Апеляційне провадження
№ 22-ц/796/6736/2018
10 серпня 2018 року місто Київ
справа № 761/20687/17
Апеляційний суд міста Києва в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 28 березня 2018 року та 26 квітня 2018 року, постановлені під головуванням судді Притули Н.Г., у справі за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України про відшкодування шкоди,-
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 28 березня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаними ухвалами суду першої інстанції позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу 03 липня 2018 року, яка була направлена на адресу суду засобами поштового зв'язку.
Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню апелянту виходячи з наступного.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.
Згідно з п.1 ч.5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Як вбачається з поштового конверту апеляційна скарга була направлена до суду позивачем ОСОБА_2 (а.с.101).
З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що вона містить дві однакові сторінки (номер 11) з прохальною частиною, на одній з яких підписантом зазначена ОСОБА_2 (а.с.97), а на іншій підписантом зазначені ОСОБА_2 та представник ОСОБА_3 (а.с.98).
Разом з тим, ні прохальна частина апеляційної скарги на сторінці 97 не містить підпису позивача ОСОБА_2, ні прохальна частина апеляційної скарги на сторінці 98 не містить підпису ОСОБА_3, як представника позивача ОСОБА_2.
Оскільки апеляційна скарга не підписана ні позивачем ОСОБА_2, ні її представником ОСОБА_3, а тому вона підлягає поверненню апелянту, як це передбачено нормами п.1 ч.5 ст.357 ЦПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає апелянту повторному зверненню з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог ст.356 ЦК України та заявник має право подати клопотання про поновлення строку для подачі апеляційної скарги.
У зв'язку з наведеним, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, апелянт має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.
Крім того, слід зазначити, що стаття 353 ЦПК України містить вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано апеляційну скаргу окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Виходячи із змісту даної статті, ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 28 березня 2018 року про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_2 не підлягає апеляційному оскарженню.
Керуючись ст.357 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 28 березня 2018 року та 26 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України про відшкодування шкоди повернути апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя Борисова О.В.