Справа № 761/25849/18
Провадження № 1-кс/761/17473/2018
12 липня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши заяву захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного гр. ОСОБА_3 на незаконне позбавлення свободи в порядку ст. 206 КПК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва 10.07.2018 надійшла заява захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного гр. ОСОБА_3 на незаконне позбавлення останнього свободи в порядку ст. 206 КПК України, у якій захисник зазначив, що ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.07.2018 до його підзахисного застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, яка 09.07.2018 внесена, що є безумовною підставою для звільнення ОСОБА_3 з-під варти.
Водночас, як зазначив ініціатор клопотання, його підзахисного не звільнено з-під варти, що свідчить про порушення прав останнього та незаконне його утримання.
У подальшому - 12.07.2018 захисник ОСОБА_2 подав слідчому судді клопотання про залишення його заяви без розгляду.
Слідчий суддя, дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали, дійшов висновку про таке.
У силу ч.1 ст.206 КПК кожен слідчий суддя суду, в межах териьторіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобовязати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
У своїй скарзі захисник просив звільнити гр. ОСОБА_3 з-під варти.
У подальшому захисник ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_3 , подав клопотання, у якому просив заяву залишити без розгляду.
Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК, якщо положення КПК не регулюють або не однозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 Кодексу, яка серед іншого, визначає принцип диспозитивності.
Відповідно до ст. 26 КПК принцип диспозитивності передбачає, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами.
Таким чином, враховуючи, що захисником подано клопотання про залишення заяви на незаконне позбавлення свободи в порядку ст. 206 КПК без розгляду, що свідчить про втрату актуальності вирішення зазначеного захисником питання, беручи до уваги положення вище наведених норм КПК, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність закрити провадження.
Приймаючи до уваги наведене, керуючись ст. 9, 26, 174 КПК України, слідчий суддя
Провадження за заявою захисника ОСОБА_2 на незаконне позбавлення свободи гр. ОСОБА_3 закрити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1