Справа № 148/909/18
09 серпня 2018 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду
Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, за участю сторін кримінального провадження: обвинуваченого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , -
В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
До суду надійшло клопотання потерпілої ОСОБА_5 про скасування арешту на майно, мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 25.04.2018, під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження, накладено арешт на автомобіль марки "ВАЗ 2109", 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить потерпілій. Арешт накладено з метою проведення відповідних експертиз у кримінальному провадженні. В даний час, усі відповідні експертизи проведені, ризики втрати доказів у кримінальному провадженні відсутні.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 клопотання підтримала.
Прокурор в судовому засіданні висловив думку про можливість скасування арешту на автомобіль, передавши його на відповідальне зберігання власнику - потерпілій ОСОБА_5 .
Обвинувачений ОСОБА_3 проти задоволення клопотання не заперечив.
Згідно положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В судовому засіданні встановлено, що згідно ухвали слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 25.04.2018 накладено арешт на вилучений в ході проведення огляду місця події 12.04.2018 автомобіль ВАЗ 2109, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , власником та фактичним користувачем якого являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 ; чохол з керма з автомобіля ВАЗ 2109 днз НОМЕР_1 , який запакований до фольгового паперу, шляхом заборони для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його, залишивши його на зберігання на спец майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів Тульчинського ВП НВП ГУ НП у Вінницькій області. Строк дії ухвали в частині щодо зберігання вказаного майна визначено до вирішення питання в порядку визначеному КПК України.
За викладених обставин, вважаю, що в судовому засіданні доведено, що в подальшому застосуванні арешту автомобіля частково відпала потреба, а тому клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна підлягає частковому задоволенню, лише в межах скасування арешту у виді передачі на зберігання власнику вказаного транспортного засобу. Таке рішення суд прийняв враховуючи, також, що судовий розгляд у кримінальному провадженні не закінчений, судове рішення не прийнято, а вказаний транспортний засіб є доказом вчинення кримінального правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 170, 174 КПК України, суд, -
Клопотання - задовольнити частково.
Арешт накладений 25.04.2018 ухвалою слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області на автомобіль ВАЗ 2109, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , власником та фактичним користувачем якого являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , - частково скасувати, передавши на зберігання даний транспортний засіб вказаній особі.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1