Єдиний унікальний номер справи 235/3504/18
Номер провадження 3/235/1033/18
9 серпня 2018 року м. Покровськ
Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Клікунова А.С.,
за участю:
секретаря судового засідання: Сизон Ю.В.,
прокурора: Філонова О.О.,
особи, відносно якої порушено питання притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Покровська справу у відношенні
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого завідувачем сектору державного контролю додержання законодавства про працю та охорону праці Покровської міської ради, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3
за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -
Управлінням захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України відносно ОСОБА_1 порушено справу за протоколом про адміністративне правопорушення № 539 від 15.06.2018 р. за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, обіймаючи посаду завідувача сектору державного контролю додержання законодавства про працю та охорону праці Покровської міської ради та відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 цього Закону, пункту 1 рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 10.06.2016 року «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», - після встановленого строку подання щорічної декларації до 01.04.2018 року несвоєчасно без поважних причин подав щорічну декларацію за 2017 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування лише 03.04.2018 року о 08:59 години за адресою: Донецька область, м. Покровськ, вул. Шибанкова, 11 чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 (роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституцією України, ст. 268 КУпАП) фактично не оспорював викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини, однак просив не притягувати його до відповідальності з огляду на те, що він своєчасно не зміг подати декларацію з певних об'єктивних поважних причин, а саме через технічні збої, з якими зіткнувся при оприлюдненні відомостей про свій майновий стан на офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції. Зазначив, що 30.03.2018 р., 31.03.2018 р., 02.04.2018 р. вжив спроби подати декларацію, однак електронний документ з невідомих йому причин не оприлюднювався. Вважає, що порушень Закону України «Про запобігання корупції» не допустив, оскільки вимоги нормативно-правового акта передбачають обов'язок саме заповнити декларацію на офіційному сайт НАЗК, що ним було здійснено 31.03.2018 року о 15:48 год., а збереження і отримання підтвердження з сайту про оприлюднення в Законі не зазначено. Крім того, акцентував увагу суду, що в його діях немає складу правопорушення з огляду на відсутність прямого чи непрямого умислу вчинення інкримінованого діяння (чим охоплюється суб'єктивна сторона), на підтвердження чого надав дані про підготовку до заповнення декларації (отримання довідки про доходи за попереднім місцем роботи).
Прокурор Філонов О.О. (уповноважений на прийняття участі в судовому засіданні в порядку ст. 250 КУпАП на підставі довіреності) просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, - прихожу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 р. №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Згідно примітки до цієї статті суб'єктом правопорушень за статтею 172-6 КУпАП є особи, які відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У відповідності до вимог п. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 з 27.09.2017 року призначений на посаду завідувача сектору державного контролю за додержанням законодавства про працю та охорони праці Покровської міської ради (копія наказу №ь78рго від 26.09.2017 р. «про прийняття» а.с. 23). Відповідно до п. «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами на яких поширюються дія цього Закону є: державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування. Таким чином, ОСОБА_2 є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов'язаний додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції. Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 11.08.2016 р., яким затверджено роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, роз'яснено етапність початку роботи системи декларування у 2016 - 2017 роках, яка визначена рішенням Національного агентства від 10.06.2016р. № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016р. за № 958/29088.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 3 розділу 1 цього Роз'яснення система подання та оприлюднення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочала свою роботу. Кінцевою датою для подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2017 рік було 31.03.2018 р.
Суддя звертає увагу, що 27.09.2017 року ОСОБА_1 під особистий підпис був ознайомлений з письмовим документом під назвою «Попередження про обмеження, спрямовані на запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів і одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними, щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, дотримання вимог фінансового контролю», в якому зазначено, зокрема, що відповідно до ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається агентством (а.с. 31 - 32). Вказане може свідчити не тільки про обізнаність ОСОБА_1 в необхідності подачі декларації про майновий стан, а й володінні інформацією про чіткість дій для виконання такого обов'язку.
Згідно з офіційною відповіддю голови Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_3 № 03-05/4886/17 від 02.03.2017 року на запит Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо роботи «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» дата публікації документів, вказана у публічній частині інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», співпадає з фактичною датою подання суб'єктами декларування документів до «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». Приймаючи до уваги такі роз'яснення суддею оцінено дані з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції та встановлено, що щорічна декларація за 2017 рік ОСОБА_1, який обіймає посаду завідувача сектору державного контролю додержання законодавства про працю та охорону праці Покровської міської ради подана несвоєчасно, а саме - 03.04.2018 р. о 08:59 годині, тобто після 3 днів з дати закінчення передбаченого законодавством строку.
Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості. Обов'язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки диспозиція ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування саме без поважних причин, тому суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків. Згідно з п. 2 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
За переконанням суду, зібрані Управлінням захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України матеріали та прокурором, який приймав участь в розгляді справи, - належним чином доведено наявність в діях ОСОБА_1 непрямого умислу за несвоєчасне подання електронної декларації, що проявлено в особистій безвідповідальності. Жодних поважних причин несвоєчасного подання декларації не встановлено. Так, ОСОБА_1 знаходився на території України, в період з 01.01.2018 року до 01.04.2018 року не перебував на лікарняному, у відпустці, отже мав можливість своєчасно подати декларацію про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру.
Суддя критично оцінює пояснення ОСОБА_1П, надані в судовому засіданні, що основною причиною своєчасної неподачі декларації є технічні збої офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції. Так, на запит суду Управлінням інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації надано відомості про дії ОСОБА_1. як користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період з 11.09.2017 р. (дата реєстрації) по 03.04.2018 р. Так, зокрема ОСОБА_1: 31.03.2018 року в період часу з 14:18:31 год. до 22:41:26 год. звертався до таких Розділів «особового кабінету» - «мої документи» (переглянуто); «декларація» (створено чернетку; заповнено / переглянуто розділи 1, 2.2., 2.1, 3, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11; натиснуто кнопку «нова декларація на основі цієї». Суддя акцентує увагу, що дії ОСОБА_1 як суб'єкта користування Реєстром - не зафіксовано, тому особисті пояснення останнього щодо вжиття активних спроб заповнення і подачі декларації починаючи з 30.03.2018 року повністю спростовано належно допустимими доказами, тому мають бути розцінені як спроба уникнення відповідальності.
Крім того, листом Управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації № 71-05/30844/18 від 19.07.2018 року засвідчено, що з 12:00 год. до 12:40 год 15.03.2018 року спостерігалась помилка доступу до сайту, пов'язана з технічним збоєм в системі енергопостачання на технічному майданчику адміністратора Реєстру, інших несправностей в період з 01.01.2018 р. по 01.04.2014 р., які б завадили поданню документів (декларацій) не зафіксовано. Тобто, перебої у роботі ІТС Реєстр спостерігались тільки 1 раз та фактично не співпадають з часовими періодами користування Реєстром ОСОБА_1
Інших суттєвих доводів, які б вказували на відсутність складу адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не було надано. При цьому, пояснення ОСОБА_1 щодо відсутності суб'єктивної сторони правопорушення, а саме наявності у нього відповідного корисливого або іншого особистого інтересу на скоєння корупційного діяння, - суддя відхиляє, оскільки зібрані матеріали справи можуть свідчити, що ОСОБА_1 діяв умисно (непрямий умисел), усвідомлював протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок.
З урахуванням вищевикладеного, суддя приходить до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Міжнародні стандарти протидії корупції зобов'язують держави вживати заходи для встановлення у своєму національному законодавстві відповідальності за вчинення корупційних діянь. Це закріплено, зокрема, у Главі ІІ «Кримінальної Конвенції про боротьбу з корупцією» від 27.01.1999 року, Главі ІІ Додаткового протоколу до неї від 15.05.2003 року, Главі ІІІ «Конвенції ООН проти корупції» від 31.10.2003 року, що ратифіковані Верховною Радою України 18.10.2006 року та є обов'язковими для України. В рішенні від 08.10.2005 року скарга № 8812/02 у справі «Wypych v. Poland» Європейський суд з прав людини відхилив скаргу члена місцевої ради в Польщі, який відмовився подати свою майнову декларацію, стверджуючи, що визначений законодавством обов'язок розкривати деталі його фінансового та майнового стану порушував статтю 8 Європейської конвенції про права людини. Європейський суд з прав людини схвалив оприлюднення та інтернет-доступ до декларацій, вважаючи, що "широка громадськість має правомірний інтерес в тому, щоб пересвідчитися, що місцева політика є прозорою, а інтернет-доступ до декларацій робить доступ до такої інформації дієвим та простим", "без такого доступу цей обов'язок не матиме практичного значення або реального впливу на міру поінформованості громадськості".
Враховуючи вищевказане, правопорушник підлягає адміністративній відповідальності, підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП не встановлено, терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника (вік, соціальне положення, майновий стан), ступінь його вини, відношення до скоєного адміністративного правопорушення, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Так, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується виключно позитивно, має сім'ю, жодного разу не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності.
Пом'якшуючих обставин, визначених ст. 34 КУпАП, та обтяжуючих обставин, визначених ст. 35 КУпАП - не встановлено.
Крім того, суддею враховується, що відповідно до роз. ІV Національної антикорупційної стратегії, схваленої Указом Президента України від 21.10.2011 р. № 1001/2011, одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, то таке правопорушення не може бути вказане як малозначне.
Приймаючи до уваги вищезазначене, враховуючи обставини справи, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, вважаю за необхідне застосувати до порушника ОСОБА_1. адміністративне стягнення в виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 гривень, як такого, що буде достатнім для виправлення правопорушника, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Крім того, згідно ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік" з 1 січня 2018 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб дорівнює 1762 гривні. Таким чином, розмір судового збору належний до сплати при притягненні правопорушника до адміністративної відповідальності дорівнює 352,40 гривень.
На підставі викладеного, ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, керуючись ст. ст. 279, 280, 283, 284 КпАП України, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави (Реквізити рахунку для оплати штрафу: розрахунковий рахунок - 31118106005060, отримувач - Покровське УК / м. Покровськ / 21081100, МФО - 899998, ЄДРПОУ - 37803022, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. (реквізити рахунку для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців.
Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання до апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області.
Згідно ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУПАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Суддя /підпис/ ОСОБА_4
З оригіналом згідно
Суддя