03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
08 серпня 2018 року м. Київ
Справа №752/21809/13-ц
Резолютивна частина постанови оголошена 08 серпня 2018 року
Повний текст постанови складено 09 серпня 2018 року
Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Павлишина П.О.
сторони: позивач ОСОБА_2
відповідач Комунальне підприємство «ЖЕО-112 Голосіївського району»
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва, ухваленого 07 грудня 2015 року суддею Колдіною О.О., в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва, повний текст рішення виготовлено 21 грудня 2015 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «ЖЕО-112 Голосіївського району» про визнання договору укладеним, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
Справа №752/21809/13
№ апеляційного провадження:22-ц-796/5371/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Колдіна О.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до КП «ЖЕО-112 Голосіївського району» і з врахуванням заяв про зміну розміру позовних вимог просив суд задовольнити наступні вимоги:
- визнати укладеним з 25.08.2011 р. Договір без номера від 25.08.2011 р. про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у АДРЕСА_1 між КП «ЖЕО-112 Голосіївського району» і ОСОБА_6;
- визнати укладеним з 25.08.2011 р. Договір без номера від 25.08.2011 р. про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у АДРЕСА_2 між КП «ЖЕО-112 Голосіївського району» і ОСОБА_6;
- визнати укладеним з 25.08.2011 р. Договір без номера від 25.08.2011 р. про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у АДРЕСА_3 між КП «ЖЕО-112 Голосіївського району» і ОСОБА_6;
- визнати укладеним з 25.08.2011 р. Договір без номера від 25.08.2011 р. про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у АДРЕСА_4 між КП «ЖЕО-112 Голосіївського району» і ОСОБА_6;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10000 гривень;
- визнати укладеним з 11.02.2014 р. Типовий договір без номера від 11.02.2014 р. про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення між КП «Житлово-експлуатаційна організація-112 Голосіївського району» і ОСОБА_6, що є власником квартири АДРЕСА_1;
- визнати укладеним з 11.02.2014 р. Типовий договір без номера від 11.02.2014 р. про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення між КП «Житлово-експлуатаційна організація-112 Голосіївського району» і ОСОБА_6, що є власником квартири АДРЕСА_2;
- визнати укладеним з 11.02.2014 р. Типовий договір без номера від 11.02.2014 р. про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення між КП «Житлово-експлуатаційна організація-112 Голосіївського району» і ОСОБА_6, що є власником квартири АДРЕСА_4;
- визнати укладеним з 11.02.2014 р. Типовий договір без номера від 11.02.2014 р. про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення між КП «Житлово-експлуатаційна організація-112 Голосіївського району» і ОСОБА_6, що є власником квартири АДРЕСА_4;
- про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 750 гривень.
- скасувати частину нарахованої плати за обслуговування будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.05.2010 р. по 31.07.2015 р. в розмірі 4876,75 гривень за ненадану в повному обсязі послугу технічного обслуговування.
В ході судового розгляду позивач подав заяву про залишення без розгляду позовної вимоги про скасування частини нарахованої плати за обслуговування будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.05.2010 р. по 31.07.2015 р. в розмірі 4876,75 гривень за ненадану в повному обсязі послугу з технічного обслуговування ліфтів, про що постановлена ухвала суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником квартир АДРЕСА_1 і мав намір укласти з КП «ЖЕО-112 Голосіївського району» договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, однак проекти договорів, які були надіслані відповідачем на адресу позивача, не відповідали Типовому договору, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20.05.2009 р.
Листом за вх. № 613 від 25.08.2011 р. позивач подав до КП «ЖЕО-112 Голосіївського району» по 2 екземпляри Договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд і прибудинкових територій для квартир АДРЕСА_1 в редакції споживача, однак у визначений законом строк відповідач не відмовився від прийняття оферти, не вніс пропозиції щодо укладання договорів на інших умовах, натомість вчиняє дії відповідно до договорів, надаючи послуги.
Позивач вважає, що відповідач виконав акцепт своїми конклюдентними діями, а отже дані договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 25 серпня 2011 року можна вважати укладеними.
Оскільки відповідач не визнає укладеними Договори від 25.08.2011 р., відмовляється вирішити спір в позасудовому порядку, позивач звертається до суду за захистом свого права.
Також позивач посилався на те, що з вини відповідача тривалий час не були укладені Договори про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
29 листопада 2013 року КП «ЖЕО-112 Голосіївського району» надало позивачу проект договорів про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, однак вони не відповідали Типовому договору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р.
Листом за вх.65 від 11.02.2014 р. позивач подав до відповідача по 2 екземпляри Договорів про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення для квартир АДРЕСА_1, однак відповідач листом від 07.03.2014 р. відмовився їх підписувати, в зв'язку з чим на підставі положень ст.649 ЦК України позивач просить вирішити даний спір в судовому порядку.
В обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що невжиття відповідачем належних заходів щодо укладення Договорів про утримання будинку і прибудинкової території та Договорів про надання послуг з централізованого опалення, водопостачання і водовідведення змушують його витрачати вільний від роботи час на складання претензій, на звернення за захистом до органів державної влади, хвилюватись з приводу неможливості вирішити життєво важливі питання, що завдає йому моральної шкоди, яку він оцінює в 10000 гривень.
Крім того, він поніс витрати на листування, придбання юридичної літератури, обслуговування комп'ютерної техніки, витрати на друкування заяв та претензій. Зазначені витрати становлять 750 гривень.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представником позивача ОСОБА_4, подано апеляційну скаргу, в якій вона просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п.8 ч.І Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402 - VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримала доводи апеляційної скарги.
Відповідач КП «ЖЕО-112 Голосіївського району» в судове засідання не з'явився.
Колегія суддів враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов'язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.
Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення відповідача КП «ЖЕО-112 Голосіївського району» про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і захистити свої права.
За змістом ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов'язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.
Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ч.1 ст.372 ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
За таких обставин, обставин апеляційний суд в складі колегії суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача КП «ЖЕО-112 Голосіївського району» .
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_6 є власником квартир АДРЕСА_1, що підтверджується Договорами дарування від 31.12.2003 р., посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смекаліною Л.Т. і, зареєстрованими за №№ 3397, 3399, 3401, 3403, право власності на підставі яких було зареєстровано у встановленому законом порядку Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.
КП «ЖЕО-112 Голосіївського району», починаючи з листопада 2007 року, є надавачем послуг з утримання, технічного та санітарного обслуговування житлового фонду, нежитлових приміщень, інших споруд, прибудинкової території, внутрішньо-будинкових інженерних мереж, поточного ремонту та надання інших послуг, у тому числі за адресою: АДРЕСА_1, на підставі Договору на утримання та обслуговування житлового і нежитлового фонду, що перебуває у комунальній власності Голосіївського району м.Києва від 13.11.2007 р., від 02.01.2008 р., від 05.01.2009 р., від 04.01.2010 р., 02.01.2013 р., укладених з КП «Дирекція з управління і обслуговування житлового фонду Голосіївського району».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст.638 ЦК України).
Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
В силу положень ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
З матеріалів справи вбачається, що 21 березня 2011 року на адресу позивача надійшли проекти Договорів від 16 березня 2011 року без номерів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по квартирам АДРЕСА_1.
Своєю заявою від 17 червня 2011 року, яку відповідач отримав 20 червня 2011 року, позивач надав згоду на укладення зазначених Договорів, однак на інших умовах, посилаючись на те, що надані проекти не відповідали Типовому договору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20.05.2009 р.
25 серпня 2011 року ОСОБА_6 подав до КП «ЖЕО-112 Голосіївського району» проекти Договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на підставі Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529, по квартирам АДРЕСА_1.
Листом від 23 вересня 2011 року відповідач не погодився укласти Договори на утримання будинку і прибудинкової території на умовах, запропонованих ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність п.п. 3, 7, 23 умовам Типового договору.
З матеріалів справи вбачається, що КП «ЖЕО-112 Голосіївського району» 29 листопада 2013 року надіслало на адресу ОСОБА_6 проекти договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та проекти договорів про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення для підписання.
27 грудня 2013 року ОСОБА_6 подав до КП «ЖЕО-112 Голосіївського району заяву про намір укласти зазначені види договорів, однак повідомив, що надані відповідачем 29 листопада 2013 року проекти не відповідають Типовим договорам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20.05.2009 р. та постановою Кабінету Міістрів України № 630 від 21.07.2005 р.
20 січня 2014 року КП «ЖЕО-112 Голосіївського району» відмовилось укладати Договори про надання послуг з централізованого опалення, холодного і гарячого водопостачання і водовідведення, оскільки його положення не відповідали вимогам нормативно-правових актів щодо встановлення тарифів за надані послуги, порядку внесення розрахунків та сплати компенсації виконавцем послуг.
Крім того, встановлено, що 11 лютого 2014 року позивач подав на адресу відповідача проекти Договорів про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, складених на підставі Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, по квартирам АДРЕСА_1.
З викладеного вбачається, що сторони у даному спорі не можуть дійти згоди щодо істотних умов Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та Договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення .
Форма та зміст зазначених Типових договорів затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».
Умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 10.10.2012 р. в справі № 6-110 цс-12.
Відповідно до положень ст.ст. 26, 29 ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.
Згідно з п.2 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» крім істотних, договір може містити інші умови за згодою сторін. Договір не може містити умови, що вводять додаткові види оплати послуг, не передбачені типовими договорами на надання житлово-комунальних послуг, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Аналіз змісту проектів Договорів про надання послуг з утримання будинків і прибудинкової території в редакції позивача від 25 серпня 2011 року свдчить про те, що його положення не в повному обсязі відповідають умовам Типового договору та положенням нормативно-правових актів, які регулюють даний вид правовідносин, а саме: позивачем в умови договорів внесені умови, якими він визначає оплату за надані послуги на власний розсуд, посилаючись на відсутність законно встановлених тарифів (п.3, 24, 25); змінений порядок внесення плати ( п.7); встановлений розмір компенсації за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновлювальних робіт (пп.3 п.14).
Зміст Договору з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в редакції ОСОБА_6 від 11 лютого 2014 року також не в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем також змінений порядок розрахунків за надані послуги, в умови Договору включені тарифи, які не були чинні на той період, зменшений обсяг відповідальності споживача (п.20).
Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 21 березня 2014 року, що набрало законної сили відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду, були визнані незаконними і нечинними з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.08.2009 р. №№ 978, 979, 980, 981, від 30.09.2009 р. № 1141, від 15.10.2009 р. №№ 1192, 1193, від 17.11.2009 р. № 1292, від 30.11.2009 р. № 1332, 1333, 1334, 1335, від 30.03.2010 р. № 191, від 31.05.2010 р. № 392, від 24.12.2010 р. № 1164, від 29.12.2010р. №№ 1221, 1222, від 20.12.2010 р. № 1241, від 25.01.2011 р. №№ 75, 80, від 27.01.2011 р. №№ 99, 101, від 22.02.2011 р. № 234, від 31.05.2011 р. № 857, 858, 859, а також відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2014 р., яка набрала законної сили відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015 р. були визнані незаконними і нечинними з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 р. №№ 640, 642, 643.
Зазначеними розпорядженнями встановлювались розміри тарифів на житлово-комунальні послуги в м.Києві, які нараховувались за їх споживання.
Позивач у своїй позовній заяві просить визнати Договори про надання послуг з утримання будинків і прибудинкової території в редакції позивача від 25 серпня 2011 року. укладеними саме з цієї дати, а також визнати укладеними з 11 лютого 2014 року Договори з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, однак на день укладення зазначених Договорів тарифи на житлово-комунальні послуги, встановлені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації не були визнані незаконними і нечинними, а тому визначення в Договорах оплати за надані послуги на розсуд позивача, без обґрунтування розміру тарифу, не відповідає положенням ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_6 посилається на те, що відповідач своїми конклюдентними діями підтвердив бажання на укладення Договорів про надання послуг з утримання будинків і прибудинкової території в редакції позивача від 25 серпня 2011 року та Договорів з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в редакції від 11 лютого 2014 року, не надіслав в межах встановленого строку відповіді про свою незгоду на укладення Договорів і фактично надає послуги, чим акцептував оферту позивача.
Однак, наведені посилання є необґрунтованими, оскільки вони не узгоджуються з матеріалами справи, в яких містяться відповіді КП «ЖЕО-112 Голосіївського району» на пропозиції позивача щодо укладення Договорів.
Крім того, в силу положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначені послуги надаються безперебійно і припинення надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території або ж централізованого опалення стосовно конкретно визначеної квартири не передбачено і технічно не можливо.
Враховуючи викладене, враховуючи, що запропоновані ОСОБА_6 проекти договорів частково не відповідають Типовим договорам, містять положення, які визначені позивачем на власний розсуд, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вони не можуть бути визнані судом укладеними в редакції споживача.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для настання цивільно-правової відповідальності необхідна наявність наступних елементів: протиправність дій, винність дій особи, яка завдала шкоди, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між винними діями та наслідками, що настали.
Позивачем не надано доказів на підтвердження завдання матеріальної та моральної шкоди, факту її заподіяння з вини відповідача, а також не підтверджено жодними доказами розмір завданих збитків і моральної шкоди, яка пред'явлена до стягнення, а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 750 гривень та моральної шкоди в розмірі 10000 гривень.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Висновки суду щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Порушень норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, апеляційний суд в складі колегії суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 грудня 2015 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М.Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І.Шкоріна