Справа № 761/27270/18
Провадження № 3/761/6007/2018
18 липня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч Віталій Михайлович, розглянувши справу щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, командира 1 взводу охорони 1 роти охорони військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою - АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 17215 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення гр. ОСОБА_1 , 15.07.2018 під час виконання обов'язків чергового частини військової частини НОМЕР_1 вживав спиртні напої, внаслідок чого був помічений військовою службою правопорядку у стані алкогольного сп'яніння, факт якого підтверджений результатами тесту на стан сп'яніння, вміст алкоголю становив 0,84 проміле.
На думку особи, яка склала протокол, вказаними діями гр. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 17215 КУпАП.
Гр. ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнав у повному обсязі, підствердивши викладені вище обставини.
Суддя, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення від 16.07.2018, результати тесту на стан алкогольного сп'яніння гр. ОСОБА_1 , проведеного за допомогою приладу «Алконт-М» від 15.07.2018 № 201, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає, зокрема, на встановлений порядок управління і, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення обов'язково зазначаються суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 17215 КУпАП настає у результаті недбалого ставлення військової службової особи до військової служби.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що гр. ОСОБА_1 під час виконання обов'язків чергової частини військової частини НОМЕР_1 вживав спиртні напої, внаслідок чого був помічений військовою службою правопорядку у стані алкогольного сп'яніння. У результаті проведення огляду на стан сп'яніння гр. ОСОБА_1 за допомогою приладу «Алконт-М» встановлено, що вміст алкоголю становив 0,84 проміле.
Водночас, зазначені у протоколі дії, а саме розпивання військовослужбовцями алкогольних напоїв на території військової частини та виконання ними службових обов'язків у нетверезому стані утворюють склад адміністративного правопорушення за ст. 17220 КУпАП.
Відповідно до правових позицій Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), які відображені у справах «Гурепка проти України» та «Корнєв і Карпенко проти України» обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення у силу суворості санкцій за своєю суттю є кримінальними, а адміністративні покарання фактично носять кримінальний характер з усіма гарантіями, передбаченими ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, права на справедливість судового розгляду; публічність розгляду справ.
У справі «Карелін проти Росії» ЄСПЛ зауважив, що з боку суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення недопустимо уточнення у судовому рішенні фабули правопорушення, усунення певних розбіжностей та неточностей, які мали місце у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки у такому випадку суд перебирає на себе функції обвинувачення, що свідчить про порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу.
За таких умов особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, підтримується судом.
З наведеного витікає, що суд уповноважений досліджувати виключно матеріали, які надані йому відповідним органом, тобто протокол та долучені до нього документи, на підставі чого має дійти висновку про наявність або відсутність у діях особи зазначеного у протоколі правопорушення.
Вихід за межі складеного уповноваженим органом протоколу, тобто притягнення особи до адміністративною відповідальністю за іншою статтею, яка їй не інкримінована, свідчить про перебирання судом функцій обвинувачення, чим порушуються положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи наведене, суддя дійшов висновку про відсутність у діях гр. ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного проступку за ч. 2 ст. 17215 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 9, 185, 247, 278, 280, 284 КУпАП, суддя
Справу про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17215 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представникомупродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя В.М. Циктіч