Справа № 645/2359/18 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/790/775/18 Шарко О.П.
Категорія: ч. 2 ст. 130 КУпАП Доповідач - Бездітко В.М.
08 серпня 2018 року Апеляційний суд Харківської області у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Бездітко В.М., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 червня 2018 року про притягнення ОСОБА_3до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 червня 2018 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 352, 40 грн.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_3 звернувся з апеляційної скаргою, в якій ставить питання про скасування постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 червня 2018 року.
Також, ОСОБА_3 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
При вивчені матеріалів справи встановлені підстави для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга ОСОБА_3 вже була предметом розгляду в Апеляційному суді Харківської області, за результатом якого постановою апеляційного суду від 16 липня 2018 року в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на оскарження постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 червня 2018 року відмовлено (а.с. 41-42).
Апеляційний суду дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 10 ст. 294 КУпАП постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Повторне звернення з апеляційною скаргою, клопотанням про поновлення пропущеного строку до суду апеляційної інстанції з підстав, які були предметом розгляду апеляційного суду нормами КУпАП не передбачено.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Васильєв проти України» (заява N 11370/02) від 21 червня 2007 року «повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи.
Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру».
У рішенні у справі «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine) від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03., ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, серія A № 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Таким чином, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 294 КУпАП прийняття апеляційної скарги ОСОБА_3 до розгляду не відповідало б ані діючим нормам національного законодавства, ані правовим позиціям викладеним в вищезазначених рішеннях Європейського суду з прав людини.
За таких обставин зазначена апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 294, 295 КУпАП,-
Повернути ОСОБА_3апеляційну скаргу на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 червня 2018 року.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду
Харківської області В.М. Бездітко