08 серпня 2018 року
справа 761/17067/17
провадження № 22-ц/796/3464/2018
Апеляційний суд м. Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
Судді-доповідача - Музичко С.Г.,
Суддів - Кравець В.А., Кулікової С.В.,
при секретарі - Юрчуку С.В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Київенерго»
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 лютого 2018 року у складі судді Притули Н.Г. в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У травні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача 42 468,53 грн. вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил та зарахувати на рахунок із спеціальним режимом використання, судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 лютого 2018 року позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 42 468,53 грн. вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення та судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.
В поданій апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що позивачем не доведено споживання відповідачем електроенергії. Акт про порушення №30511 від 18 грудня 2014 року встановлює лише факт самовільного підключення відповідачем до електричної мережі позивача. Вказаним актом зафіксовано, що на момент його складання живляча лінія перебувала без навантаження, тобто відповідач не споживала електричну енергію.
Також зазначає, що акт про порушення №30511 від 18 грудня 2014 року є неправомірним, оскільки складений у відсутність відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що акт про порушення ПКЕЕН №30511 від 18 грудня 2014 року складений у відповідності до п. 53 ПКЕЕН, що встановлено рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 30 березня 2016 року. Розгляд даного акту здійснювався на засіданнях комісії ПАТ «Київенерго», якою прийнято рішення про проведення нарахування згідно з п. 3.5 та за формулою № 2, 7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ (ПКЕЕН), потужність якої складає 14,850 кВт, період нарахування з 19 грудня 2013р. по 18 грудня 2014р. на суму 42 468,53 грн. Копію протоколу засідання комісії, розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушень споживачем ПКЕЕН, та квитанцію на оплату збитків було вручено ОСОБА_3 та було запропоновано у місячний строк споживачу сплатити нараховану суму. Проте, відповідач вартість електричної енергії не оплатила.
В судовому засіданні відповідач та її представник апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.
Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 02 червня 2016 року №1402- VІІІ &qu01;Про судоустрій і статус суддів&qu-U; у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць) , та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем порушено ПКЕЕН, внаслідок чого позивачем нарахована заборгованість у розмірі 42 468,53 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 0,0599 га,, яка розташована в АДРЕСА_1 (а.с.24).
18.12.2014 року в ході технічної перевірки за адресою розташування садового будинку уповноваженими представниками ПАТ «Київенерго» було встановлено з боку ОСОБА_2 самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника ПАТ «Київенерго» з метою безоблікового споживання електроенергії, про що було складено акт про порушення № 30511. До даного акту про порушення було долучено фотокартки, на яких зафіксовано факт порушення, копію акту розмежування та корінець наряд-заявки № 946 (а.с.16-21).
13.01.2015 року відбулось засідання комісії по розгляду акту про порушення № 30511 від 18.12.2014 року, однак засідання було перенесено у зв'язку з доопрацюванням матеріалів, про що було складено протокол № 87 (а.с.22).
Відповідно до протоколу № 1236 від 29.04.2015 року засідання комісії по розгляду акту про порушення № 30511 від 18.12.2014 року, на якому був присутній ОСОБА_3, споживач на об'єкті: приватний будинок за адресою: АДРЕСА_1, порушив Правила користування електричною енергією, а саме: п. 3,9, 18, 32 ПКЕЕН - самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника ПАТ «Київенерго» з метою безоблікового споживання електроенергії. За результатами розгляду комісія прийняла рішення про проведення нарахування згідно з п. 3.5 та за формулою № 2, 7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ (ПКЕЕН), потужність якої складає 14,850 кВт, тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 8 год., період нарахування з 19.12.2013 року по 18.12.2014 року, всього до сплати підлягає за недораховану електроенергію 42 468,53 грн.
В даному протоколі зазначено, що споживач з протоколом ознайомлений, проте з його формулюванням не згоден (а.с.36).
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 30 березня 2016 року по справі №761/17155/15-ц встановлено, що 02 червня 2011 року між ПАТ «Київенерго» (власник) та ОСОБА_2 (замовник) було укладено договір про приєднання до електричних мереж № 14782/35230/30/63034, згідно якого власник здійснює приєднання та підключення електроустановок замовника до своїх електричних мереж після виконання замовником за власний рахунок: розроблення та узгодження проектно-кошторисної документації згідно з технічними умовами; технічних умов №35230/30 у повному обсязі; укладання договору про постачання або користування електричною енергією та у необхідних випадках договору про спільне використання технологічних електричних мереж або договору про технічне забезпечення електропостачання.
Згідно вищевказаного договору мав бути підключений до електромережі садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за умови укладання договору про користування електричною енергією.
Рішенням суду також встановлено, що Акт про порушення № 30511 від 18.12.2014 року складений у відповідності до п. 53 ПКЕЕН, оскільки складений та підписаний трьома повноваженими особами, а також був розглянутий комісією, у відповідності до ПКЕЕН, в присутності ОСОБА_2
Суд дійшов до висновку, що в матеріалах справи міститься розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН за актом від 18.12.2014 року № 30511, з якого вбачається, що за позивачем рахується заборгованість в розмірі 42 468,53 грн. Даний розрахунок проведений згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (а.с. 60-63).
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, судове рішення - це основний акт правосуддя, акт реалізації конституційних повноважень органу державної, судової влади, яким вирішується правовий спір від імені держави Україна. Тому для держави і суспільства незаперечний інтерес становить повага до судового рішення, визнання обов'язковості його виконання, довіра до прийнятих судами рішень.
Твердження апеляційної скарги про те, що у відповідача відсутні підстави для виплати заборгованості за електроенергію у відповідності до акту про порушення № 30511 від 18.12.2014 року, позивачу, оскільки відповідач не споживала електричну енергію, є помилковими оскільки вказані обставини досліджувалися при винесенні рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30.03.2016 року, яке відповідачем з підстав, вказаних у апеляційній скарзі не оскаржувалося у апеляційному порядку, а тому зазначені обставини не підлягають доказуванню у відповідності до ч.5 ст.82 ЦПК України.
Посилання апеляційної скарги на те, що судом першої інстанції не надано оцінки дійсності акту про порушення, є необґрунтованими, так як предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за не обліковану електроенергію, а дійсність акту про порушення встановлено рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 30.03. 2016 року.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими щодо того, що підключення електроустановки відповідача відбулося в рамках договору про приєднання до електричних мереж від 02.06.2011 року №14782/35230/30/63034, порушення відповідачем ПКЕЕН щодо самовільного підключення до електромережі, а також щодо складення акту про порушення № від 18.12.2014 року з недотриманням вимог ПКЕЕН, не можуть бути прийняті апеляційним судом у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення враховуючи вищенаведене.
07.08.2015 року між ПАТ «Київенерго» та ОСОБА_2 укладено договір №06280293011 про користування електричною енергією.
Відповідно до п.18 договору №06280293011 про користування електричною енергією від 07.08.2015 року, укладеного між ПАТ «Київенерго» та ОСОБА_2, у разі заборгованості, що існує на час укладення договору, сторони письмово погоджують графік її погашення за умови обов'язкової оплати поточних платежів. Заборгованість по акту про порушення ПКЕЕН від 18.12.2014 року №30511 на суму 42 468,53 грн.
Таким чином, укладаючи даний договір, ОСОБА_2 погодилася з визначеною позивачем сумою заборгованості по акту про порушення ПКЕЕН від 18.12.2014 року №30511.
Згідно п. 48 Правил користування електричною енергією, споживач несе відповідальність за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; згідно п.42 цих Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Згідно п.53 Правил передбачено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.
На підставі акта енергопостачальник має право, відповідно до постанови «Про затвердження Методики обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. № 562, визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.
Розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності.
Як вірно встановлено судом першої інстанції ОСОБА_2 добровільно не виконала рішення комісії, оформлене протоколом №1236 від 29.04.2015 року, тому визначена позивачем сума - 42 468,53 грн., підлягає стягненню в судовому порядку.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не заслуговують на увагу.
Положеннями ч.1 ст.375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення спору по суті, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді