Справа № 345/3469/16-к
Провадження № 11-кп/779/291/2018
Категорія ч.3ст.185 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
09 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ
Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на вирок Калуського міськрайонного суду від 11 червня 2018 року щодо обвинувачених: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, непрацюючого, не одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше судимого 27.07.2004 року Хустським районним судом Закарпатської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці; 27.05.2008 року Хустським районним судом, Закарпатської області за ч. 2 ст. 186 до позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці, громадянина України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українця, освіта середня, не працюючому, розлученому, судимому 13.12.1994 року Калуським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 145, ч. 1 ст. 89, ч. 3 ст. 140, 42 КК України до позбавлення волі строком на 5 років; 19.05.2016 року Калуським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185 КК України, згідно ст. 69 КК України до 1 року обмеження волі, громадянина України.
Обвинуваченні за ч.3 ст.185 КК України.
Зміст судового рішення суду першої інстанції.
Вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
Запобіжний захід - тримання під вартою ОСОБА_8 залишено без зміни до вступу вироку в законну силу. Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 17.10 год. 30.09.2016 року.
ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
Згідно ст. 71 КК України, до зазначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 19.05.2016 року й остаточно призначено покарання - 3 (три) роки 4 (чотири) місяці позбавлення волі.
Запобіжний захід - тримання під вартою ОСОБА_9 залишено без зміни до вступу вироку в законну силу. Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 17.00 год. 30.09.2016 року.
Цим же вирокуом ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання.
Постановлено стягнути з ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 в солідарному порядку в користь держави 879,6 грн. судових витрат за проведення експертизи.
Вирішено питання про речові докази.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 до ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Постановлено стягнути солідарно із ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в користь ОСОБА_12 - 4 838,00 грн. матеріальної шкоди та 4 500,00 грн. моральної шкоди.
Зміст апеляційної скарги.
Обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 подали апеляційні скарги, в яких повністю погоджуються із вироком суду першої інстанції щодо доведеності вини, кваліфікації їх діянь та призначеним покаранням, однак зазначають, що судом всупереч закону не було зараховано строк попереднього ув'язнення за правилами ст. 72 ч.5 КК України, тобто зарахування одного дня попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Просять перерахувати їх перебування в УВП№12 з 30.09.2016 року по дату вступу вироку в законну силу з розрахунку - один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.
Обставини у кримінальному провадженні встановлені судом першої інстанції.
Судом встановлено, що 26 травня 2016 року о 01 годин 00 хвилин ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, відповідно до попередньої домовленості незаконно проникли на загороджену територію подвір'я домоволодіння ОСОБА_11 . Діючи за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_8 за допомогою металевого прута зірвав навісний замок дверей цегляного гаражу та спільно з ОСОБА_10 проникли в середину приміщення, а ОСОБА_9 залишився біля воріт гаража. Знаходячись у вказаному приміщенні ОСОБА_8 та ОСОБА_10 відшукали та діючи повторно таємно викрали майно ОСОБА_13 , і передали ОСОБА_9 , який викрадене переніс та заховав неподалік домоволодіння потерпілого.
Всього в результаті дій ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 спричинили ОСОБА_11 матеріальні збитки на загальну суму 5188 гривень.
У подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_10 вийшли із приміщення гаража та разом із ОСОБА_9 перенесли викрадене до місця проживання ОСОБА_14 по АДРЕСА_3 та розпорядились ним на власний розсуд.
В судовому засіданні ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 свою вину у вчиненні злочину визнали повністю.
Позиції учасників судового провадження.
Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали доводи поданих апеляційних скарг та просили про перерахування строку їхнього перебування під вартою з 30.09.2016 року до вступу вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Прокурор вважає за правильне провести перерахунок за правилами ст.72 ч.5 КК України з врахуванням змін до цієї статті та дії закону в часі.
Обставини у кримінальному провадженні, встановлені апеляційним судом та мотиви суду апеляційної інстанції.
Висновки суду про доведеність вини обвинувачених та правильність кваліфікації їх дій за ч.3 ст.185 КК України апелянтами не оспорюються і апеляційному перегляду згідно ч.1 ст.404 КПК України не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Разом з тим, відповідно до ст..374 КПК України суд зобов'язаний у вироку вказати рішення про залік досудового тримання під вартою. Саме цієї вимоги суд не дотримався.
Апеляційний суд в процесі перегляду судового рішення згідно зі ст.408 КПК України вправі змінити вирок, якщо це не погіршує становище обвинувачених. Позаяк суд першої інстанції у вироку не вирішив питання зарахування строку попереднього ув'язнення, то вирок в цій частині підлягає зміні.
Що стосується доводів, наведених обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в апеляційних скаргах щодо зарахування в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 30.09.2016 року до дня набрання вироком законної сили за правилами, передбаченими ст. 72 КК України - один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, на думку апеляційного суду є вони частково необґрунтованими
Так, згідно з ст. 72 ч.5 (в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII, який набув чинності 24 грудня 2015 року) зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення, крім іншого, включається строк тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінальної справи.
Відповідно до Закону України № 2046- VIII від 18.05.2017 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», ст.72 ч.5 КК України викладена у новій редакції, яка діяла на момент ухвалення Калуським міськрайонним судом вироку та чинна на даний час.
Згідно вимог цього закону, що набрав чинності 21.06.2017 року, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.
В постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.06.2018 року вказано, що при зарахуванні попереднього ув'язнення у строк покарання у виді позбавлення волі або у строк іншого покарання, передбаченого ст. 72 ч.1 КК України у редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII підлягає застосуванню стосовно періодів попереднього ув'язнення, які тривали до 20 червня 2017 року включно, у тому числі до набрання чинності вказаним Законом, а в редакції Закону від 18 травня 2017 року N 2046-VIII - до періодів, які мали місце, починаючи з 21 червня 2017 року, незалежно від того, коли було вчинено злочин за фактом якого здійснюється відповідне кримінальне провадження. Такий підхід узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в рішенні від 12 лютого 2008 року у справі "Кафкаріс (Kafkaris) проти Кіпру".
Щодо результатів розгляду апеляційної скарги.
На підставі наведеного апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги обвинувачених підлягають до часткового задоволення, а вирок суду підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Вирок Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 11 червня 2018 року щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 - змінити в частині зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання.
Зарахувати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 строк попереднього ув'язнення з моменту затримання з 30.09.2016 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, та з 21 червня 2017 року по 09.08.2018 року - один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, засудженим у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_5
ОСОБА_4
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_3