ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.08.2018Справа № 910/16430/14
За заявою Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 до виконання у справі № 910/16430/14 в частині стягнення з Державної адміністрації залізничного транспорту України штрафу у розмірі 100000000 грн. 00 коп.
за позовом Антимонопольного комітету України
до Державної адміністрації залізничного транспорту України
про стягнення 200 000 000 грн. 00 коп.,
Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання
Суддя Картавцева Ю.В.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 у справі № 910/16430/14 (суддя Прокопенко Л.В.) позов Антимонопольного комітету України до Державної адміністрації залізничного транспорту України задоволено; стягнуто з Державної адміністрації залізничного транспорту України штраф у розмірі 100000000 грн. 00 коп. та пеню у розмірі 100000000 грн. 00 коп.; зобов'язано Державну адміністрацію залізничного транспорту України виконати п. 4 резолютивної частини рішення Комітету від 16.07.2014 № 576-р - розробити та затвердити механізм контролю за правильністю визначення вантажовласниками (вантажовідправниками, тощо) призначення (найменування) вантажу (експорт або внутрішнє сполучення); стягнуто з Державної адміністрації залізничного транспорту України судовий збір у розмірі 73080 грн. 00 коп.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 у справі № 910/16430/14 залишено без змін.
28.09.2015 на виконання вказаного рішення суду видано накази.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 у справі № 910/16430/14 скасовано в частині задоволення позову повністю та стягнення з Державної адміністрації залізничного транспорту України пені у сумі 100000000 грн. 00 коп.; справу у цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 у справі № 910/16430/14 (суддя Марченко О.В.) позов Антимонопольного комітету України задоволено; стягнуто з Державної адміністрації залізничного транспорту України 100000000 грн. 00 коп. пені.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 у справі № 910/16430/14 залишено без змін.
07.12.2016 до Господарського суду міста Києва від Антимонопольного комітету України надійшла заява про поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 у справі № 910/16430/14, яким наказано стягнути з Державної адміністрації залізничного транспорту України штраф у розмірі 100000000 грн. 00 коп. та пеню у розмірі 100000000 грн. 00 коп. та зарахувати зазначену суму в доход загального фонду Державного бюджету України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2016 (суддя Марченко О.В.) відкладено вирішення питання про прийняття вказаної заяви до повернення матеріалів справи № 910/16430/14 з Вищого господарського суду України.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 у справі № 910/16430/14 скасовано; справу № 910/16430/14 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у справі № 910/16430/14 (суддя Маринченко Я.В.) позов Антимонопольного комітету України задоволено; стягнуто з Державної адміністрації залізничного транспорту України пеню у розмірі 100000000 грн. 00 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 (суддя Марченко О.В.) заяву Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 у справі № 910/16430/14 до виконання задоволено частково; відновлено строк пред'явлення до виконання вказаного наказу 100000000 грн. 00 коп. штрафу до 03.04.2020; визнано таким, що не підлягає виконанню вказаний наказ в частині стягнення з Державної адміністрації залізничного транспорту України 100000000 грн. 00 коп. пені.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі № 910/16430/14 залишено без змін.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у справі № 910/16430/14 залишено без змін.
06.06.2017 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у справі № 910/16430/14 видано наказ, яким наказано стягнути з Державної адміністрації залізничного транспорту України 100000000 грн. 00 коп. пені.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 у справі № 910/16430/14 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2017 ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 у справі № 910/16430/14 скасовано в частині відновлення строку пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 у справі № 910/16430/14 про стягнення з Державної адміністрації залізничного транспорту України в доход загального фонду державного бюджету України 100000000 грн. 00 коп. штрафу до 03.04.2010; справу у цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Внаслідок проведеного повторного автоматизованого розподілу заяву Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 у справі № 910/16430/14 передано на розгляд судді Отрош І.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2017 прийнято до розгляду заяву Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 у справі № 910/16430/14.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 зупинено провадження щодо розгляду заяви Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 до виконання в частині стягнення з Державної адміністрації залізничного транспорту України штрафу у розмірі 100000000 грн. 00 коп. у справі № 910/16430/14 до набрання законної сили судовим рішенням за наслідками вирішення скарги Антимонопольного комітету України на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби з винесення постанови від 31.12.2015 ВП №49749904 про відмову у відкритті виконавчого провадження за наказом Господарського суду міста Києва від 28.09.2015, у справі №910/16430/14.
03.04.2018 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі з тих підстав, що судове рішення за наслідками вирішення скарги Антимонопольного комітету України на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби з винесення постанови від 31.12.2015 ВП №49749904 про відмову у відкритті виконавчого провадження за наказом Господарського суду міста Києва від 28.09.2015, у справі №910/16430/14 набрало законної сили.
31.05.2018 матеріали справи №910/16430/14 повернулись до Господарського суду міста Києва від Верховного Суду.
За наслідками проведеного 22.06.2018 повторного автоматизованого розподілу справу №910/16430/14 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В. для розгляду заяви про поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 до виконання у справі № 910/16430/14 в частині стягнення з Державної адміністрації залізничного транспорту України штрафу у розмірі 100000000 грн. 00 коп.
За змістом ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.
Приписами ст. 230 ГПК України передбачено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення провадження у справі, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 та постановою Верховного Суду від 24.04.2018, скаргу Антимонопольного комітету України на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено; визнано неправомірними дії ДВС з винесення постанови від 31.12.2015 ВП №49749904 про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Так, оскільки судове рішення за наслідками вирішення скарги Антимонопольного комітету України на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби з винесення постанови від 31.12.2015 ВП №49749904 про відмову у відкритті виконавчого провадження за наказом Господарського суду міста Києва від 28.09.2015, у справі №910/16430/14 набрало законної сили, наявні підстави для поновлення провадження щодо розгляду заяви Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 до виконання у справі № 910/16430/14 в частині стягнення з Державної адміністрації залізничного транспорту України штрафу у розмірі 100000000 грн. 00 коп., а тому клопотання позивача підлягає задоволенню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2018 суд ухвалив: провадження щодо розгляду заяви Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 до виконання у справі № 910/16430/14 в частині стягнення з Державної адміністрації залізничного транспорту України штрафу у розмірі 100000000 грн. 00 коп. поновити, прийняти до розгляду заяву Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 до виконання у справі № 910/16430/14 в частині стягнення з Державної адміністрації залізничного транспорту України штрафу у розмірі 100000000 грн. 00 коп., розгляд заяви призначити на 17.07.2018.
16.07.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі та клопотання про зупинення провадження за заявою Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 до виконання у справі № 910/16430/14 в частині стягнення з Державної адміністрації залізничного транспорту України штрафу у розмірі 100000000 грн. 00 коп. до набрання законної сили рішення суду у пов'язаній справі №910/6538/18.
У судове засідання 17.07.2018 прибули представники сторін, представник позивача зазначив, що має намір подати заперечення на клопотання відповідача, у зв'язку з чим судом оголошено перерву до 27.07.2018.
27.07.2017 до відділу діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо клопотання про зупинення провадження у справі.
У судове засідання 27.07.2018 прибули представники сторін, представник позивача надав заперечення на клопотання відповідача з тих підстав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на справедливий судовий захист.
У судовому засіданні 27.07.2018 судом оголошено перерву до 03.08.2018.
03.08.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» як правонаступника відповідача у справі, оскільки судове рішення за результатами розгляду заяви може вплинути на права і обов'язки вказаної особи.
03.08.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження за заявою Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 до виконання у справі № 910/16430/14 в частині стягнення з Державної адміністрації залізничного транспорту України штрафу у розмірі 100000000 грн. 00 коп. до набрання законної сили рішення суду у пов'язаній справі №910/6538/18 та до набрання законної сили рішення у даній справі щодо розгляду заяви про визнання наказів Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 та від 06.06.2017 у справі №910/16430/14 такими, що не підлягають виконанню.
У судове засідання 03.08.2018 прибули представники сторін.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про залучення третьої особи, відмовив у його задоволенні з огляду на те, що за приписами ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Так, суд зазначає, що предметом розгляду за заявою про поновлення строків для пред'явлення наказу до виконання є не спір сторін, який, власне, вирішений відповідним рішенням суду, а питання щодо наявності обставин поновлення строків для пред'явлення наказу до виконання, а тому у даній справі відсутні підстави для застосування приписів ст. 50 ГПК України.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у даній справі, питання, пов'язані з правонаступництвом ПАТ "Укразалізниця" щодо Адміністрації, не входили до предмета розгляду в даній справі, оскільки всі судові рішення в ній прийнято саме стосовно Адміністрації, а не ПАТ "Укрзалізниця".
За наведених обставин, в задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи судом відмовлено.
У судовому засіданні 03.08.2018 представник позивача просив суд надати час для подання письмових заперечень щодо доповненого клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, у зв'язку з чим судом оголошено перерву до 07.08.2018.
06.08.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшла заява про зупинення провадження за заявою Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 до виконання у справі № 910/16430/14 в частині стягнення з Державної адміністрації залізничного транспорту України штрафу у розмірі 100000000 грн. 00 коп. до набрання законної сили рішення у справі щодо розгляду заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 у справі №910/16430/14 за нововиявленими обставинами.
07.08.2018 до відділу діловодства суду від позивача надійшли заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі з тих підстав, що відсутні підстави для зупинення провадження у зв'язку з об'єктивною неможливістю розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, крім того, відсутні докази прийняття заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.
У судове засідання 07.08.2018 прибули представники сторін. Судом оголошувались перерви до 07.08.2018 о 14:00 та до 09.08.2018.
09.08.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшли додаткові документи.
У судове засідання 09.08.2018 прибули представники сторін.
Розглянувши заяву позивача про зупинення провадження за заявою Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 до виконання у справі № 910/16430/14 в частині стягнення з Державної адміністрації залізничного транспорту України штрафу у розмірі 100000000 грн. 00 коп. до набрання законної сили рішення суду у пов'язаній справі №910/6538/18 та до набрання законної сили рішення у даній справі щодо розгляду заяви про визнання наказів Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 та від 06.06.2017 у справі №910/16430/14 такими, що не підлягають виконанню, суд зазначає наступне.
Щодо зупинення провадження з розгляду заяви Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 до виконання до набрання законної сили рішенням суду у пов'язаній справі №910/6538/18, судом встановлено наступне.
До Господарського суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця " з позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просить визнати недійсними рішення Антимонопольного комітету України № 576-р від 16.07.2013 року. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем при прийнятті рішення від 16.07.2013 року № 576-р неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, не доведено обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, неправильно застосовано норми матеріального права.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 (суддя Мандриченко О.В.) відкрито провадження у справі № 910/6538/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця " до Антимонопольного комітету України.
В той же час, як встановлено судом, предметом спору у даній справі (справа №910/16430/14) було стягнення з відповідача штрафу, пені внаслідок невиконання рішення Комітету від 16.07.2014 № 576-р, а також про зобов'язання виконати рішення Комітету від 16.07.2014 № 576-р.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд зазначає, що зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.
Так, суд зазначає, що справа №910/6538/18 є пов'язаною зі справою №910/16430/14, оскільки в межах такої справи оскаржується рішення Антимонопольного комітету України, невиконання якого стало підставою для звернення Комітетом до суду з позовом у даній справі.
Разом з тим, як встановлено судом, рішення суду у даній справі зокрема, в частині стягнення з відповідача штрафу, є таким, що набрало законної сили, а отже підлягає обов'язковому виконанню.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.
Отже, у вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.
Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим пунктом статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).
Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Таким чином, виконання рішення є обов'язковим елементом права на справедливий суд, та сума заборгованості, яка присуджена судом є підґрунтям для "законного сподівання" позивача на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи.
За наведених обставин, відповідачем не доведено неможливості розгляду заяви Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 до виконання у справі № 910/16430/14 в частині стягнення з Державної адміністрації залізничного транспорту України штрафу у розмірі 100000000 грн. 00 коп. до вирішення справи №910/6538/18, а тому, зважаючи також на принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів, та те, що виконання рішення є обов'язковим елементом права на справедливий суд, відсутні підстави для зупинення провадження з розгляду заяви Антимонопольного комітету України до набрання законної сили судовим рішенням за наслідками розгляду справи №910/6538/18, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання відповідача в цій частині відмовлено.
Щодо зупинення провадження з розгляду заяви про поновлення строку для пред'явлення наказу від 28.09.2015 до виконання до набрання законної сили рішенням у даній справі щодо розгляду заяви про визнання наказів Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 та від 06.06.2017 у справі №910/16430/14 такими, що не підлягають виконанню, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 03.08.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Державної адміністрації залізничного транспорту України надійшла заява про визнання наказів господарського суду міста Києва від 28.09.2015 та від 06.06.2017 у справі №910/16430/14 такими, що не підлягають виконанню.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 (суддя Маринченко Я.В.) прийнято вказану заяву до розгляду та призначено судове засідання на 06.09.2018.
За змістом ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Так, суд зазначає, що наслідком визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, є ті обставини, що такий наказ не може пред'являтись до примусового виконання та виконуватись у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
При цьому, у даній справі заявник просить поновити строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 в частині стягнення з Державної адміністрації залізничного транспорту України штрафу у розмірі 100000000 грн. 00 коп.
Так, у разі визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню, зокрема, щодо стягнення з Державної адміністрації залізничного транспорту України штрафу у розмірі 100000000 грн. 00 коп., поновлення строку для його пред'явлення до виконання буде неможливим, оскільки такий наказ не підлягатиме примусовому виконанню взагалі.
При цьому, питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (як-от у зв'язку зі сплатою сум за наказом, тобто відсутністю обов'язку боржника повністю чи частково/тощо) в силу норм Господарського процесуального кодексу України розглядається в порядку розгляду відповідної заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, тоді-як у межах розгляду заяви про поновлення пропущеного строку пред'явлення наказу до виконання такі обставини не встановлюються.
Суд зазначає, що до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) слід застосовувати положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання, в тому числі, норми ст.ст. 227-228 ГПК України.
Суд зазначає, що неможливість розгляду даної заяви до вирішення заяви Державної адміністрації залізничного транспорту України про визнання наказів господарського суду міста Києва від 28.09.2015 та від 06.06.2017 у справі №910/16430/14 такими, що не підлягають виконанню, полягає в тому, що встановлення обставин стосовно визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (його видано помилково/обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин) є необхідним для вирішення питання щодо поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки за наслідками такого поновлення стягувач вправі буде звернутись за примусовим виконанням такого виконавчого документу, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення клопотання заявника в частині зупинення провадження щодо розгляду заяви Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 до виконання в частині стягнення з Державної адміністрації залізничного транспорту України штрафу у розмірі 100000000 грн. 00 коп. у справі № 910/16430/14 до набрання законної сили судовим рішенням за наслідками розгляду заяви Державної адміністрації залізничного транспорту України про визнання наказів Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 та від 06.06.2017 у справі №910/16430/14 такими, що не підлягають виконанню.
Керуючись приписами ст.ст. 227, 229, 234, 235, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зупинити провадження з розгляду заяви Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 до виконання у справі № 910/16430/14 в частині стягнення з Державної адміністрації залізничного транспорту України штрафу у розмірі 100000000 грн. 00 коп. до набрання законної сили судовим рішенням за наслідками розгляду заяви Державної адміністрації залізничного транспорту України про визнання наказів Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 та від 06.06.2017 у справі №910/16430/14 такими, що не підлягають виконанню.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.В. Картавцева