Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 серпня 2018 р. Справа№805/3493/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в порядку спрощеного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя про визнання протиправними дій щодо зняття 18 серпня 2014 року з обліку пенсійної справи та припинення нарахування пенсії за інвалідністю; зобов'язання поновити нарахування пенсії по інвалідності з лютого 2014 року по травень 2017 року.
В обґрунтування позову зазначив, що з 27.02.2012 отримував пенсію по інвалідності. На підставі вироку суду від 30.01.2013 відбував покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки та 3 місяці у Жданівській виправній колонії Донецької області. Під час відбування покарання та після звільнення проходив огляди МСЕК, у зв'язку з чим позивачу не зрозумілі підстави припинення нарахування та виплати йому пенсії по інвалідності з лютого 2014 року по травень 2017 року, про що стало відомо із листа управління Пенсійного фонду від 2 лютого 2018 року, де зазначено, що пенсійну справу знято з обліку через тривале непроходження оглядів МСЕК.
Позивач зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо строк повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю пропущено з поважних причин або в разі визнання її знову особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але не більш як за три роки, якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період особою з інвалідністю.
З листа МСЕК від 16.03.2018 вбачається, що в період з 16.12.2015 по 25.20.2017 загальне захворювання у позивача не припинялось і при такому стані здоров'я йому могла б бути встановлена інвалідність.
Таким чином, позивач вважає, що у спірний період мав отримувати пенсію, через що його позов підлягає задоволенню.
У відзиві на позов відповідачем вказано, що 18.08.2014 пенсійну справу позивача знято з обліку через тривале непроходження огляду МСЕК.
25.05.2017 позивачем пройдено черговий огляд, продовжено ІІ групу інвалідності з 17.05.2017 по 31.05.2018, у зв'язку з чим та на підставі звернення позивача йому виплачено відповідачем пенсію за період з 17.05.2017 по 31.10.2017.
Управлінням зазначено, що позивач був обізнаний про розмір та дати виплати пенсії, оскільки пенсія є щомісячним регулярним платежем, отже, встановлені КАС України строки звернення до суду із даним позовом сплинули, що є підставою для залишення позову без руху.
До суду сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Враховуючи неявку сторін суд на підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України здійснює розгляд цієї справи у письмовому провадженні.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Ухвалою від 18 травня 2018 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні, судове засідання по справі призначено на 6 червня 2018 року. Ухвалою від 6 червня 2018 року здійснено перехід до розгляду справи у загальному позовному провадженні, призначено підготовче засідання у справі на 4 липня 2018 року. Ухвалами від 4 липня 2018 року здійснено заміну відповідача з Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя на Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 17 липня 2018 року. Подальший розгляд справи судом здійснювався у письмовому провадженні. Ухвалою від 6 серпня 2018 року судом поновлено строк звернення позивача до суду із цим позовом.
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 87557, АДРЕСА_1.
Позивач є інвалідом ІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № 181462 від 11.09.2017.
Як вбачається з ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 22 травня 2017 року по справі № 1-557/11, вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30.01.2013 позивач визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 152 ч. 1, 186 ч. 2 КК України та йому відповідно до вимог ст.ст. 70 ч. 1 КК України призначено покарання в виді чотирьох років позбавлення волі.
В зазначеній ухвалі вказано, що після набрання законної сили вищевказаним вироком суду позивач був направлений для відбування покарання в Жданівську виправну колонію Донецької області. Під час відбування покарання смт. Ольховка м. Жданівка, де знаходиться виправна колонія, було захоплено незаконними бандитськими формуваннями, та на теперішній час ця адміністративна одиниця знаходиться на непідконтрольній території держави Україна.
05.04.2017 позивача звільнено з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, на підставі довідки про звільнення. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 22 травня 2017 року по справі № 1-557/11 визнано законними підстави звільнення позивача з Жданівської виправної колонії Донецької області 5 квітня 2017 року по відбуттю строку покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду Донецької області від 30 січня 2013 року.
16.12.2014, в період відбуття покарання, позивачем пройдено черговий огляд МСЕК, про що Обласним центром медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров'я України видано довідку до акту огляду МСЕК серії 10 ААВ № 513497 про проходження огляду 16.12.2014 та встановлення ІІ групи інвалідності до 1 січня 2016 року.
25 травня 2017 року Обласним центром медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров'я України видано позивачу довідку до акту огляду МСЕК серії 10 АВ № 0871513 про проходження огляду 25.05.2017 та встановлення ІІ групи інвалідності до 1 червня 2018 року.
2 лютого 2018 року позивачем отримано лист Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя № 3548/02, де вказано, що 18.08.2014 пенсійна справа позивача була знята з обліку у зв'язку з тривалим не проходженням МСЕК. Після проходження позивачем чергового огляду МСЕК 25.05.20147 йому продовжено ІІ групу інвалідності з 17.05.2017 по 31.05.2018, у зв'язку з чим на підставі звернення позивача від 16.06.2017 йому у жовтні 2017 року виплачено пенсію за період з 17.05.2017 по 31.10.2017. Довідка до акта огляду МСЕК серія 10 ААВ № 513497 від 16.12.2014 до управління не надходила.
З довідок Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії від 18 січня 2018 року № 74772/02 та від 2 лютого 2018 року № 76710, вбачається, що пенсія по інвалідності позивачу виплачувалась з грудня 2012 року по січень 2014 року та з серпня 2017 року по січень 2018 року.
Не погодившись із невиплатою пенсії з лютого 2014 року по травень 2017 року позивач звернувся до суду із цим позовом.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-VI (далі за текстом ЗУ № 1058).
Відповідно статті 5 ЗУ № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно з ч. 1 ст. 30 вказаного Закону пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ЗУ № 1058 у разі якщо особа не з'явилася в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач не заперечує факт того, що з лютого 2014 року строк встановлення йому інвалідності сплинув, однак заперечує факт непроходження огляду МСЕК, на підтвердження чого надав суду, зокрема, довідку до акту огляду МСЕК серії 10 ААВ № 513497 про проходження огляду 16.12.2014 та встановлення ІІ групи інвалідності до 1 січня 2016 року, видану Обласним центром медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров'я України.
З листа Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя від 2 лютого 2018 року № 3548/02 вбачається, що управління не отримувало довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААВ № 513497 від 16.12.2014.
Докази отримання відповідачем довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААВ № 513497 від 16.12.2014 в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим в суду достатньо підстав вважати, що пенсійним органом не розглядалось питання про нарахування позивачу пенсії по інвалідності на підстави цієї довідки.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправним та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Беручи до уваги наведене, виходячи із змісту заявлених позивачем вимог та висновків суду, з метою повного відновлення порушеного права позивача, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення щодо нарахування та виплати пенсії, суд дійшов до висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача розглянути питання про нарахування та виплату позивачу пенсії по інвалідності на підставі довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААВ № 513497 від 16.12.2014.
Також на підтвердження проходження чергових оглядів МСЕК позивачем надано суду довідку до акту огляду МСЕК серії 16 ААА № 016752 про проходження огляду 04.10.2016 та встановлення ІІ групи інвалідності до 1 листопада 2017 року, видану Республіканським центром медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров'я так званої Донецької народної республіки, на яких місцезнаходженням установи зазначено м. Донецьк.
Відповідно до положень Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», постанови Верховної Ради України «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування» від 17.03.2015 № 252-VIII та постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17.03.2015 № 254-VIII м. Донецьк (де знаходиться довідка, адреса установи, що видала довіку) та м. Жданівка (де відбув покарання позивач) віднесено до тимчасово окупованих територій.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Враховуючи наведене, суд не приймає вищенаведену довідку до акту огляду МСЕК серії 16 ААА № 016752 від 04.10.2016 як належний та допустимий доказ проходження такого огляду, оскільки така довідка видана незаконним органом, а тому є недійсною і не створює правових наслідків.
У той же час, частиною 3 статті 35 ЗУ № 1058 встановлено, що у разі якщо строк повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю пропущено з поважних причин або в разі визнання її знову особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але не більш як за три роки, якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період особою з інвалідністю.
Відповідно до п. 1.15 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 № 561, якщо строк переогляду особи пропущено з поважних причин, інвалідність поновлюється МСЕК з дня її зупинення, але не більше ніж за три роки.
Як встановлено судом, у лютому 2014 року припинено виплату пенсії по інвалідності позивачу, 18.08.2014 - знята з обліку його пенсійна справа у зв'язку з тривалим не проходженням МСЕК.
25 травня 2017 року Обласним центром медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров'я України видано позивачу довідку до акту огляду МСЕК серії 10 АВ № 0871513 про проходження огляду 25.05.2017 та встановлення ІІ групи інвалідності до 1 червня 2018 року.
Таким чином вирішенню підлягає питання того, чи з поважних причин позивачем не проходився огляд МСЕК у період з лютого 2014 року по травень 2017 року та чи може бути поновлено виплату пенсії після визнання позивача знов особою з інвалідністю 25 травня 2017 року.
Так, на підставі вироку Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 30.01.2013 позивачу призначено покарання в виді позбавлення волі, яке відбував в Жданівській виправній колонії Донецької області, з якої був звільнений 5 квітня 2017 року.
Згідно з п.п. 2, 3 глави ІІ розділу V Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2014 № 1348/5/572, за наявності в УВП (установи виконання покарань) документів, що підтверджують інвалідність, встановлену МСЕК, за два місяці до закінчення строку дії групи інвалідності керівництво УВП організовує проведення медичного обстеження засудженого з метою направлення його на експертизу.
Таким чином, обов'язок по організації проведення огляду МСЕК засудженого покладається на установи виконання покарань, а отже, несвоєчасне проходження такого огляду не залежить від волі засудженого, відтак пропуск ним строку огляду МСЕК під час відбування покарання є поважним.
Листом Обласного центру медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров'я України (84306, м. Краматорськ, вул. Дніпропетровська, 14) від 16 березня 2018 року № 35/01-06 повідомлено представника позивача про те, що в період з 16.12.2015 по 25.05.2017 загальне захворювання у ОСОБА_1 не припинялось, при такому стані здоров'я та функціональних порушень він міг бути визнаний особою з інвалідністю.
Підсумовуючи наведене суд дійшов висновку, що чергові огляди МСЕК під час відбування покарання на окупованій території позивач не проходив з незалежних від нього обставин, а отже пропуск строку таких оглядів є поважним, 25.05.2017 позивача після чергового огляду МСЕК знов визнано особою з інвалідністю (знов встановлено ІІ групу), комісією також підтверджено, що в період з 16.12.2015 по 25.05.2017 позивач міг бути визнаний особою з інвалідністю.
Беручи до уваги наведене вище та на підставі приписів ч. 3 ст. 35 ЗУ № 1058 суд вбачає достатньо підстав для зобов'язання відповідача нарахувати позивачу пенсію по інвалідності з 16.12.2015 по 25.05.2017.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій щодо зняття 18 серпня 2014 року з обліку пенсійної справи суд зазначає наступне.
Виходячи з завдань адміністративного судочинства, закріплених у ст. 2 КАС України, його метою є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 цього Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Тобто, судовому захисту підлягає порушене право. У даному ж випадку зняття пенсійної справи позивача з обліку 18 серпня 2014 року станом на теперішній час не має безпосереднього негативного впливу на права позивача, оскільки як вбачається з довідки відповідача про призначену і фактично отриману позивачем пенсію від 18 січня 2018 року № 74772/02, після проходження позивачем огляду МСЕК 25.05.2017 йому поновлено виплату пенсію, отже знов взято на облік.
Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо визнання протиправними дій щодо припинення нарахування пенсії за інвалідністю суд зазначає, що таке припинення у лютому 2014 року відбулось через ненадходження до пенсійного органу довідки до акту чергового огляду МСЕК. Доказів направлення відповідача довідок до акту огляд МСЕК за цей періоду суду не надано.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог в цій частині також необхідно відмовити, а позов підлягає частковому задоволенню.
З огляду на викладене вище, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: 87557, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (адреса: 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27А, ідентифікаційний код 42171861) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути питання про нарахування ОСОБА_1 пенсії по інвалідності на підставі довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААВ № 513497, від 16.12.2014, виданої Обласним центром медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров'я України.
Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 16.12.2015 по 25.05.2017.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Судове рішення складено в повному обсязі 6 серпня 2018 року.
Суддя Михайлик А.С.