізмаїлі, за рахунок прибутку від підприємницької діяльності, коштів отриманих від партнера ОСОБА_6, який вклав у розвиток його бізнесу 150000 доларів США, були отримані дозволи на виконання будівельних робіт, оплачені проектні, будівельні роботи та введені споруджені об'єкти до експлуатації. Після введення вказаних об'єктів в експлуатацію, ОСОБА_7 почав використовувати вказані об'єкти у власній підприємницькій діяльності та передав його в оренду, одним з орендарів була і позивач за первісним позовом - ФОП ОСОБА_4 Таким чином, вказаний об'єкт нерухомості є особистою приватною власністю ОСОБА_2 і не підлягає поділу. Під час шлюбу позивачем та відповідачем було набуто нежитлове приміщення по вул. Ватутіна, 47а в м. Ізмаїлі, що складається з магазину літ. «Р» загальною площею 112,1 кв.м., яке зареєстровано на праві власності за ОСОБА_4, тому підлягає визнанню за позивачем та відповідачем по 1/2 частини нежитлового приміщення по вул. Ватутіна, 47а в м. Ізмаїл Одеської області, що складається з магазину літ. «Р» загальною площею 112,1 кв.м. Враховуючи, що автомобіль марки «SSANG YONG ACTYON» 2010 року випуску у власності ОСОБА_2 не перебуває, однак, якщо врахувати цей транспортний засіб при поділі майна, то відсутня потреба стягувати з ОСОБА_2 грошову компенсацію 1/2 вартості автомобіля, так як інше спільне майно - земельна ділянка площею 0,0581 га, кадастровий номер 1600000:01:029:0047 та мопед «Сузукі», державний номер НОМЕР_1, 1996 року випуску, перевищує ринкову вартість автомобіля марки «SSANG YONG ACTYON» 2010 року випуску.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав уточнений позов та просив його задовольнити, заперечував проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 в зв'язку з тим, що на підставі договору дарування від 15.05.2002 року посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8 за реєстровим номером № 205 ОСОБА_4 була власником 1/11 частини житлового будинку по вул. Ватутина 47 -а / вул. Папаніна 67 в м. Ізмаїл. У період 2005 року вона отримала дозвіл на переобладнання житлового будинку по вул. Ватутина 47-а в м. Ізмаїл, під магазин продтоварів, у 2005 -2006 роках належна їй частка житлового будинку була переобладнана під магазин продтоварів, що складає літ. «Р» по вул. Ватутина 47-а в м. Ізмаїлі. Після переобладнання площа належної будівлі збільшилась вдвічі, тому ОСОБА_2 має право тільки на 1/2 частину реконструкції, яка становить не більше 1/4 частини реконструйованого об'єкту в цілому. Крім цього, ОСОБА_2 не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження існування обставини того, що нерухоме майно по вул. Железнякова, 129/вул. Островського, 50 в м. Ізмаїлі створене не за спільні кошти подружжя і не в інтересах сім'ї.
В судовому засіданні відповідач за первісним позовом та його представник підтримали зустрічний позов та просили його задовольнити, не заперечували проти задоволення первісного позову в частині виділення ОСОБА_4 мопеду "Судзукі", 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та земельної ділянки для ведення садівництва, розміром 0, 0581 га, кадастровий номер ділянки 5110600000:01:029:0047, розташованої у м. Ізмаїлі, садівниче товариство № 14,1 в рахунок ринкової вартості автомобілю «SSANG YONG ACTYON», 2010 року випуску.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 13.10.2015 року був прийнятий зустрічний позов ОСОБА_2.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 29.10.2015 року було накладено арешт на 1/2 частину домоволодіння по вул. Телеграфна № 129/ ОСОБА_5 № 50 в м. Ізмаїлі Одеської області.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 23.12.2015 року була призначена судова будівельно - технічна експертиза, провадження по справі зупинено.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 12.04.2016 року провадження по справі було відновлено.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 26.04.2016 року клопотання експерта було задоволено, провадження по справі зупинено.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 14.07.2016 року провадження по справі було відновлено.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 07.09.2015 року була призначена судова будівельно - технічна експертиза, провадження по справі зупинено.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 30.01.2017 року провадження по справі було відновлено.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 23.05.2017 року була призначена повторна судова будівельно - технічна експертиза, оціночно - земельна експертиза, авто-товарознавча експертиза, провадження по справі зупинено.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 30.10.2017 року провадження по справі було відновлено.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 18.12.2017 року провадження по справі було зупинено для продовження проведення судової будівельно - технічної експертизи.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 09.01.2018 року провадження по справі було відновлено.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 25.01.2018 року була задоволена заява представника відповідача за первісним позовом про витребування доказів.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 20.02.2018 року по справі була призначена додаткова судова автотоварознавча експертиза.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 23.04.2018 року було задоволено клопотання представника позивача за первісним позовом про витребування доказів.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 05.06.2018 року розгляд справи було призначено по суті.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідка, вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд, на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 14.12.2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-ЖД № 130209 (т.3., а.с. 8).
На підставі заочного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.07.2013 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було розірвано (т.1., а.с. 6).
Згідно довідки Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Одеській області від 25.02.2015 року в якості суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 значиться з 19.08.2006 року, ОСОБА_2 в якості суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи значиться з 15.10.2008 року, знятий з обліку в Ізмаїльському міськрайонному управлінні юстиції 26.11.2014 року № 25530060008006664 (т.1., а.с. 27).
У відповідності до договору дарування частини домоволодіння від 15.05.2002 року ОСОБА_9 була власником 1/11 частини житлового домоволодіння з надвірними спорудами, який розташований в місті Ізмаїлі по вулиці Ватутіна ріг Папаніна, 47-а/67 (т.1., а.с. 41).
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 069143 від 30.09.2004 року ОСОБА_9 є власником земельної ділянки площею 0,0079 га по вул. Ватутіна, 47-а в м. Ізмаїлі (т.2., а.с. 248).
У відповідності до рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 841 від 16.07.2002 року було надано дозвіл ОСОБА_9 на виконання капітального ремонту житлового будинку літ. «В» з переобладнанням житлової кімнати № 1 під санвузол, душову, коридор; веранди - кухні № 2 під вітальню, коридор, з прибудовою кухні, житлової кімнати, комори і облаштування мансардного поверху, який складається із трьох жилих кімнат на земельній ділянці, яка знаходиться у приватній власності, по вул. Ватутіна-47а, згідно схеми генерального плану, що додається (т.2., а.с. 249).
Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 1754 від 28.12.2004 року було надано дозвіл ОСОБА_9 на виконання робіт по проектуванню переобладнання житлового будинку лит. «В» зі зміною призначення у нежитловий під магазин продовольчих товарів площею - 115, 26 кв.м., по вул. Ватутіна ріг вул. Папаніна, 47-а/67 (т.2., а.с. 242).
На підставі дозволу на виконання будівельних робіт № 177 від 13.05.2005 року було надано ФОП ОСОБА_9 дозвіл на виконання будівельних робіт по переобладнанню житлового будинку по вул. Ватутіна ріг вул. Папаніна, 47-а/67 під магазин (т.2., а.с. 240).
Відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 18.05.2006 року був прийнятий в експлуатацію магазин продовольчих товарів (після реконструкції житлового будинку) по вул. Ватутіна, 47-а ріг вул. Папаніна, 67 (т.1., а.с. 93).
Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_9 була власником 1/11 частки домоволодіння адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Ватутіна, 47/Папаніна, 67 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 646 від 15.08.2006 року (т.1., а.с. 98).
Відповідно до п. 4.1. договору про виділення частки в натурі від 01.10.2007 року у користування ОСОБА_9 перейшла крамниця, літер «Р», загальною площею 112, 1 кв.м з привласненням поштової адреси: місто Ізмаїл Одеської області, по вул. Ватутіна, 47а (т.3., а.с. 33).
Згідно договору дарування від 09.07.2007 року ОСОБА_2 прийняв в дар та прийняв безоплатно у власність 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: м. Ізмаїл, вул. Железнякова, 129 ріг вул. Островського, 50 (т.3., а.с. 36).
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 12.08.2008 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0270 га за адресою: м. Ізмаїл, вул. Железнякова ріг вул. Островського, 129/50 (т.1., а.с. 40).
На підставі дозволу на виконання будівельних робіт № 849 від 30.10.2008 року, виданого ФОП ОСОБА_2, було надано дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва адміністративно-торгового будинку по вул. Железнякова ріг вул. Островського, 129/50 у м. Ізмаїлі (т.1., а.с. 196).
Згідно акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 28.11.2008 року, була прийнята в експлуатацію адміністративно-торгівельна будівля по вул. Островського, 50 у м. Ізмаїлі, загальною площею 171, 5 кв.м. (т.1., а.с. 17). З вищезазначеного акту вбачається, що будівельно-монтажні роботи здійснені з 22.03.2008 року по 25.11.2008 року.
Відповідно до п.9 архітектурно-планувального завдання № 24/2008 на будівництво адміністративно - торговельної будівлі за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Железнякова № 129/ вул. Островського № 50, на земельній ділянці розташована частина ветхого житлового будинку, яка підлягає знесенню (т.1., а.с. 173).
Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 1608 від 04.12.2008 року був затверджений акт державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію закінченої будівництвом адміністративно - торговельної будівлі по вул. Островського, 50 в м. Ізмаїлі, загальна площа приміщень адміністративно - торговельної будівлі - 171, 5 кв.м. (т.1., а.с. 180).
На підставі свідоцтва про право власності № 1330 від 17.12.2008 року ОСОБА_2 є власником 1/2 частки будинку житлового - будівля (адміністративно - торговельна будівля) за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Железнякова № 129/ вул. Островського № 50. 1/2 частка складається із: літ «Б», загальна площа - 171, 5 кв.м. (т.1., а.с. 7).
Згідно сертифіката відповідності № 15001305 від 29.10.2010 року Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкту торгово - складської частини адміністративно-торгового будинку за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Островського, 50, загальною площею 101, 1 кв.м. (т.1., а.с. 81).
На підставі акту готовності об'єкта до експлуатації № 1305 від 29.10.2010 року є закінченим будівництвом об'єкт: будівництво торгово-складської частини адміністративно-торгового будинку по вул. Островського, 50 у м. Ізмаїлі (т.1., а.с. 76). На підставі п.5 вищезазначеного акту, будівельно - монтажні роботи виконано у період з: грудня 2007 року по жовтень 2010 року.
Згідно технічного паспорту на житловий будинок в м. Ізмаїлі, вул. Железнякова № 129/ вул. Островського № 50, адміністративно - торгівельна будівля літ . «Б» має загальну площу 171, 5 кв. м., торгово-складська будівля літ. «О» має загальну площу 100, 1 кв.м. (т.2., а.с. 30).
Таким чином, торгово-складська будівля літ. «О» є закінченим будівництвом об'єкт, однак, не була зареєстрована.
На підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САА № 774939 ОСОБА_2 був власником автомобілю «SSANG YONG ACTYON», 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (т.1., а.с. 26).
Згідно договору купівлі - продажу земельної ділянки від 20.09.2012 року ОСОБА_4 є власником земельної ділянки для ведення садівництва, розміром 0,0581 га, кадастровий номер ділянки 5110600000:01:029:0047, розташованої у м. Ізмаїлі, садівниче товариство № 14,1 (т.1., а.с. 29).
Відповідно до тимчасового реєстраційного талону серії ДАР № 228173 ОСОБА_4 є власником мопеду "Судзукі" 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.2., а.с. 204).
Згідно ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
На підставі ст. 124 Конституції України юристдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь - яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
На підставі ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст. 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Згідно з ст. ст. 63, 70 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Конструкція норми ст. 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Належність майна до об'єктів права спільної сумісної власності визначено ст. 61 СК України, згідно з частиною третьою якої якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Норма ч. 3 ст. 61 СК України кореспондує ч. 4 ст. 65 СК України, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об'єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім'ї, а не власні, не пов'язані з сім'єю інтереси одного з подружжя.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 пояснила, що є матір'ю ОСОБА_2, з 2007 року по 2009 рік її цивільний чоловік ОСОБА_11 дав ОСОБА_2 для будівництва магазину більше 100000 доларів США. Гроші передавалися без укладання будь яких письмових документів, вона була присутня під час передачі грошових коштів.
Суд вважає, що показання свідка ОСОБА_10 не є належним доказом передачі ОСОБА_11 ОСОБА_2 більше 100000 доларів США для будівництва магазину, в зв'язку з тим, що згідно п. 3 ч.1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, при цьому сума більше ніж 100000 доларів США, яку нібито передав ОСОБА_11, перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Використання в інтересах сім'ї, спільних коштів подружжя на будівництво приміщення літ. «Б» та літ. «О», розташованих по вул. Телеграфна, 129/ОСОБА_5,50 в м. Ізмаїлі Одеської області підтверджується випискою по рахунку № 2620701534354 з 01.01.2002 року по 03.06.2016 року на ім'я ОСОБА_9 у філії АТ «Укрексімбанк» у м. Ізмаїлі (т.3., а.с. 14), випискою по рахунку № 26258975685244 з 05.09.2008 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року на ім'я ОСОБА_4 у відділенні ПУМБ у м. Ізмаїлі (т.3., а.с. 20 -23), довідкою першого Ізмаїльського відділення ПАТ ООД «ОСОБА_12 ОСОБА_3» від 03.05.2018 року, згідно якої ОСОБА_4 надано кредит, згідно кредитного договору № 010/1556/07-600 від 12.11.2007 року у розмірі 430000 грн. під залог нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Ватутіна, 47-а, у травні 2010 року кредит було погашено у повному обсязі (т.3., а.с. 39).
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів в період з 01.01.2006 року по 31.12.2011 року ОСОБА_2 з 2006 року по 2009 рік не мав доходу від підприємницької діяльності, у 2010 році дохід складав: 3000 грн., у 2011 році дохід складав: 4250 грн. (т. 3., а.с. 46).
Враховуючи, що будівництво приміщення розташованого по вул. Телеграфна, 129/ОСОБА_5,50 в м. Ізмаїл літ. «Б» було проведено з22.03.2008 року по 25.11.2008 року, а будівництво приміщення літ. «О» було проведено з грудня 2007 року по жовтень 2010 року, суд вважає, що доход ОСОБА_2 від підприємницької діяльності за ці роки є недостатнім для будівництва вищезазначених приміщень.
Посилання відповідача за первісним позовом, що ОСОБА_4 на підставі договору оренди від 10.06.2011 року користуючись приміщенням по вул. Островського, 50 в м. Ізмаїлі чітко усвідомлювала, що спірне майно є особистою власністю ОСОБА_2 і він використовує вказане майно у власній підприємницькій діяльності, суд не приймає до уваги в зв'язку з тим, що договір оренди нежитлового приміщення від 10.06.2011 року (т.2., а.с. 217) укладався між сторонами вже після завершення будівництва приміщення літ. «Б» та літ. «О», розташованих по вул. Телеграфна, 129/ОСОБА_5,50 в м. Ізмаїл і це майно використовувалось як ОСОБА_2 так і ОСОБА_4 для власної підприємницької діяльності в інтересах сім'ї.
Крім цього, суд не приймає до уваги заперечення ОСОБА_2, що приміщення літ. «Б» та літ. «О», розташовані по вул. Телеграфна, 129/ОСОБА_5,50 в м. Ізмаїл Одеської області є особистою приватною власністю ФОП ОСОБА_2 та використовуються ним у власній підприємницькій діяльності в зв'язку з тим, що матеріали справи не містять доказів, що спірне нерухоме майно будувалось в період шлюбу без використання коштів сімейного бюджету, за особисті кошти ОСОБА_2, а справжньою метою будівництва приміщення літ. «Б» та літ. «О», розташованих по вул. Телеграфна, 129/ОСОБА_5,50 в м. Ізмаїл Одеської області не інтереси сім'ї, а інтереси ОСОБА_2, не пов'язані з сімейними.
За таких обставин, не підлягає задоволенню позовна вимога ОСОБА_2 про визнання особистою приватною власністю ОСОБА_2 1/2 частина адміністративно-торговельної будівлі по вул. Телеграфна (колишня Железнякова), 129/вул. ОСОБА_5 (колишня - Островського), 50 в м. Ізмаїлі, що складається з літ. «Б» та літ. «О».
Враховуючи, що відповідно до п.9 архітектурно-планувального завдання № 24/2008 на будівництво адміністративно - торговельної будівлі за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Железнякова № 129/ вул. Островського № 50, на земельній ділянці розташована частина ветхого житлового будинку, яка підлягає знесенню, суд вважає, що адміністративно-торгівельні та торгово-складські приміщення, що складаються з літ. "Б" та літ. "О", та розташовані по вул. Телеграфна № 129/ ОСОБА_5 № 50 в м. Ізмаїлі Одеської області, які складають 1/2 частину об'єкту нерухомості, розташованого по вул. Телеграфна № 129 / ОСОБА_5 № 50 в м. Ізмаїлі Одеської області є новоствореним майном замість знесеної частини ветхого житлового будинку.
Згідно висновку № 092/2017 повторної судової оціночно-будівельної та земельно-оціночної експертизи, складеного 18.10.2017 року судовим експертом ОСОБА_13 (т.2., а.с. 127) вартість об'єкту нерухомості, розташованого по вул. Телеграфна № 129 / ОСОБА_5 № 50 в м. Ізмаїлі, що складається з літ. «Б» та літ «О», на момент складання даного висновку, становить 4341322 грн.
Суд не приймає до уваги висновок № 20 судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі, складеного 12.01.2017 року судовим експертом ОСОБА_14 (т.2., а.с. 46) в зв'язку з тим, що ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 23.05.2017 року висновок експерта ОСОБА_14 був визнаний необґрунтованим та по справі була призначена повторна експертиза (т.2., а.с. 106).
Враховуючи, що вищезазначені будівлі були зведені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 під час шлюбу, за спільні кошти та в інтересах сім'ї, підлягає визнанню спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 адміністративно-торгівельні та торгово-складські приміщення, що складаються з літ. "Б" та літ. "О", які розташовані по вул. Телеграфна № 129/ ОСОБА_5 № 50 в м. Ізмаїлі Одеської області, які складають 1/2 частину об'єкту нерухомості, розташованого по вул. Телеграфна № 129 / ОСОБА_5 № 50 в м. Ізмаїлі Одеської області та підлягає визнанню за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частину об'єкту нерухомості по вул. Телеграфна № 129/ ОСОБА_5 № 50 в м. Ізмаїлі Одеської області, яка складає 1/2 частину адміністративно-торгівельних та торгово-складських приміщень, що складаються з літ. "Б" та літ. "О", які розташовані по вул. Телеграфна № 129/ ОСОБА_5 № 50 в м. Ізмаїлі Одеської області.
В судовому засіданні сторони не заперечували той факт, що автомобіль «SSANG YONG ACTYON», 2010 року випуску, кузов № КРТС0В1ЛSАР072760, який був зареєстрований за ОСОБА_2 до 30.03.2013 року; мопед "Судзукі" 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_4; земельна ділянка для ведення садівництва, розміром 0, 0581 га, кадастровий номер ділянки 5110600000:01:029:0047, розташованої у м. Ізмаїлі, садівниче товариство № 14,1 були придбані у шлюбі, тому суд вважає за необхідне визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 автомобіль «SSANG YONG ACTYON», 2010 року випуску, кузов № КРТС0В1ЛSАР072760, який був зареєстрований за ОСОБА_2 до 30.03.2013 року;мопед "Судзукі" 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, який зареєстрований за ОСОБА_4; земельну ділянку для ведення садівництва, розміром 0, 0581 га, кадастровий номер ділянки 5110600000:01:029:0047, розташованої у м. Ізмаїлі, садівниче товариство № 14,1.
Враховуючи, що в судовому засіданні ОСОБА_2 не заперечував проти виділення позивачу за первісним позовом мопеда та земельної ділянки в рахунок ринкової вартості автомобілю «SSANG YONG ACTYON», 2010 року випуску, кузов № КРТС0В1ЛSАР072760, суд вважає за необхідне виділити ОСОБА_4 з спільного майна ОСОБА_4 та ОСОБА_2 мопед "Судзукі" 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_4 та земельну ділянку для ведення садівництва, розміром 0, 0581 га, кадастровий номер ділянки 5110600000:01:029:0047, розташованої у м. Ізмаїлі, садівниче товариство № 14,1.
На підставі договору купівлі - продажу № 150/08-10/Л-ДС від 12.08.2010 року ОСОБА_2 придбав автомобіль «SSANG YONG ACTYON», 2010 року випуску за 190900 грн. (т.1., а.с. 19).
Згідно довідки центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів № 1032 від 17.07.2015 року транспортний засіб «SSANG YONG ACTYON», 2010 року випуску, кузов № КРТС0В1ЛSАР072760, знято з обліку 30.03.2013 року на підставі заяви власника ОСОБА_2. 24.04.2013 року вищевказаний транспортний засіб зареєстровано на ім'я ОСОБА_15, вартість автомобілю згідно довідки-рахунку складає 92200 грн. (т.1., а.с. 56).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 30 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11 у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Згідно заочного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.07.2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 припинили подружне життя з жовтня 2012 року (т.1., а.с. 6).
Таким чином, можна зробити висновок, що автомобіль марки «SSANG YONG ACTYON», 2010 року випуску був відчужений ОСОБА_2 без відома ОСОБА_4
Оскільки вказане майно було відчужене без відома позивача за первісним позовом, суд вважає, що ОСОБА_4 має право на грошову компенсацію 50% вартості автомобіля.
Згідно висновку додаткової судової автотоварознавчої експертизи № 25/18, складеної 13.03.2018 року експертом ОСОБА_16 середня ринкова вартість автомобіля марки «SSANG YONG ACTYON», 2010 року випуску станом на 23.02.2013 року становить - 138440 грн., в іноземній валюті - 17320 доларів США (т.3., а.с. 1).
Згідно висновку № 092/2017 повторної судової оціночно-будівельної та земельно-оціночної експертизи, складеного 18.10.2017 року судовим експертом ОСОБА_13 ринкова вартістьземельної ділянки, кадастровий номер ділянки 5110600000:01:029:0047, розташованої у м. Ізмаїлі, садівниче товариство № 14,1, вул. Некрасова, 74-в, на момент складання даного висновку, становить: 156353 грн., що еквівалентно 5904 доларів США (т.2., а.с. 127).
Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 171/17, складеної 26.12.2017 року експертом ОСОБА_16 ринкова вартість мопеду «Сузукі», державний номер НОМЕР_1 на момент дослідження становить - 4218, 42 грн. (т.2., а.с. 197).
Згідно даних договору купівлі - продажу № 150/08-10/Л-ДС від 12.08.2010 року автомобіль «SSANG YONG ACTYON», 2010 року випуску був придбаний за 190900 грн. і проданий на підставі даних довідки-рахунку за 92200 грн.
Таким чином, жодним доказом не підтверджується придбання або продаж автомобілю «SSANG YONG ACTYON», 2010 року випуску за долари США.
Позивач за первісним позовом зазначаючи, що вартість автомобілю «SSANG YONG ACTYON», 2010 року випуску станом на 23.02.2013 року становить - 17320 доларів США, переводить ринкову вартість автомобіля в доларах США по курсу гривні (1 долар США - 26, 25 грн.), що існує станом на травень 2018 року, а не станом на 23.02.2013 року (1 долар США - 7, 993 грн.).
Суд вважає, що ринкова вартість автомобіля марки «SSANG YONG ACTYON», 2010 року випуску становить: 138440 грн., вартість частки ОСОБА_4 складає: 138440 грн. : 2 = 69220 грн.
Ринкова вартість земельної ділянки, кадастровий номер ділянки 5110600000:01:029:0047, розташованої у м. Ізмаїлі, садівниче товариство № 14,1, вул. Некрасова, 74-в, становить: 156353 грн., вартість частки ОСОБА_4 складає: 156353 грн. : 2 = 78176, 50 грн.
Ринкова вартість мопеду «Сузукі», державний номер НОМЕР_1 складає: 4218, 42 грн., вартість частки ОСОБА_4 складає: 4218, 42 грн. : 2 = 2109, 21 грн.
Таким чином, вартість частки ОСОБА_17 за автомобіль «SSANG YONG ACTYON», 2010 року випуску в сумі 69220 грн. є меншою ніж вартість її частки в земельній ділянці та мопеду (78176, 50 грн. + 2109, 21 грн. = 80285, 71 грн.)
Враховуючи, що сторони не заперечували проти виділу ОСОБА_4 мопеду "Судзукі" 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та земельної ділянки для ведення садівництва, розміром 0, 0581 га, кадастровий номер ділянки 5110600000:01:029:0047, розташованої у м. Ізмаїлі, садівниче товариство № 14,1, а ринкова вартість майна, яке отримує позивач за первісним позовом, перевищує вартість грошової компенсації частки ОСОБА_4 за автомобіль, суд вважає, що необхідно відмовити в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_2 147725 грн. 79 коп. - компенсації частки автомобіля «SSANG YONG ACTYON» 2010 року випуску.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що між ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_18 була укладена угода № 10/23 про надання правової допомоги від 27.07.2015 року на ведення цивільної справи в Ізмаїльському міськрайонному суді про розподіл майна подружжя (т.1., а.с. 63) та додано ордер.
Між ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_18 була укладена додаткова угода № 10/23 про надання правової допомоги від 27.07.2015 року, я якій був розписаний гонорар (т.3., а.с. 85).
Згідно опису робіт виконаних по справі за позовом про розподіл майна, ОСОБА_4 було сплачено адвокату 160000 грн. (т.3., а.с. 84).
ОСОБА_4 сплатила адвокату ОСОБА_18 наступні суми: 3000 грн. квитанцією від 06.07.2015 року, 3000 грн. квитанцією від 26.04.2016 року, 3000 грн. квитанцією від 25.04.2017 року, 300 грн. квитанцією від 19.02.2018 року, 4000 грн. квитанцією від 11.06.2018 року (т.3., а.с. 79 - 83).
Між ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_18 були підписані акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) 26.04.2016 року на суму 7200 грн., 25.04.2017 року на суму 2500 грн., 19.02.2018 року на 3300 грн., 11.06.2018 року на суму 3000 грн. (т.3., а.с. 86 - 89).
Таким чином, ОСОБА_4 було витрачено на професійну правничу допомогу 16000 грн.
На підставі квитанції від 02.07.2015 року ОСОБА_4 сплатила судовий збір в сумі 3654 грн. (т.1., а.с. 1).
Враховуючи, що судом були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_4, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4, пропорційно розміру задоволених позовних вимог,витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 грн.
Як було встановлено судом, ОСОБА_4 провела реконструкцію належного їй житлового будинку по вул. Ватутіна, 47-а ріг вул. Папаніна, 67 в магазин продовольчих товарів.
У п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.
За положеннями статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема, й майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Відповідно до частини першої статті 62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Аналіз положень статей 57 та 62 СК України дає підстави для висновку про те, що стаття 57 цього Кодексу визначає правила віднесення майна до об'єктів особистої приватної власності одного з подружжя, тоді як стаття 62 цього Кодексу встановлює спеціальні умови, з настанням яких визначені попередньою нормою об'єкти особистої приватної власності одного з подружжя можуть бути визнані за рішенням суду об'єктами спільної сумісної власності подружжя.
Для застосування передбачених статтею 62 СК України правил збільшення вартості майна повинне відбуватись внаслідок спільних затрат подружжя, незалежно від інших чинників (зокрема, тенденцій загального подорожчання конкретного майна), при цьому суттєвою ознакою повинне бути істотне збільшення вартості майна як об'єкта, його якісних характеристик.
Збільшення вартості майна та істотність такого збільшення підлягає з'ясуванню шляхом порівняння на час вирішення спору вартості об'єкта до та після поліпшення; при цьому сам по собі розмір грошових затрат подружжя чи одного з них, а також визначену на час розгляду справи вартість ремонтних робіт не можна вважати тим єдиним чинником, що безумовно свідчить про істотність збільшення вартості майна як об'єкта.
Визначаючи правовий статус спірного майна як спільної сумісної власності подружжя, необхідно враховувати, що частка в такому майні визначається відповідно до розміру фактичного внеску кожної зі сторін, у тому числі за рахунок майна, набутого одним з подружжя до шлюбу, яке є його особистою приватною власністю, у придбання (набуття) майна. Якщо в придбання (будівництво) майна вкладено, крім спільних коштів, особисті приватні кошти однієї зі сторін, то частка в такому майні відповідно до розміру внеску є її власністю.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 08 листопада 2017 року у справі № 6- 1447цс17, головуючий - Охрімчук Л.І., № рішення 70663933, № судової справи 1512/17004/2012.
Згідно ч.3, 4. ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Під час розгляду справи ОСОБА_2 не було надано належних та допустимих доказів збільшення вартості нежитлового приміщення по вул. Ватутіна, 47а в м. Ізмаїлі та істотність такого збільшення.
Судом по справі тричі призначалися судово - будівельні експертизи, ОСОБА_2 неодноразово мав можливість поставити перед експертом питання стосовно збільшення вартості нежитлового приміщення по вул. Ватутіна, 47а в м. Ізмаїлі та істотність такого збільшення, однак не скористувався таким правом.
Тобто, ОСОБА_2 не доведено розмір його частки у проведеної реконструкції житлового будинку по вул. Ватутіна, 47-а ріг вул. Папаніна, 67 в магазин продовольчих товарів.
Приймаючи до уваги, що в судовому засіданні ОСОБА_4 не заперечувала той факт, що ОСОБА_2 має право на 1/2 частину реконструкції, яка становить не більше ніж 1/4 частина від долі, яка належить ОСОБА_4, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2та визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 1/2 частину нежитлового приміщення по вул. Ватутіна, 47а в м. Ізмаїлі Одеської області, що складається з магазину літ. «Р» загальною площею 112,1 кв.м.і визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину нежитлового приміщення по вул. Ватутіна, 47а в м. Ізмаїлі Одеської області, що складається з магазину літ. «Р» загальною площею 112,1 кв.м.
Позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення по вул. Ватутіна, 47а в м. Ізмаїл Одеської області, що складається з магазину літ. «Р» загальною площею 112,1 кв.м. не підлягають задоволенню, в зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не заявляла таких вимог.
На підставі квитанції від 14.05.2015 року ОСОБА_2 сплатив судовий збір в сумі 1265 грн.
Враховуючи, що судом були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, пропорційно розміру задоволених позовних вимог,витрати по сплаті судового збору в сумі 632 грн. 50 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1)до ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2)про розподіл майна подружжя - задовольнити частково.
Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 адміністративно-торгівельні та торгово-складські приміщення, що складаються з літ. "Б" та літ. "О", які розташовані по вул. Телеграфна № 129/ ОСОБА_5 № 50 в м. Ізмаїлі Одеської області, які складають 1/2 частину об'єкту нерухомості, розташованого по вул. Телеграфна № 129 / ОСОБА_5 № 50 в м. Ізмаїлі Одеської області;автомобіль «SSANG YONG ACTYON» 2010 року випуску, кузов № КРТС0В1ЛSАР072760, який був зареєстрований за ОСОБА_2 до 30.03.2013 року;мопед "Судзукі" 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, який зареєстрований за ОСОБА_4; земельну ділянку для ведення садівництва, розміром 0, 0581 га, кадастровий номер ділянки 5110600000:01:029:0047, розташованої у м. Ізмаїлі, садівниче товариство № 14,1.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частину об'єкту нерухомості по вул. Телеграфна № 129/ ОСОБА_5 № 50 в м. Ізмаїлі Одеської області, яка складає 1/2 частину адміністративно-торгівельних та торгово-складських приміщень, що складаються з літ. "Б" та літ. "О", які розташовані по вул. Телеграфна № 129/ ОСОБА_5 № 50 в м. Ізмаїлі Одеської області.
Виділити ОСОБА_4 з спільного майна ОСОБА_4 та ОСОБА_2 мопед "Судзукі" 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, який зареєстрований за ОСОБА_4 та земельну ділянку для ведення садівництва, розміром 0, 0581 га, кадастровий номер ділянки 5110600000:01:029:0047, розташованої у м. Ізмаїлі, садівниче товариство № 14,1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 (вісім тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Позов ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) до ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1)про розподіл майна подружжя - задовольнити частково.
Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 1/2 частину нежитлового приміщення по вул. Ватутіна, 47а в м. Ізмаїлі Одеської області, що складається з магазину літ. «Р» загальною площею 112,1 кв.м.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину нежитлового приміщення по вул. Ватутіна, 47а в м. Ізмаїлі Одеської області, що складається з магазину літ. «Р» загальною площею 112,1 кв.м.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 632 (шістсот тридцять дві ) гривні 50 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 15 серпня 2018 року.
Суддя: ОСОБА_19