Справа № 297/1132/18
30 липня 2018 року м. Берегово
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі
головуючого: Гецко Ю. Ю.,
з участю секретаря судового засідання Михайліченко І. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово справу за заявою ОСОБА_1 , заінтерисовані особи: Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, Міністерство оборони України, Міністерство соціальної політики україни, Антитерористичний центр при Службі безпеки України про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просив суд - встановити факт його участі у бойових діях під час антитерористичної операції в період з 08 серпня 2014 року по 11 березня 2016 року в Донецькій області. В обґрунтування заяви посилався на те, що приймав участь в бойових діях в районах проведення антитерористичної операції в складі окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) З 17 вересня 2015 року по 11 березня 2016 року я знаходився у зоні проведення антитерористичної операції та брав участь у формуванні та підготовці особового складу окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України (військової частини НОМЕР_1 ) в якості інструктора-волонтера з стрілецької та тактико-спеціальної підготовки, що підтверджується довідкою від 11 березня 2016 року № 160, виданою військовою частиною НОМЕР_1 Східного територіального управління Національної гвардії України..
Встановлення та підтвердження факту його участі в бойових діях по захисту незалежності України, її суверенітету та територіальної цілісності, в воєнізованих підрозділах без офіційного оформлення на засадах самоорганізації та з врахуванням власної громадянської позиції, викликає необхідність щодо визначеності його статусу, як учасника АТО, з метою отримання соціальних прав та гарантій і є необхідним для визнання його особою, на яку розповсюджується Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не зявився, подав заяву про розгляд справи без його участі, підтримав подану заяву та просив її задовольнити з підстав, визначених у заяві.
Представники заінтересованих осіб Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, Міністерство соціальної політики україни, Антитерористичний центр при Службі безпеки України в судове засідання не з'явилися, надали пояснення (заперечення), за змістом яких не заперечують проти встановлення факту участі ОСОБА_1 у бойових діях під час проведення антитерористичної операції у разі документального такого підтвердження. Просять розглядати справу за відсутності представника.
Представник Міністерства оборони України в судове засідання з'явився, проти заяви ОСОБА_1 заперечив, просить відмовити в задоволенні заяви з підстав, викладених у запереченні.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (ч. 1 ст. 316 ЦПК України).
У заяві ОСОБА_1 ставиться питання щодо встановлення факту участі його в бойових діях під час проведення антитерористичної операції на території Донецької області в зоні проведення антитерористичної операції в період з 08 серпня 2014 року по 11 березня 2016 року у зв'язку з тим, що встановлення даного факту має для нього юридичне значення, а саме на отримання гарантій щодо захисту соціальних, майнових та інших громадянських прав .
Ст. 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно ч.1 ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про основи національної безпеки України" об'єктами національної безпеки, між іншим, є держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.
Суб'єктами забезпечення національної безпеки, в тому числі, є громадяни України, об'єднання громадян (ст. 4 Закону України "Про основи національної безпеки України").
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України (ст. 65 Конституції України).
Даній статті Конституції України кореспондує стаття 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо того, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
У преамбулі Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" зазначено, що цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.
Ст.7 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи і організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (об'єднані міські) військові комісаріати (далі - районні (міські) військові комісаріати), військові комісаріати Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також територіальні центри (в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві) та філіали (в районах та містах) комплектування військовослужбовцями за контрактом.
Відносно військовослужбовців Збройних Сил, СБУ, які приймають участь у бойових діях в районах проведення антитерористичної операції на державному рівні розроблено механізм встановлення статусу учасника бойових дій.
Разом з тим, особи, які були зараховані в інші військові формування, а також з числа яких були сформовані спеціальні підрозділи територіальної оборони, і які були залучені державними або громадськими організаціями або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, добровільно захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, але не входили до складу формувань, визначених у п.19 ст.6 Закону України № 3551-ХІІ від 22.10.1993 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Збройних сил, Нацгвардії, СБУ тощо), на теперішній час не мають чітко визначеного юридичного статусу.
Крім того, розглядаючи справу, суд звертає увагу на те, що участь добровольчих формувань в особливий період, в антитерористичній операції в районах проведення АТО, на боці сил АТО, в установленому законом порядку не було заборонено. З боку держави відсутні обмеження або заборона щодо участі відповідних добровольчих формувань під час антитерористичної операції в районах проведення АТО на боці сил АТО, а навпаки такі добровольчі формування допущені до участі в антитерористичній операції в районах проведення АТО на боці сил АТО.
Частиною 5 статті 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Законом України від 06 травня 2014 року № 1233 "Про внесення зміни до статті 6 Закону України №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який набрав чинності з 22.05.2014, розширено коло осіб, які належать до учасників бойових дій.
Так, учасниками бойових дій згідно з п. 19 ст. 6 Закону № 3551-ХІІ від 22.10.1993, визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.
Закон України Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 7 квітня 2015 року № 291-VIII, відповідно до п.20 ст. 6 якого серед іншого учасниками бойових дій визнаються особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, на день прийняття рішення судом не набрав законної сили .
Крім того умовою надання статусу учасника бойових дій є включення добровільних формувань до Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
За змістом фактичних заперечень представника міністерства оборони України проти заяви з посиланням на п. 9 «Про затвердження Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та Інструкції про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій , нагрудних знаків «Ветеран війни - учасник бойових дій» та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості» Наказу міністра оборони України від 7 травня 2015 року № 200 ОСОБА_1 не є особою, звільненою зі Збройних сил, партизаном та підпільником.
Заявник не просить в судовому порядку надати йому статус учасника бойових дій.
з 08 серпня 2014 року по 11 березня 2016 року в Донецькій області.
З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком. Даних про його заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, пояснення свідка об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Виходячи, що заявник підтвердив викладені в заяві обставини належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про задоволення заяви, а саме встановлення факту участі бойових діях під час проведення антитерористичної операції в період з 08 серпня 2014 року по 11 березня 2016 року в Донецькій області, у бойових діях під час антитерористичної операції, в зоні проведення антитерористичної операції в період з 08 серпня 2014 року по 11 березня 2016 року в Донецькій області.
Керуючись ст.ст.3, 4, 10, 60, 88, 212, 214, 218, 222, 256, 259 ЦПК України, суд, -
заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , у бойових діях під час проведення антитерористичної операції в період з 08 серпня 2014 року по 11 березня 2016 року в Донецькій області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Закарпатської області через Берегівський районний суд.
Суддя Гецко Ю. Ю.