Справа № 826/10533/17
08 серпня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 лютого 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Круїз Продукт» до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 лютого 2018 року позов задоволено повністю.
Відповідач, ГУ ДФС у м.Києві, не погоджуючись із вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.296 КАС України, а саме: апеляційну скаргу подано з пропуском строку, встановленого ст.295 КАС України, апелянтом не зазначено номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти.
До апеляційної скарги було додано клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що первинно апеляційну скаргу було подано у визначений процесуальним законодавством строк, однак ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року апеляційну скаргу було залишено без руху та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року було відмовлено в задоволенні клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Крім того, апелянт зазначає, що строк оскарження рішення в один рік ще не закінчився.
Колегія суддів звертає увагу, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року, якою було повернуто первинну апеляційну скаргу, у касаційному порядку не оскаржувалась.
На виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху, 12 липня 2018 року до суду надійшло клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до правосуддя. До вказаного клопотання було додано листи ГУ ДКС України в м.Києві, як доказ того, що майновий стан перешкоджав сплаті судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд, надаючи оцінку наведеним доводам апелянта, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Подана апелянтом копії листів ГУ ДКС України в м.Києві від 06 березня 2018 року №7-08/239-2470, від 27 березня 2018 року №7-08/297-3070, від 13 квітня 2018 року №7-08/402-3816 та від 16 травня 2018 року №7-08/541-4919 не свідчить про наявність перешкод зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду в даній адміністративній справі, оскільки стосується виконання виконавчих документів зовсім в інших справах та інших обставин.
Крім того, 16 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року №154 «Про внесення змін до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», якою абз.1 п.30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, викладено в редакції, згідно з якою на період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов'язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 цього Порядку.
Пунктом 25 вказаного Порядку (з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року №154) передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку, а проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку, крім платежів, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Отже, твердження апелянта, про наявність перешкод зі сплати судового збору не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
При цьому, повернення апеляційної скарги, не є підставою для поновлення пропущеного строку з наведених підстав.
Незгода скаржника з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року, є підставою для її оскарження в касаційному порядку до Верховного Суду, а повернення первинно поданої апеляційної скарги не є підставою для поновлення пропущеного строку з наведених підстав.
Суд вважає, що попереднє звернення з апеляційною скаргою, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, та її повернення, не є об'єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Наведені апелянтом у клопотаннях про поновлення строків на апеляційне оскарження причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об'єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено.
Згідно ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що повний текст рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 лютого 2018 року отримано скаржником 12 лютого 2018 року, відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.184 т.2), граничним строком подачі апеляційної скарги є 14 березня 2018 року, в той час, як апеляційну скаргу повторно подано відповідачем до суду першої інстанції 13 червня 2018 року, тобто з після закінчення строків, установлених ст.295 КАС України, беручи до уваги неповажність зазначених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення, наявні підстави, визначені п.4 ч.1 ст.299 КАС України для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі відмови у відкритті апеляційного провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Керуючись ст.ст.248, 299 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотань Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 лютого 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Круїз Продукт» до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма