номер провадження справи 17/48/18
06.08.2018 Справа № 908/926/18
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді - Корсун В.Л.,
при секретарі судового засідання - Юсубовій Д.В.,
розглянувши матеріали справи № 908/926/18:
за позовом: Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206
до відповідача: фізичної особи-підприємця Бондаренко Тетяни Володимирівни, 69096, АДРЕСА_1
про стягнення 94 451,90 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Сосновська А.Ю., довіреність від 12.02.18 № 01/03-20/00362
від відповідача: Безручко О.П., ордер серії ЗП № 006285 від 220618; свідоцтво про право нап зайняття адвокатською діяльністю від 28.12.17 № 3937
17.05.18 до господарського суду Запорізької області звернулась Запорізька міська рада (далі Запорізька МР) з позовними вимогами до фізичної особи-підприємця Бондаренко Тетяни Володимирівни (далі ФОП Бондаренко Т.В.) про стягнення 94 451,90 грн. збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані ст. 144 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 15, 16, 22, 611, 612, 623, 638, 640-642, 646, 649, 1166 ЦК України, ст.ст. 4, 20, 42, 46, 56, 73, 91, 124, 162-164, 171, 172 ГПК України, ст.ст. 10, 59, 60, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Автоматизованою системою документообігу господарського суду наведену вище позовну заяву передано на розгляд судді Корсун В.Л.
Ухвалою від 21.05.18 по справі № 908/926/18 позовну заяву Запорізькоїа МР за вих. від 11.05.18 № 01/03-20/01133 залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви (доплати судового збору в сумі 162,00 грн.), який не перевищує 10 днів з дня вручення позивачу даної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк ухвалою від 04.06.18 суддею Корсун В.Л. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/926/18, якій присвоєно № провадження 17/48/18. Визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 08.06.18 виправлено у резолютивній частині ухвали господарського суду Запорізької області від 04.06.18 про відкриття провадження у справі № 908/926/18, а саме зазначено дату та час судового засідання як 22.06.18 о 10 год. 30 хв.
В судовому засіданні 22.06.18 оголошувалась перерва в розгляді справи до 16.07.18.
05.07.18 до суду від ФОП Бондаренко Т.В. надійшов відзив від 03.07.18 та заява від 03.07.18 про застосування строків позовної давності.
В обґрунтування своєї заяви від 03.07.18 про застосування строків позовної давності відповідач зазначив, що 04.01.06 ФОП Бондаренко Т.В. звернулась з листом від 28.12.05 № 47 до Запорізького міського голови в якому просила надати дозвіл на реконструкцію цілісного майнового комплексу розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 18. Функціональне призначення - виробництво електричних розподільчих пристроїв та обладнання. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міськради № 113/16 від 23.03.06 відповідачу було дозволено проектування та реконструкцію об'єктів нерухомого майна по вул. Зачиняєва, 18 під базу по виробництву електричного обладнання та розподільчих пристроїв. На думку відповідача, про початок реконструкції об'єктів нерухомого майна по вул. Зачиняєва, 18, м. Запоріжжя позивачу було відомо з 23.03.06. 30.04.13 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області була зареєстрована Декларація про готовність об'єкта до експлуатації № ЗП 142131120209. Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», положень п. 16 Порядку прийняття закінчених будівництвом об'єктів (затв. постановою КМУ від 13.04.11 № 461), п.п. 2, 8, 9 Порядку ведення єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів (затв. Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарська України від 24.06.11 № 92 та за реєстр. в Міністерстві юстиції України за № 885/19623 від 19.07.11) позивач мав можливість з квітня 2013 р. вільно та безкоштовно дізнатися про реєстрацію декларації № ЗП 142131120209 про готовність об'єкта «Реконструкція виробничої бази Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 18» до експлуатації, замовником в якому зазначена відповідач з офіційного веб-сайту органу органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Крім того, відповідач вважає, що п. 4 рішення Запорізької міської ради № 77 від 24.12.12 «Про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-трансгіортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя» було зобов'язано Інспекцію архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області надавати до виконавчого комітету Запорізької МР інформацію щодо суб'єктів, які подали на реєстрацію до інспекції декларацію про готовність об'єкту до експлуатації або заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та видачу сертифіката з визначенням кошторисної вартості будівництва об 'єкту. Тому, відповідач вважає, що позивач не лише мав можливість але й знав про закінчення реконструкції виробничої бази Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 18. Також, на адресу відповідача надійшов лист виконавчого комітету Запорізької МР від 26.07.13 № 08/02-21/02323 про надання інформації для укладання договору про пайову участь. Листом від 07.08.13 відповідач повідомив позивача про закінчення реконструкції об'єкта, реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації та про те, що відповідач з 12.11.12 вже не була власником виробничої бази розміщеної по вул. Зачиняєва, 18 в зв'язку з її відчуженням компанії ДАЙДЖІС БІЗНЕС ЛІМІТЕД.
Таким чином, відповідач вважає, що з моменту отримання відповіді, а саме з 08.08.13 позивач знав, що відповідач вже не є власником об'єкту, а також, знав про відсутність звернення відповідача для укладення договору та мав право звернутися за захистом свого порушеного права, зокрема за стягненням збитків (у вигляді упущеної вигоди) з відповідача на протязі строку позовної давності визначеного ст. 257 ЦК України тобто на протязі трьох років.
Однак, на думку відповідача, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою від 11.05.18 № 01/03-20/01133 лише 17.05.18, більше ніж через 4 з половиною роки після початку перебігу строку позовної давності, тобто з пропуском строку позовної давності визначеного ст. 257 ЦК України. Тому, відповідач, враховуючи вищевикладене, просить суд застосувати позовну давність у справі № 908/926/18 за позовом Запорізької МР до ФОП Бондаренко Т.В. про стягнення 94 451,90 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди.
16.07.18 через канцелярію суду до матеріалів справи від позивача надійшли заперечення від 12.07.18 на заяву про застосування строків позовної давності та відповідь на відзив.
В обґрунтування свого заперечення на заяву від 12.07.18 про застосування строків позовної давності позивач зазначив, що після реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації інспекція архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області має сформувати дані для внесення до Єдиного реєстру та передати їх Державній архітектурно-будівельній інспекції України. Однак, позивач звертає увагу суду на те, що період для формування даних нормативно не визначений. Після передачі сформованих даних від територіального органу до Державної архітектурно-будівельної інспекції, знов формуються дані для внесення їх до Реєстру безпосередньо Державною архітектурно-будівельною інспекцією України. Строки для формування даних та внесення їх до Реєстру нормативно не визначені. Таким чином, на думку позивача, час з якого інформацію можна фактично отримати на офіційному веб-сайті з моменту фактичної реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації визначити не можливо.
Крім того, представник позивача вважає, що після внесення інформації до Реєстру та можливості доступу її на офіційному веб-сайті для отримання інформації потрібно знати замовника та місяць реєстрації відповідного дозвільного документу, а таку інформацію позивач мав отримати від відповідача. Своєчасно отримати інформацію з офіційного веб-сайту приймаючи до уваги порядок розміщення інформації в Реєстрі не можливо. Тому, позивач наголошує, що вищенаведене спростовує посилання відповідача про наявність у позивача інформації щодо порушення прав териоріальної громади міста Запоріжжя з квітня 2013.
Також, представник позивача зазначив, що Інспекція архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області є виконавчим органом державної влади. Запорізька міська рада та виконавчий комітет Запорізької міської ради є виконавчими органами місцевого самоврядування. Інспекція архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області непідконтрольна виконавчим органами місцевого самоврядування. Запорізька міська рада, як виконавчий орган місцевого самоврядування, не має повноважень для зобов'язання Інспекції архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області надавати інформацію.
Позивач вважає, що п. 4 рішення № 77 містить рекомендаційний характер та пропонує взаємодію між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Крім того, позивач зазначає, що на обґрунтування того, що Запорізька міська рада знала про порушення прав територіальної громади з серпня 2013 року відповідачем надано копію листа від 07.08.13 з штампом відділу по роботі із зверненнями громадян виконавчого комітету Запорізької міської ради без вхідного номеру та проставленою датою 08.08.013. Вказаний лист Бондаренко Т.В. надано у відповідь на лист виконавчого комітету Запорізької міської ради вих. № 08/02-21/02323 від 26.07.13.
Позивач не отримував відповідь на лист вих. № 08/02-21/02323 від 26.07.13, надану відповідачем про що свідчить відсутність вхідного номеру. Згідно з інформацією загального відділу Запорізької міської ради, у відповідь на лист вих. № 08/02-21/02323 від Бондаренко Т.В. надійшов лист від 22.08.018 з повідомленням про купівлю-продаж об'єкту нерухомого майна і без інформації щодо реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Таким чином, позивач ставить під сумнів достовірність наданого в якості доказу листа відповідача штампом відділу по роботі із зверненнями громадян виконавчого комітету Запорізької міської ради без вхідного номеру та проставленою датою 08.08.13.
Ухвалою суду від 16.07.18 оголошувалась перерва в розгляді справи на 06.08.17.
06.08.17 до суду надійшло клопотання від 03.08.18, в якому представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи № 908/926/18 копію запиту від 07.03.18 за вих. № 1008-23.5/723.
Розглядаючи вказане клопотання судом врахован, що ч. 2 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Частиною 2 ст. 207 ГПК України унормовано, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Таким чином, судом залишено клопотання позивача від 03.08.17 щодо долучення до матеріалів справи копію запиту від 07.03.18 № 1008-23.5/723 без розгляду.
Судові засідання здійснювались із застосуванням технічних засобів фіксації (не в режимі відеоконференції) судового процесу за допомогою ПАК "Оберіг".
У засіданні суду 06.08.18, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представників сторін повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.
Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві за вих. від 11.05.18 № 01/03-20/01133 і у відповіді на відзив від 13.07.18, просив суд стягнути з відповідача на свою користь 94 451,90 грн. збитків за пайову участь у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя.
Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях підтримав свої заперечення викладені у відзиві на позовну заяву від 03.07.18 та у запереченні від 01.08.18 на відповідь на відзив на позовну заяву від 13.07.18, а також підтримав заяву про застосування строків позовної давності від 03.07.18. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
06.11.01 між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна судноплавна компанія «Укррічфлот» в особі філії АСК «Укррічфлот»-Запорізький ССРЗ» (продавець) та приватним підприємцем Бондаренко Тетяною Володимирівною (покупець) укладено договір куплі-продажу, згідно умов якого (п. 1. договору) продавець продав, а покупець купив приміщення інв. № 2002, 2003, 2004, які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, буд. 18 та розташовані на земельній ділянці площею 3 282 га.
ФОП Бондаренко Т.В. звернулась із заявою від 28.12.05 № 47 до голови виконавчого комітету Запорізької МР Карташова Є.Г. (отримана виконавчим комітетом Запорізької МР 04.01.06 відповідно до відтиску штемпеля за вхід. № 75/08-32) з проханням надати дозвіл на реконструкцію цілісного майнового комплексу розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 18.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької МР від 23.03.06 № 113/16 «Про проектування та реконструкцію ПП Бондаренко Т.В. об'єктів нерухомого майна по вул. Зачиняєва, 18 під базу по виробництву електричного обладнання та розподільчих пристроїв», виконавчий комітет Запорізької МР вирішив: (п. 1.) дозволити ПП Бондаренко Т.В. (ідент. код НОМЕР_1) проектування та реконструкцію об'єктів нерухомого майна по вул. Зачиняєва, 18 під базу по виробництву електричного обладнання та розподільчих пристроїв.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.03.12 у справі № 5009/594/12 за позовом ФОП Бондаренко Т.В. до ТОВ «НВП «Техенергоснаб» суд вирішив визнати за ФОП Бондаренко Т.В. право власності на об'єкти нерухомості та споруди, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, буд. 18, а саме: виробничу будівлю літ. К, площею 212.8 кв.м.; виробничу будівлю літ. Л, площею 321.1 кв.м.; будівлю ангару літ. М, площею 235.3 кв.м; вбиральню літ. Н, площею 3.5 кв.м.; склад літ. О, розмірами 3.97мХ2.15м; виробничу будівлю літ. П-2, площею 654.1 кв.м.; склад літ. Р розмірами 1.23мХ1.26м; склад газових балонів літ. С розмірами 1.75мХ2.25м; вмивальник № 12 площею 1.6 кв.м. у приміщенні І (II - поверху) виробничої будівлі літ. Б-2 інв. 2004; туалет № 13 площею 1.8 кв.м. у приміщенні І (II - поверху) виробничої будівлі літ. Б-2 інв. 2004 та стягнути з ТОВ "НВП "Техенергоснаб" на користь ФОП Бондаренко Т.В. 1 609, 50 грн. судового збору.
Крім того, у вказаному рішенні судом встановлено наступні обставини (дослівно):
«… 09.01.2012 року між фізичною особою-підприємцем Бондаренко Тетяною Володимирівною (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна б/н.
Відповідно до п. 1.1 договору позивач передав відповідачеві у строкове платне користування наступні будівлі та споруди, розташовані у м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 18, а саме: виробничу будівлю літ. К, площею 212.8 кв.м.; виробничу будівлю літ. Л, площею 321.1 кв.м.; будівлю ангару літ. М, площею 235.3 кв.м;- вбиральню літ. Н, площею 3.5 кв.м.; склад літ. О, розмірами 3.97мХ2.15м; виробничу будівлю літ. П-2, площею 654.1 кв.м.; склад літ. Р розмірами 1.23мХ1.26м; склад газових балонів літ. С розмірами 1.75мХ2.25м; виробничу будівлю літ. Б-2 інв. 2004, площею 202.9 кв.м.
Вказані приміщення були передані відповідачеві за актом приймання-передачі від 09.01.2012 р.
20.01.2012 року на адресу позивача надійшло повідомлення від відповідача, відповідно до якого право власності позивача на вищевказане майно відповідачем не визнається на підставі того, що право власності на орендоване майно позивачем не зареєстровано у відповідності з чинним законодавством України порядку.
Дане твердження відповідача є неправомірним, оскільки позивач є власниками переданого відповідачеві в оренду майна на підставі договору купівлі-продажу нерухомості, посвідченого Півняком О.С. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу від 06.11.2001р. за реєстраційним № 10106. За даним договором до позивачки перейшли у власність приміщення інв. №№ 2002, 2003, 2004.
В межах існуючих об'єктів, позивачка здійснила реконструкцію та перепланування приміщень, внаслідок чого утворилися нові приміщення, що і були передані відповідачеві в оренду. Дійсно, позивачка не встигла зареєструвати за собою право власності на створені об'єкти нерухомості і передала їх у оренду. Проте, слід зазначити, що ці приміщення створені внаслідок реконструкції, яку здійснила позивачка за власні кошти, та маючи відповідні дозоли: рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.03.2006 р. № 113/16 "Про проектування та реконструкцію приватним підприємцем Бондаренко Т.В. об'єктів нерухомого майна по вул. Зачиняєва, 18 під базу по виробництву електричного обладнання та розподільчих пристроїв", рішення Запорізької міської ради від 06.10.2010р. №103/17 "Про надання згоди фізичній особі-підприємцю Бондаренко Тетяні Володимирівні на розроблення містобудівного обґрунтування розташування адміністративно-побутової та виробничо-складських будівель по вул. Зачиняєва, 18"; дозвіл № 95 на початок роботи від 29.12.2009 року; лист-дозвіл № 3/52 від 14.02.2007р.
Відповідно до листа Запорізького регіонального управління водних ресурсів № 1255 від 22.11.06р., позивачці дозволено виділ земельної ділянки площею 3810 кв.м. по вул. Зачиняєва, 18 у тимчасове користування на умовах оренди земельної ділянки. Позивачка також має висновок Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області № 91/15/14 від 05.02.2007р. та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 10-32/33 від 12.02.2007р. про погодження матеріалів щодо відведення зазначеної земельної ділянки для розташування складських приміщень, адміністративної будівлі, цеху зборки електрообладнання…».
Вказане рішення суду набрало законної сили 16.03.12.
Право власності на об'єкти нерухомості розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 18 зареєстровано за Бондаренко Тетяною Володимирівною в ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» про що свідчать витяги про державну реєстрацію прав від 19.03.12, а саме: № № 33509519, 33509823, 33509422, 33509586, 33509756 та від 18.10.12 № 35899775.
12.11.12 між громадянкою Бондаренко Тетяною Володимирівною (продавець) та «ДАЙДЖІС БІЗНЕС ЛІМІТЕД» (покупець) укладено договір куплі-продажу за яким (п. 1.1. договору) продавець продала та зобов'язується передати у власність, а покупець купив та зобов'язується прийняти у власність належне продавцю на праві приватної власності нерухоме майно: будівлю ангару літ. М, реєстраційний номер 36230637, виробничу будівлю літ. К, реєстраційний номер 36230609, виробничу будівлю літ. П-2, реєстраційний номер 36230668, вбиральню літ. Н, склад літ. О, реєстраційний номер 36230720, виробничу будівлю літ. Л, реєстраційний номер 36230622, будівлю зв'язку літ. Б-2 інв. № 2004, реєстраційний номер 37921211, які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 18, розташовані на земельній ділянці площею 3 810 кв.м., кадастровий номер 2310100000:04:012:0247, надалі - Об'єкти та сплатили за них визначну сторонами суму.
Право власності на об'єкти нерухомості розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 18 було зареєстровано «ДАЙДЖІС БІЗНЕС ЛІМІТЕД» в ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» про що свідчать витяги про державну реєстрацію прав від 30.11.12, а саме: № № 36491468, 36491220, 36491377, 36500185, 36500329, 36500446.
Відповідно до витягу з технічної документації щодо грошової нормативної оцінки земельної ділянки від 29.12.12 № 567/200/02-24, землекористувачем земельної ділянки, розташованої в м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 18, площею 3 810 кв.м., кадастровий номер 2310100000:04:012:0247 - зазначено компанію «ДАЙДЖІС БІЗНЕС ЛІМІТЕД».
30.04.13 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області зареєстровано декларацію за № ЗП 142131120209 про готовність об'єкта до експлуатації, в якій зазначено, що замовник (ФОП Бондаренко Т.В.) проводив реконструкцію виробничої бази за адресою: 69000, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 18, код 1251.9, ІІ категорія складності. Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією 944,519 тис. грн., у т.ч.: витрати на будівельно-монтажні роботи - 800,519 тис. грн., витрати на машини, обладнання та інвентар - 144,000 тис. грн.
Заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради виконавчого комітету Запорізької МР Гладченко С.М. направив Бондаренко Т.В. листа від 26.07.13 № 08/02-21/02323 «Про надання інформації», в якому зазначено, що (дослівно):
« В зв'язку з виконанням Вами будівельних робіт на об'єкті «Реконструкція виробничої бази по вул. Зачиняєва, 18 у м. Запоріжжі», виконавчий комітет Запорізької міської ради повідомляє про наступне.
Згідно ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та у відповідності до рішення Запорізької міської ради від 24.12.2012 № 77 «Про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя» замовник, який виконує роботи щодо забудови земельної ділянки або реконструкції об'єкту у м. Запоріжжі, зобов'язаний взяти участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до бюджету розвитку м. Запоріжжя коштів для створення і розвитку вищезазначеної інфраструктури.
Для укладення Договору про пайову участь Вам належить звернутись з заявою до міського голови …».
Бондаренко Т.В. у відповідь на лист від 26.07.13 № 08/02-21/02323 «Про надання інформації» направила заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Гладченко С.М. листа від 07.08.13, який отримано відділом по роботі із зверненням громадян Запорізького міськвиконкому 08.08.13 (про що свідчить штемпель в правому нижньому кутку вказаного листа), в якому повідомила, що (пряма мова): « … роботи з реконструкції на об'єкті «Реконструкція виробничої бази по вул. Зачиняєва, 18 у м. Запоріжжі» закінчені 28.12.2011 року. Декларація про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області 30.04.2013 р. за № ЗП142131120209. Кошторисна вартість будівництва відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації склала 944 519,00 грн. Витрати, пов'язані з придбанням земельної ділянки на земельних торгах, витрати, пов'язані зі звільненням будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, витрати на влаштування внутрішніх інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій, витрати на влаштування поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій відсутні.
В той же час повідомляю, що об'єкти нерухомості виробничої бази, розміщені по вул. Зачикяєва, 18 у м. Запоріжжя, щодо яких проводилася реконструкція були мною продані згідно договору купівлі-продажу від 12.11.2012 року (зареєстрований в реєстрі за № 1989).
Таким чином, я з 12.11.2012 року не є власником виробничої бази, розмішеної по вул. Зачиняєва, 18 щодо якої здійснювалася реконструкція. Власником виробничої бази, розміщеної по вул. Зачиняєва, 18 з 12.11.2012 року є «ДАЙДЖІС БІЗНЕС ЛІМІТЕД», що зареєстрована як компанія з обмеженою відповідальністю відповідно до свідоцтва про реєстрацію, виданого у м. Нікосія (країна Кіпр), місцезнаходження компанії: Арк. Макаріу ІII, 69, ТЛАИС ТАУЕР, 3-й поверх, квартира/офіс 301, поштовий індекс 1070, Нікосія, Кіпр».
Крім того, в матеріалах справи знаходиться лист від 07.08.13 за підписом Бондаренко Т.В. у відповідь на лист від 26.07.13 № 08/02-21/02323 «Про надання інформації» скерований заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Гладченко С.М. та який отримано виконавчим комітетом Запорізької МР 22.08.13 за вхід. № 08/02-21/02323. Вказане підтверджується штемпом у правому нижньому кутку вказаного листа, в якому повівдомила, що (дослівно): «… об'єкти нерухомості, розміщені по вул. Зачиняєва, 18 у м. Запоріжжі, які належали мені на праві власності та щодо яких мною проводилася реконструкція, були мною продані згідно договору купівлі-продажу від 12.11.2012 р. (договір зареєстровано в реєстрі за № 1989). Зараз власником вказаних об'єктів нерухомості є «ДАЙДЖІС БІЗНЕС ЛІМІТЕД», що зареєстрована як компанія з обмеженою відповідальністю відповідно до свідоцтва про реєстрацію, виданого у м. Нікосія (країна Кіпр), місцезнаходження компанії: Арк. Макаріу III, 69, ТЛАЙС ТАУЕР, 3-й поверх, квартира/офіс 301, поштовий індекс 1070, Нікосія, Кіпр».
23.11.15 позивач посилаючись на вимоги ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.11 № 3038-VI та Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, затв. рішенням Запорізької міської ради від 24.12.12 № 77 у редакції рішення Запорізької міської ради від 10.09.14 № 40 (далі Порядок) направив ФОП Бондаренко Т.В. вимогу від 19.11.15 № 01/02-21/04590 про сплату збитків в розмірі 94 451,90 грн. та розрахунок розміру пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя (докази направлення знаходяться в матеріалах справи, том 1 а.с. 35-36).
Керуючись ЦК України, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про регулювання містобудівної діяльності" та з метою забезпечення розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя 24.12.12 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 77 "Про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя", яким затверджено Порядок залучення розрахунку розміру використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя (п. 1) та затверджено форму договору про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя (п. 2).
Вказане рішення опубліковано в офіційному виданні Запорізької міської ради - газеті "Запорізька СІЧ" від 19.01.13.
10.09.14 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 40 "Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя" (затв. рішенням цієї ради від 24.12.12 № 77) згідно з яким вказаний Порядок викладено у новій редакції.
Вказане рішення опубліковано в офіційному виданні Запорізької міської ради - газеті "Запорізька СІЧ" від 30.09.14.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з наявною в матеріалах цієї господарської справи декларацією про готовність об'єкта до експлуатації (від 30.04.13 № ЗП 142131120209), замовником реконструкції виробничої бази за адресою: 69000, м. Запоріжжя, вул. Зачинґєва, 18 є ФОП Бондаренко Т.В., відповідач у цій справі.
17.02.11 законодавчим органом держави Україна прийнято Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VІ (далі Закон № 3038-VІ), який набув чинності із 13.03.11.
Відповідно до Преамбули вказаного Закону, він (Закон) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» унормовано, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. (ч. 1). Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті (ч. 2). Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3 ст. 40). … Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому, не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі, якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності (ч. 5 ст. 40 Закону).
До пайової участі (ч. 4 ст. 40 Закону № 3038-VІ) у розвитку інфраструктури населенного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: 1) об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; 2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; 3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; 4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 кв. метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; 5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; 6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури; 7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; 8) об'єктів, передбачених Державною цільовою программою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу (357-2010-п), за рахунок коштів інвесторів; 9) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); 10) об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.
Згідно із ч. 5 ст. 40 вказаного Закону, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому, не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
Частиною 6 ст. 40 Закону № 3038-VІ унормовано, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням ін. передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.
Органам місцевого самоврядування (ч. 7 ст. 40 Закону № 3038-VІ) забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у т.ч. здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у т.ч. шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених ч. 5 ст. 30 цього Закону.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 Закону № 3038-VІ, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населенного пункту визначається протягом 10 - ти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками. У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.
Договір про пайову участь (ч. 9 ст. 40 Закону № 3038-VІ) у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населенного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Кошти (ч. 10 ст. 40 Закону № 3038-VІ), отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватись виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя (затв. рішенням Запорізької міської ради від 24.12.12 № 77 (надалі Порядок) визначено, що його (Порядок) розроблено відповідно до Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», а також Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.00 № 174 (п. 1.1.) та що він регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані із залученням, розрахунком розміру, використанням коштів пайової участі замовників будівництва, реконструкції, капітального ремонту (далі - будівництво) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя та укладення договорів про пайову участь (п. 1.2.).
Пунктом 1.5. Порядку (в редакції за спірний період) передбачено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до бюджету розвитку м. Запоріжжя коштів для створення і розвитку вищезазначеної інфраструктури.
Згідно із п. 2.1. Порядку (у відповідній редакції), величина пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя визначається у договорі про участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, укладеному з виконавчим комітетом Запорізької міської ради, в особі міського голови, відповідно до встановленого цим Порядком розміру пайової участі, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, та не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя…
Відповідно до п. 2.2. Порядку, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя з урахуванням інших передбачених цим Порядком відрахувань становить:
- для нежитлових будівель та споруд - 10 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
- для житлових будинків - 4 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта.
Пунктом 2.7. Порядку унормовано, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя изначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації виконавчим комітетом звернення замовника про укладення договору про пайову участь замовників у створені інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.
Згідно із п. 3.3 Порядку, замовник, який має намір укласти Договір, зобов'язаний звернутися з заявою до міського голови.
Відповідно до п. 3.6. вказаного Порядку, договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя (Договір про пайову участь) укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Пунктом 3.7. Порядку визначено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури, розрахована на основі нормативів для одиниці створеної потужності, може бути уточнена шляхом проведення розрахунку пайової участі з урахуванням фактичної загальної кошторисної вартості будівництва. Внесення змін до розрахунку величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста оформлюється шляхом укладання додаткової угоди.
Згідно п. 4.1. Порядку, кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається Договором.
Розділом 5 Порядку визначені умови звільнення від сплати участі у розвитку інфраструктури міста ...
Рішенням від 10.09.14 № 40 Запорізькою міською радою внесено зміни до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя (затв. рішенням Запорізької міської ради від 24.12.12 № 77).
Станом на час прийняття процесуального рішення у цій справі по суті спору представниками сторін не повідомлено та не надано суду доказів того, що рішення Запорізької міської ради від 24.12.12 № 77, з урахуванням рішення Запорізької міської ради від 10.09.14 № 40 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя (затв. рішенням Запорізької міської ради від 24.12.12 № 77), визнані недійсними (скасовані) чи втратили чинність.
Наявні матеріали справи № 908/926/18 свідчать, що ФОП Бондаренко Т.В., як замовник об'єкту з реконструкції виробничої бази за адресою: 69000, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 18, не зверталась у встановленому законом порядку до Запорізької міської ради (Запорізького міського голови) щодо укладення Договору про пайову участь.
Крім того, матеріали цієї справи свідчать, що ФОП Бондаренко Т.В. (замовник будівництва) не укладено із Запорізькою міською радою договір про пайову участь відповідно до ст. 40 Закону № 3038-VІ та Порядку, та на вимогу Запорізької міської ради не виконано свого обов'язку зі створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту територіальної громади міста Запоріжжя (не сплачено пайовий внесок).
У зв'язку з чим, Запорізька міська рада звернулась до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення збитків у розмірі 94 451,90 грн., які нараховані у відповідності до п. 15 декларації від 30.04.13 № ЗП 142131120209 про готовність об'єкта до експлуатації, що і є предметом позовних вимог у цій справі.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у т.ч. боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1). Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2). Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3).
За ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків …
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності у діях відповідача у справі № 908/926/18 усіх елементів складу цивільного правопорушення суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України (ЦК України) збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Господарським кодексом України (ГК України), а саме ч. 1 ст. 216, передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За приписами ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
На кредитора покладено обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника - відсутність вини (ст. ст. 614, 623 ЦК України).
Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.
Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
При відшкодуванні збитків застосовуються загальні умови відшкодування шкоди визначені ст. 1166 ЦК України, які передбачають, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2).
Отже, відповідальність за порушення зобов'язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов: протиправної дії чи бездіяльності особи; заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи; причинного зв'язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками; вини боржника.
Судом враховано, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як свідчать матеріали цієї господарської справи, відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.
Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Запорізька міськрада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди.
При цьому, наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.
Так, згідно із декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 30.04.13 за № ЗП 142131120209, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією реконструкції виробничої бази за адресою: 69000, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва. 18 складає 944,519 тис. грн., у т.ч.: витрати на будівельно-монтажні роботи - 800,519 тис. грн., витрати на машини, обладнання та інвентар - 144,000 тис. грн.
Позивачем заявлено до стягнення 94 451,90 грн. (94 451,90 грн. = 944 519,00 грн. х 10 %).
У своїй позовній заяві від 11.05.18 № 01/03-20/01133 по цій справі, позивач обґрунтовує свою правову позицію тим, що в діях відповідача є наявним склад цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (договір про пайову участь замовника (відповідача у цій справі) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя із міською радою всупереч вимогам ст. 40 Закону № 3038-VІ не укладено), збитки (внаслідок не виконання замовником (відповідачем) ст. 40 Закону № 3038-VІ) територіальна громада м. Запоріжжя в особі міської ради не отримала дохід в розмірі 94 451,90 грн.), причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками (внаслідок протиправних дій відповідача територіальній громаді м. Запоріжжя завдано збитки у вигляді недоотримання надходжень до місцевого бюджету в розмірі 94 451,90 грн.) та вина (відповідач, який в силу вимог ч. 2 ст. 40 Закону № 3038-VІ зобов'язаний брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, не звернувся до Запорізької міської ради (Запорізького міського голови) з приводу необхідності укладення договору та не перерахував 94 451,90 грн. в якості коштів на створення та розвитку зазначеної інфраструктури м. Запоріжжя).
Відповідач не надав суду доказів неправомірності вказаного розрахунку та контр розрахунку заявленої до стягнення суми збитків проведених відповідачем.
Перевіривши розрахунок позивача щодо суми збитків суд знаходить його правомірним та таким, що відповідає вимогам ч. 6 ст. 40 Закону № 3038-VІ, а також пункту 2.2. Порядку.
У зв'язку з викладеним, позовна заява Запорізької міської ради підлягає задоволенню судом.
Розглядаючи справу по суті спору судом враховано наявність у справі заяви (клопотання) відповідача від 03.07.18 (надійшла (ло) до суду 05.07.18) про застосування строків позовної давності, що була підтримана відповідачем та проти якої заперечив позивач.
Так, зокрема, за приписами ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст. 257 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частиною 5 ст. 261 ЦК України визначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За приписами викладеними в частинах 3 та 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Під час розгляду вказаної заяви (клопотання) судом встановлено, що заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради виконавчого комітету Запорізької МР Гладченко С.М. направив Бондаренко Т.В. листа за вих. від 26.07.13 № 08/02-21/02323 «Про надання інформації», згідно із змістом якого … у зв'язку з виконанням будівельних робіт на об'єкті «Реконструкція виробничої бази по вул. Зачиняєва, 18 у м. Запоріжжі», згідно із ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та у відповідності до рішення Запорізької міської ради від 24.12.2012 № 77 «Про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя» замовник, який виконує роботи щодо забудови земельної ділянки або реконструкції об'єкту у м. Запоріжжі, зобов'язаний взяти участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до бюджету розвитку м. Запоріжжя коштів для створення і розвитку вищезазначеної інфраструктури. Для укладення Договору про пайову участь належить звернутись з заявою до міського голови.
Відповідачем у справу надано лист за підписом Бондаренко Т.В. датований 07.08.13 у відповідь на лист від 26.07.13 № 08/02-21/02323 «Про надання інформації» заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Гладченко С.М. (який отримано відділом по роботі із зверненням громадян Запорізького міськвиконкому 08.08.13 про що свідчить відтиск печатки в правому нижньому кутку вказаного листа), з якого вбачається, що роботи з реконструкції на об'єкті «Реконструкція виробничої бази по вул. Зачиняєва, 18 у м. Запоріжжі» закінчені 28.12.11, а Декларація про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області 30.04.13 за № ЗП142131120209. Кошторисна вартість будівництва відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації склала 944 519,00 грн. Також Бондаренко Т.В. зазначається у вказаному листі, що об'єкти нерухомості виробничої бази, розміщені по вул. Зачикяєва, 18 у м. Запоріжжя, щодо яких проводилася реконструкція були продані згідно договору купівлі-продажу від 12.11.12 (зареєстрований в реєстрі за № 1989) «ДАЙДЖІС БІЗНЕС ЛІМІТЕД», що зареєстрована як компанія з обмеженою відповідальністю відповідно до свідоцтва про реєстрацію, виданого у м. Нікосія (країна Кіпр), місцезнаходження компанії: Арк. Макаріу ІII, 69, ТЛАИС ТАУЕР, 3-й поверх, квартира/офіс 301, поштовий індекс 1070, Нікосія, Кіпр.
Крім того, в матеріалах справи знаходиться лист від 07.08.13 за підписом Бондаренко Т.В. у відповідь на лист від 26.07.13 № 08/02-21/02323 «Про надання інформації» скерований заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Гладченко С.М., який отримано виконавчим комітетом Запорізької МР 22.08.13 за вхід. № 08/02-21/02323. Вказане підтверджується відтиском печатки у правому нижньому кутку вказаного листа. Як свідчить зміст вказаного листа, відповідачем повідомляється, що об'єкти нерухомості, розміщені по вул. Зачиняєва, 18 у м. Запоріжжі, щодо яких проводилася реконструкція, були продані згідно договору купівлі-продажу від 12.11.2012 р. (договір зареєстровано в реєстрі за № 1989). Зараз власником вказаних об'єктів нерухомості є «ДАЙДЖІС БІЗНЕС ЛІМІТЕД», що зареєстрована як компанія з обмеженою відповідальністю відповідно до свідоцтва про реєстрацію, виданого у м. Нікосія (країна Кіпр), місцезнаходження компанії: Арк. Макаріу III, 69, ТЛАЙС ТАУЕР, 3-й поверх, квартира/офіс 301, поштовий індекс 1070, Нікосія, Кіпр.
Як зазначає відповідач у своїй заяві (клопотанні) від 03.07.18 про застосування строку позовної давності, строк позовної давності розпочато з того моменту коли позивачу стало відомо про вказані обставини, а саме з 08.08.13 (з дня отримання відділом по роботі із зверненням громадян Запорізького міськвиконкому листа від 07.08.13).
Оцінюючи наведені вище листи через призму їх (доказів) належності, допустимості, достовірності та достатності судом прийнято до уваги наступне.
Згідно з вимогами ст. 78 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (ч. 1). Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
Судом визнається належним доказом по справі при визначенні початку перебігу строку позовної давності лист Бондаренко Т.В. від 07.08.13, який було подано та отримано виконавчим комітетом Запорізької міської ради 22.08.13 за вх. № 08/02-21/02323, в якому було зазначено лише про продаж об'єкту нерухомості, розміщеному по вул. Зачиняєва, 18 у м. Запоріжжі згідно договору купівлі-продажу від 12.11.2012 р. (договір зареєстровано в реєстрі за № 1989).
Як наслідок, судом визнається неналежним доказом в частині визначення часу початку перебігу строрку позовної давності лист Бондаренко Т.В. від 07.08.13, який було подано до відділу по роботі із зверненням громадян Запорізького міськвиконкому, 08.08.18 оскільки вказаний лист не містить вхідного номеру реєстрації, а на відтиску печатки відділу по роботі із зверненням громадян Запорізького міськвиконкому в правому нижньому кутку вказаного листа зазначено лише дату надходження такого листа без вхідного номеру.
Більш того, оцінюючи наведені вище листи судом враховано наданий позивачем суду лист від 13.07.18 № 024, в якому начальник відділу по роботі зі зверненнями громадян виконкому ради Авраменко Н.О. повідомляє департамент правового забезпечення міської ради про те, що в 2013-2018 роках до відділу по роботі зі зверненнями громадян виконкому ради звернень від громадянки Бондаренко Т.В. не надходило.
Крім того, судом прийнято до уваги надану позивачем до суду вимогу Державної фінансової інспекції в Запорізькій області від 03.06.15 (яка (вимога) надійшла до департаменту архітектури та містобудування Запорізької МР та зареєстрована за вх. від 03.06.15 № 2788), відповідно до змісту якої головний державний фінансовий інспектор Держфінінспекції в Запорізькій області Гречана О.О. повідомляє заступника директора Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради Акритова А.А. про те, що держфінінспекцією проводиться ревізія фінансово-господарської діяльності вказаного Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради за період з 01.05.12 по 01.04.15. В ході цієї ревізії досліджується питання дотримання вимог законодавства щодо визначення розміру та сплати пайової участі у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя. … У зв'язку з викладеним, з метою здійснення розрахунку збитків, що становлять розмір пайової участі, не сплаченої забудовниками, до Департаменту архітектури … направляється інформація Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про кошторисну вартість об'єктів будівництва в м. Запоріжжі підготовлену на підставі декларацій про готовність об'єктів до експлуатації.
В додатку до вказаного листа під порядковим номером 226 значиться декларація про готовність об'єкта до експлуатації (замовник Бондаренко Тетяна Володимирівна, кошторисна вартістьобєкту будівництва 800.519 тис. грн., технічний нагляд АТ № 000365).
Наведене вище надає суду підстави для висновку про те, що Запорізька міська рада саме 03.06.15 довідалась про порушення відповідачем права позивача на отримання коштів від пайової участі у зв'язку із здійсненням відповідачем будівельних робіт на об'єкті містобудування: «Реконструкція виробничої бази м. Запоріжжя вул. Зачииясва, 18».
З огляду на викладене, суд виходить з того, що перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права. Тобто, у даному випадку, відповідно до спірних правовідносин у цій справі - з 03.06.15.
А оскільки Запорізька міська рада звернулась до господарського суду Запорізької області з позовними вимогами до ФОП Бондаренко Т.В. про стягнення 94 451,90 грн. збитків. 17.05.18, то у суду відсутні правові підстави вважати, що позивачем пропущено строк позовної давності на звернення із цим позовом до суду.
У зв'язку з вищевикладеним, суд відмовляє відповідачу у задоволені заяви від 03.07.18 про застосування строків позовної давності.
При вирішенні справи по суті спору судом також враховано, що:
- згідно із п. 10 декларації про готовність обєкта до експлуатації з реконструкції виробничої бази по вул. Зачиняє ва, 18 у м. Запоріжжі, дозвільними документами, на підставі яких було розпочато виконання будівельних робіт, значиться рішення господарського суду Запорізької області від 01.03.12 у справі № 5009/594/124
- вказана декларація зареєстрована в інспекції державного архітектурного контролою 30.04.13;
- що відповідно до п. 6 вказаної декларації, особою, відповідальною за виконання робіт є ФОП Бондаренко Тетяна Володимирівна;
- особою, якій станом на 30.04.13, тобто на час складення та реєстрації вказаної в тексті цього рішення декларації було роз'яснено, що за подання не в повному обсязі та не достовірних даних, зазначених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації встановлена відповідальність - є ФОП Бондаренко Тетяна Володимирівна (підтверджується підписом та відтиском печатки ФОП Бондаренко Тетяни Володимирівни).
При цьому, суд виходить з того, що твердження відповідача про те, що ним ще в 2012 році було продано компанії з обмеженою відповідальністю «ДАЙДЖІС БІЗНЕС ЛІМІТЕД» відповідно до договору купівлі-продажу від 12.11.12 нерухоме майно (будівля ангару літ. М, реєстраційний номер 36230637, виробнича будівля літ. К, реєстраційний номер 36230609, виробнича будівля літ. П-2, реєстраційний номер 36230668, вбиральня літ. Н, склад літ. О, реєстраційний номер 36230720, виробнича будівля літ. Л, реєстраційний номер 36230622, будівля зв'язку літ. Б-2 інв. № 2004, реєстраційний номер 37921211, які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 18) не звільняють відповідача від обов'язку внесення відповідних змін до декларації про готовність об'єкта до експлуатації (а саме реконструкція виробничої бази за адресою: 69000, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 18 ).
Станом на час прийняття процесуального рішення у цій справі по суті спору відповідач не надав суду доказів про вчинення ним дій направлених щодо внесення відповідних змін до декларації про готовність об'єкта до експлуатації (а саме реконструкція виробничої бази за адресою: 69000, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 18 ).
Крім того, судом критично оцінюються твердження відповідача про відмову у задоволенні позову з огляду на те, що ним було продано об'єкт нерухомості за наведеною вище адресою 12.11.12 з огляду на те, що відповідач не надав суду жодних пояснень та доказів на підтвердження того, що на якій правовій підставі відповідач у цій справі після укладення договору від 12.11.12 фігурує у вказаній декларації про готовність об'єкта до експлуатації як замовник об'єкта та станом на час реєстрації вказаної декларації, а саме 30.04.13 не ініціював внесення змін до вказаної декларації щодо зміни замовника по об'єкту будівництва (а саме реконструкція виробничої бази).
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 129, 236, 237, 238, 240, 241, ст. ст. 247-252 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Бондаренко Тетяни Володимирівни (69096, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, р/р № 31512921700002 в ГУДКСУ у Запорізькій області, отримувач: УК м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 38025409, МФО 813015, код платежу 24170000 "Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту) - 94 451 (дев'яносто чотири тисячі чотириста п'ятдесят одну) грн. 90 коп. суми збитків. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Бондаренко Тетяни Володимирівни (69096, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, р/р № 35418024034816 в УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області, МФО 813015, отримувач: виконавчий комітет Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 02140892) - 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.
Повний текст рішення складено 13.08.18
Суддя В.Л. Корсун