09 серпня 2018 року м. Дніпросправа № 808/544/18
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Лукманова О.М.,
суддів: Божко Л.А., Дурасова Ю.В.,
при секретарі: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2018 року у справі №808/544/18 (суддя Садовий І.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення виготовлено 06.07.2018 року) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2018 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо не призначення йому одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок контузії та захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та статей 16-16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зобов'язати відповідача призначити та виплатити йому вищевказану одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, у розмірі 320000 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
З рішенням суду першої інстанції не погодився позивач ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального права, зазначав, що відповідно до п.3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, тому з 05.04.2017 року він набув права на отримання одноразової грошової допомоги. Апелянт зазначав, що право на отримання одноразової грошової допомоги у розуміння Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не пов'язується з часом та місцем звільнення з військової служби, а пов'язується із фактом та часом встановлення інвалідності військовослужбовцю, який звільнений з військової служби, яка настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, отриманих під час виконання обов'язків військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.
Справа розглянута згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач Міністерство борони України діяло на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499 у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для прийняття позитивного рішення щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
Матеріалами справи встановлено, що позивачу ОСОБА_1 з 02.07.2010 року вперше була встановлена третя група інвалідності, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК серії АВ № 0825633. Згідно витягу із протоколу Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 07.06.2010 року №549 захворювання ОСОБА_1 є наслідком перенесеної ним контузії (множинне вогнепальне осколкове поранення голови (контузія 1984 року), одержаної при виконанні ним обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії.
Згідно виписки з акта огляду МСЕК серії АВ №0825633 з 05.04.2017 року ОСОБА_1 встановлено безстроково другу групу інвалідності. Захворювання пов'язане з одержанням ОСОБА_1 множинного вогнепального осколкового поранення голови (контузія 1984 року) при виконанні ним обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії.
ОСОБА_1 є особою, якій встановлено статус інваліда війни другої групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 06.04.2017 року.
Встановлено, що 30.05.2017 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який своїм листом від 22.06.2017 року за №1154 відмовив у зв'язку з відсутністю законодавчих підстав для призначення одноразової грошової допомоги.
Вищевказану відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 оскаржив у судовому порядку.
Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2017 року по справі № 331/5193/17 (провадження № 2а/331/184/2017), яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 року, було визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повернення документів ОСОБА_1 та зобов'язано відповідно до п.7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, згідно протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням, виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 15.12.2017 року за №131 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні виплати одноразової грошової допомоги. Підставою для відмови було те, що згідно з ч.6 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, яка діяла на час первинного встановлення заявнику інвалідності, а також підпункту 4 п.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499, одноразова грошова допомога військовослужбовцям строкової служби призначається у разі, якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у 1984 році, інвалідність йому встановлено вперше у 2010 році, тобто інвалідність вперше ОСОБА_2 була встановлена понад 3-х місячний строк після звільнення зі служби. Крім цього, зміна інвалідності ОСОБА_1 відбулася понад дворічний термін, що згідно з ч.4 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, не дає підстав для здійснення доплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 30.05.2017 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». На час звернення питання виплати одноразової грошової допомоги регулювалися статтями 16-16-4 вищевказаного Закону, Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.16, ч.2 ст.16-2, частин 4, 6, 9 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві. Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 п.2 ст.16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499; допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги. Пунктом 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії. Дата повторного огляду має суттєве значення лише в тому випадку, якщо в результаті огляду буде встановлено вищу групу інвалідності пізніше ніж в дворічний термін.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 вперше інвалідність третьої групи встановлено з 02.07.2010 року. На той час діяла редакція п.6 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно якої, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті. Згідно п.5 цієї статті у разі загибелі (смерті) військовослужбовця строкової військової служби під час виконання ним обов'язків військової служби, сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога у розмірі десятирічного максимального посадового окладу за першим тарифним розрядом, передбаченим для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України 28.05.2008 року за №499 були затверджені Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб.
Згідно підпункту 4 п.2 вищевказаних Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення. У разі встановлення більшого відсотка втрати працездатності або в разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Вирішуючи спір по суті, колегія суддів зазначає, що відповідач Міністерство оборони України. як суб'єкт владних повноважень і державний орган влади відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України зобов'язаний був діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
Враховуючи обставини справи та вище приведене законодавство, колегія суддів вважає, що відповідач діяв на підставі та в межах своїх повноважень, визначених законодавством.
Колегія суддів при вирішенні справи по суті виходить з положень ч.1 ст.77 КАС України, якою встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу та вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та такі, які не можуть бути задоволені.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2018 року у справі №808/544/18 - залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів відповідно до ст.,ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Ю.В. Дурасова