Справа № 492/1273/18
Провадження № 6/492/80/18
15 серпня 2018 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Череватої В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Каширної О.Г.,
розглянувши подання державного виконавця Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_2 за межі України до виконання зобов'язань, -
Державний виконавець Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань, посилаючись на те, що у відділі на виконанні перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 11948, виданого 17.11.2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 2999999,78 грн., витрат за вчинення виконавчого напису у сумі 1800,00 грн. Заборгованість не сплачена, тому за переконанням державного виконавця, у зв'язку з наявністю невиконаних зобов'язань у ОСОБА_2, та з метою виконання зобов'язань, слід забезпечити тимчасове обмеження права боржника виїзду за межі України.
Суд, в силу положень ч. 4 ст. 441 ЦПК України подане державним виконавцем подання розглядає негайно без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб. Державний виконавець у судове засідання не з'явився, в поданні просив суд розглянути справу за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши подання державного виконавця, дослідивши матеріали подання, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадженнядержавному виконавцю надано право у процесі здійснення виконавчого провадження, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. Зазначене міститься і в Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року.
Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Отже, необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за межі України є встановлення факту умисного ухилення боржника - фізичної особи від виконання зобов'язань покладених за рішенням суду.
Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів, тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
У Листі Верховного Суду України «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» від 01.02.2013 р. судам роз'яснено, що на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. У зв'язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Однак, державним виконавцем не надано жодних підтверджень, які б свідчили про умисне ухилення боржника ОСОБА_2 від виконання зобов'язань, а саме по собі невиконання боржником самостійно зобов'язань не може свідчити про ухилення від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
Наведене свідчить про передчасність та безпідставність звернення із поданням про заборону боржнику ОСОБА_2 виїзду за межі України, оскільки з матеріалів виконавчого провадження не вбачається факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, на момент звернення до суду з поданням, вже відбувся і є об'єктивно наявним.
Крім того, відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду виконавець повідомляє боржника.
Однак, державним виконавцем до матеріалів подання не долучено докази про здійснення заходів щодо вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, що суперечить ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження», та про повідомлення боржника про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду, що суперечить п. 3 Розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року. Зазначене свідчить про необізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його самостійного виконання та його необізнаність про направлення державним виконавцем цього подання до суду.
Відповідно до ч. 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Однак вимоги цієї норми цивільного процесуального закону державним виконавцем не виконані. Тому, суд, враховуючи те, що у відповідності до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, у задоволенні подання, яке не ґрунтується на вимогах закону, слід відмовити, як у заявленому без достатніх підстав.
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. ст. 258, 260, 263, 441 ЦПК України, суд -
У задоволенні подання державного виконавця Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_2 за межі України до виконання зобов'язань- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали суду складено 15 серпня 2018 року.
Арцизького районного суду ОСОБА_3
Одеської області