08 серпня 2018 року м.Житомир справа № 806/3041/18
категорія 6.2.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
секретар судового засідання Захарко О.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідача Горкуша М.А., Музиченко С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою,
встановив:
ОСОБА_4 звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
Ухвалою суду від 26.06.2018року позовну заяву прийнято розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 24.07.2018року визнано обов'язковою явку представника Відповідача в судове засідання для надання особистих пояснень.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і зазначив, що Позивач є учасником бойових дій і 05.02.2018року звертався до Відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 2,0га, у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Любимівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області. За результатами розгляду такого клопотання Відповідачем була прийнята відмова у наданні дозволу, викладена в листі від листі від 23.03.2018року № П-500/0-1632/0/22-18. Наведені у відповіді підстави для відмови, є незрозумілими, надуманими і такими, що не відповідають вимогам чинного земельного законодавства. Представник Позивача вважає, що Позивачем до клопотання були долучені всі документи, передбачені ч.2 ст.123 Земельного кодексу України, а тому має право на надання такого дозволу.
Представники Відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в судовому засіданні проти позову заперечили і пояснили, що відмова в наданні Позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою для надання в оренду вказаної земельної ділянки була прийнята правомірно. На думку представників Відповідача, необхідність забезпечення раціонального використання та охорони земель у відповідності до вимог Закону України "Про землеустрій" позбавляє Відповідача права та обов'язку надати такий дозвіл.
Заслухавши пояснення представника Позивача та представників Відповідача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку надання земельних ділянок державної або комунальної власності в користування, в тому числі на умовах оренди, громадянам регулюються правовими нормами Земельного кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.
За приписами частин другої та третьої статті 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення, окрім іншого, належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), такі землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, окрім іншого, для сінокосіння та випасання худоби.
В розумінні вимог ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, окрім іншого, на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Безспірно, відповідно до вимог ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано правовими нормами статті 118 цього ж Кодексу.
Як зазначено в частині шостій статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач 05.02.2018року звертався до Відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 2,0га, у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Любимівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.
Сторонами визнається, що відповідно до положень ст.122 цього Кодексу саме до повноважень Відповідача віднесено вирішення питання про передачу цієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність.
Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області за результатами розгляду вказаного клопотання листом від 23.03.2018року, тобто в термін, що перевищує місячний строк, відмовило Позивачу в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою.
Ні з тексту дослідженого судом вказаного листа, ні з пояснень представників Відповідача в суді неможливо визначити підстави для такої відмови.
Так, в даному листі від 23.03.2018року Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області викладає текст окремих правових норм Закону України "Про землеустрій" та ст.183 Земельного кодексу. Відповідач також зазначає, що відповідно до певної правової норми Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2015 року N 14, Відповідач здійснює землеустрій.
Крім того, в листі зазначається про виявлення в ході розгляду звернення Позивача "земель, які не можуть бути використані іншими власниками та землекористувачами у зв'язку з нераціональним розміщенням бажаної Вами земельної ділянки".
Зазначені в оскаржуваному листі - рішенні доводи для відмови в наданні такого дозволу є не лише не зрозумілими, але прямо протирічать вимогам ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, Відповідач, як відповідний орган виконавчої влади відповідно до наданих повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тобто, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Про виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прямо зазначено в Ухвалі Конституційного Суду України " Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України" від 29 вересня 2015 року N 44-у/2015 (Справа N 2-40/2015).
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 19.01.2016 року (справа №824/167/15-а/21-3690а15).
При дослідженні в судовому засіданні оскаржуваного листа Відповідача від 23.03.2018року встановлено, що в ньому відсутні посилання про невідповідність місця розташування земельної ділянки, зазначеної Позивачем в своєму клопотанні від 05.02.2018року:
- вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
- вимогам генерального плану Андрушівського району;
- вимогам іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель цієї ж адміністративно-територіальної одиниці;
- вимогам проектів землеустрою щодо впорядкування території цих же населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Суд вважає безпідставними також обґрунтування Відповідачем оскаржуваного рішення правовими нормами Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2015 року N14. Вказане Положення втратило чинність ще згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 8 листопада 2016 року N299.
З 15.11.2016року діяльність територіальних органів Держгеокадастру України регламентована відповідними положеннями, затвердженими Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року N 333.
Одночасно суд зазначає, що в постанові Верховного Суду від 11.04.2018року у справі №806/2208/17 прямо зазначено, що "рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляються розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника".
Відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що оскаржувана відмова, викладена в листі Відповідача від 23.03.2018року, про надання дозволу Позивачу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 2,0га, у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Любимівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області винесена не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним земельним законодавством, а тому є протиправною.
Обрання способу захисту прав у сфері публічно-правових відносин визначається судом з урахуванням змісту ч. 2 ст. 2 КАС України, принципів адміністративного судочинства та положень статті 245 КАС України.
Повноваження адміністративного суду в разі задоволення адміністративного позову визначені частиною 2 статті 245 КАС України, відповідно до якої, суд може прийняти, окрім іншого, постанову про: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Обрання способу захисту порушеного права повинно гарантувати дотримання і захист прав, свобод, інтересів Позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких підстав порушене право Позивача підлягає судовому захисту та може бути поновлено виключно шляхом визнання протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в наданні ОСОБА_4 дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 2,0га, у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Любимівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, викладену в листі від 23.03.2018року № П-500/0-1632/0/22-18.
Одночасно суд роз'яснює, що в розумінні вимог ч.7 ст.118 Земельного кодексу України ненадання у місячний строк з дня реєстрації клопотання Відповідачем дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, надає Позивачу право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Відповідача. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Тобто, спосіб поновлення такого порушеного права Позивача визначений безпосередньо законодавцем та не потребує додаткового ухвалення судового рішення.
За змістом ст.249 КАС України виявлені судому порушення вимог чинного законодавства при розгляді клопотання Позивача є підставою для постановляння окремої ухвали.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України витрати, пов'язані з розглядом вказаної справи, відсутні.
Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково, визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні ОСОБА_4 дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 2,0га, у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Любимівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, викладену в листі від 23.03.2018року № П-500/0-1632/0/22-18.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
Повне судове рішення складене 14 серпня 2018 року