Справа № 520/956/18
Провадження № 2/521/2680/18
02 серпня 2018 року
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді: Мирончук Н.В.,
при секретарі судового засідання: Власової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До Київського районного суду м. Одеси звернувся з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси цивільну справу за № 520/956/18 було передано на розгляд до Малиновського районного суду, де, зазначена справа згідно авторозподілу, була передана на розгляд судді Мирончук Н.В..
В обґрунтування своїх позовних вимог, з урахуванням уточнених, позивач зазначив про наступне.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 25 квітня 2014 року.
Шлюб було зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 519.
Від шлюбу позивач та відповідач мають малолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства та виховання дитини.
Шлюбні відносини припинені з 2016 року, спільне господарство не ведуть.
На цей час їх сім'я фактично розпалася, шлюб існує формально, тому його збереження є недоцільним.
Майнових претензій у позивача до відповідача немає.
Позивач до суду надав заяву про підтримання позовних вимог про розірвання шлюбу, від інших вимог позивач відмовився та просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідач до суду надала заяву про визнання уточнених позовних вимог, а саме про розірвання шлюбу, після розірвання шлюбу просила змінити прізвище на «Топал» та розглядати справу за її відсутності.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи та надані сторонами докази, суд прийшов до наступного.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року,
згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 25 квітня 2014 року.(а.с. 8)
Шлюб було зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 519.
Від шлюбу позивач та відповідач мають малолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.(а.с.9)
При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини.
Спору щодо поділу майна між сторонами немає.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права та доказів, вивчених у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки подальше збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з подружжя, шлюб носить формальний характер.
Тому, суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України).
У відповідності зі ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище, у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем, або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно зі ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги про розірвання шлюбу та встановлює порядок виконання рішення суду у відповідній частині.
Керуючись ст.ст. 3, 15, 24, 105, 112, 113 СК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований, згідно Свідоцтва про шлюб, серії І-ЖД №207347, Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, 25 квітня 2014 року, актовий запис № 519, - розірвати.
Після розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище відповідачці ОСОБА_2 та змінити їй його з прізвища - "Дімова" на дошлюбне «Топал».
Встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого воно, після набрання ним законної сили, є підставою для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб про його розірвання органом державної реєстрації актів цивільного стану (відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 115 СК України).
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України.
Суддя: Н.В. Мирончук