АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA
27 липня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ігнатов Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в міста Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 14.05.2018, -
Цією постановою ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосовано до неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 грн. який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 (один) рік.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, особа, яка притягується до відповідальності ? ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 14.05.2018 та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_2 посилається на те, що в протоколі не зазначено суть вчиненого правопорушення та відомості про її особу, в той час як суд першої інстанції вказане залишив поза увагою та відхилив клопотання про повернення матеріалів для належного оформлення. Апелянт наголошує, що поліцейським не було її проінформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу та не надано документів про повірку вимірювальної техніки, а тому остання відмовилась від проходження огляду. Також, як зазначає в апеляційній скарзі ОСОБА_2, поліцейський не запропонував їй провести огляд у закладі охорони здоров?я, а свідки, які зазначені в протоколі, не були очевидцями події зупинки її транспортного засобу, а отже їх пояснення є неналежними доказами.
Як встановлено судом першої інстанції, 12.03.2018 о 17 годині 45 хвилин, ОСОБА_2 керувала автомобілем «Мерседес Бенц», д/н НОМЕР_1, рухаючись по бульвару Ігоря Шамо біля буд.№17 в м. Києві, з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря нарколога, тесту на стан алкогольного сп'яніння на алкотестері «Драгер», за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.130 КУпАП. відмовилась.
ОСОБА_2 в судове засідання не з?явилась. З огляду на те, що зазначені в матеріалах справи контактні дані ОСОБА_2 їй не належать, в той час як судом вживались всі можливі заходи для повідомлення останньої про судове засідання з розгляду її апеляційних вимог, яке неодноразово відкладалось через неявку апелянта, судом було повідомлено ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду її апеляційної скарги через офіційний сайт Апеляційного суду міста Києва. Оскільки ОСОБА_2 зловживає своїми процесуальними правами, а також з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати існуючу апеляційну скаргу на підставі наявних матеріалів провадження, зважаючи на належне повідомлення останньої.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи і з'ясувавши питання, які виникли під час такого дослідження, перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі, суд вважає апеляційні вимоги такими, які не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
П. 2.5. ПДР України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Між тим, згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_2 вимог п.2.5. ПДР України, за що передбачено відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованим, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №447377 від 12.03.2018 (а.с 1), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 2), відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, які в своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_2 після зупинки працівниками поліції її автомобіля «Мерседес Бенц», д/н НОМЕР_1 в м. Києві на б-рі Ігоря Шамо, 17, на неодноразову вимогу поліцейського пройти огляд з використанням приладу &q?яд;Драгер&q?та; або у лікаря-нарколога, остання відмовилась в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Зазначені докази є належними, допустимими та достатніми, з огляду на що суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Натомість, доводи апеляційної скарги про те, що поліцейським не було проінформовано ОСОБА_2 про порядок застосування спеціального технічного засобу, а також не запропоновано прослідувати до медичного закладу, спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Разом з тим, згідно положень п.5. Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МОЗ і МВС України від 09.11.2015 за N 1452/735 сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки надається працівниками поліції на вимогу особи, яка підлягає огляду.
Таким чином, оскільки ані відеозапис з нагрудної камери поліцейського, ані письмові пояснення ані відомості протоколу про адміністративне правопорушення не містять посилань ОСОБА_2 про її вимогу надати документи на засоби вимірювальної техніки, то доводи апеляційної скарги в цій частині не знаходять свого підтвердження.
Також неспроможними є і твердження апеляційної скарги про те, що письмові пояснення свідків є неналежним доказом, оскільки, по-перше, їх належність доводиться посиланням на них в протоколі, по-друге, вказані свідки засвідчували не факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом, а факт її відмови від проходження огляду на стан сп?яніння.
Безпідставними суд вважає також і доводи апеляційної скарги щодо незазначення в протоколі від 12.03.2018 відносно ОСОБА_2 суті адміністративного правопорушення, що спростовується самим змістом протоколу, складеного за ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин, враховуючи, що апеляційні доводи в ході судового розгляду справи в апеляційному порядку не знайшли свого підтвердження, суддя апеляційного суду не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 14.05.2018та закриття провадження по справі, як того просить апелянт.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 14.05.2018, якою ОСОБА_2 визнано винною за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення, ? залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.М. Ігнатов
Справа № 33/796/1876/2018
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Карабак Л.Г.
Суддя в апеляційній інстанції - ІгнатовР.М.