08 серпня 2018 року
Справа 753/2122/17
провадження № 22-ц/796/4381/2018
Апеляційний суд м. Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
Судді-доповідача - Музичко С.Г.,
Суддів - Кулікової С.В., Лапчевської О.Ф.,
при секретарі - Юрчуку С.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2
відповідач - Київська міська рада
треті особи - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Садівниче товариство «Південне» Дарницького району м. Києва
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 жовтня 2017 року у складі судді Вовк Є.І. в справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Садівниче товариство «Південне» Дарницького району м. Києва, про скасування додатку до Рішення Київської міської ради,
У лютому 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, треті особи: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Садівниче товариство «Південне» Дарницького району м.Києва, про скасування додатку до Рішення Київської міської ради, в якому просив скасувати п.14 додатку до Рішення №105-18/826 від 27.04.2000 року Київської міської ради VII сесії ХХІІІ скликання «Про приватизацію земельних ділянок садівничого товариства «Південне» Харківського району» в частині передачі земельної ділянки АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_4
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Садівниче товариство «Південне» Дарницького району м.Києва, про скасування додатку до Рішення Київської міської ради відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що п.14 додатку до Рішення Київської міської ради від 27.04.2000 року №105-18/826 «Про приватизацію земельних ділянок Садівничого товариства «Південне» Харківського району» про передачу ОСОБА_4 земельної ділянки є незаконним, оскільки ОСОБА_4 не була членом Садівничого товариства «Південне», членську книжку не отримувала, членські внески не сплачувала. Зазначає, що позивач є членом Садівничого товариства «Південне» замість його батька, та з 2014 року позивач вважав, що він має право користування земельною ділянкою, яка була виділена його батькові для колективних садів. Зазначає, що відповідач не заперечував існування спірного пункту додатку до рішення Київської міської ради.
Також посилається на те, що позивачем при зверненні до суду не пропущено строки позовної давності, оскільки він дізнався про порушення свого права у березні 2016 року під час підготовки документів для приватизації земельної ділянки.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У судове засідання треті особи не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 02 червня 2016 року №1402- VІІІ &qusp;Про судоустрій і статус суддів&qu>І; у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць) , та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених в суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що п.14 додатку до Рішення Київської міської ради від 27.04.2000 року №105-18/826 «Про приватизацію земельних ділянок Садівничого товариства «Південне» Харківського району» містить відомості щодо передачі земельної ділянки АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_4, оскільки даний додаток не підписаний та не містить даних щодо дати та номеру рішення Київської міської ради до якого він є додатком.
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду з огляду на наступне.
Судом встановлено, що з копії рішення №105-18/826 від 27 квітня 2000р. Київської міської ради VII сесії ХХІІІ скликання «Про приватизацію земельних ділянок садівничого товариства «Південне» Харківського району» вбачається визначення лише загального змісту рішення щодо передачі земельних ділянок - без їх конкретизації (а.с.18).
У копії додатку до даного рішення зазначено, що земельна ділянка АДРЕСА_1 передана ОСОБА_4
Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Безоплатна приватизація земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян (частина третя статті 116 ЗК України).
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачено статтею 118 ЗК України. Згідно з частинами 1, 2 цієї статті у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний термін на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Відповідно до статті 35 ЗК України кожний член садівницького товариства має право вимагати визнання за ним права власності на земельну ділянку, якою він користується, з оформленням на нього особисто права власності на земельну ділянку.
Також судом встановлено, що ОСОБА_2 є членом Садівничого товариства «Південне» Дарницького району м.Києва згідно рішення загальних зборів членів садового товариства протокол від 15.11.2014 року №37 (а. с. 17).
Відповідно до листа Садового товариства «Південне» Дарницького району м.Києва від 27.07.2014 року №398, ОСОБА_5 з 1968 року по теперішній час користується садовою ділянкою АДРЕСА_1, сплачує належні платежі за користування вказаною земельною ділянкою та обов'язкові платежі, передбачені Статутом Садового товариства. На земельній ділянці НОМЕР_1 знаходяться житлові приміщення та господарські будівлі, збудовані ОСОБА_5 та його сином ОСОБА_2 (а.с. 16).
Згідно з статтею 152 ЗК України захист прав громадян на земельну ділянку здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути оновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.
З матеріалів справи слідує, що на момент передачі ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки 27.04.2000 року позивач не був членом Садівничого товариства «Південне», оскільки він вступив у членство з 15.11.2014 року.
Батько позивача користувався садовою ділянкою АДРЕСА_1 у м.Києві з 1968 року, у приватну власністю ця ділянка йому передана не була.
До суду апеляційної інстанції представником відповідача подана копія заяви ОСОБА_4 про передачу їй у приватну власність земельної ділянки НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 та копію довідки про те, що ОСОБА_4 дійсно є членом Садівничого товариства «Південне» і користується земельною ділянкою НОМЕР_1 по АДРЕСА_1.
Відповідно до вимог ч.1,5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» ст. 18 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», ст. 9 ЗК України та п. З Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежувань земель державної та комунальної власності» розпорядження землями комунальної власності в межах м. Києва здійснює Київська міська рада.
Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, а внаслідок неправомірних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування спірні земельні ділянки незаконно вибули з державної власності.
Оскільки позивачем не доведено, що він на момент передачі земельної ділянки належав до членів Садівничого товариства «Південне» Харківського району, натомість ОСОБА_4 у той час, була членом Садівничого товариства, і їй, як члену товариства, було надано спірну земельну ділянку, а тому рішенням Київської міської ради від 27.04.2000 року №105-18/826 не порушено права позивача на отримання цієї земельної ділянки.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що відсутні підстави для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги про неправильність застосування судом першої інстанції наслідків спливу позовної давності знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У заявленому позові ОСОБА_2 вказує на те, що йому стало відомо про наявність оскаржуваного рішення у березні 2016 року. Отже, позивач дізнався про порушення свого права у березні 2016 року, та звернувся до суду у лютому 2017 року ,тобто в межах трирічного строку позовної давності. Доказів того, що заявнику було раніше відомо про оспорюване рішення матеріали справи не містять.
Враховуючи наведене, зміст оскаржуваного рішення дає підстави для висновку про те, що судом першої інстанції при розгляді справи було допущено порушення зазначених норм матеріального права в частині зазначення підстав для відмови в позові у зв'язку зі спливом позовної давності. Проте, дане порушення не призвело до неправильного вирішення спору.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Положеннями ч.1 ст.375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази не допущено порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення спору по суті, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді