08 серпня 2018 року суддя Апеляційного суду міста Києва Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 11 травня 2018 року,
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 11 травня 2018 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, потерпілий ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, вважаючи її незаконною, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення суддею норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судом не з'ясовано усіх обставин вчиненого правопорушення, не надано належної оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи та вказують на наявність в діях ОСОБА_2 порушення Правил дорожнього руху.
Апелянт не погоджується з рішенням суду про те, що дії ОСОБА_2 не регламентуються п.10.1 ПДР України, оскільки, проїжджаючи перехрестя, вона змінювала напрямок руху по полосах та, не переконавшись в безпечності свого маневру, допустила зіткнення з транспортними засобами. Крім цього, як вважає потерпілий, ОСОБА_2 також допустила порушення п.16.4 ПДР, оскільки виїхала на перехрестя, де сталося ДТП та утворився затор, і вчинила дорожньо-транспортну пригоду. Зазначає, що норми законодавства про адміністративні правопорушення не передбачають необхідності зазначати в протоколі про адміністративне правопорушення пункт Правил дорожнього руху, який порушила особа, а суд розглядати справу в межах складеного протоколу. За доводами апелянта, обов'язок встановлення винуватості особи у порушенні конкретних норм Правил дорожнього руху покладається на суд.
За встановлених обставин вважає, що вина ОСОБА_2 у тому, що вона, не впевнившись у безпечності свого маневру перед початком руху, виїхала на перехрестя та допустила зіткнення з автомобілями, підтверджується належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи.
За результатами апеляційного розгляду просить оскаржувану постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а провадження щодо неї закрити у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_1 та його представника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, ОСОБА_2 та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та вважали рішення суду законним і обґрунтованим, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_2, вона 15.02.2017 о 20 год. 45 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, на регульованому перехресті вулиці Задніпровського та бульвару Лесі Українки в місті Києві, перед початком руху не впевнилась у безпечності маневру, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, та автомобілем НОМЕР_3, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_2 порушила п.10.1 ПДР України.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України, а отже і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та закрив провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції вважає таке рішення законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.
Апеляційним переглядом встановлено, що суддя розглянув справу у відповідності до положень ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи про адміністративне правопорушення, а тому обґрунтовано та на законних підставах дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 порушення п.10.1 ПДР України.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, наряду з іншим, зазначається місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Наведені норми закону вказують на те, що орган (посадова особа) розглядає справу про адміністративне правопорушення лише в межах складеного протоколу, що містить виклад суті вчиненого нею правопорушення та норми закону, порушення яких допустила особа.
Як вбачається зі складеного щодо ОСОБА_2 протоколу, суть вчиненого нею правопорушення полягає у тому, що вона, перебуваючи на регульованому перехресті вулиці Задніпровського та бульвару ЛесіУкраїнки, перед початком руху не впевнилась у безпечності маневру, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілями.
За встановлених обставин особа, яка склала протокол, прийшла до висновку, що своїми діями ОСОБА_2 порушила п.10.1 ПДР України. При цьому, протокол не містить викладу обставин про дії ОСОБА_2, які свідчать про створення нею небезпеки перед початком руху або перестроюванням.
Згідно положень пункту 10.1 Правил дорожнього руху, про порушення якого складено протокол, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Разом із цим, як вірно встановив суддя, враховуючи місце зіткнення автомобілів, яке, відповідно до схеми місця події, знаходиться посередині перехрестя, в діях ОСОБА_2 відсутнє порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху, оскільки вона виконала маневр зміни руху без створення аварійної ситуації та продовжила закінчувати проїзд перехрестя.
Розглядаючи справу в межах складеного протоколу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 порушення саме п.10.1 ПДР України. Оскільки працівниками поліції складено протокол лише за порушення вказаного пункту, суд позбавлений можливості за встановлених судом обставин дати оцінку наявності в діях ОСОБА_2 ознак порушення інших вимог Правил дорожнього руху України.
Не спростовуються такі висновки суду і посиланнями апелянта на інші наявні в матеріалах справи докази, оскільки вони також не дають можливості встановити винуватість ОСОБА_2 у порушення п.10.1 ПДР України.
Таким чином, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи достатніх доказів порушення ОСОБА_2 п.10.1 ПДР України, а отже і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та ухвалив законне рішення про закриття провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП, яке суд апеляційної інстанції залишає без змін, а апеляційну скаргу потерпілого - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 11 травня 2018 року, якою провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Мосьондз