Єд. унік. № 243/5400/18
Провадження № 2-а/243/177/2018
09 серпня 2018 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Старовецького В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Каліух К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції м. Краматорськ Курочка Ярослава Євгеновича, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
14 червня 2018 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Інспектора Управління патрульної поліції м. Краматорськ Курочка Ярослава Євгеновича, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи свої вимоги тим, що вона 06 червня 2018 року, керуючи по вулиці Торській м. Слов'янська транспортним засобом Audi А6 номерний знак НОМЕР_1, та не порушуючи ПДР, побачивши сині проблискові маячки позаду себе, вирішила з'їхати з проїзної частини, щоб не заважати авто з спец сигналом, а саме з'їхала в пров. Торський та зупинилась. Зазначає, що після зупинки до неї підійшов поліцейський Курочка Ярослав Євгенович, та повідомив, що в неї на авто начебто не працює ліва фара та що вона при повороті з вулиці не увімкнула сигнал повороту. На підтвердження своїх доводів поліцейський надав відео з бодікамери на якому було видно лише дві красні плями на чорному фоні. На її прохання показати номери авто та водія за кермом, інспектор їй відмовив. Вказує, що наполягала та звертала увагу інспектора на тому, що на відео запису зображений не її автомобіль і що вона нічого не порушувала, а лише намагалась не перешкоджати авто зі спец сигналом у зв'язку з чим не надала посвідчення водія. Зазначає, що надала інспектору свій паспорт громадянина України і документи на авто. Після чого інспектор пішов до патрульного авто, а повернувшись через хвилин 10-15 надав їй постанову серії ВР №082155 від 06.06.2018. та запропонував їй підписати постанову.
Вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки інспектор Курочка Ярослав Євгенович, не виконав вимоги ст. 279 КУпАП, він не оголосив хто буде розглядати справу, час та місце розгляду справи, не оголосив яка справа розглядається, права особи їй не були роз'яснені, докази її правопорушення надати відмовився.
Окрім того, позивач вказує на те, що при винесенні постанови відповідачем було порушено вимоги ст. 268 КУпАП, а саме не було надано можливості ознайомитись із матеріалами справи, надати пояснення та докази, скористатися юридичною допомогою адвоката, що порушує її права як громадянина України.
Вказує, що через неправомірні дії інспектора патрульної поліції вона була позбавлена права на захист та правом ознайомлення з матеріалами справи, так як постанова була розглянута і складена без її присутності.
Крім того зазначає, що інспектор незаконно розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу.
У зв'язку з вищевказаним позивач просить суд скасувати постанову серії № 082155 від 06.06.2018 року, винесену інспектором роти № 2 УПП Курочка Ярославом Євгеновичем про притягнення її до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 122 КУпАП ч.1 ст. 126 КУпАП.
Справу в порядку спрощеного позовного провадження суд розглядає без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилася.
Відповідач - інспектор роти № 2 УПП Курочка Я.В. до судового засідання не з'явився, надав до суду відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи у його відсутності (а.с. 14-16)
Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, надав до суду письмові пояснення по справі в яких вказує про те, що із позовом не згоден, просить в його задоволенні відмовити, а постанову від 06.06.2018 року серії ВР № 082155 просить залишити без змін (а.с.21-22).
Згідно зі ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, надавши належну оцінку наявним у справі доказам, прийшов до наступного.
У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 245 КУАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до приписів ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Як видно з постанови серії БР № 082155 від 06 червня 2018 pоку ОСОБА_1 керуючи 06.06.2018 року о 03 годині 10 хвилин транспортним засобом Audi А6 номерний знак НОМЕР_1 у м. Слов'янську по вул. Торській біля будинку № 3 під час повороту праворуч з вул. Торська на пров. Торський не подала сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, чим порушила п.п. 9.2.б ПДР України та крім того керувала транспортним засобом не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушила п.п. 2.1.а ПДР України, чим скоїла адміністративні правопорушення передбачені ч.2 ст. 122 КУпАП та ч.1 ст. 126 КУпАП. Згідно прийнятого інспектором рішення по справі - на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.00 коп. (а.с. 6)
Згідно ч. 1 ст. 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
З метою всебічного та об'єктивного дослідження обставин у справі судом було переглянуто відеозапис подій, зроблений 06 червня 2018 року за допомогою службової нагрудної відеокамери на одязі поліцейських, який знаходиться в матеріалах адміністративної справи і записаний на диску.
За результатами перегляду відеозапису судом встановлено, що автомобіль Audi А6 номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 при зміні напрямку руху, а саме при повороті на право, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, тобто водій ОСОБА_1 порушила правила користування попереджувальними сигналами.
Згідно п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Відповідно до п. 9.1 Правил дорожнього руху України, сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту є попереджувальними сигналами.
Пунктом 9.4 Правил дорожнього руху України передбачено, що подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху. Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів.
Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного
роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Крім того на переглянутому в судовому засіданні відео чітко зафіксований момент роз'яснення інспектором патрульної служби прав ОСОБА_1, передбачених ст. 268 КУпАП.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, тобто на відповідача.
Таким чином на думку суду факт наявності правопорушення з боку ОСОБА_1 підтверджується дослідженими під час судового розгляду матеріалами справи та відеозаписом з боді камери поліцейського.
Судом також зазначається, що відповідно до ч. 2 ст. 258 КУАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Згідно ст. 222 КУАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Крім того, відповідно до положень пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 р. та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУАП.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122 КУАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.5 розділу IV Інструкції Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).
Відповідно до ст. 283 КУАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 251 КУАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У зв'язку з вищевказаним посилання позивача про те, що працівниками поліції протиправно було винесено постанову серії ВР № 082155 про накладення адміністративного стягнення на місці зупинки транспортного засобу, крім того не надано жодних належних доказів факту вчинення нею адміністративного правопорушення, не роз'яснено їй її прав передбачених законом, та що постанова була складена з порушеннями ст. 278, 279 КУпАП судом до уваги не приймаються, оскільки ці доводи позивача спростовуються встановленими під час судового засідання фактичними обставинами по справі та наявними в них доказами, а отже не відповідають нормам чинного законодавства, а тому є необґрунтованими.
З приводу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП суд зазначає наступне.
Як зазначає сама позивачка в позові, вона дійсно не пред'явила своє водійське посвідчення на вимогу поліцейського, оскільки вважала, що правил дорожнього руху вона не порушувала, а отже і не зобов'язана пред'являти своє водійське посвідчення.
Разом з тим згідно норм чинного законодавства поліцейський має право висловити вимогу про пред'явлення водієм посвідчення на право керування транспортним засобом. Крім того Закон дозволяє водію показати своє посвідчення поліцейському в розгорнутому вигляді, не даючи в руки.
Однак позивач цих дій не виконала, про що в позові не заперечує, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для доведеності цих дій позивача, оскільки вона сама цей факт не заперечує, а мотивує його лише тим, що не зобов'язана була пред'являти водійське посвідчення.
Відповідно до п.2 ч.3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 р. та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 - якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим поліцейським, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином на переконання суду поліцейським патрульної поліції Курочка Я.Є. в межах правового кола і не порушуючи норм процесуального права було прийнято процесуальне рішення стосовно винесення відносно позивача постанови у справі про адміністративне правопорушення на місці його вчинення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обставини вчинення даного правопорушення, повністю викладені у постанові серії БР № 965143 від 25 квітня 2018 року, а тому вони є об'єктивними і вказують на вчинення адміністративного правопорушення позивачем.
Згідно положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, а тому суд вважає доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а дії відповідача з приводу притягнення позивача до адміністративної відповідальності правомірними та приходить до висновку про відмову позивачу в задоволенні позову, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1-2, 8-10, 77, 90, 241-246, 286 КАС України, ст. ст. 122, 222, 251-252, 258, 268, 283 КУпАП, п.п. 9.1, 9.2 «б», 9.4 Правил дорожнього руху України, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 р. та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції м. Краматорськ Курочка Ярослава Євгеновича, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного адміністративного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду В.І.Старовецький