Справа № 567/366/18
09.08.18 м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
секретар - Гічиновська Я.В.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Неха Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Острозької районної державної адміністрації Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Плосківська сільська рада Острозького району Рівненської області, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання права власності на земельну частку (пай)
встановив:
в Острозький районний суд з позовом до Острозької районної державної адміністрації Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Плосківська сільська рада Острозького району Рівненської області, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання права власності на земельну частку (пай) звернулась ОСОБА_1
В обгрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 (актовий запис № 5 від 13.02.1996 року).
На день смерті ОСОБА_5 була постійно зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 та вела спільне господарство разом зі своєю сестрою ОСОБА_6
Вказує, що оскільки ОСОБА_6 була рідною сестрою ОСОБА_5 та на день смерті ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована разом з нею, заяву про відмову від прийняття спадщини не подала, а відтак вважається такою, що прийняла спадщину, що відкрилася після її смерті.
12.07.1995 року КСП "Плосківське" Острозького району Рівненської області Плосківською сільською радою народних депутатів Острозького району Рівненської області було видано Державний акт на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №16, на земельну ділянку загальною площею 1239,4 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
12.07.1995 року КСП "Плосківське" Острозького району Рівненської області Вельбівненською сільською радою народних депутатів Острозького району Рівненської області було видано Державний акт на право колективної власності на землю серії НОМЕР_3, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №17, на земельну ділянку загальною площею 31.0 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що є додатком № 1 до Державного акта серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3, під № 374 зазначена ОСОБА_5, як така, що має право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Плосківське" Острозького району Рівненської області.
Розмір земельної частки (паю) по КСП "Плосківське" Острозького району Рівненської області, становить 2,93 в умовних кадастрових гектарах на одного члена господарства, та нормативно-грошова оцінка такої частки (паю) становить 121395 грн.
Згідно протоколу № 1 засідання комісії КСП "Плосківське" Острозького району від 12.07.1996 року, та додатку № 2 до даного протоколу "Зміни та доповнення в списках громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства "Плосківське" Острозького району, додатку № 1 до Державного акту на право колективної власності на землю, серії НОМЕР_2, НОМЕР_3 виданого 12 липня 1995 року", зазначена "ОСОБА_5" під № 374 як така, що виключена в зв'язку зі смертю.
Зазначає, що сертифікат на право на земельну частку (пай) та державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 не видавалися.
Посилається на те, на день своєї смерті ОСОБА_5 мала право на земельну частку (пай), розміром 2,93 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Плосківське" Острозького району відповідно до державних актів на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, НОМЕР_3 виданих 12.07.1995 року, та таке її право перейшло до ОСОБА_6, яка вважається такю, що прийняла спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6, яка була матір'ю позивача ОСОБА_1
За життя, а саме 31 жовтня 2011 року ОСОБА_6 склала заповіт посвідчений секретарем Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області та зареєстрований в реєстрі за № 114, у якому залишила особисте розпорядження на випадок своєї смерті, відповідно до якого: все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день її смерті, та на що вона за законом матиме право, заповіла, в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_7
На день своєї смерті ОСОБА_6 постійно проживала та була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1.
Вказує, що після смерті ОСОБА_6 позивачем було подано заяву про прийняття спадщини за наслідками якої 19.04.2014 року Острозькою районною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 173.
ОСОБА_7 заяву про прийняття спадщини подано не було, на день смерті ОСОБА_6 він з нею не проживав. Спадкоємцем за заповітом посвідченим Плосківською сільською радою Острозького району Рівненської області 31.10.2011 року за реєстром № 114, є ОСОБА_1, дочка спадкодавця. Заяви про прийняття чи відмову від спадщини від інших осіб не надходили. Відомості про інших спадкоємців у нотаріуса відсутні.
Вказує, що зазначені вище обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_6, та належним чином оформила свої спадкові права.
Вважає, що оскільки на день своєї смерті ОСОБА_5 мала право на земельну частку (пай), розміром 2,93 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Плосківське" с. Плоске Острозького району Рівненської області відповідно до державних актів на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, серії НОМЕР_3 виданих 12.07.1995 року, та таке її таке право перейшло до ОСОБА_6, як спадкоємцю другої черги за законом після смерті ОСОБА_5, а тому з врахуванням вищевикладеного право на неї переходить до ОСОБА_1, як спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_6
Після звернення до приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. за видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай), загальною площею 2,93 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області, у такій видачі їй було відмовлено в зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на вищевказане спадкове майно, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 51/02-14 від 01.02.2018 року.
Після звернення позивача до Острозької районної державної адміністрації Рівненської області з приводу виділення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) із земель колишнього КСП "Плосківське" на території Плосківської сільської ради Острозького району, позивачу було повідомлено, що лише громадяни зазначені в Списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, мають право отримати земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю). На момент формування Списку до нього була включена ОСОБА_5, проте в зв'язку із смертю вона була виключена з нього на підставі протоколу комісії КСП "Плосківське" від 15.07.1996 року.
Враховуючи наведені обставини, позивач просить визнати за нею, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка була спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5, право на земельну частку (пай), розміром 2,93 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Плосківське" с. Плоске Острозького району Рівненської області відповідно до Державних актів на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, серії НОМЕР_3 виданих 12.07.1995 року з додатком № 1 "Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства" до них.
Суд, розглянувши справу відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України за правилами загального позовного провадження, встановив наступне.
Ухвалою суду від 16.04.2018 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, надано відповідачу та третім особам строк для подання відзиву та пояснень щодо позову.
Представник відповідача Острозької районної державної адміністрації подав відзив на позовну заяву, в якому позов визнав повністю та не заперечує проти його задоволення. При цьому, в поданому відзиві відповідач підтвердив обставини, викладені позивачем щодо належності спадкодавцю ОСОБА_5 права на земельну частку (пай) розміром 2,93 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала в колективній власності КСП "Плосківське" Плосківської сільської ради відповідно до державних актів на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, НОМЕР_3 виданих 12.07.1995, та визнав, що таке її право перейшло до ОСОБА_6, яка вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після її смерті, а тому з врахуванням наведеного право на неї переходить до ОСОБА_1, як спадкоємця за заповітом.
Враховуючи наведене відповідач вважає, що позивач має право на задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Плосківської сільської ради подано пояснення щодо позову, в яких вказує, що Плосківська сільська рада проти задовлення позову не заперечує, повністю погоджується з висновком та обставинами викладеними ОСОБА_1 в позовній заяві.
Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області подано пояснення щодо позову, в яких він проти задовлення позову не заперечив. Вказує, що згідно Додатку № 1 до Державних актів на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3, ОСОБА_5, включена до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, як така, що має право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Плосківське" Острозького району Рівненської області за № 374. Згідно протоколу № 1 засідання комісії КСП "Плосківське" Острозького району від 12.07.1996 року, та додатку № 2 до даного протоколу "Зміни та доповнення в списках громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства "Плосківське" Острозького району, додатку № 1 до Державного акту на право колективної власності на землю, серії НОМЕР_2, НОМЕР_3 виданого 12 липня 1995 року", ОСОБА_5 була виключена із вказаних списків. Зазначає, що сертифікат на право на земельну частку (пай) та державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 не видавалися. Вказує, що виділення земельних часток (паїв) в натурі не відноситься до компетенції Головного управління, оскільки згідно чинного законодавства, вказані питання належать до компетенції сільських, селищних рад та райдержадміністрацій. Разом з тим, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області вважає, що виділення земельної ділянки позивачу за рахунок земель запасу державної власності можливе лише за підтвердження вільних земель запасу в межах с.Плоска та земель резервного фонду створених під час приватизації КСП "Плосківське".
Ухвалою суду від 18.05.2018 за клопотанням позивача, витребувано з Рівненського обласного державного нотаріального архіву копію спадкової справи №173, заведеної після смерті ОСОБА_6
В підготовчому судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному об'ємі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просять суд позов задоволити.
Зазначили, що 12.07.1995 року КСП "Плосківське" Острозького району Рівненської області Плосківською сільською радою народних депутатів Острозького району Рівненської області та Вельбівненською сільською радою народних депутатів Острозького району Рівненської області було видано Державні акти на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 там серії НОМЕР_3, зареєстровані в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №17, на земельну ділянку загальною площею 31.0 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що є додатком № 1 до Державного акта серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3, під № 374 зазначена ОСОБА_5, як така, що має право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Плосківське" Острозького району Рівненської області. Розмір земельної частки (паю) по КСП "Плосківське" Острозького району Рівненської області, становить 2,93 в умовних кадастрових гектарах на одного члена господарства, та нормативно-грошова оцінка такої частки (паю) становить 121395 грн.
Згідно протоколу № 1 засідання комісії КСП "Плосківське" Острозького району від 12.07.1996 року, та додатку № 2 до даного протоколу "Зміни та доповнення в списках громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства "Плосківське" Острозького району, додатку № 1 до Державного акту на право колективної власності на землю, серії НОМЕР_2, НОМЕР_3 виданого 12 липня 1995 року", зазначена "ОСОБА_5" під № 374 як така, що виключена в зв'язку зі смертю.
Зазначають, що сертифікат на право на земельну частку (пай) та державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 не видавалися.
Посилаються на те, що на день своєї смерті ОСОБА_5 мала право на земельну частку (пай), розміром 2,93 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Плосківське" Острозького району відповідно до державних актів на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, НОМЕР_3 виданих 12.07.1995 року, та таке її право перейшло до ОСОБА_6, яка вважається такою, що прийняла спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6, яка була матір'ю позивача ОСОБА_1
За життя, а саме 31 жовтня 2011 року ОСОБА_6 склала заповіт посвідчений секретарем Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області та зареєстрований в реєстрі за № 114, у якому залишила особисте розпорядження на випадок своєї смерті, відповідно до якого все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день її смерті, та на що вона за законом матиме право, заповіла, в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_7
На день своєї смерті ОСОБА_6 постійно проживала та була зареєстрована одна за адресою: с. Плоске вул. Острозька, 47 Острозького району Рівненської області.
Вказують, що після смерті ОСОБА_6 позивачем було подано заяву про прийняття спадщини за наслідками якої 19.04.2014 року Острозькою районною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 173.
ОСОБА_7 заяву про прийняття спадщини подано не було, на день смерті ОСОБА_6 він з нею не проживав та 27.10.2017 подав до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини за заповітом.
Зазначені вище обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_6, та належним чином оформила свої спадкові права.
Вважають, що оскільки на день своєї смерті ОСОБА_5 мала право на земельну частку (пай), розміром 2,93 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Плосківське" с. Плоске Острозького району Рівненської області відповідно до державних актів на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, серії НОМЕР_3 виданих 12.07.1995 року, та таке її таке право перейшло до ОСОБА_6, як спадкоємцю другої черги за законом після смерті ОСОБА_5, а тому з врахуванням вищевикладеного право на неї переходить до ОСОБА_1, як спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_6
Вказують, що досудові заходи врегулювання існуючого спору позитивних результатів не дали. Після звернення позивача до приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), загальною площею 2,20 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області, у такій видачі їй було відмовлено в зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на вищевказане спадкове майно.
Після звернення позивача до Острозької районної державної адміністрації Рівненської області з приводу виділення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства "Плосківське" на території Плосківської сільської ради Острозького району, позивачем було отримано повідомлення Острозької районної державної адміністрації Рівненської області № 51/01-49 від 23.02.2018 року, відповідно до якого її було повідомлено, що лише громадяни зазначені в Списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, мають право отримати земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю). На момент формування Списку до нього була включена ОСОБА_5, проте в зв'язку із смертю вона була виключена з нього на підставі протоколу комісії колективного сільськогосподарського підприємства "Плосківське" від 15.07.1996 року № 2.
Враховуючи наведені обставини, та посилаючись на те, що на день своєї смерті ОСОБА_5 мала право на земельну частку (пай), розміром 2,93 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Плосківське", однак будь-яких дій щодо переоформлення права за земельну частку (пай), отримання сертифікату, виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї не здійснила, просять визнати за позивачем ОСОБА_1, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка була спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5, право на земельну частку (пай), розміром 2,93 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства "Плосківське" Острозького району відповідно до Державних актів на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, НОМЕР_3 виданих 12.07.1995 року з додатком №1 "Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства" до нього.
Представник відповідача - Острозької районної державної адміністрації Рівненської області в підготовчому судовому засіданні позов визнав в повному об'ємі, підтримав поданий відзив на позовну заяву.
Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору - Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області в судове засідання не з'явився, в поданій суду заяві просить здійснювати розгляд справи в його відсутності, проти задоволення позовної заяви не заперечив.
Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору - Головного управління Держегеокадастру у Рівненській області в судове засідання не з'явився, в поданих поясненнях просить здійснювати розгляд справи в його відсутності.
Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За правилами ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Перевіривши фактичні обставини справи, наявні докази в їх сукупності та взаємозв"язку, суд з врахуванням того, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить до висновку про задоволення позову та ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження, в порядку ст.ст. 200, 206 ЦПК України, виходячи з наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 (актовий запис № 5 від 13.02.1996 року), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданим 13.02.1996 року.
Відповідно до ст.524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Заповіти ОСОБА_5 не складалися та від її імені не посвідчувалися, про що свідчить Витяг зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 51110678 від 02.03.2018 року, відповідно до якого інформація за параметрами запиту "ОСОБА_5" у Спадковому реєстрі відсутня.
Відповідно до ст.529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
На день своєї смерті ОСОБА_5 була постійно зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 разом з сестрою - ОСОБА_6 Дані обставини підтверджуються довідкою Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області № 162/02.23 від 05.03.2018 року.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
ОСОБА_6 була рідною сестрою померлої ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_5 виданим 24.04.1979 року (актовий запис № 96 від 24.04.1979 року) та свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_6 виданим 16.05.1979 року (актовий запис № 100 від 25.04.1979 року).
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 51110663 виданої 02.03.2018 року, інформація за параметрами запиту "ОСОБА_5, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1" - відсутня, що свідчить про те, що заяви про прийняття від відмову від прийняття спадщини після її смерті не подавалися, а отже спадкові справи не заводилися.
Таким чином, оскільки ОСОБА_6 на день смерті ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована разом з нею, заяву про відмову від прийняття спадщини не подала, а відтак вважається такою, що прийняла спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_5, та відповідно до вимог ст. 530 ЦК УРСР, є спадкоємцем другої черги за законом після її смерті.
Одночасно в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 була членом КСП "Плосківське" с. Плоске Острозького району Рівненської області.
12.07.1995 року КСП "Плосківське" Острозького району Рівненської області Плосківською сільською радою народних депутатів Острозького району Рівненської області та Вельбівненською сільською радою народних депутатів Острозького району Рівненської області було видано Державні акти на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3, зареєстровані в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №17, на земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що є додатком № 1 до Державного акта серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3, під № 374 зазначена ОСОБА_5, як така, що має право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Плосківське" Острозького району Рівненської області. Розмір земельної частки (паю) по КСП "Плосківське" Острозького району Рівненської області, становить 2,93 в умовних кадастрових гектарах на одного члена господарства, та нормативно-грошова оцінка такої частки (паю) становить 121395 грн.
Згідно протоколу № 1 засідання комісії КСП "Плосківське" Острозького району від 12.07.1996 року, та додатку № 2 до даного протоколу "Зміни та доповнення в списках громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства "Плосківське" Острозького району, додатку № 1 до Державного акту на право колективної власності на землю, серії НОМЕР_2, НОМЕР_3 виданого 12 липня 1995 року», зазначена "ОСОБА_5" під № 374 як така, що виключена в зв'язку зі смертю.
Сертифікат на право на земельну частку (пай) та державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 не видавалися.
Дані обставини підтверджуються наданими позивачем повідомленням Острозької районної державної адміністрації Рівненської області № 51/01-49 від 23.02.2018 року, повідомленням відділу в Острозькому районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області № 435/401-17-0.29 від 20.11.2017 року, повідомленням відділу в Острозькому районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області № 392/401-17-0.29 від 02.11.2017 року, державним актом на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 виданим 12.07.1995 року, державним актом на право колективної власності на землю серії НОМЕР_3 виданим 12.07.1995 року, списком громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що є додатком № 1 до державних актів серії НОМЕР_2, серії НОМЕР_3, протоколом №1 засідання комісії колективного сільськогосподарського підприємства "Плосківське" Острозького району від 12.07.1996 року, додатком № 1 до протоколу комісії КСП "Плосківське" від 12.07.1996 року "Про зміни в складі площ земель колективної власності КСП "Плосківське" Острозького району Рівненської області" станом на 01.01.1996 року, протоколом № 2 засідання комісії колективного сільськогосподарського підприємства "Плосківське" Острозького району Рівненської області від 12.07.1996 року, додатком № 2 до протоколу комісії КСП "Плосківське" від 12.07.1996 року "Зміни та доповнення в списках громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства "Плосківське" Острозького району, додатку №1 до Державного акту на право колективної власності на землю, серії НОМЕР_2, НОМЕР_3 виданого 12.07.1995 року, станом на 01.01.1996 року та змінами та доповненнями в списках громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства "Плосківське" Острозького району, додаток №1 до Державного акту на право колективної власності на землю, серії НОМЕР_2, станом на 17.10.1996 року.
Землі запасу на території Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області є в наявності, про що свідчить довідка Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області № 95/02.16 від 15.02.2018 року .
Відповідно до ч. 2 ст. 23 Земельного кодексу України 1990 року, державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.
Пленум Верховного Суду України у Постанові №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" в п. 11 роз"яснив, що при вирішенні спору на спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного Кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08 серпня 1995 року, визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
Відповідно до п. 5 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08 серпня 1995 року, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.
Відповідно до п. 3 Указу Президента України від 10 листопада 1994 р. №666/94 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" вирішено установити, що право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.
Пунктом 17 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
За змістом положень ст.5 ЗК України (в редакції закону від 13.03.1992 року № 2196-XII), ст.3 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям", ст.25 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію", право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання колективним сільськогосподарським підприємством, сільськогосподарським кооперативом, або сільськогосподарським акціонерним товариством державного акта на право колективної власності на землю. Право на земельну частку (пай) мають члени КСП, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на право колективної власності на землю. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК. Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Таким чином, вирішуючи питання про право певної особи на земельну частку (пай), слід з'ясувати, чи була ця особа членом КСП на час передання державного акта про право колективної власності на землю та чи була вона внесена до списку осіб, що додається до цього державного акта.
Надаючи оцінку наданим позивачем доказам, суд враховує, що згідно списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що є додатком № 1 до Державних актів серії НОМЕР_2, НОМЕР_3, під № 374 зазначена ОСОБА_5, як така, що має право на земельну частку (пай) в КСП "Плосківське" Острозького району Рівненської області, що належним чином підтверджує наявність підстав на які посилається позивач.
Таким чином, на день своєї смерті ОСОБА_5 мала право на земельну частку (пай), розміром 2,93 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Плосківське" Острозького району відповідно до Державних актів на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, НОМЕР_3 виданих 12.07.1995 року, та її таке право перейшло до ОСОБА_6, яка вважається такою, що прийняла спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_5
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 виданого 20.02.2014 року, встановлено що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 (актовий запис № 06 від 20.02.2014 року).
ОСОБА_6 була матір"ю ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 виданим 20.05.1959 року (актовий запис № 5 від 16.01.1959 року), та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_9 виданим 17.09.1982 року, відповідно до якого після укладення шлюбу позивачу було присвоєно прізвище "ОСОБА_1" (актовий запис № 1311 від 17.09.1982 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 1217, ч.ч. 1, 2 ст. 1223, ч. 1 ст. 1261 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
За життя, а саме 31 жовтня 2011 року ОСОБА_6 склала заповіт посвідчений секретарем Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області та зареєстрований в реєстрі за № 114, у якому залишила особисте розпорядження на випадок своєї смерті, відповідно до якого все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день її смерті, та на що вона за законом матиме право, заповіла, в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_7
На день смерті заповідача вказаний заповіт змінено чи скасовано не було, що підтверджується відповідною відміткою Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 38160822 від 19.08.2014 року.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
З матеріалів спадкової справи №173/2014 встановлено, що після смерті ОСОБА_6, позивачем було подано заяву про прийняття спадщини за наслідками якої 19.08.2014 Острозькою районною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 173.
Таким чином, відповідно до ст.ст. 1216, 1269 ЦК України позивач є такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6
Згідно заяви ОСОБА_7 від 27.10.2017 вбачається, що він остаточно та безумовно відмовися від прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_6
Заяви про прийняття чи відмову від спадщини від інших осіб не надходили. Відомості про інших спадкоємців відсутні.
Зазначені вище обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_6, та належним чином оформила свої спадкові права.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 131 ЗК України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Таким чином, оскільки на день своєї смерті ОСОБА_5 мала право на земельну частку (пай), розміром 2,93 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Плосківське" Острозького району відповідно до Державних актів на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, НОМЕР_3 виданих 12.07.1995 року, та таке її право перейшло до ОСОБА_6, яка вважається такою, що прийняла спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_5, а тому з врахуванням вищевикладеного право на неї переходить до ОСОБА_1, як спадкоємця за заповітом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Після звернення позивача до приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. за видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай), розміром 2,93 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області, у такій видачі їй було відмовлено в зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на вищевказане спадкове майно, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 51/02-14 від 01.02.2018 року.
Після звернення позивача до Острозької районної державної адміністрації Рівненської області з приводу виділення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства "Плосківське" на території Плосківської сільської ради Острозького району, позивачем було отримано повідомлення Острозької РДА Рівненської області № 51/01-49 від 23.02.2018 року, відповідно до якого лише громадяни зазначені в Списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, мають право отримати земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю). На момент формування Списку до нього була включена ОСОБА_5, проте в зв'язку із смертю вона була виключена з нього на підставі протоколу комісії колективного сільськогосподарського підприємства "Плосківське" від 15.07.1996 року № 2.
Таким чином позасудові способи врегулювання існуючого спору позитивних результатів не дали.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.
Відповідно до статті 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Відповідно до ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка була спадкоємцем ОСОБА_5, та не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначену земельну ділянку, оскільки за життя ОСОБА_5 будь-яких дій щодо подальшого оформлення права за земельну частку (пай), виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї не здійснила та не виготовила правовстановлюючі документи.
Звернувшись до суду, позивач просить визнати за нею право на земельну частку (пай) в землі, яка перебувала в колективній власності КСП "Плосківське", яка належала ОСОБА_5 В той же час, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 належало не право власності на земельну частку (пай), а право на земельну частку (пай), яке перейшло в порядку спадкування до ОСОБА_6
За таких обставин, оскільки до складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_6 увійшло її право на земельну частку (пай), то позов підлягає задоволенню з визнанням за позивачем права на зазначену земельну частку (пай).
Оскільки, в судовому засіданні встановлено, що на день своєї смерті ОСОБА_5 мала право на земельну частку (пай), розміром 2,93 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Плосківське", однак будь-яких дій щодо переоформлення права за земельну частку (пай), отримання сертифікату, виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї не здійснила, та враховуючи те, що ОСОБА_1 не може реалізувати своє право на зазначене майно, то за нею як спадкоємцем за заповітом ОСОБА_6, яка була спадкоємцем за законом ОСОБА_5, необхідно визнати право на земельну частку (пай) розміром 2,93 га в умовних кадастрових гектарах в землі, яка перебувала в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства "Плосківське" Острозького району відповідно до Державних актів на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, НОМЕР_3, виданих 12.07.1995 року з додатком №1 "Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства" до них.
Одночасно, при вирішенні спору судом враховуються і норми ст.152 ЗК України, якою визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнаня прав та норми ст. 16 ЦК України, якою визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
На підставі п. 4 ст.25, п. 11 ч.1 ст.346, ст.ст. 392, 1216, 1233-1236, 1269 ЦК України, ст. 152 ЗК України, керуючись ст. 10, 81, 263-265 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до Острозької районної державної адміністрації Рівненської області (м.Острог, пр.Незалежності,14 Рівненської області, код ЄДРПОУ 04057729), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Плосківська сільська рада Острозького району Рівненської області (с.Плоске вул.Острозька,79 Острозького району Рівненської області, код ЄДРПОУ 05273151), Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області (м.Рівне вул.С.Петлюри,37 код ЄДРПОУ 39768252) про визнання права на земельну частку (пай) задоволити.
Визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка була спадкоємцем за законом ОСОБА_5, право на земельну частку (пай) розміром 2,93 га в умовних кадастрових гектарах в землі, яка перебувала в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства "Плосківське" Острозького району Рівненської області відповідно до Державних актів на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, серії НОМЕР_3 виданих 12.07.1995 року з додатком №1 "Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства" до нього.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 14.08.2018.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.