Справа № 487/2468/18
Провадження № 2/487/1553/18
14.08.2018 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Притуляк І.О.,
за участю: - секретаря судового засідання - Ільченко А.П.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
27.03.2018 року АТ КБ «Приватбанк» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № NKXRRC10150155 від 05.09.2007 року на загальну суму 19458 грн. 86 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 05.09.2007 року між Банком та відповідачем було укладено кредитний договір № NKXRRC10150155, згідно якого позичальнику було надано кредит в сумі 2297,90 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості.
Відповідач ОСОБА_2, в порушення умов кредитного договору та діючого законодавства не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості, яку відповідач в добровільному порядку не сплачує, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, яка станом на 02.03.2018 року складає: 19458,86 грн., з якої 18056,06 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штрафу (фіксована частина), 902, 80 грн. - штрафу (процентної складової), та судові витрати у розмірі 1762,00 грн.
Представники позивача у судове засідання не з'явились, надали до суду заяву в якій зазначили, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просили розглянути справу за їх відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, надала до суду відзив яким позовні вимоги не визнала, зазначивши що зобов'язання перед позивачем за умовами кредитного договору виконала у повному обсязі.
Окрім того, заперечила проти стягнення пені та штрафу за несвоєчасне виконання умов договору, оскільки позивачем заявлено вимоги з пропуском, визначеного законом стоку позовної давності.
Також просила врахувати, що вимоги позивача щодо стягнення штрафів у розмірі 500 грн. та 902, 80 грн., разом з пенею у розмірі 18056,06 грн., по суті є подвійним покаранням та суперечать положенням ст. 61 Конституції України.
Суд, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено кредитний договір № NKXRRC10150155 від 05.09.2018 року, згідно якого позичальнику було надано кредит в сумі 2297,90 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості.
Вказаний договір складається із заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг. При цьому, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті складає між ним та Банком договір, що підтверджується його підписом у заяві.
Згідно ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та відсотки.
Положеннями ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Таким чином, пеня - це санкція, яка нараховується від першого дня прострочення виконання зобов'язання й до того дня, доки зобов'язання не буде виконане.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.12.2016 року позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено частково, та стягнуто з відповідача заборгованість у розмірі 8879,88 грн., яка складається з 5591, 13 грн. - заборгованості по процентам, 147,08 грн., - процентів за користування кредитом, 3141,67 грн. - пені.
Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.02.2017 року серія ВП №51630119, ОСОБА_2 сплатила на користь позивача заборгованість у сумі 8879,88 грн., про що надала відповідне платіжне доручення від 22.02.2017 року № 518.
Дані фактичні обставини знайшли своє підтвердження у відзиві на позовну заяву ОСОБА_2, та не були спростовані представниками позивача у відповіді на відзив від 08.08.2018 року.
В свою чергу, 06.04.2018 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, фактично поросивши стягнути пеню та штрафи за не своєчасне виконання зобов'язання.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу. Тобто протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого цивільного права чи інтересу судом.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. За ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
З наведеного вбачається, що заявлені вимоги щодо стягнення пені та штрафів мають спеціальну позовну давність. За такого, суд критично ставиться до пояснень представника позивача, викладених у відповіді на відзив, стосовно додержання вимог загальної позовної давності при зверненні з даним позовом.
Таким чином суд дійшов висновку, що зазначений позов подано з порушення строків позовної давності.
Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності, про застосування якого заявлено представником відповідача у справі, є підставою для відмови в задоволенні позову.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволенню не підлягають.
Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено то відповідно до ст.141 ЦПК України не підлягають стягненню і понесені судові витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст.10,18,23,76,279,258,259,263-265,282,352,354 ЦПК України, суд -
У задоволені позову Акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «Приватбанк» вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, ЄДРПОУ 14360570 (рахунок отримувача для погашення заборгованості та судових витрат 29092829003111); МФО № 305299;
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання : ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1.
Головуючий суддя: І.О. Притуляк